Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1937/21
Провадження № 1-кп/945/412/21
Іменем України
02 грудня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12021152260000280, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, раніше судимого:
- 27.09.2021 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122КК України
встановив:
Формулювання обвинувачення ОСОБА_4 визнаного судом доведеним.
У ході досудового розслідування встановлено, 11.08.2021 року, близько 18:00 години, між ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_7 , які перебували у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , виникла сварка на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході якої у ОСОБА_4 виник раптовий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс правою ногою один удар в область кисті правої руки ОСОБА_7 , спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді закритого субкапітального перелому 5-го пальця правої кисті, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Позиція потерпілої ОСОБА_7 .
Потерпіла ОСОБА_7 надала на адресу суду заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження без її участі. Одночасно, зазначила, що жодних претензій до обвинуваченого у неї не має. Цивільний позов потерпіла не заявляла.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує в межах пред'явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.122 КК України, як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження.
У даному кримінальному провадженні 30.09.2021 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 і його захисником ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст.468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ч.1 ст.122 КК України.
Згідно з угодою про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережено визнати вину в обсязі, викладеному у обвинувальному акті у судовому провадженні.
Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 вiд відбуття покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку терміном на 1 рік.
Крім того, прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавав.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, що в силу вимог ч.4 ст.469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме щире каяття, активне сприяння у розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, а також враховуючи обтяжуючу обставину - вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий, однак злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.122 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.
За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373, 374, 375, 468, 469, 472 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.09.2021 року, укладену у кримінальному провадженні №12021152260000280 від 17.08.2021 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України основне покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27.09.2021 року, яким ОСОБА_4 призначено покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн 00 коп, складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
02.12.2021