Справа № 496/5669/21
Провадження № 1-кс/496/1998/21
24 листопада 2021 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нерубайське Біляївського району Одеської області, громадянина України, освіта початкова, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за матеріалами кримінального провадження № 12021163250000369 від 23.11.2021 року, за ознаками ч. 2 ст. 289 КК України,
Ст. слідчий ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням і просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Свої вимоги мотивує тим, що 23.11.2021 року близько 13:00 год, більш точного часу слідством не встановлено, неповнолітній ОСОБА_6 , знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2 , побачив автомобіль марки DAEWOO моделі LANOS, зеленого кольору, р/н НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 . Далі, у ОСОБА_6 раптово виник умисел на заволодіння транспортним засобом, тому він, усвідомлюючи наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, зайшов через відчинені ворота на територію подвір'я домоволодіння, підійшов до зазначеного автомобіля, який був незамкнений, сів за кермо та провернувши ключі, які залишилися в замку запалення, запустив двигун і з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим автомобілем на власний розсуд. 24.11.2021 року складено та погоджено прокурором повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. 27.10.2021 року ОСОБА_6 Приморським районним судом м. Одеси обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 21.12.2021 року, але останній порушив ухвалу слідчого судді та в період цілодобового домашнього арешту вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України. Посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а також на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ст. слідчий ОСОБА_7 звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому вказав, що відкриті 4 кримінальних провадження за ч.2 ст. 289 та ч. 1 ст. 185 КК України, у яких ОСОБА_6 є підозрюваним. Приморським районним судом м. Одеси обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 21.12.2021 року, але останній висновків для себе не зробив, порушив умови перебування під домашнім арештом та знову вчинив кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, оскільки тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом. Крім того вказав, що ОСОБА_6 не спілкувався з опікунами через погані з ними відносини, пішов з дому та вчинив кримінальне правопорушення. Наразі взаємовідносини між ними покращилися, опікуни згодні виховувати його та опікуватися належним чином. Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави.
Законний представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та пояснила, 6 що вона є опікуном ОСОБА_6 , піклується про нього з 4 років, але вона не в змозі його контролювати, він її не слухається, вдома він буває періодично. Проти обрання запобіжного заходу у виді застави заперечувала.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку захисника та пояснив, що через неприязні відносини, які склалися з опікунами, він пішов з дому, наслідком чого стало порушення умов перебування під домашнім арештом. Наразі зробив для себе висновки, просив застосувати запобіжний захід у виді застави, внесення якої покласти на опікунів.
Вислухавши пояснення прокурора, захисника, законного представника підозрюваного, підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою («Буткевічус проти Литви»).
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення; протоколами огляду місця події; протоколом допиту потерпілого; протоколом допиту свідка; рапортом.
Щодо підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слід зазначити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_10 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого, не встановлено.
Крім того, «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин («Ілгар Маммадов проти Азербайджану» «Ердагоз проти Туреччини»; «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Тлумачення терміну «обґрунтована» залежить від усіх обставин справи, але факти, які викликають підозру, не повинні бути ж такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть пред'явлення обвинувачення («Мерабішвілі проти Грузії»).
Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який повинна подолати підозра, щоб переконати об'єктивного спостерігача в тому, що факти, які є предметом обвинувачення, ймовірно, мали місце. Позбавлення волі повинно ґрунтуватися на достатньо об'єктивних елементах, щоб виправдати «обґрунтовану підозру» в тому, що відповідні факти дійсно мали місце. Крім того, такі факти мають обґрунтовано вважатися такими, що підпадають під диспозицію однієї зі статей Кримінального кодексу, що описують злочинну поведінку («Кавала проти Туреччини»).
На даній стадії досудового розслідування підозру слідчий суддя вважає обґрунтованою.
ОСОБА_6 є неповнолітнім, проживає з опікуном, разом з цим він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не ночує вдома, тому наявний ризик того, що він може і надалі переховуватися від органів досудового розслідування.
Крім того, в провадженні Біляївського районного суду Одеської області відносно ОСОБА_6 перебувають два кримінальних провадження за вчинення тотожних злочинів, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання. Таким чином слідчий суддя вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.10.2021 року відносно ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків, серед іншого, прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та цілодобово не залишати місце постійного проживання. Разом з цим, ОСОБА_6 порушив умови домашнього арешту, покинув житло і як наслідок, вчинив інше кримінальне правопорушення в період дії запобіжного заходу - домашнього арешту.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст 492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за умови, а інший запобіжний захід не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу (оскільки раніше був застосований домашній арешт, умови якого він порушив), наявні підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. З урахуванням особи підозрюваного, його віку та стану здоров'я, майнового стану, обставин злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах розмірів, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який передбачений для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину, а саме: у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500 грн.
Керуючись ст. ст. 176-178,182-184, 193, 194, 196, 197, 205, 492 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали - 60 днів з дня взяття під варту, а саме з 24 листопада 2021 року до 22 січня 2022 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, у розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 113500 (сто тринадцять тисяч п'ятсот) гривень.
Підозрюваний ОСОБА_6 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого судді, суду протягом дії запобіжного заходу у виді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться до слідчого, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум - розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_6 згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 24.11.2021 у справі № 496/5669/21 (провадження № 1-кс/496/1998/21), суддя ОСОБА_1 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1