30 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/12/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
від позивача - Драпак Е.О. (в порядку самопредставництва) - на підставі витягу з ЄДРПОУ (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від прокуратури - Трофіменко О.О., прокурор Харківської обласної прокуратури - на підставі службового посвідчення від 03.12.2020 №058452;
від відповідача - Заремба С.В., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.05.2009 №3232) - за довіреністю від 19.04.2021 №1 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури, м.Маріуполь, Донецька область (вх. №2971 Д/3) на рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2021 (повний текст рішення складено 30.07.2021, суддя Ніколаєва Л.В.)
у справі № 905/12/21
за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область, в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Регалсс”, м. Маріуполь, Донецька область,
про стягнення 1 783 755,65 грн,
У січні 2021 року керівник Лівобережної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ “Регалсс” безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 1 783 755,65 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.2021 у справі №905/12/21 позов керівника Лівобережної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Регалсс” на користь Маріупольської міської ради Донецької області безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у розмірі 740 732,84грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:
- матеріалами справи підтверджується, що з моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Регалсс» у власність комплексу, розташованого на спірній земельній ділянці, відсутні докази належного оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою у період з 21.05.2018 по 31.12.2019; доводи відповідача про використання останнім протягом спірного періоду земельної ділянки площею 1,3276 га, а не 3,0778 га, не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки володіння і використання відповідачем належного йому на праві власності об'єкта нерухомого майна, свідчить про фактичне використання відповідачем спірної земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав;
- звернення відповідача до Маріупольської міської ради Донецької області та прийняття останньою рішення від 30.10.2014 №6/42-4904 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,3276 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд за адресою: вул. Ткачова, 57, м. Маріуполь, з метою подальшого оформлення права користування її частиною, лише свідчить про намір відповідача отримати її у користування, але не є підтвердженням фактичного використання земельної ділянки у меншому розмірі;
- єдиним належним та допустимим доказом встановленого розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому наданий позивачем лист відділу у м. Маріуполі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 20.12.2019 №2067/105-19 з додатком не підтверджує розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на 2018-2019 роки;
- враховуючи, що діючим законодавством не передбачено складання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожний рік, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами більший розмір грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2018 та 2019 рік, нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки в розмірі 15 274 999,17грн, яка міститься у відомостях витягу про нормативну грошову оцінку землі від 07.04.2021 №1107, є такою, що має бути застосована для визначення суми безпідставно збережених коштів зі сплати орендної плати за користування спірної земельною ділянкою за період з 21.05.2018 по 31.12.2019; з урахуванням заявленої позивачем мінімальної встановленої податковим законодавством ставки, що складає 3% від грошової оцінки землі, орендна плата за період 21.05.2018 по 31.12.2019, яка становить і суму безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, складає 740 732,84 грн.
Заступник керівника Донецької обласної прокуратури з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Одночасно апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, на те, що повний текст оскаржуваного рішення отримано ним 06.09.2021, що, на його думку, свідчить про поважність причин пропуску строку.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заступник керівника Донецької обласної прокуратури посилався на наступне:
- місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі нормативної грошової оцінки землі, зазначеної не у витязі про нормативну грошову оцінки землі, оскільки нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки, проведена станом на 01.01.2018, діяла на підставі рішення Маріупольської міської ради від 15.12.2009 №5/38-6108, та змінилася з 01.01.2019 відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 13.07.2018 №7/32-2922 «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м.Маріуполя» та є чинною до теперішнього часу, відомості про що містяться у листі відділу ГУ Держгеокадастру у м. Маріуполі Донецької області від 20.12.2019 №2067/105-19;
- Маріупольська міська рада не є платником плати за землю, у зв'язку з чим у позивача відсутній обов'язок отримання витягу з нормативної грошової оцінки землі; оскільки витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за періоди 2018 - 2019 років не надавалися, звертаючись із позовом, прокурором врахований лист Відділу у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, який містить відомості про нормативну грошову оцінки спірної земельної ділянки за спірний період.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2021 для розгляду справи №904/1104/21 визначено колегію у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Зубченко І.В., Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі №905/12/21 поновлено заступнику керівника Донецької обласної прокуратури пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2021 у справі № 905/12/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Донецької обласної прокуратури (вх. №2971 Д/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2021 у справі № 905/12/21; призначено справу до розгляду на 04.11.2021 об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі засідань № 117; встановлено строк до 21.10.2021 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи; зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2021 у справі №905/12/21.
18.10.2021 від Маріупольської міської ради до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2021 у справі №905/12/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції Маріупольська міська рада зазначала, що:
- місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо неможливості проведення розрахунку безпідставно збережених коштів на підставі акту Маріупольської міської ради про визначення обсягу збитків від 31.01.2020 №6 та відомостей листа відділу у місті Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.12.2019 №2067/105-19 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, оскільки вказані документи є належними та допустимими доказами на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки;
- судом першої інстанції необґрунтовано зазначено про необхідність здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів на підставі наявного витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, оскільки відомості такого витягу містять тільки актуальну інформацію на дату його формування та не містять інформації щодо попередніх спірних періодів;
- здійснений прокурором розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, наявний у матеріалах справи, відповідає вимогам чинного законодавства, та становить 1 783 755,63грн за період користування земельною ділянкою з 21.05.2018 по 31.12.2019.
23.10.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Регалсс” до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2021 у справі №905/12/21 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В обґрунтування своєї правової позиції Товариство з обмеженою відповідальністю «Регаллс» посилалось на наступне:
- місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність проведення розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної саме у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку, оскільки проведення розрахунку на підставі інформаційного листа Держгеокадастру у Донецькій області суперечить положенням чинного земельного законодавства;
- посилання апелянта на судову практику, викладену Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №201/2956/19, є помилковим та таким, що не узгоджується з висновками Верховного суду щодо можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, аніж оформлення у вигляді витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 у справі №905/12/21 задоволено заяву Маріупольської міської ради про участь її представника, ОСОБА_1 , в судовому засіданні, призначеному на 04.11.2021 об 11год 00хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів особи, яка подала вказане клопотання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі №905/12/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 30.11.2021 о 12:00 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №905/12/21 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Регалсс” про участь його представника, Заремби Сергія Володимировича, у судовому засіданні з розгляду справи №905/12/21, призначеному на 30.11.2021 о 12год 00хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів особи, яка подала вказану заяву.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 у справі №905/12/21 задоволено заяву Маріупольської міської ради про участь її представника, ОСОБА_1 , в судовому засіданні, призначеному на 30.11.2021 о 12год 00хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів особи, яка подала вказане клопотання.
У зв'язку з перебуванням на навчанні судді Зубченко І.В. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.11.2021 для розгляду справи №905/12/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк І.В., судді Медуниця О.Є., Шутенко І.А.
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2021 у справі №905/12/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача, який прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Представник позивача, який прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, просив її задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2021 у справі №905/12/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзивах на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням Маріупольської міської ради від 20.05.2008 №5/21-3723 затверджений проект землеустрою з відводу та надання із земель транспорту запасу транспорту в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:01:016:0068) площею 3,0778 для управління підприємством, виготовлення меблів для офісів і магазинів, складу (функціонування промислово-адміністративного комплексу і самобудованих приміщень) по вул. Ткачева МПП «Галакс».
29.07.2008 між Маріупольською міською радою (орендодавець) та МПП “Галакс” (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 20.05.2008 №5/21-3723, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Ткачова, 57 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполь.
За умовами вказаного договору:
- в оренду передається земельна ділянка площею 3,0778 га; на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна: виробничо-адміністративний комплекс, будівлі (перелік, характеристика і стан будинків, будівель, споруд та інших об'єктів), а також інші об'єкти інфраструктури згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п.2.1., 2.2. договору);
- договір укладено терміном на 10 років до 20.05.2018 (п.3.1. договору);
- земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для керівництва підприємством, виробництва меблів для офісів та магазинів складування (функціонування виробничо-адміністративного комплексу та самочинно збудованих будівель) (п.5.1. договору).
Договір оренди земельної ділянки від 29.07.2008 зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 11.08.2008 №04.08.162.00446.
11.08.2008 відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки Маріупольська міська рада передала, а ТОВ “Галакс” прийняло у користування земельну ділянку з кадастровим номером 1412300000:01:016:0068, розташовану за адресою: вул. Ткачова, 57 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.
20.05.2018 договір оренди земельної ділянки від 29.07.2008, укладений між Маріупольською міською радою Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галакс» припинив свою дію.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 19.02.2019 №156798474 право власності на комплекс, який знаходиться за адресою: вул. Ткачова, 57, м. Маріуполь Донецької області, загальною площею 3976,6кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2051787, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Регалсс” на підставі свідоцтва про право власності від 10.07.2012 серії САС №183394, виданого виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області та договору купівлі-продажу від 14.06.2011 №2365.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.02.2019 №156795063 вказане нерухоме майно відповідача розташоване на земельній ділянці площею 3,0778 га з кадастровим номером 1412300000:01:016:0068.
Рішенням Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318 «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам та затвердження Положення про неї» вирішено створити комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено її склад; затверджено Положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам; затверджено форму повідомлення; затверджено форму акту з визначення обсягу збитків.
20.12.2019 листом №2067/105-19 відділ Головного управління Держгеокадастру у м. Маріуполь у Донецькій області на виконання листа Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради від 17.12.2019 №26.6.3-78842-26.1 надав відомості про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, відповідно до додатку якого нормативно-грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:01:016:0068 площеб 3,0778 станом на 01.01.2018, 01.01.2018 - 871,77 (кф -=2,0), з 17.07.2018 - 1307,66 (кф= 1307,66), станом на 01.01.2019 - 1240,74 (кф = 3,0), з 09.12.2019 - 496,30 (кф=1,2).
17.01.2020 листом №26.6.3-3388-09 Маріупольська міська рада звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легаллс» з повідомленням про запрошення на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Письмової відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Регаллс» на вказане повідомлення матеріали справи не містять.
31.01.2020 комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, створеної відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318, за відсутністю представників землекористувача, складений акт про визначення обсягу збитків від 31.01.2020 №6, відповідно до якого розмір збитків складає 1 783 755,65грн.
14.04.2020 Рішенням Маріупольської міської ради «Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» №108 затверджено акти про визначення обсягу збитків від 02.09.2019 №№1-7 та від 31.01.2020 №№1-16.
17.04.2020 листом №26.6.3-22565-09 Маріупольська міська рада звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регаллс» з повідомленням про нарахування збитків та пропозицією сплати збитків у добровільному порядку.
Письмової відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Регаллс» на вказане повідомлення матеріали справи не містять.
Посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Регалсс” як власник об'єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, не звернулось у встановленому порядку для оформлення права оренди на спірну земельну ділянку та не вносило плату за її використання в період з 21.05.2018 по 31.12.2019, прокурор звернувся до суду з позовом про захист інтересів держави в особі територіальної громади.
Заперечуючи проти позовних вимог прокурора, Товариство з обмеженою відповідальністю «Регалсс», зокрема, посилалося на те, що ним фактично використовується земельна ділянка площею 1,3276 га, а не 3, 0778 га та зазначало, що у 2014 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Регалсс» зверталося до Маріупольської міської ради для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,3276 га по вул. Ткачова, 57, м. Маріуполь Донецької області, однак рішенням Маріупольської міської ради №6/42-4904 від 30.10.2014 відмовлено останньому у розробці проекту землеустрою. Разом з тим, відповідач зазначив, що 25.09.2019 після повторного звернення відповідача, рішенням Маріупольської надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Регалсс» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,3276 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд за адресою: вул. Ткачова, 57, м. Маріуполь Донецької області, тому розрахунок збитків повинен нараховуватись за користування земельною ділянкою площею 1,3276 га, а не 3,0778 га, як зазначено в розрахунку прокурора.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.
Положеннями пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Разом з тим, надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.
Вказані положення Закону України «Про прокуратуру» кореспондуються з нормами частини четвертої та абзацу 2 частини п'ятої статті 53 ГПК України, згідно з якими прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Системне тлумачення положень частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України і частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.06.2020 Маріупольська місцева прокуратура №2 листом №39-2712вих-20 звернулась до Маріупольської міської ради, в якому просила надати копії актів про визначення обсягу збитків, відомості про їх направлення та отримання суб'єктами господарювання, а також повідомити, чи зверталась Маріупольська міська рада із позовами про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками.
01.09.2020 Маріупольська місцева прокуратура №2 листом №39-3628вих-20 звернулась до Маріупольської міської ради з листом, в якому повідомила про намір звернення із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регаллс» про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1 783 755,65грн.
07.10.2020 Маріупольська міська рада листом №26.6.5-25879-09 звернулась до Маріупольської місцевої прокуратури №2, в якому повідомила, що у зв'язку з обмеженими асигнуваннями на оплату судового збору, Маріупольська міська рада не заперечує проти звернення Маріупольської місцевої прокуратури №2 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регаллс» про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1 783 755,65грн.
Наведене свідчить, що Маріупольська міська рада була обізнана про підготовку прокуратурою позовної заяви завчасно, однак за судовим захистом самостійно не звернулась, що зумовлює реалізацію прокурором наданих Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо представництва інтересів держави в суді, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що звернення прокурора до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави в особи територіальної громади.
Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».
Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев'ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Частиною другою статті 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Як встановлено вище, на земельній ділянці, розташованій за адресою: вул. Ткачова, 57, м. Маріуполь Донецької області, з кадастровим номером 1412300000:01:016:0068, розміщено нерухоме майно, комплекс, що належить відповідачу на праві власності.
Встановлені вище обставини свідчать, що рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318 “Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затвердження Положення про неї” створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено її склад, в тому числі затверджено Положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Пунктом 21 Положення, що є Додатком 2 до вказаного рішення, визначено формулу, за якою розраховується розмір збитків за тимчасове заняття земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою (без укладання договору оренди).
За результатами оскарження рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №318 від 18.07.2018 “Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам та затвердження положення про неї” в частині затвердження додатку №2 “Положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №200/14508/18-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 21 розділу 6 Додатку 2 вказаного Положення.
Таким чином, прийняте судове рішення скасувало лише пункт 21 розділу 6 Додатку 2 Положення, в якому містилася формула розрахунку розміру збитків.
Частиною третьою ст. 157 ЗК України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 (далі - порядок №284), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відшкодуванню підлягають: інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (п. 3 Порядку №284).
Згідно з положеннями п.2 Порядку №284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Так, спеціальною комісією, яка створена відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318, здійснено розрахунок збитків, завданих територіальній громаді у зв'язку з фактичним використанням земельної ділянки за період з 21.05.2018 по 31.12.2019, відповідно до якого розмір збитків складає 1783755,65грн, про що складено акт від 31.01.2020 №6.
За змістом наведеного акту, комісією під час підрахунку було прийнято до уваги, що рішенням Маріупольської міської ради від 25.09.2019 №7/45-4426 ТОВ “Регалсс” надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,3276 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування та експлуатації виробничої та адміністративної будівель) по вул. Ткачова, 57 в Лівобережному районі міста, однак станом на 31.12.2019 заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від ТОВ “Регалсс” до Маріупольської міської ради не надходило, з огляду на що розмір земельної ділянки, яка використовувалася з 21.05.2018 по 31.12.2019 складала 3,0778га.
За складовими підрахунку розмір збитків, завданих територіальній громаді м. Маріуполь складає за період з 21.05.2018 по 16.07.2018 - 125 702,98 грн; за період з 17.07.2018 по 31.12.2018 - 555 741,60 грн; за період з 01.01.2019 по 08.12.2019 - 1073434,81 грн; за період з 09.12.2019 по 31.12.2019 - 28 876,26 грн.
Враховуючи факт використання Товариством з обмеженою відповідальністю “Регалсс” земельної ділянки у спірний період ( з 21.05.2018 по 31.12.2019) без достатніх правових підстав, що свідчить про безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 ЦК України.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.
Наведене свідчить, що у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.
За змістом положень підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
У відповідності до положень пункту 289.1 статті 289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
З наведеного вбачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
В обґрунтування розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, здійсненого на підставі відомостей про нормативну грошову оцінку землі, прокурор посилався на інформацію листа відділу у м. Маріуполь Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 20.12.2019 №2067/105-19, згідно якого надано відомості про нормативно грошову оцінку переліку земельних ділянок, у тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:01:016:0068 площею 3,0778 станом на 01.01.2018, з 17.07.2018, з 01.01.2019 та з 09.12.2019, а також акт Маріупольської міської ради від 31.01.2020 №6, однак вказані доводи судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок №489) (зі змінами та доповненнями).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489).
Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Відповідно до п.1 розділу III Порядку № 489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Пунктом 162 Порядку №1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Місцевий господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні дійшов висновку про те, що єдиним належним та допустимим доказом нормативно грошової оцінки земельної ділянки є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому наданий позивачем лист ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 20.12.2019р. № 2067/105-19 з додатком не є належним доказом на підтвердження такої грошової оцінки земельної ділянки.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на тому, що аналіз наведених вищенааведених норм законодавства дає підстави для висновку, що як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
Вказане свідчить про те, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлену компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Відповідні висновки також викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
З огляду на наведене, доводи прокурора щодо наявності підстав для здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі нормативно-грошової оцінки, зазначеної у листі органу Держгеокадастру, є необґрунтованими та не відповідають вимогам земельного законодавства.
Зі змісту наданого позивачем витягу №1107 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 07.04.2021, вбачається, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 15 274 999,17 грн, яка складається із середньої вартості земель населеного пункту станом на 01.01.2019 з урахуванням коефіцієнту функціональності 1,2, інших коефіцієнтів, зокрема, коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки за 2019 -2020 роки.
Отже, з урахуванням того, що діючим законодавством не передбачено складання витягів із з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожний спірний період, а прокурором не доведено належними та допустимими доказами більший розмір грошової оцінки спірної земельної ділянки за попередні спірні періоди 2018-2019 років, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки в розмірі 15 274 999,17грн є такою, що має бути застосована для визначення спірної суми безпідставно збережених коштів зі сплати орендної плати за користування спірної земельною ділянкою за весь період, тобто з 21.05.2018 по 31.12.2019.
З урахуванням заявленої мінімальної встановленої податковим законодавством ставки 3% від грошової оцінки землі, орендна плата за користування земельною ділянкою у період 21.05.2018 по 31.12.2019, яка становить розмір безпідставно збережених коштів, складає 740 732,84 грн, що свідчить про правильність розрахунку місцевого господарського суду.
Враховуючи наведене у сукупності, беручи до уваги, що імперативними положеннями чинного законодавства не передбачено складання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожний спірний період, а прокурором не доведено належними та допустимими доказами іншого розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за періоди 2018-2019 років, аніж таких, що визначені у витязі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.04.2021 №1107, судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в сумі 740 732,84 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді судового рішення, спростовуються матеріалами справи та не є підставою для скасування судового рішення.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2021 у справі №905/12/21 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури (вх.№2971 Д/3) на рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2021 у справі №905/12/21 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2021 у справі №905/12/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.12.2021.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя І.А. Шутенко