02 грудня 2021 року м.Суми
Справа №587/1697/21
Номер провадження 22-ц/816/1606/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області, міський голова Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області Гаврильчук Костянтин Миколайович, Комунальне некомерційне підприєство «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області
на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 31 серпня 2021 року про забезпечення позову, у складі судді Степаненка О.А., постановлену у м. Суми,
У провадженні Сумського районного суду Сумської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, міського голови Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області Гаврильчука К.М., КНП «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, розпорядження міського голови, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди.
26 серпня 2021 року від позивачки надійшла заява про забезпечення позову у разі задоволення позовних вимог шляхом заборони Путивльській міській раді Путивльського району Сумської області, міському голові Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області Гаврильчуку К.М., або іншій уповноваженій особі призначати переможця конкурсу на посаду директора КНП «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради та укладати з ним трудовий договір до набрання законної сили рішенням суду у справі № 587/1697/21.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що у випадку прийняття рішень про призначення на посаду директора КНП «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради переможця конкурсу, рішення суду, в разі його ухвалення на її користь, неможливо буде реально виконати з огляду на те, що її посада буде заповнена, а для відновлення своїх прав та інтересів, їй необхідно буде оскаржувати призначення особи, визначеної переможцем конкурсу на зайняття посади директора в судовому порядку.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 31 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Путивльській міській раді Путивльського району Сумської області, міському голові Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області Гаврильчуку К.М., або іншій уповноваженій особі призначати переможця конкурсу на посаду директора КНП «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради та укладати з ним трудовий договір до набрання законної сили рішенням суду у справі № 587/1697/21.
В апеляційній скарзі Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Путивльська міська рада розпочала проведення конкурсу на законних підставах відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094. Непризначення переможця конкурсу на посаду директора є порушенням законодавства та може негативно вплинути на роботу і функціонування лікарні. Вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що КЗпП України не забороняє приймати нового працівника на місце звільненого, навіть якщо звільнений працівник вважає звільнення незаконним і оскаржує його в суді. Разом з тим, КЗпП України передбачає, що якщо працівника поновлено на роботі за рішенням суду, а на його посаді вже працює інший працівник, то цей інший працівник підлягає звільненню на підставі п.6 ст. 40 КЗпП України.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, як законну та обґрунтовану.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача Путивльської міської ради Кравченко А.Ю., яка підтримала скаргу, заперечення проти апеляційної скарги ОСОБА_1 та її представника - адвоката Афанасієва Р.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прийняття рішення про призначення переможця конкурсу на посаду директора фактично позбавить позивача можливості виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки переможець конкурсу буде призначений на посаду, а вакантна посада - зайнятою. При цьому, для відновлення своїх прав та інтересів, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, пов'язаних з оскарженням призначення особи, визначеної переможцем спірного конкурсу, в судовому порядку і невжиття забезпечення позову ускладнить ефективний захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Проте, такі висновки суду не узгоджується з матеріалами справи та не відповідають вимогам закону.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, який визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру у вигляді обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку прийняття його на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист його прав.
За змістом вказаних норм, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови ПВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 11, 12, 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Сумського районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, міського голови Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області Гаврильчука К.М., Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, розпорядження міського голови, наказу про звільнення, стягнення моральної шкоди.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, не пересвідчився чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Так, судом не враховано, що відповідно до п.6 ч.1 ст. 40 КЗзП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Таким чином, суд дійшов передчасного висновку про те, що прийняття відповідачем рішення про призначення переможця конкурсу на посаду директора позбавить позивача можливості виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки нормами законодавства передбачено порядок поновлення такого працівника і для відновлення своїх прав та інтересів позивачу не доведеться докладати значних зусиль та витрат.
При цьому, суд не взяв до уваги, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову порушує права відповідача та баланс інтересів сторін, оскільки Путивльська міська рада розпочала проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1094. Крім того, КНП «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради не може тривалий час залишатися без керівника.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не були додержані норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
Питання про відшкодування судових витрат за апеляційний перегляд ухвали підлягає вирішенню судом першої інстанції по завершенню розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 367- 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області задовольнити.
Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 31 серпня 2021 року про забезпечення позову скасувати. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О.Ю. Кононенко
Судді: О.І. Собина
С.С. Ткачук