Справа № 484/4100/21
Провадження № 3/484/1513/21
03 грудня 2021 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Закревський В.І., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла до суду 20.10.2021 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч.1 ст. 130 КпАП України
На адресу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 20.10.2021 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшли матеріали по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якими 15.10.2021 р. о 07.58 год. в м. Первомайську Миколаївської області по вул. Корабельна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу DRAGER №2290, повірка до 27.09.2022р., показники якого склали 1,83 проміле, тест №1512. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився. Тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 27.01.2000р. Первомайським МРЕВ, видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 від 15.10.2021р.
Таким чином гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 п.п. "а" ПДР України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Доров А.О. надали письмові заперечення, за якими на місці зупинки ОСОБА_1 був не згоден зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №211627, оскільки правил дорожного руху не порушував. аварійної ситуації не створював, в той день ним було здійснено зупинку для вжиття ліків (волокардін, корвалол), адже він має серцево-судинні захворювання (ІХС, вегетокардія) та проходить амбулаторне лікування, що підтверджується копією медичної картки амбулаторного хворого від 26.10.2021р. Перепочивши і впевнившись в тому, що він добре себе почуває, має гарну реакцію та увагу, продовжив рух далі. В цей час його безпідставно було зупинено працівниками поліції з причин порушення ним правил зупинки, хоча на місці зупинки знак 5.41.1 "Зупинка маршрутних транспортних засобів" відсутній, що не є порушенням правил дорожнього руху. В стані алкогольного сп'яніння не знаходився, приймав лише ліки, тому і погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора "Драгер Алкотест 2230". Вважає, що в порушення порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки працівниками поліції не повідомлено про порядок застосування приладу Драгер, не надано можливості для ознайомлення з сертифікатом відповідності і свідоцтва про повірку вказаного приладу, не зроблено контрольний перевірочний тест з метою перевірки його точності та чистоти від парів алкоголю, огляд проведено за відсутності свідків, не надано один примірник акту огляду. Крім того, ОСОБА_1 був не згоден з результатом тесту, однак йому не було роз'яснено право на його оскарження, чи проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі у разі незгоди з результатом оляду на місці зупинки. З матеріалів відеозапису вбачається, що відео не є безперервним, на ньому не зображено, що водій дійсно перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а на ньому зафіксовано явно чітка хода, зв'язна мова, відсутнє тремтіння рук, почервоніння очей. Також, поліцейськими не було відсторонено від керування транспортним засобом гр. ОСОБА_1 , що говорить про не перебування його у стані алкогольного сп'яніння. Отже, враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_1 не порушував п.п. "а" п. 2.9 ПДР Україна, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справу відносно нього необхідно закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши думку особи, яка притягається до відповідальності, його предстанвика, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки доказів зібраних в даній справі не достатньо для того, щоб зробити однозначний висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в якому обвинувачується останній.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюютьсяпротоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків, висновкомексперта, речовими доказами, показаннями технічних приладівта технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючимив автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом провилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Згідно пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі наркотичного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі Порядок).
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Проте, Інструкція №1452/735, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Так, розділ 2 зазначеної Інструкції визначає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Пунктами 6-9 розділу 2 Інструкції №1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
В той же час п.12 розділу 2 даної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 15 розділу 3 Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (п.16, 17 р.3 Інструкції).
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я (п. 18, 19 р.3 Інструкції).
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п.22 р.3 Інструкції).
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд такого водія поліцейським на стан сп'яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов'язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп'яніння тапроведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Однак докази, зібрані працівниками поліції та надані суду щодо вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не відповідають вимогам закону.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №211627 від 15 жовтня 2021 року, складеного в м. Первомайську по вул. Корабельній, інспектором ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Мельничуком В.В., вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу DRAGER №2290, повірка до 27.09.2022р., показники якого склали 1,83 проміле, тест №1512. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився. Тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 27.01.2000р. Первомайським МРЕВ, видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 від 15.10.2021р.
Однак, протокол серії ДПР18 №211627 від 15 жовтня 2021 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення складений за відсутності свідків, відмова водія від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі так і самого направлення до нього не зафіксована в присутності свідків. В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому однією із зафіксованих ознак алкогольного сп'яніння є поведінка особи, що не відповідає обстановці, яка є самостійною підставою для направлення правопорушника для проходження огляду на стан сп'яніння до медичного закладу. Однак, в порушення порядку поліцеськими самого направлення видано не було і не забезпечено участь особи у його проходженні в медичному закладі протягом двох годин.
Крім цього, не зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції також технічними засобами відеозапису.
СD Диск, долучений працівниками поліції до матеріалів справи, не відповідає вимогам ч. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, за якими включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, відеозапис складається із двох файлів. На першому файлі, зафіксовано відеозапис щодо зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , що останнім не оспорюється. На другом файлі міститься відео факту продуття приладу Драгер на місці зупинки, що також не оспорюється ОСОБА_1 . Факт незгоди з результатами газоаналізатора "Драгер" та факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі за участі двох свідків матеріалами відеозапису не зафіксовані.
З аналізу вказаного відеозапису вбачається, що він не є неприривним, як того вимагає Інструкція. Причину переривання відеозапису не зазначено.
За такого протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Відсутнє в матеріалах справи також направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з зазначенням виявлених поліцейськими ознак сп'яніння.
Зазначені обставини свідчать про порушення поліцейськими порядку направлення особи для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та про порушення самого порядку такого огляду.
Крім того, ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не відсторонено.
Інші належні та допустимі докази обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.
В результаті аналізу наданих до суду вищезазначених доказів та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що твердження органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення про керування особою транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння ґрунтується лише на припущеннях.
Суд не має права за своєю ініціативою збирати додаткові докази винуватості особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 р. по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України висновки особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є неправильними, оскільки в суді не доведено належними та допустимим доказами наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 33, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283-284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.