24 листопада 2021 року місто Київ
справа № 759/1685/20
провадження №22-ц/824/12510/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 31 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Коваль О.А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання дій незаконними, зобов'язати вчинити дії,
У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ "АК "Київводоканал" про визнання дій незаконними, зобов'язати вчинити дії.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відповідно до договору укладеного 22 червня 2006 року між нею та ПрАТ " АК "Київводоканал" на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, вона є споживачем послуг водопостачання. В її будинку АДРЕСА_1 відсутній прилад обліку води. Відповідач ПрАТ "АК "Київводоканал", як виконавець послуг, здійснював нарахування оплати згідно норм споживання холодної води, що встановлені розпорядженням КМДА від 16 червня 2015 року № 579, що зареєстроване в ГТУЮ у м.Києві 7 липня 2015 року №86/1197 " Про затвердження нормативів питного водопостачання та норм споживання послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем). Вона як споживач завжди виконувала свої зобов'язання щодо оплати послуг. Починаючи з червня 2017 року, вона почала отримувати рахунки за воду (у період з травня по серпень), в яких окремим рядком, додатково включена оплата за полив зелених насаджень.
На її звернення від 10 травня 2019 року №2987/0/8/09-19 та від 8 липня 2019 року № П-4296/0/8/09-19, відповідач ПрАТ "АК "Київвводоканал" надіслав відповіді від 11 червня 2019 року №6037/8/8/02-19 та від 25 липня 2019 року №7800/8/8/02-19, в яких зазначив, що нарахування за полив зелених насаджень проводяться відповідно до таблиці А.1 додатка А до ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування". Такі дії відповідача вважає незаконними.
Методика визначення нормативів питного водопостачання населення розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарство за погодженням з центральними органами виконавчої влади з питань охорони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.
Нормативи питного водопостачання затверджуються місцевими адміністраціями або органами місцевого самоврядування. Таким документом є розпорядження КМДА від 16 червня 2015 року №579, що зареєстроване в ГТУЮ у м.Києві 7 липня 2015 року №86/1197 "Про затвердження нормативів питного водопостачання та норм споживання послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), в якому норма на полив зелених насаджень відсутня. Перші шість пунктів нормативів питного водопостачання та норми споживання послуг з централізованого постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) у м.Києві цього розпорядження відноситься до приватних житлових будинків. Їй проводять нарахування згідно з п.5 зазначеного розпорядження, по нормі 6,3 м. куб. з однієї особи на місяць. Посилання на ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання.Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" неправомірні, так як жодного відношення до неї, як фізичної особи, споживача комунальної послуги від ПрАТ "АК "Київводоканал", немають.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 31 травня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання незаконними дій зобов'язати вчинити дії.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що споживач може сам встановити прилад обліку холодної води, але це його право, а не обов'язок. За відсутністю лічильника, плата з споживача стягується згідно чинного законодавства, а саме згідно п.2,ст.. 9 Закону України " Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22 червня 2017 року. Обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються показаннями вузлів розподільчого обліку,а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
Відповідно до п.3.12 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року №190, плата за воду, яка використовується на поливання дворів,вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання.
Втрати води для поливання прибудинкових територій визначаються на підставі показів засобів обліку, встановлених на поливальних трубопроводах, або згідно із чинними нормами водоспоживання.
В законодавчих актах вказані норми споживання, а не будівельні норми споживання, тому посилання відповідача на будівельні норми споживання, жодного відношення до населення не має.
Нормативи питного водопостачання затверджуються місцевими адміністраціями або органами місцевого самоврядування. Таким документом є розпорядження КМДА від 16 червня 2015 року "Про затвердження нормативів питного водопостачання та норм споживання послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), в якому норма на полив зелених насаджень відсутня.
Посилання ПрАТ "АК "Київводоканал" на норми ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" є неправомірним, адже державні будівельні норми не є законодавчим актом місцевої адміністрації або органом місцевого самоврядування.
В судовому засіданні позивач представник відповідача ПрАТ "АК "Київводоканал"- Тараненко С.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просила розглянути справу без її участі / а.с.158/, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справи за відсутності учасника справи, який не з'явився в судове засідання, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 22 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ "АК "Київводоканал" укладений договір № 2048П/11-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, згідно умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та/або приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг.
Відповідно до п. 2.2 договору централізоване холодне водопостачання - безперебійне, цілодобове протягом року. Режим може бути змінений Постачальником без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначають інший режим надання послуг. Облік поставленої води здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у Постачальника.
Пунктом 2.7 договору передбачено, що обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої води визначається згідно чинного законодавства.
Вказаним договором така послуга, як полив передбачена укладеним між сторонами договором.
Відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190, що визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, а саме пункту 3.12 плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання. Витрати води для поливання прибудинкових територій визначаються на підставі показів засобів обліку, встановлених на поливальних трубопроводах, або згідно із чинними нормами водоспоживання.
Станом на травень 2017 року - січень 2020 року у ОСОБА_1 був відсутній прилад обліку води (лічильник), у зв'язку з чим відповідач був вимушений визначати обсяг поставленої води для поливу, відповідно до чинних будівельних норм і правил, які містять норми такого споживання.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача ОСОБА_1 станом на травень 2017 року - січень 2020 року був відсутній прилад обліку води (лічильник), у зв'язку з чим відповідач був вимушений визначати обсяг поставленої води для поливу, відповідно до чинних будівельних норм і правил, які містять норми такого споживання. Нарахування ОСОБА_1 здійснене відповідачем ПрАТ "АК "Київводоканал" за полив зелених насаджень є правомірними, оскільки здійснені відповідно до укладеного договору №2048П/11-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, чинних будівельних норм і правил, які передбачають, що у випадку відсутності приладу обліку води нарахування за послугу з поливу прибудинкових територій проводяться відповідно до таблиці А.1 додатка «А» до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування». Крім того, позивачем не було надано доказів щодо відсутності поливної площі, а також доказів на підтвердження відсутності факту споживання на полив за адресою: АДРЕСА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 Цк України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Правовідносини між ОСОБА_1 та ПрАТ "АК "Київводоканал" регулюються договором № 2048П/11-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 22 червня 2006 року.
Відповідно до умов вказаного договору ПрАТ "АК "Київводоканал" зобов'язується надавати абоненту ( ОСОБА_1 ), послуги з постачання питної води та/або приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг.
Відповідно до п. 2.2 Договору облік поставленої води здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у Постачальника.
Пунктом 5.3.7. Договору на Абонента (Позивача) покладено обов'язок в разі пропажі, пошкодження або виходу з ладу водолічильника придбати новий лічильник для забезпечення належного обліку наданих послуг.
Абонент зобов'язаний ознайомитись та дотримуватись правил користування при експлуатації водопровідних та каналізаційних мереж та належно виконувати умови Договору (п.5.3.9 Договору).
Пунктом 2.7 Договору передбачено, що обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої води визначається згідно чинного законодавства.
Відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 № 190 (в редакції чинній на період спірних правовідносин), що визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, а саме пункту 3.12, плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субсноживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання. При цьому, витрати води для поливання прибудинкових територій визначаються на підставі показів засобів обліку, встановлених на поливальних трубопроводах, або згідно із чинними нормами водоспоживання.
Договірними зобов'язаннями між ОСОБА_1 та ПрАТ "АК "Київводоканал" передбачено обов'язок позивача сплачувати за фактично надані послуги в тому числі за полив прибудинкової території. Відсутність засобів обліку не виключає обов'язку споживача оплатити фактично надані послуги.
Чинним законодавством не передбачено норм на водопостачання, пов'язаних із сезонними чи кліматичними природними змінами.
Актом який регулює розрахункові (питомі середні за рік) добові витрати води на поливання є ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», а саме таблиця А.1 додатка «А».
Станом на травень 2017-січень 2020 у позивачки ОСОБА_1 був відсутній прилад обліку води (лічильник), у зв'язку з чим відповідач був вимушений визначати обсяг поставленої води для поливу, відповідно до чинних будівельних норм і правил, які містять норми такого споживання.
Ураховуючи встановлені обставини та наведені правові норми, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування ПрАТ "АК "Київводоканал" оплати за полив зелених насаджень є правомірними, оскільки здійснені відповідно до укладеного договору № 2048П/11-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі та чинних будівельних норм і правил, які передбачають, що у випадку відсутності приладу обліку води нарахування за послугу з поливу прибудинкових територій проводяться відповідно до чинного законодавства. Оскільки чинним законодавством не передбачено норм на водопостачання, пов'язаних із сезонними чи кліматичними природними змінами, то актом який регулює розрахункові (питомі середні за рік) добові витрати води на поливання є ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», а саме таблиця А.1 додатка «А».
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції, переоцінки доказів, яким судом першої інстанції було надано належної оцінки, і не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того, фактично апеляційна скарга є аналогічною за змістом до позовної заяви.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,
суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 31 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 2 грудня 2021 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус