Справа № 474/1008/21
Провадження № 1-кс/474/459/21
про накладення арешту на майно
03.12.21року смт. Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021153200000202 від 01.12.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
встановив:
01.12.2021 р. прокурор звернулася до суду з клопотанням, в рамках кримінального провадження за №12021153200000202 від 01.12.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (за фактом надання ОСОБА_4 працівникам поліції які здійснювали патрулювання дорожнього руху посвідчення водія НОМЕР_1 , яке викликало сумніви в його дійсності), я кому просив накласти арешт на вилучене посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , шляхом заборони його відчужувати, розпоряджатись та користуватися ним будь-яким особам.
Посилаючись на приписи ст.ст. 40, 98, 100, 110, 131, 132, 170, 171 КПК України, прокурор вказує на необхідність накладення арешту на вказане посвідчення водія, з метою збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору. Зазначила про необхідність проведення технічної експертизи вилученого посвідчення водія.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явилася, звернувшись до суду з заявою (вх. №4852 від 03.12.2021 р.) про розгляд даного клопотання в її відсутність.
Власник майна ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання (телефонограма від 03.12.2021 р. 09.44 год.), на його розгляд не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань не подав.
Враховуючи приписи ст. 172 КПК України, якою визначено, що неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, вважає доцільним розглянути питання про арешт майна, без участі осіб, які не з'явилися в судове засідання.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Матеріали клопотання, поданого до суду 01.12.2021 року, в строк визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, містять: рапорт помічника чергового ОСОБА_5 від 30.11.2021 р. 21.00 год., витяг з кримінального провадження №12021153200000202 від 01.12.2021 р. про внесення до нього відомостей на підставі матеріалів правоохоронних органів, про те, що під час патрулювання території смт,Врадіївка СРПП було зупинено автомобіль ВАЗ2101 д.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 ,, 1996 р.н., який на вимогу поліцейського пред'явив посвідчення водія НОМЕР_1 , яке викликалосумніви в його дійсності; протокол огляду місця події від 30.11.2021р., з фото таблицею, заява ОСОБА_4 про добровільну видачу працівникам поліції посвідчення водія, протоколи допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , щодо обставин їх участі в якості понятих під час поведення ОМП, добровільної видачі водієм посвідчення водія, рапорт інспектора ОСОБА_8 про те, що під час патрулювання було зупинено авто під керуванням водія ОСОБА_4 , який пред'явив посвідчення НОМЕР_1 , яке в базі НАІС «посвідчення водія» - відсутнє; копію посвідчення та постанову про визнання вказаного посвідчення речовим доказом.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, причому у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
В сукупності вищевикладеного вважаю, що прокурор довів, що вилучене майно, про арешт якого він ставить питання, відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, зазначеним в ст. 98 КПК України, та наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, що відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, вважає є підставою для накладення арешту, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Водночас, слід роз'яснити учасникам кримінального провадження, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, вимогами ст.ст. 98, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021153200000202 від 01.12.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке знаходиться в сейф-пакеті експертної служби №7105949, яке належить ОСОБА_4 , заборонивши власнику та будь-яким особам його відчужувати, розпоряджатись та користуватися ним .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1