Справа № 477/1837/21
Провадження № 2-а/477/14/21
03 грудня 2021 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі судді Полішко В.В., з секретарем - Коцюрубенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
14 вересня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову, винесену поліцейським СР ПП ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області сержантом Федоровим С.С., серії БАБ, №080785 від 04 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП у сумі 850 грн., а також стягнути на його користь з відповідача судовий збір у сумі 454,00 грн.
За клопотанням сторін 28 жовтня 2021 року судом постановлено ухвалу про заміну відповідача, з огляду на яку неналежного відповідача у справі - УПП в Миколаївській області ДПП на належного відповідача - ГУНП в Миколаївській області, оскільки сержант поліції не перебуває у трудових відносинах з УПП в Миколаївській області ДПП, а підпорядкується ГУНП в Миколаївській області.
В обґрунтування вказав, що 04 вересня 2021 року постановою ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області, серії БАБ, №080785, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, його притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850,00 грн. У постанові зазначено, що він нібито 04 вересня 2021 року керував транспортним засобом мопедом ««HONDA DIO», без номерного знаку, по вул. Соснова в смт. Воскресенське Миколаївського району Миколаївської області, без мотошолома, не мав при собі чи не пред'явив посвідчення водія та даний транспортний засіб не зареєстрований в установленому законом порядку, чим порушив пункт 2.1 «а», 2.1 «б», 2.3 ПДР України.
Вважає постанову необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню посилаючись на те, що 04 вересня 2021 року близько 15-00 години він йдучи по узбіччю дороги по вул. Лісній в смт. Воскресенське Миколаївського району Миколаївської області, штовхав мопед «HONDA DIO 34», який належить йому, при цьому мопед був з вимкненим двигуном, так як зламався і не працював, тому він його корив на ремонт до знайомого. В цей час, до нього під'їхали працівники поліції на патрульному автомобілі без проблискових маячків, інспектор поліції, котрий вийшов з машини не представився. Сержант поліції почав вимагати документи на транспортний засіб та посвідчення водія, при цьому на його питання, на якій правовій підставі, відповіді так і не отримав. Потім, інспектор пішов до службового авто складати постанову.
Вказав, що будь-якої підготовки до розгляду справи не було повідомлено посадовою особою, хто саме розглядає справу, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, чим порушені вимоги Інструкції з оформленням поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вважає винесену постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки відомості зазначені в ній не відповідають дійсним обставинам справи. Так, він знаходився на вул. Лісній в смт. Воскресенське, в той час, як у постанову вказано вул. Соснова. Крім цього, у постанові не зазначено пункт, якого нормативного акту ним було порушено та відсутні докази, що підтверджують його вину. Не були опитані свідки, протокол про адміністративне правопорушення не складався, через вказане, вважає, що сержант поліції при складанні постанови вийшов за межі своєї компетенції, постанова винесена грубим порушенням вимог чинного законодавства України.
Крім цього, зауважив, що в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові не зазначено жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, відсутні дані взагалі про наявність відеозапису чи фотознімків, рапорту та долучення до винесеної постанови, як доказу.
Просить скасувати постанову, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову через його безпідставність та необґрунтованість. Вказував, що постанова складена відповідно до вимог законодавства. Під час її винесення інспектором були з'ясовані всі обставини справи та встановлена особи, щодо якої вона винесена. Зазначив, що 04 вересня 2021 року постанова серії БАБ, №080785, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн. за порушення вимог частини 6 статті 121 КУпАП, винесена поліцейським СРПП ВП №4 МРУП старшим сержантом поліції Федоровим С.С. відповідно до посадової інструкцій, в межах повноважень. Так, 04 серпня 2021 року поліцейським було виявлено особу, яка рухалася по вул. Сосновій в смт. Воскресенське Миколаївського району Миколаївської області на транспортному засобі «HONDA DIO» на якому був відсутній номерний знак, без мотошолому. Зупинивши транспортний засіб співробітник поліції звернувся до водія з проханням пред'явити для перевірки документи, передбачені пунктом 2.1 ПДР України. Однак водій відмовився надати документи. В зв'язку з чим, сержантом поліції Федоровим С.С. було розглянуто адміністративну справу на місці зупинки та винесено постанову за порушення пункту 2.1 «а», п. 2.1 «б», п. 2.3 ПДР України. Тобто, при виявлені вказаних правопорушень з боку позивача співробітниками поліції в рамках законодавства України та в законний спосіб складена постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частино. 6 статті 121 КУпАП.
Вважає, що подавши вказаний адміністративний позов ОСОБА_1 намагається уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Оскільки вчинене правопорушення зафіксовано на відеозаписі, долученому до відзиву. Просив, відмовити у задоволенні позову.
Позивач в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, причини суду не повідомив, про дату та час розгляду справи судом повідомлений своєчасно.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, судом встановлено наступне.
Відповідно до статей 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, з якого вбачається, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створити безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоду підприємствам, установам, організаціям і громадянами, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водій військових транспортних засобів - на вимогу правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Підпунктами «а» та «б» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України закріплено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Відповідно до пункту 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020); під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів; не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху; не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені пунктом 2.1 ПДР України.
Судом встановлено, що 04 вересня 2021 року поліцейським СРПП ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Федоровим С.С. було винесено постанову, серії БАБ, №080785.
Як вбачається із зазначеної постанови позивачу у провину ставиться те, що він керував транспортним засобом мопедом «HONDA DIO», без номерного знаку по вул. Сосновій, 21 в смт. Воскресенське Миколаївського району Миколаївської області, без мотошолома, не маючи при собі посвідчення водія. Крім цього, транспортний засіб не зареєстрований в установленому законом порядку, чим порушив вимоги пунктів 2.1 «а», 2.1 «б», 2.3 ПДР України.
Інспектором винесена постанова у справі, згідно з якою позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн.
Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим. Санкція цієї частини статті передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
З огляду на рапорт ІС РПП ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області Федоровим С.С. транспортний засіб позивача було зупинено в смт. Воскресенське, оскільки він рухався на мопеді «HONDA DIO», без мотошолому, не мав при собі чи не пред'явив посвідчення водія та даний транспортний засіб не зареєстрований в установленому законом порядку. По факту порушення п. 2.1 «а», 2.1 «б», 2.3 ПДР України розглянуто адміністративну справу, складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП, накладено стягнення у сумі 850 грн.
Суд критично сприймає твердження позивача, щодо того, що він не керував мопедом, а котив його з вимкненим двигуном, так, як той зламався та не працював, оскільки зазначене спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.
Так, на відеозаписі, долученому відповідачем до відзиву зафіксовано, як позивач з ввімкнутим двигуном рухається на мопеді по вулиці, при цьому без одягненого мотошолому. До того ж, під час розгляду співробітником поліції справи за фактом порушення правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 не надав посвідчення водія та взагалі відмовився від підпису у постанові про накладення адміністративного стягнення.
Також, суд критично сприймає твердження позивача, що інспектор патрульної поліції не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи, оскільки це спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.
Суд не погоджується з позицією позивача, щодо необхідності складення протоколу, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Крім цього, за змістом пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Тобто до компетенції поліцейського вищезазначеними Законом та Інструкцією віднесено право виносити постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі без складання протоколу.
Крім цього, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 35 цього Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Отже, до компетенції поліцейського вищезазначеними Законом та Інструкцією віднесено право приймати постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
На реалізацію покладених на поліцейського повноважень, ним було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Суд не погоджується з твердженнями позивача, що оскаржувана постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, даних про фіксацію на відеокамеру усних пояснень позивача та, як наслідок, в силу положень частин 3, 4 статті 70 КАС України відеозапис з нагрудної камери поліцейського, а тому є недопустимим доказом, з наступних підстав.
Згідно зі статтями 72,73,74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають іншу значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для не прийняття до уваги наданого відповідачем відеозапису, на якому зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме те, що позивач керував мопедом, не зареєстрованим у встановленому законом порядку, без номерних знаків, без одягненого мотошолому та на вимогу поліцейського не надав посвідчення на право керування транспортним засобом.
Висновок про те, що відеоматеріали з місця події є належними доказами у адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема у постановах від 29 травня 2018 року у справі №727/6565/17, від 11 липня 2019 року № 686/15730/16-а.
З огляду на позовну заяву, позивач як на підставу для скасування постанови зазначає не правомірність своїх дій, а вказує надумані підстави, з огляду на які суд має скасувати винесену постанову. Вказане свідчить про недобросовісну поведінку позивача, зловживання своїми процесуальними правами та намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова від 04 вересня 2021 року, серії БАБ, №080785, не підлягає скасуванню оскільки винесена уповноваженою на це особою, відповідно до встановлених фактичних обставин, які також знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, та стягнення накладене у розмірі, передбаченому законом.
Керуючись статтями 241-243, 286 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 04 вересня 2021 року, серії БАБ, №080785, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ;
відповідач - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, адреса: вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, ЄДРПОУ 40108735.
Суддя В.В. Полішко