Постанова від 28.10.2021 по справі 910/9637/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2021 р. м.Київ Справа№ 910/9637/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю учасників справи згідно протоколу судового засідання від 28.10.2021

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 12.02.2021 (повне рішення складено 17.02.2021)

у справі № 910/9637/20 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1. Кабінет Міністрів України

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

3.Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 3 063 706,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 3063706,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором №15107/07 від 15.05.2018, зокрема, відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем за електричну енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

У заяві про зменшення позовних вимог, подану разом з відповіддю на відзив 08.12.2020, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду і в межах якої розглянуті позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача: основну заборгованість в розмірі 2466070 (дві мільйони чотириста шістдесят шість тисяч сімдесят) грн., пеню в розмірі 29764 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 66 коп., штраф в розмірі 109876 (сто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 98 коп., інфляційні втрати в розмірі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 56 коп.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував з огляду на те, що джерелом надходження грошових коштів для проведення розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов'язані з оплатою Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ НЕК «Укренерго») послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та його діяльність пов'язана з покладеними на нього спеціальними обов'язками, яка не є підприємницькою діяльністю. На думку відповідача, позивачем не було обґрунтовано дати виникнення зобов'язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої у спірних періодах, та, відповідно, дати виникнення прострочення зобов'язання з оплати електричної енергії спірних періодів. Отже, відповідач вважає, що його вини в тому, що він не розрахувався з позивачем за електричну енергію - немає, обов'язок передати кошти для розрахунку з позивачем покладений на ПрАТ НЕК "Укренерго", момент оплати за придбану електроенергію не настав, а тому даний позов не підлягає задоволенню.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2021 у справі № 910/9637/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" задоволено повністю, а саме:

- стягнуто із Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" основну заборгованість в розмірі 2 466 070 (дві мільйони чотириста шістдесят шість тисяч сімдесят) грн., пеню в розмірі 29764 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 66 коп., штраф в розмірі 109876 (сто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 98 коп., інфляційні втрати в розмірі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 56 коп., судовий збір в розмірі 39362 (тридцять дев'ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 41 коп.

- повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" з Державного бюджету судовий збір у розмірі 6693 (шість тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 19 коп. сплачений згідно платіжного доручення №497 від 02.07.2020.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті купленої електричної енергії за «зеленим тарифом».

При цьому, посилання відповідача не те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини не прийнято судом першої інстанції, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов'язань, в тому числі в частині здійснення своєчасної оплати вартості прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим тарифом".

Посилання відповідача на те, що момент оплати за куплену електроенергію не настав, судом першої інстанції не взяті до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено те, що акти купівлі-продажу електричної енергії підписані обома сторонами та відповідач не заперечує стосовно об'єму купленої електричної енергії.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права ст.ст. 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст. 525, 526, 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 174, 193, 196 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та норм процесуального права - ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, параграфи 2-4 Глави 6, Глави 9 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник наголошував, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано ст.ст. 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений вказаною постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (в редакції Постанови НКРЕКП від 13.12.2019 №2081), далі - Порядок, згідно якого здійсненню авансових платежів виробникам за «зеленим» тарифом на підставі п.10.1 Порядку за десять перших днів розрахункового місяця (до 15 числа (включно)), за 20 перших днів розрахункового місяця (до 25 числа (включно)), остаточної оплати згідно з п.10.4 Порядку (протягом двох робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості Послуги) передує здійснення НЕК «Укренерго» платежів Гарантованому покупцю відповідно до п.п.12.3, 12.6 Порядку в оплату авансового платежу Гарантованому покупцю із забезпечення йому вартості оперативної величини Послуги за перші 10 днів розрахункового місяця (до 14 числа (включно), за перші 20 днів розрахункового місяця (до 24 числа (включно)) та остаточного розрахунку із забезпеченням йому 100% оплати фактично наданої Послуги (протягом одного робочого дня з дати затвердження Регулятором розміру вартості Послуги);

- джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов'язані з оплатою НЕК «Укренерго» Послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Одночасно змістом зазначених Послуг є забезпечення виконання наведених спеціальних обов'язків НЕК «Укренерго» та Гарантованим покупцем;

- судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а регулювання зобов'язань з купівлі-продажу електричної за «зеленим» тарифом не вичерпується умовами Договору;

- згідно з ч.1 ст.65 Закону фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису, що затверджується Регулятором;

- судом першої інстанції проігноровано, що в силу ч. 1 ст. 196 ГК України у разі, якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням;

- спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що зводяться до оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та виконання яких є змістом грошового зобов'язання за Договором покладені Законом та постановою НКРЕКП на Гарантованого покупця та на НЕК «Укренерго»;

- покладення на НЕК «Укренерго» зазначених спеціальних обов'язків змістом яких є саме забезпечення оплати електричної енергії за «зеленим» тарифом породжує обов'язок останнього оплатити відпущену електричну енергію виробниками за «зеленим» тарифом шляхом здійснення повної оплати вказаної Послуги Гарантованому покупцю;

- у даному випадку має місце грошове зобов'язання, в якому є кілька боржників (складне зобов'язання), а враховуючи характер розподілу обов'язків між боржниками йдеться саме про часткові зобов'язання, в яких кожен боржник має виконати зобов'язання в певній частині, а відтак кредитор - ТОВ «Емза» має право вимагати виконання боржником лише певної частки зобов'язання. На НЕК «Укренерго» покладено обов'язок забезпечити надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії виробникам за «зеленим» тарифом в повному обсязі (Розділ 12 Порядку), тоді як відповідач повинен провести розрахунки з такими продавцями, з урахуванням сплачених НЕК «Укренерго» грошових коштів для забезпечення Гарантованому покупцю здійснення вказаної оплати. НЕК «Укренерго» є таким же учасником спірних відносин, як і Гарантований покупець, що узгоджується із п.10.1 Порядку, в якому йдеться виключно про пропорційну оплату відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця. Водночас, пропорційність в оплаті передбачає залежність від суми отриманих (наявних) коштів;

- внаслідок постановлення оскаржуваного рішення у даній справі про задоволення вимог ТОВ «Емза», кошти, що могли були б бути розподілені між усіма виробниками за «зеленим» тарифом за відпущену електричну енергію будуть сплачені виключно на користь Позивача, в тому числі і в рахунок пені, штрафу 3% річних, інфляційного збільшення боргу та судових витрат, а не електричної енергії;

- матеріали даної справи не містять доказів недотримання Гарантованим покупцем наведеного порядку (способу) виконання грошового зобов'язання за Договором щодо спірного періоду, передбаченого Законом та зазначеним Порядком. Одночасно, Оскаржуване рішення в частині стягнення несплаченої суми відпущеної у спірному періоді електричної енергії, змістом якого є примусове виконання зобов'язання в натурі, не узгоджується з наведеним порядком (способом) його виконання, що також є підтвердженням порушення судом першої інстанції вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України;

- обсяг виконання зобов'язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електроенергії виробникам за «зеленим» тарифом ставиться Законом та вказаним Порядком в залежність від виконання зазначених спеціальних обов'язків НЕК «Укренерго».

Крім того, скаржник наголошував, що судом не було встановлено дату виникнення грошового зобов'язання у відповідача щодо оплати електричної енергії за спірний період, оскільки обов'язок Гарантованого покупця з оплати 100 % вартості відпущеної продавцем за "зеленим" тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця можливе за одночасної наявності двох обов'язкових умов: отримання Гарантованим покупцем підписаного Продавцем акту купівлі-продажу електроенергії; затвердження Регулятором розміру вартості послуги, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При цьому, згідно п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, зобов'язання Гарантованого покупця з оплати електроенергії відносно кожного розрахункового місяця спірного періоду виникає лише з другого робочого дня після отримання акта приймання-передачі та затвердження розміру вартості послуги Регулятором. Скаржник заперечує проти нарахованих пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки періоди визначені позивачем є необґрунтованими належним чином через відсутність належних та допустимих доказів.

В свою чергу, скаржник вважає, що відсутність хоча б однієї з умов, що передбачені п.10.4 Порядку, виключає виникнення зобов'язання Гарантованого покупця з оплати 100% вартості відпущеної продавцями за «зеленим» тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця. позивачем в обгрунтування власних позовних вимог надаються акти купівлі-продажу та наводиться факт затвердження Регулятором вартості послуги. Проте, місцевим господарським судом, на думку скаржника, не встановлено дати отримання позивачем актів купівлі-продажу спірного періоду, тоді як матеріали справи не містять підтвердження направлення актів купівлі-продажу та доказів що підтверджують дати отримання Гарантованим покупцем таких актів купівлі-продажу. Разом з тим, суд першої інстанції ототожнив дату підписання акту з датою отримання такого акту від продавця за «зеленим» тарифом, але, такі дати не є тотожними, доказів саме дати отримання актів купівлі-продажу Гарантованим покупцем від продавця за «зеленим» тарифом (позивача) до матеріалів справи не надано. Отже, позивачем взагалі не було обгрунтовано дат виникнення зобов'язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої у спірних періодах, та, відповідно, дат виникнення прострочення зобов'язання з оплати електричної енергії спірних періодів.

Також, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції:

- не було застосовано норм Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.07.2020 №810;

- не було застосовано положень ст. 551 ЦК України та ст.. 233 ГК України в частині зменшення нарахованих штрафних санкцій.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

26.04.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Емза» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач посилався на те, що:

- відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов'язань Державного підприємства «Гарантований покупець» перед позивачем, ніж передбачено укладеним договором №15107/07 від 15 травня 2018 року;

- за договором №15107/07 від 15 травня 2018 року саме відповідач взяв на себе обов'язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену позивачем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом.;

- посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, є необгрунтованим, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої у березні-травні 2020 року;

- відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання в розумінні ст. 614 ЦК України;

- згідно з п. 10.1 Порядку № 641, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;

- до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;

- Пунктом 10.4 Порядку № 641 передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі- продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі- продажу;

- позивачем було надано підписані та скріплені печатками обох сторін Договору №15107/07 від 15.05.2018 Акти купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2020, 30.04.2020, 31.05.2020, що підтверджують факт поставки електричної енергії, виписки по банківському рахунку позивача про часткове виконання зобов'язань з оплати відпущеної електричної енергії відповідачем та постанови НКРЕКП про затвердження вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за березень, квітень, травень 2020 року № 902 від 29.04.2020, № 995 від 27.05.2020, № 1211 від 24.06.2020, а тому строк оплати за поставлену позивачем електричну енергію, є таким, що настав.

Також, позивач вказував, що судом першої інстанції обгрунтовано не застосовано положень ст. 551 ЦК України та ст.. 233 ГК України в частині зменшення нарахованих штрафних санкцій та присуджено до стягнення відповідні показники у повному обсязі.

Короткий зміст заперечень Державного підприємства «Гарантований покупець» на відзив

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшли заперечення на відзив, в яких відповідач наголошував, що судом першої інстанції не було застосовано норм Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.07.2020 №810, який на законодавчому рівні установлює інший порядок та спосіб виконання зобов'язань гарантованого покупця перед позивачем за договором. Наведеним законом, зокрема, визначено спосіб (порядок) виконання зобов'язань з оплати електричної енергії, що виникли станом на 01.08.2020 у Гарантованого покупця перед виробниками за «зеленим» тарифом, тобто і зобов'язання перед позивачем, що є предметом розгляду у даній справі - відшкодування такої заборгованості протягом 2021- 2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років. Покладення на Кабінет Міністрів України обов'язку подання законопроекту на виконання цього Закону, що визначає механізм реалізації наведеного способу (порядку) та не може йому суперечити.

Також, відповідач наголошував, що рівень оплат за Договором залежить від отримання Гарантованим покупцем коштів від НЕК «Укренерго», оскільки включення в тариф на послуги з передачі окремої складової витрати на виконання НЕК «Укренерго» спеціальних обов'язків, з урахуванням вказаного вище нормативного регулювання підтверджує те, що надходження коштів за Договорам залежать від НЕК «Укренерго», що безпідставно не було враховано при вирішенні спору.

Окрім того, відповідач зазначав, що умовами пункту 10.4 Порядку встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - Послуга), наданої Г арантованим покупцем у розрахунковому місяці, Гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. Таким чином, обов'язок Гарантованого покупця з оплати 100% вартості відпущеної продавцям за «зеленим» тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця за одночасної наявності двох обов'язкових умов: (1) отримання Гарантованим покупцем підписаного Продавцем акту купівлі продажу електроенергії; (2) затвердження Регулятором розміру вартості Послуги, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Однак, судом першої інстанції не було досліджено наявність першої з двох обставин - отримання Гарантованим покупцем акту купівлі- продажу електричної енергії. Натомість те, що даний акт підписаний обома сторонами, не може підтверджувати виконання позивачем обов'язку щодо його повернення, адже відповідно до Порядку, саме Гарантований покупець першим підписує даний документ та направляє його продавцю електроенергії.

Також, скаржник зазначав, що при ухваленні оскаржуваного рішення, яким були задоволені позовні вимоги в повному обсязі, місцевим господарським судом не було зазначено мотивів незастосування положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, не були враховані доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій.

Пояснення по суті спору інших учасників справи

08.07.2021 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено наступне:

- пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі- продажу;

- відповідно до пункту 11.8 глави 11 Порядку, протягом 1 робочого дня після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, оператор системи передачі здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередніх авансових платежів;

- НКРЕКП постановами від 23.08.2019 № 1732, від 24.09.2019 № 2019, від 14.11.2019 № 2385, від 14.11.2019 № 2386, від 24.12.2019 № 3110, від 07.02.2020 року № 359, від 11.02.2020 № 372 (внесення змін до постанов НКРЕКП від 23.08.2019 № 1732, від 24.09.2019 № 2019, від 14.11.2019 № 2385, від 14.11.2019 № 2386, від 24.12.2019 № 3110) - затверджено розмір вартості зазначеної послуги, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні - грудні 2019 року відповідно;

- при цьому, вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за грудень 2019 року була затверджена Регулятором - 07.02.2020 (постановою НКРЕКП від 07.02.2020 № 359);

- вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за січень - лютий 2020 року була затверджена Регулятором - 20.03.2020 (постановою НКРЕКП від 20.03.2020 № 713);

- НКРЕКП постановою від 29.04.2020 № 902 - затверджено розмір вартості зазначеної послуги, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2020 року відповідно;

- вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за березень 2020 року була затверджена Регулятором - 29.04.2020 (постановою НКРЕКП від 29.04.2020 № 902);

- вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за квітень 2020 року була затверджена Регулятором - 27.05.2020 (постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995).

15.07.2021 Кабінет Міністрів України через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надав письмові пояснення по суті спору, в яких посилався на те, що:

- розрахунок за електричну енергію за «зеленим» тарифом здійснюється, зокрема, в порядку, визначеному у Законі України «Про ринок електричної енергії» та у відповідності до Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом , затвердженого постановою правління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641, які регулюють питання розрахунку з гарантованим покупцем за послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

27.07.2021 та 28.07.2021 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надало письмові пояснення по суті спору, в яких посилалось на те, що твердження про невиконання зобов'язань ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке б виключало фактичну можливість розрахунків відповідача з позивачем, - є необґрунтованим і недоведеним, а також не підтверджується жодним доказом. Крім того, відсутній причинно - наслідковий зв'язок між діями ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в виконанням зобов'язань відповідача перед позивачем.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Дикунська С.Я., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2021 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 68 933, 40 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2021 у справі № 910/9637/20, яке оскаржується у повному обсязі.

05.04.2021 від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла засобами поштового зв'язку (скерована поштовим зв'язком 02.04.2021) заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжне доручення № 275 від 30.03.2021 на суму 68 933, 40 грн. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2021, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 03.06.2021.

У зв'язку з перебуванням 03.06.2021 у відпустках судді Тарасенко К.В. та судді Дикунської С.Я., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі суду неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.06.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 справу № 910/9637/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на Господарського суду м. Києва від 12.02.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 03.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 розгляд справи відкладено до 15.06.2021.

Від відповідача Державного підприємства "Гарантований покупець" через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду надійшли:

- клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а саме Кабінет Міністрів України, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вх. 09.1.11/3729/21, вх.09.1.11/3730/21, вх. 09.1.11/3727/21);

- заява про зупинення провадження у справі №910/9637/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України № 3/332(20) від 17.07.2020 (вх. 09.1.11/3728/21);

- клопотання щодо зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн. (вх. 09.1-13/15127/21).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 залучено до участі у справі №910/9637/20 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1. Кабінет Міністрів України (01008, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2, код ЄДРПОУ: 00019442), Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, код ЄДРПОУ: 00100227), Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 19, код ЄДРПОУ: 39369133, розгляд справи відкладено до 01.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про зупинення провадження у справі №910/9637/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України № 3/332(20) від 17.07.2020 (вх. 09.1.11/3728/21) - відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 розгляд справи відкладено до 29.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 розгляд справи відкладено до 30.09.2021.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021, у зв'язку з перебуванням з 20.09.2021 по 03.10.2021 у відпустці судді Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/9637/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.09.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Тищенко О.В.

17.09.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про закриття провадження в частині стягнення боргу за поставлену електричну енергію в розмірі 1 839 461, 86 грн., у зв'язку із відсутністю предмета спору цій частині внаслідок оплати суми основного боргу.

29.09.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" (позивача) надійшла заява про відмову від позову (частини позовних вимог) у частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" пеню в розмірі 29764 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 66 коп., штраф в розмірі 109876 (сто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 98 коп., інфляційні втрати в розмірі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 56 коп., та просив закрити провадження у справі у даній частині.

30.09.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" (позивача) надійшла заява про відмову від позову (частини позовних вимог) у частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" основного боргу 1 996 655, 43 грн. Позивач вказував, що внаслідок здійсненої часткової оплати заборгованості, сума боргу відповідача перед позивачем станом на 30.09.2021 складає 469 415,42 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 справу № 910/9637/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на Господарського суду м. Києва від 12.02.2021 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Тищенко О.В., розгляд справи вирішено здійснити в раніше призначеному судовому засіданн 30.09.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 розгляд справи відкладено до 28.10.2021.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, у зв'язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 19.10.2021 про звільнення судді Дикунської С.Я., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9637/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.10.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 праву № 910/9637/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на Господарського суду м. Києва від 12.02.2021 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю. здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 28.10.2021.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 28.10.2021 з'явились представники позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА", відповідача - Державного підприємства "Гарантований покупець", а також третьої особи - Кабінету Міністрів України.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в судове засідання 28.10.2021 представників - не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належим чином за адресами свого місцезнаходження. Крім того, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у письмових поясненнях , які надійшли до суду апеляційної інстанції 08.07.2021, просило здійснювати розгляд справи без участі представника.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про дату та місце розгляду справи учасники спору повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Представник скаржника (відповідача)- Державного підприємства "Гарантований покупець" в судовому засіданні 28.10.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, вказуючи, зокрема, що сума основного боргу 1 996 655, 43 грн. булла погашена відповідачем, а в частині показників щодо стягнення пені в розмірі 29764 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 66 коп., штрафу в розмірі 109876 (сто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 98 коп., інфляційних втрат в розмірі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 56 коп. - позивач відмовився від позову. А в решті позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 469 415,42 грн. - просив скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" в судовому засіданні вказував про те, що відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості, яка є предметом спору у даній справі, зокрема - 1 996 655,43 грн. , у зв'язку з чим в цій частині позивач відмовився від позову, про що подав відповідну заяву. Також, позивачем було подано заяву про відмову від позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 29764 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 66 коп., штрафу в розмірі 109876 (сто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 98 коп., інфляційних втрат в розмірі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 56 коп., у зв'язку з чим позивач просив закрити провадження у справі у вказаній частині позовних вимог. В решті заявлених позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 469 415,42 грн. - просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні 28.10.2021 надав пояснення по суті спору, з урахуванням поданих попередньо письмових пояснень.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, між Державним підприємством "ЕНЕРГОРИНОК" (далі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" (далі - ВАД) укладено Договір №15107/07 від 15 травня 2018 року (далі - Договір), за яким ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

У подальшому з метою реалізації вимог ЗУ "Про ринок електричної енергії" між Державним підприємством "ЕНЕРГОРИНОК", Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (далі - гарантований покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" укладено Додаткову угоду №441/01 від 12 липня 2019 року до Договору від 15.05.2018 №15107/07, якою сторони замінили в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "ЕНЕРГОРИНОК" на слова "Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" та замінили статті 1-10 Договору на статті 1-8 в новій редакції.

Для приведення укладеного Договору у відповідність до нової редакції типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, відповідно до Постанови НКРЕКП від 13.12.2019 №2802, між Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" укладено Додаткову угоду №1208/01/20 від 23 квітня 2020 року до Договору, від 15.05.2018 №15107/07, якою сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим" тарифом" та статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.

Так, згідно з п.1.1. Договору, в редакції Додаткової угоди №1208/01/20 від 23 квітня 2020 року, за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

У п.2.2. Договору передбачено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Відповідно до п.2.5. Договору, вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

У п. 3.2. Договору вказано, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

У п.3.3. Договору визначено, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з п.4.1. Договору, продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

Пунктами 10.1. - 10.2. глави 10 Порядку передбачено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

З урахуванням положень глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Абзацом 5 пункту 10.3. Порядку визначено, що за наявності зауважень до акта купівлі- продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі - продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Актами купівлі-продажу електроенергії та Виписками по рахунку позивача, сторони підтвердили прийняття - передачу електроенергії за умовами Договору, а також відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості, а саме:

- Акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року від 31.03.2020 на загальну суму 1 419 622,44 грн, який оплачений частково на суму 303 779,77 грн (Виписка по рахунку від 16.03.2020 на суму 97 809,64 грн, Виписка по рахунку від 25.03.2020 на суму 81 699,90 грн, Виписка по рахунку від 12.06.2020 на суму 6 100,42 грн, Виписка по рахунку від 18.06.2020 на суму 33 778,40 грн, Виписка по рахунку від 25.06.2020 на суму 33 769,37 грн, Виписка по рахунку від 30.06.2020 на суму 50 622,04 грн). Залишок заборгованості станом на момент зверненян з позовом складав 1 115 842,67 грн.;

- Акт купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року від 30.04.2020 на загальну суму 853 393,69 грн, який оплачений частково на суму 40 715,26 грн (Виписка по рахунку від 16.04.2020 на суму 17 721,73 грн, Виписка по рахунку від 24.04.2020 на суму 22 993,53 грн). Залишок заборгованості Залишок заборгованості станом на момент зверненян з позовом складав 812 678,43 грн.;

- Акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року від 31.05.2020 на загальну суму 940 141,85 грн, який оплачений частково на суму 43 742,10 грн (Виписка по рахунку від 15.05.2020 на суму 15 663,58 грн, Виписка по рахунку від 25.05.2020 на суму 28 078,52 грн). Залишок заборгованості Залишок заборгованості станом на момент зверненян з позовом складав 896 399,75 грн.;

- Акт коригування до Акту купівлі-продажу електроенергії за листопад 2019 року від 28.05.2020 на загальну суму 2 126,04 грн. Залишок заборгованості Залишок заборгованості станом на момент зверненян з позовом складав2 126,04 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) установлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 714 Цивільного кодексу України , за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною першою статті 275 та частинами шостою, сьомою статті 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно із частиною першою статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника «останньої надії»; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування «зеленого» тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов'язки з дотриманням норм цієї статті.

Частиною другою статті 65 цього ж Закону передбачено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом частин четвертої, п'ятої статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов'язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (пункт 10.4 Порядку).

Відповідно до пунктів 12.3., 12.6. Порядку гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання-передачі. ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі. У випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.

Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було досліджено наявність першої з двох обставин - отримання Гарантованим покупцем акту купівлі- продажу електричної енергії, а той факт, що акт підписаний обома сторонами, не може підтверджувати виконання позивачем обов'язку щодо його повернення, адже відповідно до Порядку, саме Гарантований покупець першим підписує даний документ та направляє його продавцю електроенергії - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані та безпідставні з огляду на наступне.

Постановою НКРЕКП «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання» №723 від 25.03.2020, яка набрала чинності з 01.04.2020, встановлено «зелений» тариф ТОВ «ЕМЗА» у розмірі 329,31 коп/кВт-год (без ПДВ). До 01.04.2020 «зелений» тариф становив 306,07 коп/кВт-год (без ПДВ) (постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3111).

Позивач є членом балансуючої групи ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ», що підтверджується електронним листом №01/26296 від 15.07.2019 ДП «НЕК «Укренерго».

При зверненні до суду першої інстанції з відповідним позовом, позивач вказував, що у відповідача наявна заборгованість за поставлену електричну енергію (за період з 01.03.2020 по 31.05.2020, з урахуванням Акта коригування за листопад 2019) загалом у розмірі 2 827 046,89 гри (два мільйона вісімсот двадцять сім тисяч сорок шість гривень 89 кой.), що підтверджується підписаними сторонами Актами купівлі-продажу електроенергії та Виписками по рахунку позивача, а саме:

- Акт коригування до Акту купівлі-продажу електроенергії за листопад 2019 року від 28.05.2020 на загальну суму 2 126,04 грн. Залишок заборгованості складає 2 126,04 грн.

Зважаючи на те, що розмір вартості послуг, наданих ДП «Гарантований покупець» у березні 2020 року затверджений постановою НКРЕКП від 29.04.20 №902, у квітні 2020 року затверджений постановою НКРЕКП від 27.05.20 №995, у травні 2020 року затверджений постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1211, таким чином, з урахуванням п. 10.4 Порядку, ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», умов Договору та ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання з оплати електричної енергії ДП «Гарантований покупець» мали бути виконані:

- за електроенергію відпущену у березні 2020 року - до 04.05.2020,

- за електроенергію відпущену у квітні 2020 року до 29.05.2020,

- за електроенергію відпущену у травні 2020 року до 26.06.2020.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем було допущено порушення виконання своїх зобов'язань з здійснення у повному обсязі оплати за відпущену електроенергію у зазначені місяці, чим порушено ст. ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а також зобов'язання, обумовлені Договором.

Дата виникнення зобов'язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100 % відпущеної електричної енергії - настав в розумінні як умов Договору, так і наведених приписів закону та Порядку. Доводи відповідача у цій частині фактично зводяться до необхідності зміни визначеного законом, договором та Порядком алгоритму оплати відпущеної електроенергії.

Щодо посилань скаржника на ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та специфіки правовідносин, які врегульовані спеціальним законодавством, що визначає порядок (спосіб) виконання спірного зобов'язання Гарантованим покупцем, а також визначають джерела отримання грошових коштів для здійснення розрахунків з виробниками енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі позивачем, вказуючи, що джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов'язані з оплатою ПрАТ НЕК "Укренерго" послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (відповідно до п.12.3,12.6 Глави 12 Порядку), а тому регулювання зобов'язань з купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом не вичерпуються умовами договору, колегія суддів звертає увагу на те, що ані договором, ані Порядком, ані положеннями ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" не визначено прямої залежності виконання зобов'язань Гарантованого покупця щодо оплати відпущеної виробником за "зеленим" тарифом електроенергії з виконанням зобов'язань оператором системи передачі (ПрАТ "НЕК "Укренерго") щодо оплати послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідності до положень статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж за "зеленим" тарифом електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону.

При цьому, за умовами укладеного сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку, яким визначено порядок здійснення платежів гарантованим покупцем продавцям електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Тоді як розрахунок вартості та порядок оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що надаються гарантованим покупцем визначаються відповідно до Глави 12 Порядку.

Тобто, правовідносини між гарантованим покупцем та продавцем електричної енергії за "зеленим" тарифом (позивачем) не є пов'язаними з правовідносинами гарантованого покупця з оператором системи передачі (ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго").

Отже, твердження відповідача стосовно ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" фактично зводяться до відсутності бюджетного фінансування. Водночас відсутність бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання. Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що також зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями; приписи Господарського кодексу України також не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, за відповідальність за порушення зобов'язань.

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.

Однак, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов'язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем взятих на себе згідно договору грошових зобов'язань по оплаті придбаної у позивача електричної енергії, що не спростовано відповідачем шляхом реалізації своїх процесуальних прав та подачі відповідних доказів, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог, з урахуванням наступного.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості по Договору, а саме: 09.07.2020 - 2 126,04 грн., 15.07.2020 - 56 017,47 грн., 23.07.2020 - 45 556,38 грн., 30.07.2020 - 144 104,31 грн., 31.07.2020 - 53 689,04 грн., 31.07.2020 - 59 482,80 грн., в підтвердження чого надано відповідні платіжні доручення, і внаслідок чого позовні вимоги в частині суми основного боргу визначені позивачем в сумі 2 466 070,85 грн., і відповідно, були присуджені до стягнення судом першої інстанції у вказаному розмірі.

Також, на стадії апеляційного розгляду справи, відповідачем було здійснено також часткове погашення заборгованості, а саме:

1. 29.07.2021 здіснено:

- платіж на суму 111 273,47 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 05.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»;

- платіж на суму 125 522,98 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 04.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»;

- платіж на суму 757 661,13 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 03.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»;

- платіж на суму 457 536,57 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 04.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»;

- платіж на суму 45 890,10 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 04.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»;

- платіж на суму 92 104,85 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 04.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»;

- платіж на суму 15 928,21 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 04.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»;

- платіж на суму 76 410,98 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 04.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»;

2. 30.08.2021 здійснено:

- платіж на суму 157 163,57 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 05.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»;

3. 29.09.2021 здійснено:

- платіж на суму 157 163,57 грн з призначенням платежу «за е/е, відпущену у 05.2020 зг. договору 15107/07, тендеру не потребує, у т.ч ПДВ 20%»,

Отже, загалом на стадії апеляційного розгляду справи відповідачем оплачено 1 996 655 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 43 коп., а тому, суд апеляційної інстанції встановив, що загальна сума заборгованості за поставлену електричну енергію у травні 2020 року ДП «Гарантований покупець» перед TOB «ЕМЗА» станом на 30.09.2021, що є предметом спору у справі №910/9637/20, складає 469 415,42 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятнадцять)гривень 42 коп., яка є обґрунтованою, документально доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Так, відповідно до частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі -це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У справі №910/9637/20 предметом вимог за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЗА» є стягнення заборгованості у розмірі 2 466 070,85 грн.

Як установлено судом апеляційної інстанції, під час розгляду даної апеляційної скарги апелянтом сплачено 1 996 655,43 грн за постачання електричної енергії по договору за березень - квітень 2020 року,а також частково травень 2020 року.

Таким чином, на час розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі № 910/9637/20 частина основного борг у розмірі 1 996 655,43 грн сплачена.

За таких обставин, враховуючи, що внаслідок часткової сплати Державним підприємством «Гарантований покупець» грошових коштів у розмірі 1 996 655,43 грн за договором, сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилася на вказану суму, а тому відсутній предмет позову щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 996 655,43 грн, що є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 996 655,43 грн, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України та скасування рішення в цій частині на підставі ч. 1 ст. 278 ГПК України.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04 та постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/144/18, від 09.03.2021 у справі №914/1034/18.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, викладено наступну правову позицію стосовно застосування норм процесуального права:

- посилаючись на процесуальні обмеження, суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до статті 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном.

- Не зважаючи на те, що, як встановив апеляційний господарський суд, суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін. Фактично, стягнення боргу за рахунок іпотечного майна у разі відсутності такого боргу порушить принцип справедливості;

- В силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням. Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості врахувати встановлені фактичні обставини, оскільки відповідно до статті 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу;

- Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення без змін рішення суду першої інстанції, з урахуванням тієї обставини, що на момент розгляду апеляційним судом справи предмет спору вже був відсутній, а тому враховуючи вимоги статей 231, 278 ГПК України, апеляційному суду слід було скасувати судове рішення першої інстанції та закрити провадження у справі.

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, дійшов висновку про необхідність застосування для закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 996 655,43 грн, саме приписів пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України та скасування рішення суду першої інстанції в цій частині на підставі ч. 1 ст. 278 ГПК України, оскільки вказана процесуальна дія забезпечить врегулювання між сторонами розміру наявних та сплачених грошових вимог, визначення дійсного стану розрахунків між сторонами на момент вирішення спору судом апеляційної інстанції, що узгоджується з приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, забезпечить дотримання принципу справедливості, а також приписів Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо попередження втручання у право особи на мирне володіння його майном при подальшому виконанні учасниками спору рішення суду як у добровільному та/або примусовому порядку.

Таким чином, заява позивача про відмову у позові в цій частині залишена судом апеляційної інстанції без розгляду та задоволення.

Крім того, враховуючи те, що 29.09.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" (позивача) надійшла заява про відмову від позову (частини позовних вимог) у частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" пеню в розмірі 29764 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 66 коп., штраф в розмірі 109876 (сто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 98 коп., інфляційні втрати в розмірі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 56 коп., а рішення суду у вказаній частині підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231, ч. 2 ст. 274 ГПК України.

У зв'язку з наведеним, клопотання відповідача щодо зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн., яке заявлено на стадії апеляційного розгляду справи, підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 169, 170 ГПК України.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було застосовано положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України в частині зменшення нарахованих штрафних санкцій - судом апеляційної інстанції також відхиляються, з огляду на безпідставність та необґрунтованість тверджень скаржника в цій частині та їх недоведеність належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням відмови позивача від позову у відповідній частині нарахованих показників пені в розмірі 29764 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 66 коп., штрафу в розмірі 109876 (сто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 98 коп., інфляційних втрат в розмірі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 56 коп.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно частини 1 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення 1 996 655,43 грн (сума основного боргу, яка сплачена відповідачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції) та закриття провадження у справі у цій частині. В решті рішення суду першої інстанції щодо стягнення основного боргу за електричну енергію у розмірі 469 415,42 грн. (в оскаржуваній частині) та повернення судового збору за наслідками розподілу судових витрат згідно з ст. 129 ГПК України - підлягає залишенню без змін, як таке, що прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Також, враховуючи те, що 29.09.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" (позивача) надійшла заява про відмову від позову (частини позовних вимог), яка прийнята судом апеляційної інстанції, і в якій позивач відмовився від позовних вимог у частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" пеню в розмірі 29764 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 66 коп., штраф в розмірі 109876 (сто дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 98 коп., інфляційні втрати в розмірі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 33 коп., 3 % річних в розмірі 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 56 коп., у зв'язку з чим рішення суду у вказаній частині підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231, ч. 2 ст. 274 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції роз'яснює, що згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що відповідачем було частково сплачено суму основного боргу (1 996 655,43 грн) на стадії апеляційного розгляду справи, що стало підставою для скасування рішення суду першої інстанції у наведеній частині позовних вимог, і щодо яких провадження у справі закрито згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, а тому судовий збір в сумі 39 362,41 грн. за розгляд справи судом першої інстанції підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції, керуючись ст. ст. 2, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладає на Державне підприємство «Гарантований покупець», оскільки саме відповідачем ініційоване апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі №910/9637/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі №910/9637/20 скасувати частково в частині стягнення 1 996 655,43 грн основного боргу за електричну енергію та в цій частині прийняти нове рішення суду у справі №910/9637/20, яким в частині стягнення 1 996 655,43 грн. основного боргу за електричну енергію - провадження у справі №910/9637/20 закрити згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. В частині рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі №910/9637/20 щодо стягнення 469 415,42 грн основної суми боргу за електричну енергію та 39 362,41 грн. судового збору - залишити без змін, виклавши пункт 2 резолютивної частини у наступній редакції:

« 2. Стягнути із Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМЗА" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 23, ідентифікаційний код 24093058) основну заборгованість в розмірі 469 415 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 42 коп., судовий збір в розмірі 39362 (тридцять дев'ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 41 коп.».

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі №910/9637/20 (пункт 3) - залишити без змін.

5. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство «Гарантований покупець».

6. Видачу наказів по справі №910/9637/20 доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/9637/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 30.11.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала

Попередній документ

101590585

Наступний документ

101590587

Інформація про рішення:

№ рішення:	101590586
№ справи:	910/9637/20
Дата рішення:	28.10.2021
Дата публікації:	06.12.2021
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (28.01.2022)
Дата надходження:	28.01.2022
Предмет позову:	про стягнення 3 063 706,71 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (21)

26.11.2025 12:46	Господарський суд міста Києва
26.11.2025 12:46	Господарський суд міста Києва
26.11.2025 12:46	Господарський суд міста Києва
26.11.2025 12:46	Господарський суд міста Києва
26.11.2025 12:46	Господарський суд міста Києва
26.11.2025 12:46	Господарський суд міста Києва
26.11.2025 12:46	Господарський суд міста Києва
26.11.2025 12:46	Господарський суд міста Києва
14.08.2020 12:00	Господарський суд міста Києва
25.09.2020 12:30	Господарський суд міста Києва
13.11.2020 12:40	Господарський суд міста Києва
18.12.2020 12:40	Господарський суд міста Києва
19.03.2021 15:10	Господарський суд міста Києва
03.06.2021 11:00	Північний апеляційний господарський суд
15.06.2021 13:20	Північний апеляційний господарський суд
01.07.2021 10:20	Північний апеляційний господарський суд
29.07.2021 09:30	Північний апеляційний господарський суд
30.09.2021 11:40	Північний апеляційний господарський суд
28.10.2021 10:20	Північний апеляційний господарський суд
18.03.2022 11:00	Господарський суд міста Києва
21.10.2022 14:20	Господарський суд міста Києва