Березівський районний суд Одеської області
29.11.2021
Справа № 494/805/21
Провадження № 2/494/467/21
29.11.2021 року м. Березівка Одеської області
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Козубенко О.О.,
представника позивача - Ковтун К.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу №494/805/21 за позовом ОСОБА_1 до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
30.06.2021 року до Березівського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач у позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на: земельну частку (пай), площею 6,9 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП «Батьківщина» в с. Антонівка Березівського району Одеської області, належного ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії ОД №0179555,виданого Березівською райдержадміністрацією Одеської області 14.03.1997 року, зареєстрованого там же у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 14.03.1997 року за №36. 14 грудня 2001 року до сертифіката внесено зміни на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом АЕЕ №914300 від 04.12.2001 року. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого належне їй право на земельну частку (пай) у розмірі 6,9 га заповіла ОСОБА_1 (позивачу), заповіт посвідчено державним нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №1-5342. 25 червня 2021 року позивач звернувся до Суворовської державної нотаріальної контори в м. Одеса з проханням відкрити спадкову справу після смерті його матері - ОСОБА_2 , але державним нотаріусом йому було відмовлено у вчинені нотаріальних дій оскільки ним був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини. Як зазначає позивач, що він пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, у зв'язку з тим, що в період з 20.11.2003 року по 25.12.2003 року він перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні та пережив гіпертонічний криз ІІ-ІІІ стадії. Після виписки з лікарні проходив довгий та складний етап реабілітації. Також позивач проживав в іншій місцевості, що через його хворобливий стан стало перешкодою у оформленні його спадкових прав. Про те, що ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) позивач дізнався нещодавно, а також він не знав про існування заповіту. На підставі цього він звернувся до суду та просить задовольнити його позов в повному обсязі.
Відповідно до наказу №17-од про організацією Березівського районного суду Одеської області на час дії карантину ( з подальшими змінами), постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантинуз метою запобігання поширенню на території України гострої гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ( з подальшими змінам) Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 року №641 та відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12.03.2020 року до 01.10.2021 року на усій території України карантин. Згідно з рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.
У судовому засіданні 21.10.2021 року представник позивача підтримала подану позовну заяву та просила задовольнити її в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Разом з цим, 21.10.2021 року направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку представника позивача иа представника відповідача у заяві, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19 червня 2003 року (а.с.13) померла ОСОБА_2 .
Як встановлено судом, позивач вирішив оформити на своє ім'я майно після смерті матері ОСОБА_2 , звернувся до державного нотаріуса, однак остання вказала, що він пропустив встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду (а.с.15).
Разом з цим, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Згідно п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України - Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Таким чином, до відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство, чинне на час відкриття спадщини, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до даних правовідносин належить застосовувати норми ЦК Української РСР 1963 року.
Згідно зі ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст.550 ЦК Української РСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12 від 26.09.2012 року, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Постановою Верховного суду від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщин, а саме: поважними причинами пропуску строку визначаються, зокрема: 1 тривала хвороба спадкоємців; 2 велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3 складні умови праці, які зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4 перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5 необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Позивач вказав, що не зміг вчасно звернутись до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки хворів, що підтверджується довідкою від 16.06.2021 року (а.с.16) та випискою №64 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 16.06.2021 року (а.с.17). Також зазначив, що проживав в іншій місцевості, що через його хворобливий стан стало перешкодою у оформленні спадкових прав та не знав про існування заповіту (а.с.11).
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено: «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.
Статтею 41 ч.1, ч.4 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Право приватної власності є непорушним».
Отже, оскільки спадкоємець пропустив встановлений законом строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він в строк для прийняття спадщини фактично не був обізнаний про існування заповіту та хворів, суд визнає причини пропуску строку поважними та вважає необхідним продовжити позивачу строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 12, 13, 229, 265, 273 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
Відповідач - Розквітівська сільська рада Березівського району Одеської області (Одеська область Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру 1, ЄДРПОУ: 40146613)
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.12.2021 року
Суддя І.А. Римар