вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"03" грудня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/858/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Пак"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон-Вест"
про: стягнення 466 126,19 грн.
секретар судового засідання: Коваль С.М.;
представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Пак" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон-Вест" про стягнення 466 126,19 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Модерн Пак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карбон-Вест" було укладено договір поставки №21-43846011/Г, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар на суму 436 584,82 грн., які відповідачем не оплачені.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивач нарахував відповідачу за липень 2021 року 159,68 грн. інфляційних втрат, за період з 25.06.2021 року по 01.09.2021 року 36% річних, за період з 25.06.2021 року по 01.09.2021 року 8 955,71 грн. пені.
Відповідач відзиву на позовну заяву з відображенням своєї правової позиції у строки встановлені ухвалою суду, суду не надав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року спір визнано малозначним, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до слухання в засіданні на 02 листопада 2021 року.
Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року розгляд справи відкладено на 16 листопада 2021 року.
Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року розгляд справи відкладено на 02 грудня 2021 року.
В судове засідання представники сторін не з'явились.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
13 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Модерн Пак" (позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карбон-Вест" (відповідач/покупець) було укладено договір поставки №21-43846011/Г (надалі - договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується відповідно до умов договору та видаткової накладної передати у власність покупця вироби з картону гофрованого (надалі товар), найменування, загальна кількість, асортимент, одиниці виміру та ціна одиниці якого визначаються в бухгалтерських документах постачальника: рахунках-фактурах, видаткових накладних, а покупець зобов'язується приймати та сплачувати товар на умовах даного договору.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 436 584,82 грн., що стверджується видатковими накладними №250539 від 25 травня 2021 року на суму 159 682,64 грн., та №28064 від 28 червня 2021 року на суму 276 902,18 грн.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію протягом 30 календарних днів з моменту передачі (поставки) постачальником такої партії товару покупцю, на підставі виставленого постачальником рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Таким чином, за товар поставлений 25 травня 2021 року на суму 159 682,64 грн. - строк оплати не пізніше 24 червня 2021 року за товар, поставлений 28 червня 2021 року, на суму 276 902,18 грн. строк оплати - не пізніше 28 липня 2021 року.
Позивач вказує, що відповідач не здійснив розрахунок за поставлений товар в узгоджений сторонами строк.
Згідно з умовами пункту 5.4. договору, у разі прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення платежу більше десяти календарних днів, покупець сплачує 36% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.
Керуючись положеннями пункту 5.4. договору, позивач за період з 25.06.2021 року по 01.09.2021 року нарахував відповідачу 8 955,71 грн. пені.
Крім того, керуючись положеннями статті 625 ЦК України та положенням пункту 5.4. договору позивач нарахував відповідачу за липень 2021 року 159,68 грн. інфляційних втрат та за період з 25 червня 2021 року по 01 вересня 2021 року 36% річних в сумі 20 425,98 грн.
Докази стосовно оплати відповідачем заборгованості за поставлену продукцію у розмірі в матеріалах справи відсутні.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару порушеними.
Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено умовами договору, оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію протягом 30 календарних днів з моменту передачі (поставки) постачальником такої партії товару покупцю, на підставі виставленого постачальником рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Судом встановлено, що на виконання умов договору постачальник поставив відповідачу товар на загальну суму 436 584,82 грн., що стверджується видатковими накладними №250539 від 25 травня 2021 року на суму 159 682,64 грн., та №28064 від 28 червня 2021 року на суму 276 902,18 грн.
Таким чином, за товар поставлений 25 травня 2021 року на суму 159 682,64 грн. строк оплати встановлений не пізніше 24 червня 2021 року за товар, поставлений 28 червня 2021 року, на суму 276 902,18 грн. строк оплати встановлений не пізніше 28 липня 2021 року.
Доказів сплати поставленого товару відповідач суду не надав.
Отже суд встановив, що станом на час розгляду спору у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 436 584,82 грн.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з умовами пункту 5.4. договору, у разі прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.
Керуючись положеннями пункту 5.4. договору, позивач за період з 25.06.2021 року по 01.09.2021 року нарахував відповідачу 8 955,71 грн. пені.
Наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом).
Згідно з умовами пункту 5.4. договору сторони погодили, що у разі прострочення платежу більше десяти календарних днів, покупець сплачує 36% річних від простроченої суми за кожен день прострочення.
Таким чином положеннями пункту 5.4. договору сторони погодили інший розмір процентів річних.
По накладній №250539 від 25 травня 2021 року позивачем нараховано за липень 2021 року інфляційні втрати в розмірі 159,68 грн., даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.
Також за період з 25.06.2021 року по 01.09.2021 року (за прострочення оплати поставленого по накладній №250539 товару) позивач нарахував 36% річних в сумі 10 867,17 грн. А за період з 29.07.2021 року по 01.09.2021 року (за прострочення оплати поставленого по накладній №28064 товару) позивач нарахував відповідачу 36% річних в сумі 9 558,81 грн. Разом розмір нарахованих річних становить 20 425,98 грн. Суд перевірив вказаний розрахунок, визнав його законним та обґрунтованим.
Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновки суду
На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого товару свідчать про порушення відповідачем прав позивача.
Суд погоджується з аргументами позивача стосовно обґрунтованості позовних вимог про стягнення 436 584,82 грн. заборгованості, 8 955,71 грн. пені, 159,68 грн. інфляційних втрат та 20 425,98 грн. 36% річних.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 6 991,90 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН-ВЕСТ" (35030, Рівненська область, Рівненський район, с.Мирне, вул. Зелена 119, код ЄДРПОУ 43846011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ПАК" (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул. Вокзальна 1, код ЄДРПОУ 30028601) 436 584 (чотириста тридцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 82 коп. заборгованості, 8 955 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 71 коп. пені, 159 (сто п'ятдесят дев'ять) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 20 425 (двадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 98 коп. 36% річних та 6 991 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто один) грн. 90 коп. судового збору.
Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ПАК" (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул. Вокзальна 1, код ЄДРПОУ 30028601).
Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРБОН-ВЕСТ" (35030, Рівненська область, Рівненський район, с.Мирне, вул. Зелена 119, код ЄДРПОУ 43846011).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Суддя А.Качур