03.12.2021 року м.Дніпро Справа № 904/8264/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Кощеєва І.М., Подобєда І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 (суддя Манько Г.В.) про відмову у видачі судового наказу у справі №904/8264/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп", м. Київ
до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про видачу судового наказу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Терратоп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Департаменту регулюванню містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради на свою користь 83 855,50 грн інфляційних втрат та 34 939,73 грн 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 у справі №904/8264/21 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Терратоп" в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення 83 855,50 грн інфляційних втрат та 34 939,73 грн 3% річних.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп" не підлягають розгляду в порядку наказного провадження з огляду на те, що інфляційні втрати та 3% річних за своєю правовою природою не являються заборгованістю у розумінні ст. 148 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терратоп" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021, справу № 904/8264/21 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду заяви про видачу судового наказу.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання;
- боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
- наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України;
- місцевий господарський суд не з'ясував обставини, пов'язані з правильністю здійснення стягувачем розрахунку, не здійснив оцінку доказів, на яких він ґрунтується.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 для розгляду справи № 904/8264/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Подобєд І.М., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2021 зазначеною колегією відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 про відмову у видачі судового наказу у справі №904/8264/21; розгляд скарги визначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, про розгляд апеляційної скарги Центральним апеляційним господарським судом був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Наказне провадження відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пункту 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терратоп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Департаменту регулюванню містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради 83 855,50 грн інфляційних втрат та 34 939,73 грн 3 % річних.
З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2020 між Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терратоп" (виконавець) укладено договір № 17, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги з розробки проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань у місті Кривому Розі, а замовник зобов'язався прийняти та здійснити оплату за надані послуги в розмірі, строки та порядку, визначених договором.
Найменування послуги: код за ДК 021:2015-71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань у місті Кривому Розі) (пункт 1.2 договору).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі №904/2616/21 встановлено, що на виконання умов договору заявником було виконано частину робіт, визначену додатком № 2 Технічне завдання до договору № 17 від 23.11.2020, в підтвердження чого ним надано акт наданих послуг від 23.02.2021 № 3 на суму 2 180 000,00 грн, акт здачі-приймання документації від 23.02.2021 № 1 та рахунок на оплату від 23.02.2021 № 3.
Вказані документи, а також проект землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань у місті Кривому Розі були надіслані на адресу боржника листом від 22.02.2021 № 22/02-3, що підтверджується копією квитанції Нової пошти від 23.02.2021 за № 5900064931633.
Відповідно до пункту 7.1 договору передача виготовленої документації здійснюється за актами здачі-приймання, накладними, листами виконавця з відміткою (підписом) замовника про отримання документації.
Пунктом 7.2 договору визначено, що замовник протягом 10 робочих днів з моменту отримання документації зобов'язується розглянути представлену документацію і, за відсутності зауважень, підписати акт здачі-приймання виконаного етапу послуг. За наявності зауважень замовник протягом того ж строку інформує виконавця про відмову від прийняття послуг та встановлює термін виправлення зауважень.
В пункті 7.3 договору сторони узгодили, що у випадку мотивованої відмови замовника від прийняття послуг, сторони складають двосторонній акт про виявлені недоліки та строки їх виконання. Для складання двостороннього акту виконавець зобов'язаний прибути протягом трьох робочих днів з дня отримання мотивованої відмови замовника від прийняття послуг. У разі неприбуття виконавця в зазначений час, замовник має право скласти акт в односторонньому порядку. В акті відображаються виявлені недоліки із зазначенням строків їх усунення в кожному конкретному випадку в залежності від характеру недоліків. Усунення виявлених недоліків здійснюється виконавцем за власний рахунок.
Листом № 17/02-08/670 від 11.03.2021 боржник повідомив виконавця про неможливість здійснення оплати за виконані роботи, посилаючись на пункт 4.5 договору, а також на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Терратоп» не дотримано вимог п. п. 3, 4 розділу 9 Технічного завдання.
Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/2616/21 було встановлено, що боржник ухилився від свого обов'язку щодо прийняття робіт та підписання акту надання послуг №3 від 23.02.2021 на суму 2 180 000,00 грн, мотивованої відмови від його підписання не надав, тому з огляду на відсутність належним чином оформлених зауважень до виконаних робіт суд дійшов висновку про прийняття робіт боржником та виникнення у нього обов'язку щодо їх оплати. На цій підставі рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі №904/2616/21 позовні вимоги за зустрічним позовом були задоволені та стягнуто з боржника на користь заявника борг у сумі 2 180 000,00 грн за виконані заявником роботи.
25.08.2021 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі №904/2616/21, яке набрало законної сили 13.08.2021, був виданий наказ.
21.09.2021 згідно меморіального ордеру №1 боржником перераховано заявнику основний борг за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/2616/21 в сумі 2 180 000,00 грн.
Звертаючись із заявою про видачу судового наказу у справі №904/8264/21, заявник, з урахуванням визначених обставин, просив стягнути з боржника на свою користь 3% річних за період: з 11.03.2021 по 21.09.2021 в сумі 34 939,73 грн та інфляційні втрати за період: з березня 2021 року по серпень 2021 в сумі 83 855,50 грн.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.
За змістом ст. 524, 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).
Отже, як вимогу, за якою може бути видано наказ про стягнення грошової заборгованості за письмовим договором відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти будь-яку вимогу про стягнення грошової суми заборгованості за договором, яка охоплює не тільки основний борг і проценти, але й неустойку, проценти річних та інфляційні втрати, за умови, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд першої інстанції, відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю «Терратоп» у видачі судового наказу про стягнення з Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради 34 939, 73 грн 3% річних, 83 855,50 грн індексу інфляцій, зазначив про можливість стягнення в порядку наказного провадження виключно неоспорюваної заборгованості.
Однак положення частини другої статті 12, частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України не містять такої категорії як "неоспорювана заборгованість".
Частина друга статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що в порядку наказного провадження здійснюється розгляд справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Судом першої інстанції під час розгляду справи №904/8264/21 питання відсутності спору щодо заявленої до стягнення заборгованості в загальній сумі 118 795,23 грн не з'ясовано; з матеріалів цієї справи апеляційний господарський суд не вбачає документів, які б свідчили про виникнення спору між сторонами щодо заявленої до стягнення суми боргу та з викладеного вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Терратоп» заявлені вимоги про стягнення з боржника грошових зобов'язань, що виникли внаслідок невиконання ним договору №17 від 23.11.2020 в частині оплати виконаних робіт, що спростовує висновок Господарського суду Дніпропетровської області, що 3% та інфляційні втрати за своєю правовою природою не являються заборгованістю в розумінні ст. 148 Господарського процесуального кодексу України.
З наданих заявником матеріалів вбачається, що ним були виконані вимоги, визначені статтями 148, 150 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, нараховані заявником 3% річних та інфляційні втрати є грошовою заборгованістю, можливість нарахування якої прямо визначено ст. 625 Цивільного кодексу України, вони нараховані за господарське правопорушення, яке мало місце в період дії договору, в межах строку його дії в частині виконання зобов'язань та в межах строку позовної давності, їх розмір не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Терратоп" у видачі судового наказу щодо стягнення з Департаменту регулюванню містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради на його користь 83 855,50 грн інфляційних втрат та 34 939,73 грн 3 % річних з підстав неналежного виконання умов договору №17 від 23.11.2020.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, оспорювана ухвала прийнята судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Терратоп» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 у справі №904/8264/21 скасуванню, а матеріали справи направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 235, 236, 269, 270, 271, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратоп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 про відмову у видачі судового наказу у справі №904/8264/21 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 про відмову у видачі судового наказу у справі №904/8264/21 скасувати.
Справу №904/8264/21 передати Господарському суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Суду першої інстанції здійснити розподіл витрат по сплаті судового збору за розгляд цієї апеляційної скарги за наслідками розгляду справи №904/8264/21.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, визначених ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.М. Подобєд