79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.11.2021 справа № 914/2958/21
За позовом: Комунального підприємства “Володимир-Волинськтеплоенерго” Володимир-Волинської міської ради, м. Володимир-Волинський
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм лайт», м. Львів
про стягнення 129 824, 40 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники сторін:
від позивача: Гром Б.М. - представник
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Комунального підприємства “Володимир-Волинськтеплоенерго” Володимир-Волинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм лайт” про стягнення 129 824, 40 грн.
Ухвалою суду від 29.09.2021 відкрито провадження у справі № 914/2958/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.10.2021. Ухвалою суду від 25.10.2021 розгляд справи відкладено на 15.11.2021. Ухвалою суду від 15.11.2021, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 29.11.2021.
В судове засідання, яке відбулося 29.11.2021 в режимі відеоконференції представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.
В судове засідання, яке відбулося 29.11.2021 представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується клопотаннями про надання йому можливості для ознайомлення з матеріалами справи, а ухвали суду, які скеровувалися на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та господарських формувань, на адресу суду не поверталися.
Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та господарських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 29.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Комунальне підприємство “Володимир-Волинськтеплоенерго” Володимир-Волинської міської ради (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм лайт” (надалі відповідач) про стягнення 129 824, 40 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 30.04.2021 між сторонами у справі був укладений договір № 30/04 про спрощену закупівлю через систему електронних закупівель. Відповідно до умов даного договору, замовник доручає, а учасник приймає на себе зобов'язання поставляти протягом 2021 року товар, а саме: бензин А-92, бензин А-95 та дизельне паливо.
Згідно п. 3.4. договору, загальна сума договору становить 139 531, 20 грн.
На виконання умов договору 30.04.2021 позивач сплатив за товар 111 624, 96 грн. 18.05.2021 позивач доплатив на рахунок відповідача решту суми в розмірі 27 906, 24 грн. Таким чином, загальна сума, яку позивач сплатив відповідачу складає 139 531, 20 грн.
Згідно п. 4.4 договору товар (талони для отримання товару) повинні бути дійсні для заправки на АЗС учасника в межах м. Володимира-Волинського, Волинської області та по всій Україні.
Відповідач поставив позивачу товар лише на суму 9 706, 80 грн, тобто не поставленим залишається товар на суму 129 824, 40 грн, оскільки протягом липня 2021 року передані позивачу талони було заблоковано та не було технічної можливості заправити транспорт на заправках АЗС “WOG” м. Володимира-Волинського, що підтверджується актами від 13.07.2021, від 15.07.2021 та від 19.07.2021.
На звернення позивача із претензією відповідач підтвердив свої зобов'язання по договору, однак неможливість заправки транспортних засобів позивача не було усунуто, тому 20.07.2021 позивач надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку та вимагав повернути сплачені кошти за товар в сумі 129 824, 40 грн.
Відповідачем сплачені кошти позивачу повернуті не були, відтак такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на свою користь 129 824, 40 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, 30.04.2021 між сторонами у справі був укладений договір № 30/04 про спрощену закупівлю через систему електронних закупівель. Відповідно до умов даного договору, замовник доручає, а учасник приймає на себе зобов'язання поставляти товар протягом 2021 року, а саме: бензин А-92, бензин А-95 та дизельне паливо.
Талон, відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 N 281/171/578/155 - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Згідно з п.3.2 договору, розрахунок за наданий товар здійснюється замовником (позивачем) шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок учасника (відповідача) з моменту виставлення рахунку учасника. Оплата здійснюється в два етапи:
- 80 % вартості товару оплачується замовником протягом 10 (десяти робочих днів з моменту виставлення рахунку;
- остаточний розрахунок (решта 20 %) проводиться замовником протягом 2 (двох) робочих днів після отримання товару та належно оформлення документів.
У відповідності до п. 3.4. договору, загальна сума договору становила 139 531, 20 грн, у тому числі ПДВ 23 255, 20 грн.
На виконання умов договору, 30.04.2021 року позивач сплатив відповідачу за товар суму в розмірі 111 624, 96 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6056.
18.05.2021 позивач доплатив на рахунок відповідача решту суми в розмірі 27 906, 24 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6106, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Тобто, позивачем було сплачено вартість товару на загальну суму 139 531, 20 грн.
Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно п. 4.4. договору, товар (талони) повинні бути дійсні для заправки на АЗС учасника в межах м. Володимира-Волинського, Волинської області та по всій Україні.
Протягом липня місяця 2021 року дані талони було заблоковано та не було технічної можливості заправити транспорт на заправках АЗС «WOG» м. Володимира-Волинського, що підтверджується актами від 13.07.2021, від 15.07.2021 та від 19.07.2021.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач поставив позивачу товар лише на суму 9 706, 80 грн, тобто не поставленим залишається товар на загальну суму 129 824,40 грн.
Відповідно до п. 5.3.3 договору, учасник зобов'язаний забезпечити наявність пального за першою вимогою замовника по факту пред'явлення ним талонів на певній АЗС.
З цього приводу, 07.07.2021 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за № 443/02-02/2-2. У відповідь на претензію відповідач обіцяв виконати зобов'язання після усунення технічних несправностей. Згодом позивач повторно на адресу відповідача надіслав лист від 15.07.2021 року і на цей лист отримав відповідь в якому відповідач знову запевняв, що зобов'язання будуть виконані.
Пунктом 5.2.2. договору сторони визначили, що замовник має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань учасником, повідомивши останнього про це у строк 20 (двадцяти) календарних днів до дати розірвання договору. Відтак, 20.07.2021 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення за вих. № 506/02-02/2-21 про відмову від договору в односторонньому порядку (розірвання договору), у зв'язку із істотним порушенням договору другою стороною, де вказано, що вважати договір розірваним з 12.08.2021 року. Також, в даному повідомленні про відмову від договору в односторонньому порядку (розірвання договору) було зазначена вимога повернути сплачену суму, в розмірі 129 824,40 грн в строк до 12.08.2021 року.
Дане повідомлення було отримане відповідачем 22.07.2021 року, проте станом на час подання позовної заяви відповідач так і не повернув вищевказані кошти.
Відповідно до п. 5.3.2 договору, учасник зобов'язаний при достроковому розірванні даного договору повернути залишок отриманих коштів.
За ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільний кодекс України).
Крім цього, відповідно до ст. 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи встановлені вище обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо повернення відповідачем позивачу оплачених коштів за неотриманий товар, а заявлені вимоги про стягнення неповернутої вартості оплаченого та непоставленого товару підлягають задоволенню.
При поданні позовної заяви представником позивача було заявлено до стягнення з відповідача очікувані судові витрати, в тому числі пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в загальному розмірі 6 270, 00 грн.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки представником позивача у судовому засіданні 29.11.2021 зроблено відповідну заяву, суд встановлює йому п'ятиденний строк, після ухвалення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм лайт” (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Єфремова, будинок 84, квартира 1Б; код ЄДРПОУ 42151468) на користь Комунального підприємства “Володимир-Волинськтеплоенерго” Володимир-Волинської міської ради (44700, м. Володимир - Волинський Волинської області, вул. Сагайдачного, 19, код ЄДРПОУ 05384488) 129 824, 40 грн основного боргу та 2 270, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Встановити позивачу п'ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат пов'язаних із розглядом справи.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 03 грудня 2021 року.
Суддя Манюк П.Т.