вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" грудня 2021 р. м.Київ Справа№ 920/666/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Салій І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради
на рішення Господарського суду Cумської області
від 03.08.2021
у справі № 920/666/21 (суддя Резніченко О.Ю.)
за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради
до Колективного торгівельно-виробничого підприємства "Сумириба",
про стягнення 9677 грн 32 коп.
Короткий зміст позовних вимог
Позивач - Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради, звернувся до Господарського суду Cумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача - Колективного торгівельно-виробничого підприємства «Сумириба» 9358 грн 58 коп. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 210 грн 25 коп. пені, 42 грн 98 коп. 3% річних, 65 грн 51 коп. інфляційні нарахування відповідно до умов укладеного між сторонами Договору № 116 про надання послуг з централізованого водопостачання та послуг з централізованого водовідведення від 01.01.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем невиконано умов Договору № 01.01.2019 19.06.2012, Правил приймання стічних вод до системи централізованого водавідведення міста Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 4 від 15.01.2019, а загальна сума заборгованості споживача перед виробником послуг за скид стічних вод з понаднормованим забрудненням - відповідачем не сплачена.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його постановлення
Рішенням Господарського суду Cумської області від 03.08.2021 у справі №920/666/21 в задоволенні позову Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Колективного торгівельно-виробничого підприємства "Сумириба" про стягнення 9677 грн 32 коп. - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що об'єм проби, яка була взята для дослідження, відповідала вимогам методик виконання вимірювань кожного із показників, не доведено, які саме методики використовувались лабораторією для проведення дослідження стічних вод;
- проби для визначення хлоридів, згідно із відповідною методикою виконання вимірювань та ДСТУ ISO 5667-3-2001 необхідно відбирати виключно у скляний посуд; для визначення фосфатів - виключно у боросилікатне скло або скло, а позивачем не доведено суду дотримання вказаних вимог.
Також, позивачем не доведено, в яких умовах зберігалися відібрані проби стічних вод, чи відповідають такі умови вимогам ДСТУ, та чи не вплинуло це на точність одержаного результату вимірювань
З огляду на вищевикладене, суд першої існтанції дійшов висновку про недоведеність точності одержаних в процесі досліджень стічних вод результатів внаслідок недотримання позивачем при проведенні процедури відбору стічних вод вимог ДСТУ та МВВ.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 03.08.2021 у справі №920/666/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, порушено норми матеріального права та неправильно застосовані норми процесуального права, рішення суду першої інстанції було ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник посилався на те, що
- Акт відбору проб стічних вод від 26.02.2021 р. № 174 підписаний представником відповідача без зауважень, а своїм правом бути присутнім в лабораторії позивача під час дослідження якості відібраної у споживача контрольної проби стічних вод відповідач не скористався, як і не скористався правом звернення до незалежної лабораторії для проведення аналізу арбітражних проб, які були відібрані одночасно з контрольною пробою, що передбачено п. 6.9. Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 4 від 15.01.2019, що свідчить про згоду відповідача з процедурою відбору проб стічних вод та результатами дослідження якості стічних вод;
- пробовідбірником згідно Акту відбору проб стічних вод було відібрано проби в обсязі, достатньому для виконання досліджень якості стічних вод відповідача за відповідними Методиками у повному обсязі, по 19 показникам, і відповідач мав можливість переконатися в цьому під час проведення дослідження контрольної проби в лабораторії виробника;
- стосовно висновку суду, що позивачем не доведено, які саме методики використовувалися лабораторією для проведення дослідження стічних вод, скаржник зазначав, що Акт відбору проб та протоколу дослідження якості стічних вод не передбачає наявність посилань на методики дослідження, національні стандарти, якими керувалися відповідні спеціалісти, оскільки використовуються форми Акту відбору та Протоколу дослідження якості стічних вод, що затверджені Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми, проте, інформація щодо методик та національних стандартів міститься у Паспорті хімічної лабораторії контролю промстоків (Інформація щодо об'єктів вимірювання, методик виконання, що є атестаційними документами хімічної лабораторії контролю промстоків КП "Міськводоканал" Сумської міської ради;
- стосовно висновку суду, що позивачем не доведено суду дотримання вимог ДСТУ ICO 5667-10-2005, ДСТУ ICO 5667-3-2001 з приводу відбору проб стічних вод у різний тип посуду, скаржник зазначав, що відповідно до таблиці 1 ДСТУ ISO 5667-3-2001 «Настанови щодо зберігання та поводження з пробами» та п. 4.1. Національних стандартів України ДСТУ ISO 5667-10-2005 «Настанови щодо відбирання проб стічних вод» у ISO 5667-2 і ISO 5667-3 надано детальну інформацію щодо вибору посуду для проб, а саме: посуд для проб має запобігати втратам через адсорбцію, випаровування або забруднення проб сторонніми речовинами, щоб відібрати проби стічних вод, зазвичай застосовують пластиковий посуд. Але, існує ряд винятків, коли потрібно використовувати тільки скляний посуд, тип посуду, в який відбиралися проби стічних вод відповідача було зазначено в акті відбору проб стічних вод від 26.02.2021 № 174, даний акт підтверджує, що проби стічних вод відповідача були відібрані у різний тип посудини (тари), консервувалися різними способами в залежності від показників ДК, що досліджуватимуться, контрольні проби аналізувалися протягом дня відбору проб, тобто підтверджують дотримання представниками позивача ДСТУ ISO 5667-3-2001 (ISO 5667-3:1994, IDT) Якість води. Відбирання проб, ч.З. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, та інших ДСТУ та КНД, визначені п. 6.11. Правил № 4;
- стосовно висновку суду, що позивачем не доведено факт дотримання ним строків проведення лабораторних досліджень з урахуванням вимог ДСТУ та Методик виконання вимірювань по кожному з показників, скаржник вказує, що відповідно до Акту відбору проб стічних вод від 26.02.2021 № 174 проба стічних вод № 20 у відповідача була відібрана 26.02.2021 об 11 год. 30 хв. та о 12 год. 40 хв. цього ж дня передано інженеру-лаборанту для виконання аналізу проби, таким чином, аналіз проб проводився в день відбору проб, а тому суд першої інстанції помилково трактував, що дата протоколу дослідження є датою проведення аналізу;
- стосовно висновку суду, що позивачем не доведено, в яких умовах зберігалися відібрані проби стічних вод, чи відповідають такі умови вимогам ДСТУ та чи не вплинуло це на точність одержаного результату вимірювань, скаржник зазначає, що аналіз контрольної проби стічних вод відповідача виконаний позивачем в день відбору проб, попередня обробка (консервування) арбітражних проб виконана позивачем на місці відбору проб, про що зазначено в Акті відбору проб від 26.02.2021 № 174, оскільки аналіз контрольної проби стічних вод відповідача, позивач виконав протягом 24 годин, в день відбору проб - 26.02.2021, про що зазначено в акті відбору проб стічних вод, тому була відсутня необхідність у збільшенні строку зберігання контрольної проби, тому позивачем дотримано процедуру відбирання, зберігання та транспортування проб. Аналіз (дослідження) контрольних проб стічних вод позивачем проведено своєчасно, в строки, визначені чинним законодавством. Акт відбору проб стічних вод та протокол дослідження якості стічних вод складені з дотриманням вимог Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Суми, затверджених рішеням виконавчого комітету Сумської міської ради № 4 від 15.01.2019, п. 9.1. КНД 211.1.0.009-94, а отже є дійсними та належними доказами по справі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021, для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станіка С.Р., суддів Дикунська С.Я., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №920/666/21 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Cумської області від 03.08.2021, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя, суддю Північного апеляційного господарського суду Дикунську С.Я., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, звільнено у відставку, а тому здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.11.2021, для розгляду справи №920/666/21 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Cумської області від 03.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 прийнято справу №920/666/21 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Cумської області від 03.08.2021 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В., а розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Cумської області від 03.08.2021 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи (Колективного торгівельно-виробничого підприємства "Сумириба") - до суду апеляційної інстанції у встановлений строк - не надходив.
Частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 17.07.2020.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Колективне торгівельно-виробниче підприємство "Сумириба", не було обмежено у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції, не подав відзив на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання позивачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
У зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснення апеляційного розгляду у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи, згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 19.06.2019, позивач - Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради, є виробником та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Суми.
01.01.2019 між Комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради, як виконавцем, та Колективним торгівельно-виробничим підприємством "Сумириба", як споживачем, укладено Договір № 116 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (далі - Договір), за умовамия кого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором (п. 1.1), суб'єкт користування послугами - Колективне торгівельно-виробниче підприємство "Сумириба" (п. 1.2), об'єкти надання послуг та лічильники узгоджені сторонами у п. 1.3 та 1.4 договору, договрі укладено на строк з 01.01.2019 та діє до 31.12.2019,і вважається щорічно продовженим, якщо за місць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї з сторін про розірвання договору, а в частині фінансових зобов'язань до їх повного виконання (п. 9.1).
Відповідно до п. 4.2.15 Договору, відповідач (споживач) зобов'язаний дотримувати кількісні та якісні показники стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод. Виконувати інші обов'язки згідно з чинним законодавством.
Як зазначав позивач у позові, при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин (далі - ЗР), позивачем виявлено скид відповідачем у міську каналізацію стічних вод із перевищенням вмісту ЗР, порівняно з Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Суми, затверджених рішеням виконавчого комітету Сумської міської ради № 4 від 15.01.2019 (далі - Правила № 4).
Згідно з п. 4.2 Правил визначено, що для всіх споживачів, що скидають стічні води до системи централізованого водовідведення м. Суми або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, встановлюються максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин.
Так, виробником при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин виявлено факт скиду споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими Правилами, зокрема: 26.02.2021 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 9 відібрані проби стічних вод по об'єкту споживача КТВП "Сумириба" та за результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, таких як: хлоридів 178,81 мг/л при дозволеній нормі 79,0 мг/л, фосфатів 6,24 мг/л при дозволеній нормі 4,9 мг/л, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 26.02.2021 р. № 174, протоколом дослідження якості стічних вод від 03.03.2021 р. № 29.
На виконання умов Договору та вимог п. 6.6. та п. 8.3. Правил № 4, за скид споживачем стічних вод з понаднормативним забрудненням та порушення ним встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, визначених місцевими Правилами приймання стічних вод № 4, відповідачу виставлено до оплати рахунок від 16.03.2021 № 22 на суму 9 358,58 грн., направлений рекомендованим листом 17.03.2021 № 4003101612876 та отриманий відповідачем 19.03.2021, що підтверджується копіями відповідних документів, які містяться в матеріалах справи.
За перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах позивачем згідно з умовами Договору та Правилами № 4, виставлено відповідачу до оплати за період з 16.12.2020 по 26.02.2021 - 9358 грн 58 коп. згідно з копіями: акту відбору проб стічних вод від 26.02.2021 № 174, протоколу досліджень якості стічних вод від 03.03.2021 №29, листа-повідомлення від 03.03.2021 № 05/1540 (направлений 04.03.2021); рахунку від 16.03.2021 № 22 (направлений 17.03.2021).
Відповідно до п. 8.13 Правил № 4, плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на розрахунковий рахунок виробника протягом десяти днів з дня отримання рахунку.
Відповідач рахунок № 22 від 16.03.2021 не сплатив, а тому 27.04.2021 позивач направив відповідачу претензію, претензія відповідачем задоволена не була.
Однак, в порушення вимог п. 4.2.15. Договору, п. 8.13 Правил № 4, відповідач свої зобов'язання - не виконував, отриманий ним 19.03.2021 рахунок залишився не оплаченим, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, і просив стягнути з КТВП "Сумириба" на користь КП "Міськводоканал" Сумської міської ради 9 358,58 грн. - заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 210,25 грн. - пені, 42,98 грн. - 3 % річних, 65,51 грн. - інфляційних нарахувань.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Згідно із Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення":
- до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (абзац п'ятий статті 13);
- місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування (частини четверта, п'ята статті 131).
Відповідно до Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (надалі - Правила № 316) :
- на підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначаються допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виробників та споживачів (пункт 4 розділу І);
- у місцевих правилах приймання конкретизуються питання щодо:
1) відбору проб стічних вод на аналіз;
2) оформлення процедури відбору проб, у тому числі форми супровідного документа, що складатиметься за результатом відбору проб, з фіксуванням інформації щодо відібраної проби (дата, час, місце відбору; вид, об'єм проби; тип матеріалу тари, його об'єм; процедура попередньої обробки проби; відомості про особу, яка відбирала пробу, тощо) з урахування вимог та положень ДСТУ ISO 5667-2-2003 "Якість води. Відбір проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб", ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами", ДСТУ ISO 5667-10-2005 "Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод", КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних і технологічних вод", Правил користування (пункт 10 розділу VІ).
У сфері водовідведення взаємовідносини між КП "Міськводоканал" Сумської міської ради та КТВП «Сумириба» регулюються Договором від 01.01.2019 № 116; рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 року №4 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми" (далі- Правила № 4) та Наказом №316 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України -Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення» (далі -Правила № 316).
Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради та є обов'язковими для виробника та споживачів (п. 1.4. Правил № 4).
Відповідно до п. 4.2.15 Договору, споживач зобов'язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
КП "Міськводоканал" Сумської міської ради (виконавець) має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонента (споживача), пред'являти Споживачу рахунки при порушенні місцевих правил приймання стічних вод та скиду їх з понаднормативним забрудненням, до встановлено п. 4.3.7 Договору.
Згідно п. 4.4.16 Договору, Виконавець зобов'язаний здійснювати нагляд за умовами скиду технічних вод Споживача, за виконанням Споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог Договору, при виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод, Виконавець зобов'язаний у встановленому порядку пред'явити споживачу рахунок.
Згідно п. 3.1 розділу 3 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми, до систем централізованого водовідведення приймаються стічні води споживачів, які не призводять до порушення роботи каналізаційних мереж та очисних споруд, безпеки їх експлуатації та можуть бути очищені на КОС виробника відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465.
Стічні води Споживача, що приймаються до систем централізованого водовідведення, не повинні містити речовин, зазначених в п. 3.2. розд. 3 Правил № 4, крім того, забороняється скидати до системи централізованого водовідведення без попереднього знешкодження та знезараження на локальних очисних спорудах з обов'язковою утилізацією або захороненням утворених осадів стічні води, що містять забруднюючі речовини, визначені у переліку забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 2 до Правил №4.
При дослідженні актів відбору проб, як доказів у справі судом першої інстанції, встановлено наступне.
Вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та додаткових показників складу вод встановлено у КНД 211.1.0.009-54 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод".
Так, відповідно до п. 9.1 КНД 211.1.0.009-54 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" на відібрану пробу складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому може бути зазначена така інформація: № посудини (проби), назва проби, мета відбору; вид проби (разова або об'єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо); дата, час та відомості про особу, яка відібрала пробу, додатком № 4 до Правил № 4 затверджена форма акту відбору стічних вод.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що акт № 174 від 26.02.2021, який є доказом у справі, містить інформацію, передбачену КНД 211.1.0.009-54 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" та відповідає затвердженій формі.
Відповідно до п. 6.11.5 Правил № 4, найменший загальний об'єм проби стічних вод складає 4,0 л. Відбір проб виконується засобами ручного відбирання проб.
Пунктом 7.5 КНД 211.1.0.009-54 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" передбачено, що об'єм проби при ручному відборі має бути у три рази більшим за об'єм, необхідний для одного визначення усіх показників.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції зазначив, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що об'єм проби, яка була взята для дослідження, відповідала вимогам методик виконання вимірювань кожного із показників.
Також суд першої інстанції вказав, що керується приписами п. 3.1 КНД, в якому визначено, що загальний об'єм проби, необхідний для визначення переліку ЗР, розраховується відповідно до методик виконання вимірювань, які будуть використовуватись при визначенні показників, з урахуванням, що проба повинна з найбільш можливою повнотою репрезентувати показники складу та властивостей об'єкту контролю.
Скаржник звертав увагу суду апеляційної інстанції, що форми Акту відбору та Протоколу дослідження якості стічних вод, що затверджені Правилами № 4 (додаток 4 та додаток 5 до Правил № 4), інформація щодо методик та національних стандартів міститься у Паспорті хімічної лабораторії контролю промстоків (Інформація щодо об'єктів вимірювання, методик виконання (МВВ) Форма 5, що є атестаційними документами хімічної лабораторії контролю промстоків КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, а Хімічна лабораторія контролю промстоків КП "Міськводоканал" Сумської міської ради відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 23.02.2018 р. № РУ-0110/18, копія долучена до матеріалів справи.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач не довів, що об'єм проби, яка була взята для дослідження, відповідала вимогам методик виконання вимірювань кожного із показників, оскільки, правомірність дій Хімічної лабораторії контролю промстоків КП "Міськводоканал" Сумської міської ради та дотримання її працівниками вимог керівних нормативних документів, в тому числі КНД 211.1.0.009-94, Методик та Державних стандартів підтверджено Звітом ДП "Сумистандартметрологія" про проведений аудит від 27.12.2019 щодо дотримання атестованою хімлабораторією підприємства вимог СОУ РУ 74.90-02568064.001:2015 "Атестація вимірювальних лабораторій. Загальні вимоги та порядок проведення", копія долучена до матеріалів апеляційної скарги.
Відповідно до інформації зі Звіту про проведений аудит від 27.12.2019, фактичний склад фахівців Лабораторії та їх кваліфікація забезпечує виконання обсягів проведення вимірювань у заявленій галузі атестації на належному рівні; протоколи вимірювань оформлені правильно; внутрішній лабораторний контроль якості проведення вимірювань функціонує; комісією проконтрольовано правильність виконання вимірювань фахівцями лабораторії при визначенні масової частки заліза загального, міді, цинку, нікелю, свинцю хрому, хлоридів, сульфатів у воді стічній (п.п. 2.2., 2.10, 2.11, 4 Звіту); за результатами аудиту комісія вважає за доцільне рекомендувати органу з атестації визнати роботу хімічної лабораторії контролю промстоків КП "Міськводоканал" Сумської міської ради задовільною (п. 5 Звіту).
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника, що для того, що стверджувати про допущення позивачем будь-яких порушень при визначенні якості стічних вод, потрібна принаймні присутність представника відповідача під час дослідження лабораторією КП "Міськводоканал" СМР контрольної проби стічних вод, проте представник відповідача підписав Акт відбору проб стічних вод без зауважень, а правом бути присутнім в лабораторії позивача під час дослідження якості контрольної проби стічних вод, відповідач не скористався та не надав свої заперечення ні під час проведення відповідних досліджень, ні під час розгляду справи.
Судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до вимог ДСТУ ISO 5667-10 - 2005; ДСТУ ISO 5667-3-2001 проби для визначення різних забруднюючих речовин повинні відбиратися у різні типи посуду, про що зазначається в акті відбору проб. Посудини, що містять проби, треба маркувати у ясній зрозумулій формі, щоб сприяти ідентифікації у лабораторії, а позивач зазначає, що при проведенні дослідження якості стічних вод, було виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по показнику хлориди та фосфати.
Проби для визначення хлоридів, згідно із відповідною методикою виконання вимірювань та ДСТУ ISO 5667-3-2001 необхідно відбирати виключно у скляний посуд; для визначення фосфатів - виключно у боросилікатне скло або скло, а позивачем не доведено суду дотримання вказаних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до таблиці 1 ДСТУ ISO 5667-3-2001 «Настанови щодо зберігання та поводження з пробами» та п. 4.1. Національних стандартів України ДСТУ ISO 5667-10-2005 «Настанови щодо відбирання проб стічних вод» у ISO 5667-2 і ISO 5667-3 надано детальну інформацію щодо вибору посуду для проб.
Посуд для проб має запобігати втратам через адсорбцію, випаровування або забруднення проб сторонніми речовинами, щоб відібрати проби стічних вод, зазвичай застосовують пластиковий посуд, але, існує ряд винятків, коли потрібно використовувати тільки скляний посуд, наприклад, коли пробу аналізують на вміст: нафтопродуктів і жирів; вуглеводів; детергентів; пестицидів.
Тип посуду, в який відбиралися проби стічних вод віповідача було зазначено в акті відбору проб стічних вод від 26.02.2021 № 174, даний акт підтверджує, що проби стічних вод відповідача були відібрані у різний тип посудини (тари), консервувалися різними способами в залежності від показників ДК, що досліджуватимуться, контрольні проби аналізувалися протягом дня відбору проб, тобто підтверджують дотримання представниками позивача ДСТУ ISO 5667-3-2001 (ISO 5667-3:1994, IDT) Якість води. Відбирання проб, ч.З. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами, та інших ДСТУ та КНД, визначені п. 6.11. Правил № 4.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи позивача спростовують викладені у рішенні суду першої інстанції висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами з огляду на приписи ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", методика вимірювання - це сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з гарантованою точністю.
Оскільки відбір проб та поводження з ними (зберігання до початку аналізу) також є процедурами МВВ, їх недотримання впливає на точність одержаного результату вимірювань.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність точності одержаних в процесі досліджень стічних вод результатів внаслідок недотримання позивачем при проведенні процедури відбору стічних вод вимог ДСТУ та МВВ.
Вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та додаткових показників складу вод встановлено у КНД 211.1.0.009-54 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" (далі по тексту - КНД).
Так, відповідно до п. 9.1 КНД на відібрану пробу складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому може бути зазначена така інформація: № посудини (проби), назва проби, мета відбору; вид проби (разова або об'єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо); дата, час та відомості про особу, яка відібрала пробу.
Також додатком № 4 до Правил № 4 затверджена форма акту відбору стічних вод.
Судом першої істанції встановлено, що акт № 174 від 26.02.2021, який є доказом у справі, містить інформацію, передбачену КНД та відповідає затвердженій формі.
Відповідно до п. 6.11.5 Правил № 4, найменший загальний об'єм проби стічних вод складає 4,0 л. Відбір проб виконується засобами ручного відбирання проб.
Пунктом 7.5 КНД передбачено, що об'єм проби при ручному відборі має бути у три рази більшим за об'єм, необхідний для одного визначення усіх показників.
При ухваленні рішення суд першої інстанції зазначив, що Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми № 4 встановлено строк направлення листа-повідомлення про виявлене перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, але не встановлено строк проведення лабораторного аналізу проб стічних вод, які визначаються відповідним ДСТ та МВВ кожного з показників, а відбір проб стічних вод був проведений 26.02.2021, а дослідження 03.03.2021, тобто через 5 днів, тому позивачем не доведено суду факт дотримання ним строків проведення лабораторних досліджень з урахуванням вимог ДСТ та Методик виконання вимірювань по кожному з показників.
Також, суд першої інтанції вказував, що позивачем не доведено, в яких умовах зберігалися відібрані проби стічних вод, чи відповідають такі умови вимогам ДСТУ, та чи не вплинуло це на точність одержаного результату вимірювань.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовувалися дані лабораторії виробника, тобто КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, що передбачено п. 6.4 Правил № 4.
Пунктом 5.4. ДСТУ ISO 5667-10-2005 визначено, що за температури від 0 до 4 °С і зберігання проби в темноті проби є стабільними протягом 24 год., з метою зберігання та транспортування відібраних проб, позивач на виконання п.п. 9.4, 9.5 КНД 211.1.0.009-94, п. 5. ДСТУ ISO 5667-3-2001, п. 5.4. ДСТУ ISO 5667-10-2005 здійснює упаковку посуду з пробами у тару (сумки - холодильники та транспортує з додержанням необхідних заходів безпеки автотранспортом закріпленим за лабораторією підприємства. Це забезпечує не пошкодженість відібраних проб, запобігання впливу світла та температури, а також своєчасну доставку. Аналіз та попередню обробку проб стічних вод відповідача, позивач виконував протягом 24 год., в день відбору проб, та згідно відповідних настанов (стандартів).
Згідно з п.п. З.1., 3.2, 9.3 КНД «Гідросфера, відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» КНД 211.1.0.009-94 способи відбору та зберігання проб мають забезпечити сталість складу та властивостей об'єкту контролю в інтервалі часу між відбором проб та їхнім аналізом. Зберігання проб припустиме лише у разі неможливості проведення аналізу відразу після відбору. Для збільшення строку зберігання проби її консервують.
Дослідження контрольної проби відібраних 26.02.2021 у відповідача стічних вод позивачем проводилися протягом дня відбору проб, про що свідчить остання графа акту відбору проб від 26.02.2021 № 174, яка містить інформацію коли (дата і час) дана проба отримана інженером-лаборантом для виконання аналізів та почато його проведення, а також ініціали та підпис інженера-лаборанта.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідно до Акту відбору проб стічних вод від 26.02.2021 № 174 проба стічних вод № 20 у відповідача була відібрана 26.02.2021 об 11 год. 30 хв. та о 12 год. 40 хв. цього ж дня передано інженеру-лаборанту для виконання аналізу проби, таким чином, аналіз проб проводився в день відбору проб, позивач інформував відповідача про проведення дослідження якості відібраних стічних вод в цей день в лабораторії виробника (позивача) та про можливість відповідача (споживача) бути присутнім під час зазначеної процедури в лабораторії виробника, про що також зазначено в Акті відбору проб від 26.02.2021 № 174, однак відповідач не скористався даним правом.
Протокол дослідження якості стічних вод від 03.03.2021 № 29 складений з дотриманням вимог п. 6.8. Правил № 4, яким передбачено, що у разі виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених цими Правилами, виробник у строк не більше п'яти робочих днів з дати відбору контрольної проби направляє споживачу лист-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача та протокол дослідження якості стічних вод, оформлений згідно з додатком 5 до цих Правил.
В протоколі дослідження якості стічних вод від 03.03.2021 № 29 зазначено які саме проби досліджувались, а саме зазначено: дата та номер акта відбору проб стічних вод, підприємство у якого відбиралися стічні води, місце відбору проби, назва проби, дата та час відбору проби, кількість відібраної проби, номер проби та результати аналізів стічних вод, що є визначальним.
На виконання п. 6.8. Правил № 4, КП "Міськводоканал" Сумської міської ради за результатами дослідження якості стічних вод у строк п'яти робочих днів склало протокол дослідження якості стічних вод, який оформлено за формою, встановленою додатком 5 до Правил № 4.
Листом - повідомленням від 03.03.2021 № 05/1540, що міститься в матеріалах справи, відповідач був повідомлений про виявлене перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, до якого додавався Протокол дослідження якості стічних вод від 03.03.2021 № 29, а дата протоколу дослідження якості стічних вод є не датою проведення аналізу, а є датою складання даного протоколу. Дата проведення аналізу стічних вод зазначено в акті відбору проб стічних вод.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення врахував той факт, що Правилами № 4 встановлено строк направлення листа-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, але не встановлено строк проведення лабораторного аналізу проб стічних вод, які визначаються відповідним ДСТ та МВВ кожного з показників, відбір проб стічних вод був проведений 26.02.2021, а дослідження 03.03.2021, тобто через 5 днів, а позивачем не доведено суду факт дотримання ним строків проведення лабораторних досліджень з урахуванням вимог ДСТ та МВВ по кожному з показників.
Також, позивачем не доведено, в яких умовах зберігалися відібрані проби стічних вод, чи відповідають такі умови вимогам ДСТУ, та чи не вплинуло це на точність одержаного результату вимірювань
Суд апеляційної інстанції, здійснивши розгляд справи, не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції з огляду на те, що аналіз контрольної проби стічних вод відповідача виконаний позивачем в день відбору проб, попередня обробка (консервування) арбітражних проб виконана позивачем на місці відбору проб, про що зазначено в Акті відбору проб від 26.02.2021 № 174, оскільки аналіз контрольної проби стічних вод відповідача, позивач виконав протягом 24 годин, в день відбору проб - 26.02.2021, про що зазначено в акті відбору проб стічних вод, тому була відсутня необхідність у збільшенні строку зберігання контрольної проби, тому позивачем дотримано процедуру відбирання, зберігання та транспортування проб. Аналіз (дослідження) контрольних проб стічних вод позивачем проведено своєчасно, в строки, визначені чинним законодавством. Акт відбору проб стічних вод та протокол дослідження якості стічних вод складені з дотриманням вимог Правил № 4; п. 9.1. КНД 211.1.0.009-94.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", методика вимірювання - це сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з гарантованою точністю.
Оскільки відбір проб та поводження з ними (зберігання до початку аналізу) також є процедурами МВВ, їх недотримання впливає на точність одержаного результату вимірювань.
Згідно з п. 8.3. Правил № 4 величину плати за скид стічних вод у систему централізованого ї : довідведення виробника (Рс) розраховує виробник за формулою:
Т - тариф, встановлений за надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/мі;
- об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, мі;
- об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, мі;
- об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, мі;
- коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Виходячи із складових зазначеної вище формули, величина плати за скид стічних систему централізованого водовідведення виробника (Рс) складається із суми:
- плати за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором (Т х );
-плати за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені договором (5Т х );
-плати за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями (Кк х Т х )
Тариф (Т), встановлений з 05.02.2020 за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, згідно постанови НКРЕКП від 04.02.2020 № 283 та наказу КП "Міськводоканал" Сумської міської ради від 05.02.2020 № 35 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення " складав - 12,264 грн./м3 (з ПДВ).
Тариф (Т), встановлений з 01.01.2021 за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, згідно постанови НКРЕКП від 16.12.2020 № 2499 та наказу КП І.ськводокансиі" Сумської міської ради від 21.12.2020 № 544 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення " складав - 13,368 грн./м3 (з ПДВ).
Об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором № 116 (), і дно Обігової відомості та знятих показників лічильників по об'єкту КТВП "Сумириба" (м. Суми, вул. Харківська, 9) за лютий 2021 склав 218,0 м3.
Об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором № 116 () склав 0 м3, оскільки в лютому 2021 року скид стічних вод понад обсяги, обумовлені Договором, КТВП "Сумириба" не здійснювало.
КП "Міськводоканал" Сумської міської ради при здійсненні контролю за скидом заб руднюючих речовин виявлено факт скиду споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими Правилами, зокрема:
26.02.2021 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: к Суми, вул. Харківська, 9 відібрані проби стічних вод по об'єкту споживача КТВП "Сумириба".
Акт відбору проб стічних вод підписаний представником споживача без зауважень. Для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовуються дані лабораторії виробника, тобто КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, що передбачено п. 6.4 Правил № 4.
Хімічна лабораторія контролю промстоків КП "Міськводоканал" Сумської міської ради звідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з ролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується оцтвом про атестацію від 23.02.2018 р. № РУ-0110/18.
За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП :ькводоканал» Сумської міської ради, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид сивачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, таких як: :
- хлоридів 178,81 мг/л при дозволеній нормі 79,0 мг/л;
-фосфатів 6,24 мг/л при дозволеній нормі 4,9 мг/л, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 26.02.2021 р. № 174, протоколом дослідження якості стічних вод від 03.03.2021 р. № 29.
Відповідно до п. 8.11. Правил № 4 якщо виробником встановлено факт одночасного скиду істеми централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують коефіцієнт кратності визначається за формулою:
де Cfi - фактична концентрація в стічних водах споживача і-ої речовини;
ДКі - допустима концентрація і-ої речовини.
Таким чином, 6,24 - 4,9 + 178,81 - 79,0 = 1,53
4,9 79,0
Згідно абз. 2 п. 8.11. Правил № 4 Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше 10. Якщо за розрахунком Кк більше ніж 10, приймають Кк=10, крім випадків, передбачених лом 8.4 цього розділу Правил.Відповідно до п. 8.4. Правил № 4 у разі виявлення залпового іу забруднюючої речовини застосовується коефіцієнт кратності Кк = 20.
Отже, коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для оологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав Кк =1,53.
Об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями (0Рг) :
Відповідно до п. 8.12. Правил № 4 плата за скид споживачем стічних вод із перевищенням забруднюючих речовин, що встановлено аналізом контрольної проби та підтверджено актом, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеної виробником, до дати псованого порушення, але не більше 90 (дев'яноста) днів. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з певного об'єкта.
При цьому, згідно п. 5.21. Правил користування системами централізованого комунального шостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом житлокомунгоспу від 27.06.2008 N 190, зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.
Попередній відбір контрольної проби стічних вод по об'єкту КТВП "Сумириба" проведено обєкту :
1) Суми, вул. Харківська, 9 - 15.12.2020 із зняттям показників лічильника - 25073, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 15.12.2020 № 1039.
Відбір контрольної проби стічних вод споживача, яким зафіксовано порушення Правил № 4, об'єкту :
1) Суми, вул. Харківська, 9 - 26.02.2021 із зняттям показників лічильника - 25539, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 26.02.2021 № 174.
Таким чином, об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями () склав:
- по вул. Харківській, 9 за період з 16.12.2020 по 26.02.2021 (за 73 дні) - 466,0 м3 (25539-25073 = 466,0 м3).
При цьому, за період з 16.12.2020 по 31.12.2020 (за 16 днів) - 102,14 м3, за період з 01.01.2021 по 26.02.2021 (за 57 днів) - 363,86 м3.
Таким чином, за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за період з 16.12.2020 по 26.02.2021 суму в розмірі 9 358,58 грн., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 26.02.2021 № 174, протоколом дослідження якості стічних вод від 03.03.2021 № 29; листом - повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 03.03.2021 № 05/1540 (направленим рекомендованим листом 04.03.2021), рахунком від 16.03.2021 № 22 (направленим рекомендованим листом 17.03.2021).
Підсумовуючи, вищевикладене, величина плати за скид стічних вод у систему лентралізованого водовідведення виробника (Рс) згідно формули : Рс= Т х Qd + 5 Т х QPd + КкХ Т х Qpz по вул. Харківській, 9 в м. Суми складає:
Р= 13,368 грн./м3 х 218,0 м3 + 5 х 13,368 грн./м3 х 0 м3+ (1,53 х 12,264 грн./м3 х 102,14 м3 + 1,53 х .3.368 грн./м3 х х363,86 м3) = 12 272,80 грн.
1) 13,368 грн./м3 х 218,0 м3 = 2 914,22 гри. - плата за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором № 116, виставлена споживачу до сплати рахунком № 116 від 25.02.2021.
2) 5 х 13,368 грн./м3 х 0 м3 = 0 грн. - плата за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені Договором № 116.
3) 1,53 х 12,264 грн./м3 х 102,14 м3 + 1,53 х 13,368 грн./м3 х х 363.86 м3= 9 358,58 гри.- плата за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями, виставлена споживачу до сплати рахунком № 22 від 16.03.2021.
4) 2 914,22 грн + 0 грн. + 9 358,58 грн. = 12 272.80 грн. - величина плати за скид стічних вод КТВП "Сумириба" у систему централізованого водовідведення виробника.
Оскільки, рахунок № 116 від 25.02.2021 станом на 23.04.2021 сплачений споживачем (копія рахунку та платіжне доручення про сплату додається), величина плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника по об'єкту: м. Суми, вул. Харківська, 9, складає 9358,58 грн.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність точності одержаних в процесі досліджень стічних вод результатів внаслідок недотримання позивачем при проведенні процедури відбору стічних вод вимог ДСТУ та МВВ, проте суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується обумовлений договором та законом обов'язок відповідача здійснити на користь позивача сплату 9358 грн 58 коп. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, і заявлена до стягнення сума обґрунтована та розрахована позивачем у відповідності до формули Правил (п. 8.3), що було перевірено судом апеляційної інстанції, і розрахунок позивача визнається судом апеляційної інстанції обгрунтованим та арифметично вірним.
Крім суми основного боргу, у зв'язку із простроченням оплати заборгованості за об'єми скинутих відповідачем понаднормативно забруднених стічних вод, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 210 (двісті десять) грн. 25 коп., 42 (сорок дві) грн. 98 коп. 3% річних, 65 (шістдесят п'ять) грн. 51 коп.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 Господарського кодексу України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.6, п. 5.1.2 Договору, за неналежне виконання грошового зобовязання відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний прострочений день, відповідно сума нарахованої пені складає 210, 25 грн., що підтверджується розрахунком наданим позивачем
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем показників пені, з урахуванням сум, строків і ставок нарахувань, зокрема обрахувавши нарахування пені на залишок заборгованості у розмірі 9358, 58 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 210, 25 грн.
Згідно з п. 5.1.2 Договору відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних, таким чином, відповідачу нараховано 3 % річних від простроченої суми, що складає 42, 98 грн., інфляційні нарахування у сумі 65, 51 грн., що підтверджується розрахунком.
Здійснивши перевірку розрахунку пені, суд апеляційної інстанції, вважає його арифметично вірним та обґрунтованим.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу - не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи встановив, що висновки суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також з неправильним застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача у позові є законними та обґрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов підлягає задоволенню, за наведених у дані постанові підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, за наведених у даній постанові підстав.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, найшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку підстав, наведених у даній постанові, з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю, з присудженням до стягнення з відповідача ан користь позивача заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод відповідно до умов укладеного між сторонами Договору № 116 про надання послуг з централізованого водопостачання та послуг з централізованого водовідведення від 01.01.2019 у розмірі 9358, 58 грн., 210,25 грн. пені, 42,98 грн. 3% річних, 65,51 грн. інфляційних нарахувань.
Розподіл судових витрат
Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог за позовом та апеляційною скаргою, у зв'язку з чим судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Cумської області від 03.08.2021 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Cумської області від 03.08.2021 у справі № 920/666/21 - скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким позов Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Колективного торгівельно-виробничого підприємства "Сумириба про стягнення 9358, 58 грн. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 210, 25 грн. пені, 42, 98 грн. 3% річних, 65, 51 грн. інфляційних нарахувань - задовольнити повністю.
4. Стягнути з Колективного торгівельно-виробничого підприємства "Сумириба"(40020, Сумська обл., місто Суми, ВУЛИЦЯ СКРЯБІНА, будинок 44, код 04689116) на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, Сумська обл., місто Суми, БІЛОПІЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 9, код 03352455) 9358 (девять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 58 коп. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 210 (двісті десять) грн. 25 коп. пені, 42 (сорок дві) грн. 98 коп. 3% річних, 65 (шістдесят п'ять) грн. 51 коп. інфляційних нарахувань, 2207 (дві тисячі двісті сім) грн. 00 коп.судового збору за подачу позову.
5. Стягнути з з Колективного торгівельно-виробничого підприємства "Сумириба"(40020, Сумська обл., місто Суми, ВУЛИЦЯ СКРЯБІНА, будинок 44, код 04689116) на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, Сумська обл., місто Суми, БІЛОПІЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 9, код 03352455) 3405 (три тисячі чотириста п'ять) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
6. Матеріали справи № 920/666/21 повернути до Господарського суду Cумської області, доручивши останньому видати наказ на виконання даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
К.В. Тарасенко