02 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/592/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2021
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021
у справі № 905/592/21
за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до товариства з обмеженою відповідальністю "Евопро 2020"
про стягнення 272 000,00 грн,
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.06.2021, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 зі справи № 905/592/21 позов Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Північне міжобласне ТВ АМКУ) задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Евопро 2020" в дохід загального фонду державного бюджету штраф у розмірі 136 000,00 грн, пеню у розмірі 132 600,00 грн; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Евопро 2020" судовий збір у розмірі 4 029,00 грн.
Північне міжобласне ТВ АМКУ 15.11.2021 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 905/592/21.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Північного міжобласного ТВ АМКУ у справі № 905/592/21, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 гривні.
Позов у цій справі подано у 2021 році. Предметом позову є стягнення грошових коштів у сумі 272 000,00 штрафу та пені (а не оскарження рішення АМКУ), а, отже, ціна позову у цій справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 270,00 грн = 1 135 000, 00 грн).
У поданій касаційній скарзі, обґрунтовуючи наявність підстави для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно застосування положень абзацу другого частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 56, 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.07.2019 зі справи № 910/14288/18, від 13.02.2018 зі справи № 910/20661/16 та від 22.01.2019 зі справи № 915/304/18 щодо нарахування пені; на думку скаржника, розгляд цієї справи Верховним Судом має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача (підпункти "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України); поряд з цим, вказує "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має виняткове значення для суспільства, оскільки відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції" відсутній єдиний розрахунок нарахування пені, яка сплачується до державного бюджету України; вирішення цієї справи матиме вплив на права та інтереси суб'єктів господарювання та вплив на поповнення державного бюджету України, оскільки спір йде про правильне нарахування пені за невиконання рішень АМКУ; скаржник викладає свою незгоду з оскаржуваними рішеннями та переконує Суд, що зазначене є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Таким чином, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Наведені скаржником доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження зі справи № 905/592/21, в контексті оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника.
Аргументи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення скаржником норм законодавства; зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, скаржник вдається до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої названими судами оцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 905/592/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підстав для розгляду клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору немає. Подане скаржником 01.12.2021 клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення від 18.11.2021 № 923 судом також не розглядається.
Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 905/592/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова