Номер провадження: 33/813/1493/21
Номер справи місцевого суду: 522/17430/21
Головуючий у першій інстанції Дерус А.В.
Доповідач Громік Р. Д.
23.11.2021 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участі секретаря судового засідання: Гарбуз В.О.
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 піддано її адміністративному стягненню по 122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн в прибуток держави, стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 454 гривні,
24 серпня 2021 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 144116, про те, що 12 серпня 2021 року о 13.20 год. водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом «Mitsubishi Mirage», н/з НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. В. Арнаутська, № 2а, не витримала безпечний боковий інтервал, в результаті чого здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Skoda Fabia», н/з НОМЕР_2 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після чого залишила місце ДТП.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 піддано її адміністративному стягненню по 122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн в прибуток держави, стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 454 гривні.
Не погодившись із вищевказаною постановою суду, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі за відсутності в її діях події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП., посилаючись на порушення норми матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що на час вчинення ДТП ОСОБА_1 обідала в кафе, що виключає вчинення нею ДТП; в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 ДТП.
22 листопада 2021 року від ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, визнаючи винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладаючи на неї відповідне стягнення суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Приймаючи судове рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Однак апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, та з тим що вищезазначені докази доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виходячи з такого.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Ухвалюючи постанову від 22 жовтня 2021 року, місцевий суд послався на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тому визнав її винною у вчиненні такого правопорушення, наклавши на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Погодитись з такою постановою районного суду у повному обсязі не можна з огляду на таке.
Статтею 122-4 КУпАП встановлено: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Пунктом 2.10.а) Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Із пояснень ОСОБА_2 встановлено, що 12 серпня 2021 року в 08:15 год він залишив автомобіль «Skoda Fabia», н/з НОМЕР_2 , на парковці за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17. Потім о 14:40 вийшов і побачив, що його автомобіль було вдарено у задній бампер. Зі слів паркувальника він дивився в телефон і почув тріск, підняв голову і побачив як інший автомобіль зацепив автомобіль ОСОБА_2 , він намагався зупинити, але машина пришвидшилась і залишила місце ДТП. Паркувальник запам'ятав частково номер авто і час, повідомивши ОСОБА_2 . За словами паркувальника номер авто НОМЕР_3 синього коліра.
Із пояснень ОСОБА_1 встановлено, що 19 серпня 2021 року їй зателефонував працівник поліції і повідомив, що її автомобіль державний номер НОМЕР_1 , перевіряється на предмет скоєння ДТП і знаходиться у розшуку. За першою вимогою ОСОБА_1 прибула в Управління поліції і разом з інспектором відділу розшуку оглянула її автомобіль, на всьому кузові автомобіля є незначні пошкодження. Автомобіль знаходиться у власності ОСОБА_1 , керує у будні дні переважно вона. 12 серпня 2021 року автомобілем керувала вона. Про вчинення ДТП ОСОБА_1 дізналась від працівника поліції. Зазначає, що якби вона відчула звук зіткнення з автомобілем, то залишилась на місці ДТП і викликала поліцію та страхову компанію. На її автомобілі наявні незначні пошкодження (подряпини), які були на ньому ще на момент купівлі вказаного авто.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що в результаті дослідження та оцінки всіх доказів, наявних в матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази не достатні для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. в силу принципу презумпції невинуватості, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення нею адміністративного правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому, відповідно, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122-4 КУпАП.
За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік