Справа № 492/1290/21
про залишення позовної заяви без руху
01 грудня 2021 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що позивачка є власником зазначеного житлового будинку, в якому зареєстрований відповідач, який є сином позивачки, однак не проживає понад шість місяців, у зв'язку з чим порушуються права позивачки. За таких обставин позивачка вважає, що відповідач втратив право користування зазначеним житловим приміщенням, у зв'язку з чим звернулася до суду з зазначеним позовом.
Ознайомившись з позовною заявою, поданою позивачем, та документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог п. п. 5, 6, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, однак в порушення вказаних норм права позивачкою в позовній заяві не зазначено: докази, які підтверджують факт відсутності відповідача за місцем проживання понад встановлені законом строки та встановлюють дату вибуття і час, коли відповідач був відсутній на спірній площі (виписка з будинкової книги, акти, листи, довідки навчальних або лікувальних закладів, військкоматів тощо); чи існують обставини та докази, що свідчать про вимушене не проживання відповідача на спірній площі (акти комісії про заміну членами сім'ї замка в дверях, заяви і листи, що містять відомості про висловлювання на адресу відповідача погроз, довідки медичних установ про нанесення тілесних пошкоджень тощо); чи відповідач належить до осіб, за якими закон зберігає житлову площу на час його відсутності (довідка військкомату, довідка з місця роботи, навчання, копія вироку або постанови суду тощо); обставини та докази, що свідчать про відмову відповідача від права користування спірним житловим приміщенням; докази, що свідчать про відмову відповідача від добровільного зняття з реєстраційного обліку; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; зазначення щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивачкою надано копію позовної заяви та копії документів до неї для відповідача, які складені українською мовою (окрім копії паспорту відповідача). Як зазначено в позовній заяві і вбачається з доданих до неї документів, відповідач у справі є громадянами Російської Федерації, який фактично проживає на території Російської Федерації, а зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання щодо форми і змісту позовної заяви за участю іноземного елементу, суди України повинні керуватися як нормами ЦПК України, так і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право» та нормами відповідних міжнародних договорів.
Відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: - хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 498 ЦПК України, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги має відповідати вимогам наведеним у статті 499 ЦПК України, зокрема, судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 10 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, учасниками якої є, зокрема, Україна та Російська Федерація, що підписана 22.01.1993 року та ратифікована Верховною Радою України 10.11.1994 року, встановлено, що запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані на її мові або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.
Згідно ст. 17 зазначеної Конвенції у відносинах один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.
У разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою, використовується Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54.
Розділом VIII Інструкції визначені особливості виконання Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року здійснюється згідно з відповідними положеннями цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 8.2 - 8.4.
З урахуванням статті 17 Конвенції 1993 року та п.2.3 Інструкції, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Згідно ст. 79 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому, перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.
Звертаю увагу, що підготовка даної справи до судового розгляду буде проводитися з урахуванням положень Конвенції, у разі відкриття провадження у справі в порядку підготовки справи до судового розгляду судом буде направлятися до компетентного органу Російської Федерації за місцем знаходження відповідача доручення про вручення судових документів та виконання окремих процесуальних дій.
Однак, позивачкою не надано до суду копії позовної заяви на російській мові, а додані до позовної заяви документи на українській мові - без належним чином засвідченого їх перекладу на російську мову.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Вважаю за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою, та повернута позивачеві.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості позивачів та відповідачів.
Також, вважаю за необхідне роз'яснити позивачу, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http:/court.gov.ua/fair/sud1502/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.