Справа № 947/36121/21
Провадження № 2-н/947/4747/21
про відмову у видачі судового наказу
03.12.2021 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків Олена Василівна розглянувши у наказному провадженні цивільну справу за заявою ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 116313,02 грн., а також судового збору у розмірі 227,00 грн., -
16.11.2021 року заявник ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 116313,02 грн., а також судового збору у розмірі 227,00 грн.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги,а також органи та особи,яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За приписами п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» визначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Дослідивши подані ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» матеріали, суд приходить до висновку, що заявником не підтверджено належність на праві власності нерухомого майно, за яким нараховується заборгованість за послуги з розподілу природного газу, та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт. Також заявником до суду не надано щомісячний розрахунок нарахування заборгованості за весь спірний період. Тобто, правильність і безспірність розрахунку заборгованості за природний газ, наведеного в заяві про видачу судового наказу, не підтверджена належними письмовими доказами.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя, відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про необхідність постановлення ухвали про відмову ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст. 165, 260-261, 354-355 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 116313,02 грн., а також судового збору у розмірі 227,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильків О.В.