вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову в забезпеченні позову
02.12.2021 Справа № 7/127(917/1862/21)
Суддя Господарського суду Полтавської області Іванко Л.А., розглянувши заяву ліквідатора СТОВ "Нива" про забезпечення позову у справі
за позовною заявою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (37500, Полтавська область, Лубенський район, с.Остапівка, код ЄДРПОУ 30380232) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та договорів купівлі-продажу
встановив:
30.11.2021 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним:
- Свідоцтво про право на спадщину за заповітом щодо «критого току №2», загальною площею: 723,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний № 966582153228) виданого в рамках спадкової справи № 54/2019 11 березня 2021р., посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області - Карпець О.М.;
- Свідоцтво про право на спадщину за заповітом щодо «зерносховище №1» загальною площею: 787,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний № 966563453228) в рамках спадкової справи № 54/2019 11 березня 2021р., посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області - Карпець О.М.;
- Договір купівлі-продажу № 460 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.03.2020 p., що посвідчувався приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської обл. - Карпець О.М. (серія НОІ 311208, 311209) та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно згідно рішення № 51586077 від 12.03.2020 р.
- Договір купівлі-продажу № 461, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.03.2020 p., що посвідчувався нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської обл. - Карпець О.М. (серія НОІ 311210, 311211) та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно згідно рішення № 51586520 від 12.03.2020 р., та застосувати наслідки недійсності.
30.11.2021 надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 13309), в якій просить позивач просить забезпечити позов СТОВ "Нива" шляхом накладення арешту на об"єкти нерухомості:
- "критий тік№ 2, загальною площею: 723,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний № 966582153228);
- "зерносховище №1", загальною площею: 787,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний № 966563453228).
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує наступним.
Звернувшись до суду з позовом позивач вказує на протиправне відчуження ОСОБА_1 (відповідач) на користь ОСОБА_2 (третя особа) об'єктів нерухомості: «критий тік №2», загальною площею: 723,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний № 966582153228); «зерносховище №1», загальною площею: 787,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний № 966563453228), власником якого залишається позивач.
Зазначено, що вказані об'єкти нерухомості були набуті відповідачем із порушенням встановленого законом порядку, а саме в процесі спадкування за заповітом її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, підстава виникнення права власності у померлого, а саме: ухвала Ленінського районного суду м. Полтави від 09.08.2010 р. у справі № 2-2544, нівелювалася шляхом скасування її постановою Верховного Суду 23.01.2018 p..
Таким чином, починаючи з 23.01.2018 р. померлий ОСОБА_3 був позбавлений права розпоряджатись та вирішувати долю вказаних об'єктів нерухомості та майно не могло бути предметом спадщини відповідно. Дане майно, намагаючись уникнути відповідальності, незаконно переоформлювали на іншу особу - ТОВ «Гранум-Трейд АПК», проте вже рішенням Господарського суду Полтавської обл. від 14.11.2019 р. у справі № 7/127, судом зобов'язано було повернути із чужого незаконного володіння дані об'єкти нерухомості на користь СТОВ «Нива».
Проте, після набрання судовим рішенням Господарського суду Полтавської обл. від 14.11.2019 р. у справі № 7/127 щодо повернення із чужого незаконного володіння, об'єкти нерухомості: «критий тік №2», загальною площею: 723,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний № 966582153228); «зерносховище №1», загальною площею: 787,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний № 966563453228) були вчергове незаконно відчужені ОСОБА_1 (відповідач) на користь ОСОБА_2 (третя особа).
Відтак, з метою попередження та недопущення вчинення протиправних дій відповідачем, третьою особою чи іншими особами пов'язаних із переоформленням наведеного майна в подальшому, а також, щоб усунути будь-які інші негативні наслідки в майбутньому, що істотно б ускладнили чи унеможливили виконання судового рішення по даній справі, при цьому ефективно захистити порушені права позивача, СТОВ «Нива» звернулося до суду із даною заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначені об'єкти нерухомості.
Як вважає позивач, доцільним способом забезпечення позову, виходячи із предмету позову та його підстав, обрано саме накладення арешту на вказані об'єкти нерухомості, що на думку позивача, унеможливить відповідачу та третій особі і надалі приховувати майно та порушувати право власності СТОВ «Нива». Поряд з цим, даний захід забезпечення позову є збалансованим по відношенню до інтересів сторін та інших учасників судового процесу; відповідає зв'язку з предметом позовної вимоги, а також такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
При вирішенні заяви судом враховується наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 136 ГПК України має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Підставою для застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення щодо ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства та матеріали заяви, суд вважає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та мотивація, викладена у ній, не відповідають наведеним вимогам, оскільки заявник мав обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, які свідчать, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Натомість до заяви про забезпечення позову позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, з якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів про забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів.
Позивачем не надано суду будь-яких доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв'язку з відчуженням
відповідачем об"єктів нерухомості, а саме:
- "критий тік№ 2, загальною площею: 723,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с.Остапівка, вул.Гагаріна, 17в (реєстраційний № 966582153228);
- "зерносховище №1", загальною площею: 787,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с.Остапівка, вул.Гагаріна, 17г (реєстраційний № 966563453228), на які заявник просить накласти арешт.
Отже, доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, відтак заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів.
За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини самі по собі та в сукупності жодним чином не обґрунтовують його припущення про наявність ризику вчинення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дій з метою унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення у даній справі, та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
За наведених обставин, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 136, 139, 140, 234 ГПК України, суд, -
Відмовити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Нива» в задоволенні заяви (вх.№ 13309 від 30.11.2021) про забезпечення позову у справі №7/127(917/1862/21).
Ухвала підписана 02.12.2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України).
Суддя Іванко Л.А.