Справа № 473/4453/21
іменем України
"03" грудня 2021 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Дробинський О.Е.,
з участю секретаря судового засідання - Данилевич Т.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Відповідно до тексту протоколу ВАБ №752700 від 28 листопада 2021 року - 28 листопада 2021 року ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме висловлювався відносно неї нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП, тобто вчинення насильства в сім'ї, а саме умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
В судовому звасіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та пояснив, що 28 листопада 2021 року домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 не чинив. В цей день він посварився із своєю співмешканкою ОСОБА_2 , а її батько ОСОБА_4 викликав поліцію, оскільки не бажав, щоб вони мешкали в його квартирі.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила свідчення ОСОБА_1 та додала, що не вважає, що ОСОБА_1 було вчинене домашнє насильство відносно неї. Претензій до нього не має, просила не притягувати його до адміністративної відповідальності. На даний час вони переїхали від батьків та живуть окремо.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частина 1 ст.9 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимогст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішеннясправи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року, цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Стаття 173-2 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1 Розділу І ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Згідно протоколу серія ВАБ №752700 від 28 листопада 2021 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 ставиться в провину те, що він вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки.
Обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП є саме завдання чи існування можливості завдання шкоди психологічного характеру.
Однак під час розгляду даної справи не встановлено, що ОСОБА_3 вчиняв по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_2 фізичні та психологічні дії, в результаті яких вона могла б почувати себе емоційно невпевненою, заляканою та нездатною захистити себе.
Слід зазначити, що диспозиція ст.173-2 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.173-2 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Вчинення домашнього насильства в сім'ї, характеризується наміром, коли особа усвідомлює протиправність своїх дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, передбачає порушення охоронюваних законом прав потерпілого наслідком чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, бажає цього або свідомо допускає настання таких наслідків.
Судом не встановлено обставин, які б підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_3 направлені на здійснення психологічного чи психічного тиску на співмешканку, шляхом словесних образ або погроз на її адресу, якими він навмисно спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та могла завдати або завдала шкоди психологічному чи психічному здоров'ю свой спвмешканці.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Будь-яких доказів вини ОСОБА_3 в судовому засіданні не встановлено.
Частиною третьої ст.62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративноївідповідальності.
Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_3 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1ст.247 КУпАП, керуючись ч.1 ст.173-2, 221,283,284,285,287-289,294 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 /десяти/ днів з дня винесення постанови.
Суддя О. Е. Дробинський