Рішення від 23.11.2021 по справі 912/2243/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 рокуСправа № 912/2243/21

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у судовому засіданні справу №912/2243/21

за позовом Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", вул. Г. Сковороди, 2А, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500

до відповідачів

1. Світловодської міської ради, вул. Героїв України, буд. 14, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500

2. Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Світловодської міської ради, вул. Героїв України, буд. 4, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500

про солідарне стягнення 7710,10 грн

Представники сторін

від позивача - Новак Ю.П., довіреність № 1 від 20.05.19 адвокат, посвідчення №393 від 15.03.2019, режим відеоконференції;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - Щербіна А.А. договір про надання професійної правничої допомоги №7/21 від 05.09.2021, посвідчення № 2149 видане 18.04.2018, режим відеоконференції.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (далі - СП-ТОВ "Світловодськпобут", позивач) до Світловодської міської ради (далі - Світловоська міськрада, відповідач1) та Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Світловодської міської ради (далі - УЖКГ, відповідач2) про солідарне стягнення 7710,10 грн заборгованості з покладенням на відповідачів судового збору.

Ухвалою від 02.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2243/21. Справу № 912/2243/21 постановив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 26.08.2021 та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

19.08.2021 від Світловодської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, з доказами направлення іншим учасникам справи, відповідно до якого просить у позовних вимогах відмовити в повному обсязі з наступних підстав. Балансоутримувачем нежитлового приміщення загальною площею 20,2 кв.м, розташованого у багатоквартирному будинку №1 по вулиці Скубіївській у місті Світловодську є УЖКГ Світловодської міськради, що підтверджується листом Управління від 09.08.2021 №1087/3. Законодавством на УЖКГ, як на особу, на праві оперативного управління якої перебуває майно - нежитлове приміщення, покладено обов'язок утримувати майно, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

В підготовчому засіданні 26.08.2021 оголошено перерву на 09.09.2021 о 15:00 год.

09.09.2021 представником відповідача2 подано суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Відповідач1 засобами електронного зв'язку (без КЕП) направив до суду клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.

09.09.2021 відповідачем 2 подано суду клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Ухвалою від 09.09.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання УЖКГ від 09.09.2021 про поновлення строків. За ініціативою суду продовжив відповідачу2 строк для подання відзиву до 17.09.2021, оголосив перерву в підготовчому засіданні на 01.10.2021 о 12:00 год та продовжив строк підготовчого провадження у справі №912/2243/21 на тридцять днів.

17.09.2021 відповідач2 подав суду відзив на позов, де, зокрема, зазначено, що від імені територіальної громади повноваження власника нежитлових приміщень у будинках, зазначених в позовній заяві, здійснює Світловодська міська рада, яка відповідно до ст. 322 ЦК України, зобов'язана утримувати майно. На 2019-2021 роки власником комунального майна кошти на оплату теплопостачання даного приміщення у міському бюджеті не передбачались, тобто, в затвердженому кошторисі УЖКГ кошти на сплату теплопостачання за нежитлове приміщення не передбачені. Між Світловодською міськрадою та УЖКГ не укладено договору або іншого документа щодо передачі комунального майна в оперативне управління УЖКГ.

В підготовчому засіданні 01.10.2021 судом оголошено перерву на 12.10.2021 о 10:30 год.

Ухвалою від 12.10.2021 судом закрито підготовче провадження у справі №912/2243/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2021 о 16:00 год, визначено резервну дату судового засідання - 09.11.2021 об 11:00 год.

01.11.2021 судом розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву на 09.11.2021 об 11:00 год.

03.11.2021 відповідачем2 подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи акта звірки взаєморозрахунків між СП-ТОВ "Світловодськпобут" та УЖКГ за період 01.10.2020-01.10.2021 складеного 19.10.2021. Відповідач 2 отримав акт після закриття підготовчого провадження у справі, тому не мав можливості подати суду раніше.

04.11.2021 засобами електронного зв'язку до суду надійшла заява позивача про відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні 09.11.2021 оголошено перерву на 23.11.2021 о 14:00 год.

23.11.2021 в судовому засіданні сторонами підтримано позиції щодо позовних вимог.

Судом досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

СП-ТОВ "Світловодськпобут", згідно рішень Світловодської міської ради № 778 від 09.10.2019 "Про початок опалювального періоду 2019-2020 років" та №544 від 07.10.2020 "Про початок опалювального періоду 2020-2021 років", як виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії у м. Світловодську, здійснено відповідні повноваження виконавця послуг з централізованого опалення. Поставлено теплову енергію у нежитлове приміщення, розташоване у багатоквартирному будинку № 1 по вулиці Скубіївській в місті Світловодську, вартість якої станом на 12.05.2021 в розмірі 7710,10 грн за період з 01.11.2019 по 12.04.2021 не оплачена.

Позивачем надіслано на адресу відповідача2 рахунки-фактури для оплати вартості спожитої теплової енергії.

Опалювальні періоди СП-ТОВ "Світловодськпобут" розпочинає та закінчує відповідно до рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради та наказів по підприємству.

Підприємство проводить нарахування сум до сплати за надані послуги відповідно до рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради про встановлення тарифів.

Позивач зазначає, що нежитлове приміщення, розташоване у багатоквартирному будинку № 1 по вулиці Скубіївській в місті Світловодську, опалення якого проводилося, з 01.11.2019 перебуває на балансі Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Світловодської міської ради, а власником вказаних приміщень є територіальна громада м. Світловодська в особі Світловодської міської ради. Рішенням Виконавчого комітету Світловодської міської ради № 687 від 27.08.2019 надано дозвіл відповідачу2 розірвати договір оренди нерухомого майна від 22.10.2016 № 1/2016 за адресою: м. Світловодськ, вул. Скубіївська, 1 загальною площею 20,2 кв.м з Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області з 01.09.2019. Пунктом 2 рішення № 687 вирішено начальнику УЖКГ виконавчого комітету Світловодської міської ради прийняти по акту приймання-передачі приміщень, нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою м. Світловодськ, вул. Скубіївська, 1 загальною площею 20,2 кв.м.

01.10.2019 УЖКГ укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нерухомого (індивідуально-визначеного) майна № 1/2016 з ГУНП в Кіровоградській області та Акт прийняття-передачі об'єкту оренди (комунального майна) у відповідності до яких припинено дію Договору оренди нерухомого (індивідуально-визначеного) майна № 1/2016 та повернуто нежитлове приміщення загальною площею 20,2 кв.м по вул. Скубіївській, 1.

З підстав викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення заборгованості з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Світловодської міської ради як балансоутримувача та Світловодської міської ради як власника відповідного приміщення, заборгованість з основного боргу за централізоване опалення у сумі 7710,10 грн.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Статтями 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII) визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком індивідуального споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідним договором, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно, безперервно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, що передбачено ч. 1 ст. 12 та ч. 6 ст. 21 Закону № 2189-VIII та п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом № 2189-VIII, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Обов'язок індивідуального споживача укласти договір на постачання теплової енергії також передбачений абзацом першим частини 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" та пп. 1 п. 46 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі -продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва (п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2189-VIII нарахування вартості послуг за теплову енергію проводилось за встановленими уповноваженими законом державними органами та органами місцевого самоврядування тарифами. Вказана норма узгоджується зі ст. 67 ЖК України, в якій зазначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII, пп. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ 21.07.2005 № 630, пп. 5 п. 46 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, абзацу п'ятого п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, споживач зобов'язаний сплачувати вартість наданих комунальних послуг.

Відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", пп. 3 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ 21.07.2005 № 630, п.п. 3 п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, абзацу першого п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, споживач зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг та укладеного договору.

За п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ 21.07.2005 № 630 визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Так, п. 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 закріплено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач має одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. При цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2189-VIII визначено учасників правовідносин у сфері надання житлово - комунальних послуг: 1) споживачі (індивідуальні або колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону визначено термін "індивідуальний споживач" -фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають з договорів, правочинів, а також з інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

За змістом положень ч.1 ст.10, ч.1 ст.16, ч.ч. 1,2,5 та 8 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами, наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону, зокрема органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до пп.1 п. "а" ч. 1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад належить до відання виконавчого комітету Світловодської міської ради. А згідно із пп.1 п. "а" ч. 1 ст. 30 цього ж Закону, до компетенції виконавчого комітету Світловодської міської ради належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

За твердженнями позивача та відповідача 1 нежитлове приміщення, розташоване у багатоквартирному будинку № 1 по вулиці Скубіївській в місті Світловодську, перебуває на балансі Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Світловодської міської ради з наступних підстав:

- рішенням Виконавчого комітету Світловодської міської ради № 687 від 27.08.2019 надано дозвіл УЖКГ розірвати договір оренди нерухомого майна від 22.10.2016 № 1/2016 за адресою: м. Світловодськ, вул. Скубіївська, 1 загальною площею 20,2 кв.м з Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області з 01.09.2019. Пунктом 2 рішення № 687 вирішено начальнику УЖКГ виконавчого комітету Світловодської міської ради прийняти по акту приймання-передачі приміщень, нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою м. Світловодськ, вул. Скубіївська, 1 загальною площею 20,2 кв.м. 01.10.2019 УЖКГ укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нерухомого (індивідуально-визначеного) майна № 1/2016 з ГУНП в Кіровоградській області та Акт прийняття-передачі об'єкту оренди (комунального майна) у відповідності до яких припинено дію Договору оренди нерухомого (індивідуально-визначеного) майна № 1/2016 та повернуто нежитлове приміщення загальною площею 20,2 кв.м по вул. Скубіївській, 1;

- положеннями пп. 1 п. "а" ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (в межах, визначених радою). Балансоутримувачем нежитлового приміщення загальною площею 20,2 кв.м., розташованого у багатоквартирному будинку №1 по вулиці Скубіївській у місті Світловодську є Управління житлово-комунального господарства Світловодської міської ради, що підтверджується листом Управління від 09.08.2021р № 1087/3. Рішенням Світловодської міської ради від 25.05.2021 №553 "Про перейменування Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради і затвердження Положення у новій редакції" Управління перейменовано на Управління житлово-комунального господарства Світловодської міської ради. Відповідно до п. 18 розділу II Положення про Управління ЖКГ управління приймає на баланс об'єкти комунальної власності та утримує на балансі. У п.8 розділу III Положення про Управління ЖКГ зазначено, що управління розпоряджається майном, бюджетними та іншими коштами у встановленому законодавством порядку та в межах затвердженого кошторису Управління. Управління ЖКГ володіє і користується майном, переданим йому Світловодською міською радою, на праві оперативного управління, також має право укладати цивільні та господарські договори, від свого імені, вчиняти інші правочини, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, як зазначено у п.б та п.5 Заключних положень Положення про Управління ЖКГ.

Однак, з рішення виконавчого комітету Світловодської міськради №687 від 27.08.2019 не вбачається передачі нежитлового приміщення в управління УЖКГ. Згідно вказано рішення власником майна - Світловодською міськрадою, прийнято рішення "Про надання дозволу "Про надання дозволу УЖКГ виконавчого комітету Світловодської міської ради на розірвання договору оренди нерухомого майна від 22.10.2016 № 1/2016 за адресою: м. Світловодськ, вул. Скубіївська, 1, з юридичною особою - Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області" (а.с. 16).

Положенням про УЖКГ, затвердженим рішенням Світловодської міськради №382 від 22.11.2011, визначено, що до основних функцій Управління віднесено - приймання на баланс об'єктів та основних засобів комунальної власності, житлових будинків та утримання на балансі (п. 2.3.23).

Однак, доказів передачі на баланс УЖКГ будинку за адресою: м. Світловодськ, вул. Скубіївська, 1, або окремо нежитлового приміщення за вказаною адресою суду не подано.

Також, не подано доказів передачі відповідного приміщення на виконання рішення виконавчого комітету Світловодської міськради №890 від 21.11.2019 "Про затвердження акта на списання багатоквартирного житлового будинку №1 по вул. Скубіївська м. Світловодськ з балансу управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради".

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме відповідач 1, як власник нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою м. Світловодськ, вул. Скубіївська, 1 загальною площею 20,2 кв.м, повинен нести тягар утримання цього майна, в тому числі і щодо оплати теплової енергії, якщо така постачалася у ці нежитлові приміщення, а також обліковувати його в себе на балансі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Отже, згідно із диспозицією ч. 1 ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", відповідач 2 не є балансоутримувачем нежитлових приміщень, а поняття споживача і балансоутримувача не є тотожними.

Учасники справи документальні докази укладення договорів із кінцевими споживачами теплової енергії у нежитловому приміщенні, договорів на надання житлово-комунальних послуг із власником цих приміщень (територіальною громадою в особі відповідача 1), як кінцевим споживачем житлово-комунальної послуги, договорів управління та утримання такого майна, як і доказів звернення відповідача 1 до відповідача 2 із пропозиціями щодо утримання його майна на підставі договору, суду не надали.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про теплопостачання", споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (Закон № 2189-VIII).

Згідно норм ст. 1 Закону № 2189-VIII, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Законодавством не встановлено жодного права чи обов'язку балансоутримувача володіти чи розпоряджатися майном власника.

Відповідач 2, який не є власником чи користувачем нежитлових приміщень не має законодавчого обов'язку сплачувати теплову енергію, яку споживає власник/користувач приміщення. Обов'язок зі сплати такої енергії покладається виключно на її споживача.

Проте, нормами Закону № 2189-VIII визначено, що власник має право доручати повністю або частково користуватись належним йому майном відповідно до договору. Таких доказів користування майном власника відповідачем 2 позивач чи відповідачі суду не надали.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 322 ЦК України)

Згідно із статтею 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вказане вище приміщення належить на праві комунальної власності Світловодській міській раді. Підставою для реєстрації права комунальної власності зазначено - лист регіонального відділення фонду державного майна, серія та номер 05/2-01-2715, виданий 26.11.2020 та рішення Світловодської міської ради від 22.09.2020 № 2198.

Відповідно до положень ст. 13, 41 Конституції України, ст.11, 319, ЦК України обов'язок власника (житлового чи нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку щодо утримання належного йому майна виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, у позивача відсутні правові підстави вимагати оплати теплової енергії, постачання якої відбулось у нежитлове приміщення, що перебуває у власності територіальної громади, від відповідача 2, який не має відношення до такого приміщення за перелічених вище обставин.

Отримувачем послуги з теплопостачання є виключно споживач теплової енергії: власник майна, інша особа, яка на підставі договору користується таким майном або є зобов'язаною стороною за договором утримання такого майна.

Відповідач 2 не був споживачем теплової енергії в нежитловому приміщенні, оскільки не набував права користування чи володіння зазначеним приміщенням; не укладав договорів на утримання нежитлового приміщення із їх власником; його структурні чи виробничі підрозділи у зазначеному у позові приміщенні не знаходилися; рішення власника приміщення про передачу такого приміщення відповідачу 2 в управління для виконання передбачених Положенням Про Управління ЖКГ виконавчого комітету Світловодської міськради, затвердженого рішенням Світловодською міськрадою №382 від 22.11.2021, завдань суду не подано.

Згідно приписів ч. 2 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основним із обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Однак, Світловодська міська рада не уклала договір на теплопостачання з СП-ТОВ "Світловодськпобут".

У відповідності до норм, викладених в ч.1 ст.10, ч.1 ст.16, ч.ч. 1,2,5 та 8 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 174 Господарського кодексу України та ст. 11 Цивільного кодексу України, сторони не уклали договір (договори) на постачання теплової енергії для опалення зазначеного в позові приміщення, однак між сторонами виникли правовідносини, з яких виникає зобов'язання відповідача1 сплатити позивачу вартість отриманої теплової енергії. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначена правова позиція знаходить своє підтвердження у постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 30.10.2013 по справі № 6-59цс13.

Тобто, за змістом норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", укладання договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. З ст. 6, ст.ст. 627, 630 Цивільного кодексу України, п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 № 6-110цс12.

Таким чином, згідно з зазначеними нормами Закону, Світловодська міська рада Кіровоградської області зобов'язана оплатити житлово-комунальні послуги, що надані як споживачу нежитлового приміщення загальною площею 20,2 кв.м, розташованого у багатоквартирному будинку №1 по вулиці Скубіївській у місті Світловодську.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951 цс5.

Відповідно до положень статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Згідно частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до статті 25 вказаного Закону, теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Основними обов'язками споживача теплової енергії відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору і нормативно-правових актів.

За приписами ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України за № 630 від 21.07.2005 врегульовано відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до п. 30 зазначених правил, обов'язком споживача є: оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк, відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом не допускається. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Світловодською міськрадою не виконано своїх обов'язків, визначених законодавством, не здійснено сплату за отримані послуги з централізованого теплопостачання нежитлового приміщення загальною площею 20,2 кв.м, розташованого у багатоквартирному будинку №1 по вулиці Скубіївській у місті Світловодську. Станом на 12.05.2021 року загальна заборгованість відповідача1 за централізоване опалення становить 7710,10 грн.

Розрахунок заборгованості за централізоване опалення в розмірі 7710,10 грн, що доданий до позову (а.с. 33), здійснено на підставі рахунків-фактур № 292 за листопад 2019 року, № 292 за грудень 2019 року, № 292 за січень 2020 року, № 292 за лютий 2020 року, № 292 за березень 2020 року, № 292 за квітень 2020 року, № 47 за листопад 2020 року, № 76 за грудень 2020 року, № 77 за січень 2021 року, № 78 за лютий 2021 року, № 78 за березень 2021 року, № 78 за квітень 2021 року, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 22-29).

Щодо підтвердження закінчення та початку опалювальних сезонів у 2019-2021 роках позивач зазначає, що опалювальні сезони розпочиналися та закінчувалися відповідно до рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області та наказів по підприємству, зокрема, рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради: від 09.10.2019 № 778 "Про початок опалювального періоду 2019-2020 років"; від 12.03.2020 № 115 "Про закінчення опалювального періоду 2019-2020 років", від 07.10.2020 № 544 "Про початок опалювального періоду 2020-2021 років", від 02.04.2021 № 207 "Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 року"; та наказів СП-ТОВ "Світловодськпобут": № 29/1 від 15.11.2019 року "Про початок опалювального періоду 2019-2020 рр.", № 23 від 09.04.2020 "Про закінчення опалювального періоду 2019-2020 рр.", № 72 від 22.10.2020 "Про початок опалювального періоду 2020-2021 рр.", № 18 від 12.04.2021 "Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 р.р.".

Судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відключення від мережі централізованого теплопостачання будинку, в якому знаходиться приміщення, або окремо приміщення, за теплопостачання якого позивач просить стягнути заборгованість та не спростовано надані розрахунки.

Тому в сукупності ці докази та обставини свідчать про теплопостачання приміщення, зазначеного в позові.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач 1 повинен нести обов'язок щодо утримання і експлуатації свого майна і сплачувати витрати на його теплопостачання, як споживач такої послуги.

Щодо вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості з основного боргу за централізоване опалення у сумі 7710,10 грн, а також витрати по сплаті судового збору, то за ст. 541 Цивільного кодексу України - солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

При цьому, позивачем жодним чином не обґрунтовано та не доведено неподільності предмета зобов'язання, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для такого солідарного стягнення та про наявність підстав для стягнення основного боргу за централізоване опалення у сумі 7710,10 грн з відповідача 1.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2019 між адвокатом Новак Ю.П. (адвокат) та СП-ТОВ "Світловодськпобут" (замовник) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (п. 1.1. Договору від 20.05.2019, а.с. 128-129).

За правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього Договору (п. 3.1. Договору від 20.05.2019).

Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього Договору (п. 4.1. Договору від 20.05.2019).

Договір від 20.05.2019 підписано сторонами та скріплено печатками.

09.08.2021 між сторонами підписано Акт надання професійної правової допомоги, де визначено надані послуги по справі №912/2243/21 та вартість наданих послуг в розмірі 2000,00 грн.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

Відповідачами не подано суду клопотання про зменшення розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

В той же час, суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи предмет позову, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, господарський суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн є співмірними та підлягають покладенню на відповідача1 Світловодську міську раду в повному обсязі.

Заперечення відповідача 2 щодо ненадання позивачем доказів укладення додатків до Договору від 20.05.2019 про погодження умов та порядку розрахунків спростовуються викладеними обставинами та матеріалами справи, з яких вбачається погодження між сторонами в акті від 09.08.2021 відповідних умов.

Керуючись ст. 12, 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зі Світловодської міської ради (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 14, і.к. 35825788) на користь Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Г. Сковороди, 2А, і.к. 31678853) заборгованість з основного боргу за централізоване опалення у сумі 7710,10 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Світловодської міської ради відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідачу 1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4; відповідачу 2 на електронну адресу представника ІНФОРМАЦІЯ_5.

Повне рішення складено 03.12.2021.

Суддя В.Г. Кабакова

Попередній документ
101591612
Наступний документ
101591614
Інформація про рішення:
№ рішення: 101591613
№ справи: 912/2243/21
Дата рішення: 23.11.2021
Дата публікації: 06.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Кіровоградської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.11.2021)
Дата надходження: 28.07.2021
Предмет позову: стягнення 7 710,10 грн.
Розклад засідань:
26.08.2021 14:00 Господарський суд Кіровоградської області
09.09.2021 15:00 Господарський суд Кіровоградської області
01.10.2021 12:00 Господарський суд Кіровоградської області
12.10.2021 10:30 Господарський суд Кіровоградської області
01.11.2021 16:00 Господарський суд Кіровоградської області
09.11.2021 11:00 Господарський суд Кіровоградської області
23.11.2021 14:00 Господарський суд Кіровоградської області