Справа №489/6382/21
Провадження №3/489/2535/21
іменем України
03 грудня 2021 року м.Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м.Миколаєва Кирильчук О.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП),
встановив:
Відповідно до протоколу серія ААБ №147235 від 16.09.2021 року, 16.09.2021 року о 06 год. 40 хв. в м.Миколаїв, перехрестя просп. Богоявленського та вул. Старофортечна, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ2105» державний номерний знак НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами виконавче провадження №23564243 від 01.01.2010 року, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч.3 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 пояснив, що не знав про встановлене обмеження, аліменти сплачував на руки стягувачу.
За змістом ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 3 ст.126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на керування транспортним засобом, знаючи при цьому що її позбавлено або обмежено у праві керування транспортними засобами, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Встановлено, що на обґрунтування вини ОСОБА_1 до суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №147235 від 16.09.2021 року, копію постанови заступника начальника відділу Новоодеського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №23564243 від 06.04.2020 року про встановлення боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №154837 від 16.09.2021 року та довідку відділу адмінпрактики УПП в Миколаївській області про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Проте, суду не надано належних доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений та знав про вищевказане обмеження його прав, тобто що особа знала, але умисно діяла та умисно керувала транспортним засобом, знаючи про встановлене відносно нього обмеження у праві керування транспортним засобом. При цьому протокол серія ААБ №147235 від 16.09.2021 року складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП - не викладено суть правопорушення, а саме: не зазначено коли саме (з якої дати) встановлена заборона керування транспортними засобами та яким органом державної влади було встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Суддя оцінюючи докази в їх сукупності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не отримав доказів порушення даною особою ст.15 Закону України "Про дорожній рух" за що передбачена відповідальність ч.3 ст.126 КУпАП, а будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Враховуючи вищевикладені обставини, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.221, 247 п.1 ч.1, 278, 283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбачене ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва.
Суддя