вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" листопада 2021 р. Справа№ 910/8077/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Тищенко А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 10.08.2021 (повний текст складено 12.08.2021)
у справі №910/8077/21 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ"
про розірвання договору та зобов'язання повернути майно та документацію,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 матеріали справи № 910/8077/21 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/17785/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест".
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/8077/21 про відкриття провадження скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/8077/21 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді скасувати.
Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст ухвали опубліковано на сайті судової влади 16.08.2021 та станом на 25.08.2021 скаржником не отримано.
Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням судом норм процесуального та матеріального права.
Зокрема скаржник зазначає, що за змістом оскаржуваної ухвали не зрозуміло, яким саме чином має здійснюватись така передача, та відсутнє для сторін нормативне обґрунтування такої ухвали суду, адже норми ГПК України не передбачають передачу справи за ухвалою від одного судді до іншого, оскільки такі дії підміняють собою визначений законом механізм автоматизованого розподілу справ, чим порушується принцип верховенства права, закріплений в ст. 129 Конституції України та ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8077/21.
Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/8077/21.
Суддя Шаптала Є.Ю. перебував у відпустці з 20.09.2021 до 01.10.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/17785/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест". Відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/17785/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест". Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/17785/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест". Роз'яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
01.11.2021 від Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 без змін.
Суддя Тищенко А.І. перебувала на лікарняному з 01.11.2021 по 15.11.2021 та у відпустці з 16.11.2021 по 19.11.2021.
Суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 08.11.2021 по 19.11.2021.
Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" про розірвання договору № 2-З/12 Управителя із Забудовником житлового комплексу на проспекті Перемоги, 131 в місті Києві Фонду фінансування будівництва виду "А" від 25.04.2012, сторонами якого є ТОВ "БІК "Інтербудінвест", ТОВ "ІБФ "АВМ" та ДП "ФК "Інтербудінвест".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач жодним чином не виконав свої зобов'язання за договором № 2-З/12 від 25.04.2012.
09.08.2021 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову та заява про передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство.
Суд першої інстанції, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив заяву позивача про зміну предмету позову прийняти до розгляду.
Представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання заперечив та усно заявив відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду даної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 у задоволенні усної заяви відповідача про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/8077/21 відмовлено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що стосовно Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест" Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі про банкрутство (справа № 910/17785/20) та приймаючи до уваги імперативні приписи частини 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню саме Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/17785/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест" за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства
Розглянувши апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне
Судом першої інстанції вірно встановлено та колегією суддів перевірено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/17785/20 було, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудівнест"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія»; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудівнест" арбітражного керуючого Приходько Дмитра Володимировича.
Вказана ухвала набрала законної сили у встановленому порядку з моменту її постановлення, тобто, 21.12.2020.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі №925/1874/13.
Так, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, даний спір набув, в тому числі, майнового характеру.
З огляду на положення законодавства України, чинного на теперішній момент, законодавець підкреслив, що всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Отже, враховуючи предмет заявлених вимог у даній справі, склад учасників справи, зміст правовідносин, що склалися між цими учасниками, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що розгляд даного спору необхідно здійснювати відповідно до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Згідно з частиною 9 статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
За наведених обставин, враховуючи, що стосовно Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест" Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі про банкрутство (справа № 910/17785/20) та приймаючи до уваги імперативні приписи частини 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір підлягає вирішенню саме Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/17785/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест" за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.
Зважаючи на все вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла до переконання, що матеріали справи № 910/8077/21 підлягають направленню за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи про банкрутство № 910/17785/20, у зв'язку судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано задоволено відповідне клопотання позивача.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі №910/8077/21 - залишити без змін.
Матеріали справи №910/8077/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді Є.Ю. Шаптала
А.І. Тищенко