02.12.2021 року м. Дніпро Справа № 912/1942/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С."
на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2021 р.
( суддя Кабакова В.Г., м. Кропивницький, повний текст ухвали складено 01.10.2021 р. )
у справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С.",
м. Олександрія
до відповідача
Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград",
м. Кропивницький
про визнання недійсними актів, визнання неправомірними та
скасування нарахування плати за скид стоків з
понаднормативним вмістом забруднень
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С." звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", про визнання недійсними Акту № 201 відбору контрольної проби стічної води споживача від 11.03.2021 р. та Акту № 352 відбору контрольної проби стічної води споживача від 15.04.2021 р.; визнання неправомірними та скасування нарахування плати за скид стоків з понаднормативним вмістом забруднень відповідно до рахунку - фактури № 5866/3 від 28.04.2021 р. на суму 88 944,11 грн. та рахунку - фактури № 5866/3 від 27.05.2021 р. на суму 36 334,56 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2021 р. закрито провадження у справі № 912/1942/21 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 02.07.2021 р. у даній справі.
Ухвала суду мотивована тим, що заявлені Позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність складення актів відбору проб та здійснених Відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення ( у випадку припинення надання послуг ) тощо. При цьому, суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові від 17.05.2020 р. у справі № 916/1126/19.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі № 912/1942/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С." з вимогами про визнання недійсними Акта № 201 відбору контрольної проби стічної води споживача від 11.03.2021 р. та Акта № 352 відбору контрольної проби стічної води споживача від 15.04.2021 р. Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" та визнання неправомірними та скасування нарахування плати за скид стоків з понаднормативним вмістом забруднень відповідно до рахунку - фактури № 5866/3 від 28.04.2021 р. на суму 88 944,11 грн. та рахунку-фактури № 5866/3 від 27.05.2021 р. на суму 36 334,56 грн - підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С." подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, та направити справу до Господарського суду Кіровоградської області, для продовження її розгляду.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає оскаржувану ухвалу безпідставною, необгрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказані порушення, допущені судом першої інстанції, призвели до постановления неправомірної ухвали у частині закриття провадження у справі.
Скаржник посилається на те, що місця відбору проб визначаються на схемі балансового розмежування, яка являється додатком до договору про надання послуг водовідведення і позначаються як контрольні колодязі ( КК ). Відповідно до Схематичного плану, який міститься у Технічному паспорті на громадський будинок «Стоянка автомобілів на 30 місць, майстерня сервісного обслуговування автомобілів на 2 пости та автомийка, стоянка на 30 місць та автомийка ( 1-ша черга будівництва ) вулиця Софіївська місто Олександрія» на даному об'єкті відсутні контрольні колодязі. Дана обставина підтверджується відсутністю контрольного колодязя на Схемі розподілу експлуатаційної відповідальності.
При цьому Скаржник зазначає, що каналізаційний колодязь знаходиться на проїзній частині, його діаметр близько 1 м2, він є напівзакритим. Тобто, окрім стічних вод Позивача до такого колодязя потрапляють ливневі води, стічні води інших споживачів, нафтопродукти, бруд з дороги, що в свою чергу дає неправдиві відомості щодо стану забруднення стічних вод Позивача.
Скаржник наголошує на тому, що у Позивача відсутня заборгованість перед Відповідачем за водопостачання та водовідведення. За період з 25.03.2021 р. по 25.05.2021 р. Позивач сплатив 13 126,32 грн. за 295 куб.м. (вода, стоки).
Відтак, на думку Скаржника, акти відбору контрольної проби стічної води Споживача та нарахування плати за понаднормовий скид стоків є протиправними та підлягають скасуванню.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С." на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2021 р. у справі № 912/1942/21 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.
Після усунення недолків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.112021 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С.". Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.12.2021 р..
Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Від Скаржника надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник Позивача перебуватиме у відрядженні.
Розглянувши вказане клопотання скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Ст. 202 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених цим Кодексуом розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи викладені обставини, а також те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою; Скаржник висловив свою позицію в апеляційній скарзі; заявник не обгрунтував необхідність особистої участі представника у судовому засіданні; з огляду на відсутність обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відхилення клопотання Скаржника про відкладення розгляду справи та здійснення розгляду апеляційної скарги у визначену дату за наявними у матеріалах справи документами.
В судовому засіданні 02.12.2021 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С." до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" з вимогами про наступне: визнати недійсним Акт № 201 відбору контрольної проби стічної води споживача від 11.03.2021 р. та Акти № 352 відбору контрольної проби стічної води споживача від 15.04.2021 р.; визнати неправомірними та скасування нарахування плати за скид стоків з понаднормативним вмістом забруднень відповідно до рахунку - фактури № 5866/3 від 28.04.2021 р. на суму 88 944,11 грн. та рахунку - фактури № 5866/3 від 27.05.2021 р. на суму 36 334,56 грн; стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог Позивач стверджує про порушення Відповідачем умов договору № 966 про надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення (для госпрозрахункових підприємств та фізичних осіб - підприємців) від 09.07.2018 р. та Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", затверджених рішенням Кіровоградської обласної ради від 18.12.2018 р. № 600.
В оскаржуваній ухвалі, господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі № 912/1942/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С." з вимогами про визнання недійсними Акта №201 відбору контрольної проби стічної води споживача від 11.03.2021 р. та Акта № 352 відбору контрольної проби стічної води споживача від 15.04.2021 р. Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" та визнання неправомірними та скасування нарахування плати за скид стоків з понаднормативним вмістом забруднень відповідно до рахунку - фактури № 5866/3 від 28.04.2021 р. на суму 88 944,11 грн. та рахунку - фактури № 5866/3 від 27.05.2021 р. на суму 36 334,56 грн - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.05.2020 р. у справі № 916/1126/19, господарський суд в оскаржуваній ухвалі роз'яснив, що вимоги про визнання недійсними актів відбору контрольної проби стічних вод неправомірними та скасування нарахувань за скид стоків з понаднормативним вмістом забруднень відповідно до виставлених рахунків не підлягають розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Натомість, оцінка актів відбору контрольної проби стічних вод як доказу у справі та питання правомірності дій відповідача щодо здійснення нарахувань та відповідних наслідків - має встановлюватись в межах відповідного спору про право, зокрема, у можливому позові про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.
Також суд роз'яснив Позивачу, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору у разі закриття провадження у справі, зокрема з підстав непідвідомчості спору господарському суду, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про закриття провадження з підстав передбачених пп. 2 п.1 ст. 231 ГПК України.
Правова позиція щодо закриття провадження, викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 13/51-04, відповідно до якої закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору ( наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо ), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом спору по цій справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С." про визнання недійсними актів відбору контрольної проби стічної води споживача; визнання неправомірними та скасування нарахування плати за скид стоків з понаднормативним вмістом забруднень відповідно до рахунків-фактур.
Закриваючи провадження у справі, суд попередньої інстанції керувався практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 27.05.2020 р. у справі № 916/1126/19. Велика Палата Верховного Суду у справі № 905/1926/16, вказала на те, що вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
У свою чергу, у справі № 916/1126/19 предметом позовних вимог було визнання неправомірним нарахування Відповідачем плати за скид понаднормативних стічних вод, відповідно до рахунку згідно з актом про відбір проб на контрольний хімічний аналіз стічних вод. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 р. у зазначеній справі зауважено, що Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами та укладеним між сторонами договором не передбачено можливості захисту прав та/або інтересів особи у такий спосіб, як визнання протиправними нарахування плати Позивачу за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення. Заявлені позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо. При цьому, Верховний Суд зауважує, що такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що Верховний Суд чітко вказав на те, що позовні вимоги які за своєю суттю є встановленням певних фактів, не можуть бути самостійним предметом розгляду. Більше того, у справі № 916/1126/19 з подібними правовідносинами Верховний Суд зазначив, що такі вимоги взагалі не підлягають судовому розгляду.
У справі яка розглядається, господарський суд встановив, що заявлені Позивачем вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність складення актів відбору проб та здійснених Відповідачем нарахувань, є предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення ( у випадку припинення надання послуг ) тощо.
З наведеного слідує, що суд попередньої інстанції закриваючи провадження у справі, вказав на помилковість обраного способу захисту та неможливість його судового розгляду, тобто незалежно від юрисдикції. За таких обставин, помилковим є доводи скарги, оскільки саме формулювання заявлених позовних вимог не дає процесуальної можливості розгляду такої справи у судовому порядку.
З огляду на цей висновок, суд апеляційної інстанції не вважає за необхідне у контексті цієї справи розглядати доводи Скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони стосуються питання вирішення спору по суті, а закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи ( п. 33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 р. у справі № 910/14144/17 ( провадження № 12-88гс18 ), п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16 ( провадження № 12-187гс18), п. 4.16. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2020 р. у справі № 916/1126/19 ).
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала залишенню без змін.
10. Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВА-С." залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2021 р. у справі № 912/1942/21 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.12.2021 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна