Справа № 502/1807/21
03 грудня 2021 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Масленикова О. А.,
за участю секретаря судового засідання Новицької А.І.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради
про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною
Позивач звернувся до суду з позовом до Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . ОСОБА_2 залишив на ім'я позивача заповіт, за яким заповідав їй все своє майно. Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до нотаріальної контори про оформлення спадщини, однак йому було відмовлено, через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано для вирішення цього питання звернутися до суду.
Позивачем було надано заяву, відповідно до якої вона просила розглянути справу без її присутності, вимоги підтримує.
Представник відповідача - Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав відзив, в якому просив судрозглянути справу без його присутності, позовні вимоги визнає повністю.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеса/, актовий запис № 221, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Лісківської сільської ради Кілійського району Одеської області 19.04.2018 р. ОСОБА_2 заповідав ОСОБА_1 все своє майно, яке буде належати йому на момент смерті.
З виписки з погосподарської книги наданої виконавчим комітетом Кілійської міської ради № 44 від 07.05.2021 р. вбачається, що власником будинку в АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0,3300 га. є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки № 381 від 06.05.2021 р. наданої КП КМР «Бюро технічної інвентаризації» станом на 01.01.2013 р. право власності на житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 / - не зареєстровано.
Згідно до технічного паспорту, складеного КП КМР «БТІ» 01.08.2019 р., житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , складається з: літ. А1 - житловий будинок, житловою площею 60,3 кв.м., загальною площею 127,7 кв.м., господарських будівель: літ.Б1 - кухня, літ.В1 - гараж, літ. Г1 - сарай, літ. Д1 - сарай, літ. Е1 - сарай, літ. З1 - убиральня, №1-4,І надвірні споруди.
Як вбачається з інформаційного листа від 02.11.2021 р. № 513/02-14/80/2021, приватний нотаріус Юрченко М.Є. на підставі звернення ОСОБА_1 щодо оформлення спадщини, роз'яснив, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, необхідно звернутися до суду для вирішення цього питання.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Виходячи з наведеного суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, щодо встановлення факту належності житлового будинку АДРЕСА_1 померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять, усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Не підлягає задоволенню вимога спадкоємця про визнання за ним права власності на самочинно зведені спадкодавцем будівлі, або споруди, оскільки згідно ч. 2 ст. 376 УК України останній не може набути права власності на таке майно.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок у нотаріуса, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1218, 1233 ЦК України, ст.ст.12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності за спадщиною- задовольнити повністю.
Встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН НОМЕР_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який відповідно до характеристик будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ. А1 - житловий будинок, житловою площею 60,3 кв.м., загальною площею 127,7 кв.м., господарських будівель: літ.Б1 - кухня, літ.В1 - гараж, літ. Г1 - сарай, літ. Д1 - сарай, літ. Е1 - сарай, літ. З1 - убиральня, №1-4,І надвірні споруди в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников