вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" грудня 2021 р. Справа№ 910/5136/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України
матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021
у справі № 910/5136/21 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл»
про відшкодування 7 250,12 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" про відшкодування 7 250,12 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що статтею 1194 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. 06.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 по справі №910/5136/21, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 по справі № 910/5136/21, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у постанові суду зазначено місце роботи ОСОБА_1 , з якого можна було б остаточно встановити його статус при укладенні вказаного договору та у спірних правовідносинах. У довідці про дорожньо-транспортну пригоду зазначено, що власником транспортного засобу «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 є відповідач. З витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач здійснює наступну діяльність: 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний), тобто відповідач здійснює будівництво та режим роботи є цілодобовим, дорожньо-транспортна пригода відбулася 12.12.2019 о 09:05 год. Вказані обставини свідчать про те, що водій транспортного засобу «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 - здійснював трудову діяльність.
4.2. Вважає, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін, коли в обґрунтування свого рішення фактично використав концепцію негативного доказу.
4.3. Скаржник вказує на те, що оскільки транспортний засіб «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП належав на праві власності відповідачу та більш вірогідним є перебування водія відповідного транспортного засобу у трудових відносинах, то відповідач, як юридична особа, що несе відповідальність за свого працівника під час виконання ним службових обов'язків, зобов'язана відшкодувати позивачу завдану шкоду.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. Відповідач правом подання відзиву не скористався, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 07.10.2021, про що свідчить повідомлення № 04116 3557161 6 про вручення поштового відправлення.
5.2. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021, апеляційну скаргу ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" у судовій справі № 910/5136/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 апеляційну скаргу ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" №11847/ІНС від 18.08.2021 на рішення Господарського суду міста Києва від 19 липня 2021 року у справі № 910/5136/21 залишено без руху з підстав, передбачених п.п. 2, 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та зазначено, що ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" має право усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору; докази про надсилання копії апеляційної скарги, разом з доданими до неї матеріалами, іншій стороні у справі та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/5136/21.
6.3. 22.09.2021 ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" отримало копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 910/5136/21 про залишення апеляційної скарги без руху, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 04116 3528678 4.
6.4. 30.09.2021 ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням № 11847/ІНС.ЛОУ від 30.09.2021 про усунення недоліків, відповідно до якого скаржник, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 910/5136/21 надає суду докази сплати судового збору, докази про надсилання копії апеляційної скарги, разом з доданими до неї матеріалами, іншій стороні у справі, а також просить суд «поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2021 року по справі № 910/5136/21».
6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 поновлено ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/5136/21, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5136/21 за вказаною апеляційною скаргою, ухвалено справу № 910/5136/21 за даною апеляційною скаргою розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
7. Інші процесуальні дії у справі не вчинялись.
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. 13.11.2019 між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/107-74-000394/19 (далі - договір, а.с. 14-20).
8.2. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2 .
8.3. У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
8.4. 12.12.2019 в м. Львові на вул. Г. Мазепи, 1Б відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
8.5. Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 06.03.2020 по справі № 466/151/20, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с. 13).
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
9.1. З матеріалів справи вбачається, що станом на день дорожньо-транспортної пригоди по автомобілю «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 був наявний поліс № АМ6876263, страховик значиться Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».
9.2. Відповідно до акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 12.12.2019 автомобіль «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження (а.с. 22-24).
9.3. На підставі рахунку № 57 від 23.12.2019, складеного СПД ФО ОСОБА_3 , розрахунку суми страхового відшкодування до справи № 190000268971 від 31.01.2020, страхового акту № 190000268971 від 31.01.2020 позивачем здійснено зарахування страхового відшкодування у розмірі 33930,00 грн (а.с. 25, 27, 28).
9.4. Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» прийнято рішення здійснити на користь позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 26 679,88 грн.
9.5. Спірні правовідносини пов'язані із сплатою суми страхового відшкодування у розмірі 7 250,12 грн у відповідності до ст. 1194 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, тобто особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про не доведеність позивачем належними та допустимими доказами, що саме з Товариством з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» у винного в ДТП 12.12.2019 ОСОБА_1 були трудові відносини.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника в частині наявних доказів на підтвердження вимог та щодо того, що відшкодування шкоди відповідачем пов'язане з володінням транспортним засобом на момент ДТП та з виконанням службових обов'язків під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, з огляду на наступне.
11.2. Статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
11.3. Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
11.4. В той же час матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що відповідач являється власником автомобіля «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 , доказів того, що саме відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність щодо володіння автомобілем «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 , а також доказів наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем, що б у своїй сукупності створювало б обов'язок відповідача здійснити виплату несплаченої різниці страхового відшкодування.
11.5. Відомості про ДТП, надані у формі відповіді від НПУ та додані апелянтом до апеляційної скарги, а також відомості постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не можуть підтверджувати, що відповідач є власником автомобіля «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки дані у формі відповіді від НПУ не містять підтверджуючих відомостей, на підставі яких було встановлено володільця даного автомобіля, а дані про правопорушника, наведені у постанові суду про притягнення до адміністративної відповідальності, формуються згідно протоколу про адміністративне правопорушення, дані до якого в частині особи можуть вноситися з її слів. Крім того, зі змісту постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вбачається, що розгляд адміністративного матеріалу здійснювався без його участі, а останній працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Онур», що не відповідає найменуванню відповідача.
11.6. З огляду на вищевикладені доводи колегією суддів не встановлено обов'язку відповідача здійснити виплату несплаченої різниці страхового відшкодування у відповідності до ч. 1 ст. 1172 та ст. 1194 Цивільного кодексу України.
11.7. Решта аргументів не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:
12.1. Колегією суддів не встановлено порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача щодо сплати різниці страхового відшкодування, між визначеним та сплаченим розміром такого страхового відшкодування.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»
13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України : «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»
13.5. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
13.6. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
13.7. Згідно із ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
13.8. Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»).
13.9. Згідно із ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
13.10. Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. (п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України).
13.11. Статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
13.12. Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
13.13. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
13.14. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/5136/21 залишити без змін.
14.3. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/5136/21 залишити без задоволення.
15. Розподіл судових витрат:
15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 14, 74, 79, 86, 129, 207, 236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/5136/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/5136/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
4. Справу № 910/5136/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.12.2021.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова