Номер провадження: 22-ц/813/7721/21
Номер справи місцевого суду: 523/9453/14-ц
Головуючий у першій інстанції Мурманова І. М.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
16.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Князюка О.В., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коток Андрія Миколайовича на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2020 року ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на договір відступлення № GL3N016222 від 08 квітня 2020 року, за яким право вимоги до боржників за кредитним договором №ОД14/01/2008/840-К/457 від 15.01.2008 року та іншими договорами, які витікають з нього, від ПАТ „КБ „Надра” перейшло до ТОВ „ФК „Довіра та гарантія”.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року заяву ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” задоволено та замінено стягувача ПАТ „КБ „Надра” на його правонаступника ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” у виконавчому провадженні по цивільній справі № 523/9453/14-ц.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Коток Андрій Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року скасувати та відмовити заявнику у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” набуло право вимоги до боржників за кредитним договором №ОД14/01/2008/840-К/457 від 15.01.2008 року на підставі договору відступлення № GL3N016222 від 08 квітня 2020 року, укладеним з ПАТ „КБ „Надра”.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2014 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто у солідарному порядку на корить ПАТ „КБ „Надра” заборгованість за кредитним договором №ОД14/01/2008/840-К/457 від 15.01.2008 року, яка станом на 14.05.2014 року складає 204911,48 доларів США, що по курсу НБУ на час здійснення розрахунку становить 2 386 533,53 грн., з яких: 1 302 761,16 грн. - заборгованість за кредитом, 839 016,26 грн. - заборгованість за відсотками, 111 752,23 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 133 003,88 грн. - штраф за порушення виконання умов договору. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках на користь ПАТ „КБ „Надра” судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 654 гривні.
Рішення набрало законної сили.
08 квітня 2020 року між ПАТ „КБ „Надра” та ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” укладено договір про відступлення прав вимоги № GL3N016222, за яким ПАТ „КБ „Надра” передало ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” право вимоги до боржників за кредитним договором № ОД14/01/2008/840-К/457 від 15.01.2008 року, іпотечним договором від 03.02.2009 року, договором застави майнових прав № ОД14/01/2008/840-ЗМП/457 від 24.11.2008 року та договором поруки ОД14/01/2008/840-П/457.
На підставі вказаного договору, ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” набуло усіх прав первісного кредитора ПАТ „КБ „Надра”, в тому числі і право вимагати від боржників належного виконання зобов”язань за кредитним договором / виконання рішення суду.
На підставі наведеного ПАТ „КБ „Надра” може бути замінений правонаступником ТОВ „ФК „Довіра та гарантія”.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про заміну ПАТ „КБ „Надра” на його правонаступника ТОВ „ФК „Довіра та гарантія”, а наведені апелянтом в цій частині доводи висновок районного суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги, що оскільки витяг з Додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги не містить реквізитів, печаті та підпису первісного кредитора, а значить відступлення права вимоги за кредитним договором не відбулося, є неспроможніми, оскільки за умовами договору відступлення права вимоги від 08.04.2020 року, підписаного ПАТ „КБ „Надра” та ТОВ „ФК „Довіра та гарантія”, Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або ФОП та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 цього договору, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли обов”язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору (пункт 1 договору права вимоги). Таким чином, сторони узгодили в договорі про відступлення прав вимоги, що Банк відступає новому кредитору право вимоги до боржників за договорами, зазначеними у Додатку №1. Відповідно Витягу з Додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 08.04.2020 року, ПАТ „КБ „Надра” передало ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” право вимоги до боржників за кредитним договором № ОД14/01/2008/840-К/457 від 15.01.2008 року, іпотечним договором від 03.02.2009 року, договором застави майнових прав № ОД14/01/2008/840-ЗМП/457 від 24.11.2008 року, договором поруки ОД14/01/2008/840-П/457 (а.с.03-05).
Договір відступлення права вимоги відповідає всім вимогам договору, в тому числі містить як реквізити так і печатку та підписи первісного кредитодавця та його правонаступника.
Доводи апеляційної скарги, що оскільки стягувачем порушено строки на пред”явлення виконавчого документу до виконання, то заміна сторони виконавчого провадження відбуватися не може, є безпідставними, оскільки на вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження строки на пред”явлення виконавчого листа до виконання не впливають. Вирішення питання щодо строку на пред”явлення виконавчого листа до виконання та заміна сторони виконавчого провадження врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.
Таким чином наведені апелянтом доводи не спростовують правильність висновків суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Разом з тим, зробивши правильні висновки про заміну стягувача його правонаступником, суд першої інстанції припустився процесуальних помилок, на які правильно звертає увагу апелянт, а саме вирішив дане питання без повідомлення учасників справи.
За положеннями ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до положень ч.3 п.3 ст.376 ЦПК України якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання і якщо такий учасник справи обґрунтовує цим свою апеляційну скаргу, така обставина є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Оскільки суд вирішив дане питання без повідомлення учасників справи, в тому числі і без апелянта, який обґрунтовує цим свою апеляційну скаргу, ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ „ФК „Довіра та гарантія” про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коток Андрія Миколайовича - задовольнити частково.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2020 року - скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Довіра та гарантія” про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження Публічне акціонерне товариство „Комерційний Банк „Надра” на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Довіра та гарантія” по цивільній справі № 523/9453/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено: 02.12.2021 року
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: О.В. Князюк
С.О. Погорєлова