Справа № 307/3276/21
Провадження № 3/309/1390/21
02 грудня 2021 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я. В., вивчивши матеріали, які надійшли з Тячівського РУП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався
за ст. 130 ч.1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення
Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ААБ № 237224 від 06.09.2021 року про те, що він 06.09.2021 р о 05 год. 30 хв. в с. Теребля по вул.. Головній керував автомобілем «Пежо 408» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, порушення мови. Від проходження медичного освідчення на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі Тячівської РЛ та на місці зупинки відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні правопорушення не визнав. Суду ствердив, що 06.09.2021 р. приблизно о 6 год. він на своєму автомобілі «Пежо» повертався від свого товариша , який проживає в с. Теребля Тячівського району до себе додому в м. Хуст. Їдучи по дорозі, він у дзеркало заднього виду побачив, що їде поліцейська машина з увімкненими проблисковими маячками, після чого він зупинився на узбіччі. Вийшовши з автомобіля до нього підійшов працівник поліції , який відразу його ударив рукою в обличчя, після чого ще один удар у живіт, від якого від упав. Будучи на землі йому працівник поліції наніс ще два удари ногою , один у дар по потилиці і один удар в ребра. В цей час до них підійшов ще один працівник поліції, який до цього перебував у службовій машині , і вони разом потягли його в службову машину. Коли він сидів у службовій машині , один з працівників поліції пішов у його машину з якої забрав телефон і документи. Сидячи в автомобілі йому працівники поліції почали погрожувати фізичною розправою та вимагали розблокувати телефон та передзвонити батькам, щоб останні приїхали на місце зупинки і привезли гроші. Після цього він домовився з працівниками поліції, що він зателефонує своєму куму, який і привезе гроші.. Через деякий час приїхав кум , який домовився з працівниками поліції, що вони його відпустять , а наступного дня він привезе гроші. Після цього працівники поліції віддали йому ключі і він сам поїхав додому.
Пройти освідчення для визначення стану сп'яніння йому працівники поліції не пропонували , а навпаки він чотири рази просив його освідчити, на що працівники поліції йому відмовляли, і жодних протоколів того дня не складали.
Працівники поліції погрожуючи йому фізичною розправою, заставили його на їх мобільний телефон сказати , що начебто він перебуває у стані сп'яніння і відмовляється їхати на освідчення.
Наступного дня, йому телефонували працівники поліції, які сказали, що якщо він не привезе гроші , вони складуть на нього протокол, після чого він про даний факт повідомив працівників ДБР .
В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_2 суду ствердив, що 06 09.2021 р. йому близько 6 год. зателефонував працівник поліції з телефона ОСОБА_1 , який йому повідомив, що затримано його кума ОСОБА_1 , оскільки він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Приїхавши на місце він побачив ОСОБА_1 , який сидів у службовій машині, який був побитий . Він чув , як ОСОБА_1 просив відвезти його на освідчення, однак йому у цьому відмовили Працівник поліції йому сказав що за 400-600 доларів США вони зможуть вирішити це питання та домовились, що наступного дня вони зустрінуться. Після цього їх відпустили і ОСОБА_1 на своєму автомобілі , а він на своєму поїхали додому. Наступного дня йому телефонував працівник поліції, однак він відмовився від зустрічі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 свідка ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП в даному випадку передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Відповідно до ст..266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння навіть у разі, якщо останній відмовився від проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки.
Судом досліджено СD диск відеозапису, який міститься в матеріалах справи. На даному диску наявні два відеофайли. На першому відеофайлі відображено , як у темний час доби поліцейська машина з включеними проблисковими маячками їде позаду автомобіля «Пежо», якому працівники поліції вимагають зупиняється після чого автомобіль зупиняється а відео припиняється. На другому відео зафіксовано , як уже у світлу пору доби ОСОБА_1 відмовляється від проходження освідчення на стан сп'яніння. Також на даному відео зафіксовано, як працівник поліції сам вказує, що у нього відсутній спеціальний прилад для визначення стану алкогольного сп'яніння « Драгер».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення дотримання правил дорожнього руху може закріплювати на однострої, і на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні.
Порядок забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису встановлений Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018р.
Відповідно до п. 4 п. 5 Інструкції, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як видно з відеозапису, долученого до матеріалів адміністративної справи, на диску містяться два відеофайли які не продовжують один одного, а зі змісту можна зробити однозначний висновок про переривання відеофіксації події. Окрім того, дані файли не містять дати та часу проведення відеореєстрації події. Отже, можна однозначно стверджувати, що працівники поліції здійснювали відеозйомку за допомогою пристрою, не передбаченого Інструкцією, що виключає дані відеофайли, як належні та допустимі докази у даній адміністративній справі. Інших належних та допустимі« доказів до матеріалів справи, які би підтверджували наведені у протоколі обставини відсутні.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Досліджені в судовому засідання матеріали справи не містять жодних доказів про те, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, що підтверджує його покази а також покази свідка ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 сам поїхав на своєму автомобілі додому.
Суд звертає увагу, що матеріали справи також не містять жодних доказів наявності свідків в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Матеріали справи містять висновок експерта № 313 від 8 вересня 2021 р. в рамках кримінального провадження № 62021140050000168 в якому відображені тілесні ушкодження , які отримав ОСОБА_1 , а також витяг з ЄРДР від 07.09.2021 р. за фактом перевищення службових повноважень працівниками правоохоронного органу.
Відповідно до ст. 251 ч.2 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В справах про адміністративні правопорушення застосовується презумпція невинуватості, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року), а, відтак, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
У зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про відсутність у справі в достатньому обсязі належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, яке йому інкримінується, тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких умов, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1ст.247 КУпАП України відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.7, 245, п.1 ч.1 ст.247, 251, 252, 266,280, КУпАП - суддя ,-
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП провадженням закрити, на підставі ст. 247 п.1 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена на протязі 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.