Номер провадження: 22-ц/813/3555/21
Номер справи місцевого суду: 522/5615/19
Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.
Доповідач Погорєлова С. О.
16.11.2021 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення відповідача та вселення позивача, -
встановила:
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про виселення відповідача та вселення позивача (т. 1 а.с. 2-6).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2020 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Виселено ОСОБА_1 з кв. АДРЕСА_1 . Вселено ОСОБА_2 до кв. АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 1 536,80 грн.
Вказане судове рішення було оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_1
12 листопада 2021 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М., обґрунтована тим, що рейдерський захват квартири заявника було здійснено за участю «чорного» реєстратора Копил В.Ю., який 20 червня 2018 року, на підставі сфальсифікованих документів зареєстрував право власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 .
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що колегію суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна І.П., Таварткіладзе О.М. не враховано правовий висновок Верховного Суду у складі колегії судців Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 279/3572/18, провадження № 61-16526св19 та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 569/4373/16-ц (провадження № 14-298цс19).
Вказані обставини, на думку ОСОБА_1 , свідчать про упередженість та необ'єктивність колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Таким чином, підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду що, у свою чергу, призведе до порушення строків розгляду справи та порушення законних прав інших учасників судового процесу.
Відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.
Згідно ч.2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції?(§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08?листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України»).
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка?закріплює один із основоположних принципів - неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Так, у ст.17 Конвенції № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».
Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
Тобто, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Таким чином, зловживання процесуальними правами, в тій чи іншій мірі, має бути спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права. Порушниками, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути особи, які беруть участь у справі, інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений відповідними процесуальними правами і обов'язками та відповідно може впливати на хід розгляду справи.
Колегія суддів зауважує, що аналогічні доводи щодо "рейдерського захвату" квартири, здійсненого за участю «чорного» реєстратора Копил В.Ю., який 20 червня 2018 року, на підставі сфальсифікованих документів зареєстрував право власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 , були наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М., поданої до суду апеляційної інстанції 01 жовтня 2021 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: головуючого Погорєлової С.О., суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. було визнано відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів, - необґрунтованим.
Крім того, колегія суддів зауважує, що вказані доводи заяви ОСОБА_1 щодо «рейдерського захвату» спірної квартири не можуть бути підставою для відводу колегії суддів, оскільки свідчать виключно про незгоду заявника із рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2020 року, яке оскаржується останнім у апеляційному порядку, а не із діями колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду.
Безпідставним є також посилання ОСОБА_1 у заяві про відвід на те, що колегію суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіним І.П., Таварткіладзе О.М. ніби то не враховано правові висновки Верховного Суду, оскільки справа по суті судом апеляційної інстанції не розглядалась, судове рішення у справі не ухвалено.
Інших правових доводів заява про відвід від 12 листопада 2021 року не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи, що вказані ОСОБА_1 у заявах про відвід обставини вже були предметом розгляду суду при заявленому відводі від 01 жовтня 2021 року, приймаючи до уваги, що обрана ОСОБА_1 при розгляді справи позиція щодо заявлення безпідставного відводу має на меті затягування розгляду справи, з урахуванням статусу відповідача та його прав, передбачених ЦПК України, з метою забезпечення прав всіх учасників справи на справедливий розгляд справи в межах розумного строку, колегія суддів приходить до висновку, що вдруге заявлений відвід з аналогічних підстав має ознаки повторності та зловживань процесуальних правом відповідача на відвід, своїми діями ОСОБА_1 створює перешкоди у здійсненні судочинства, а тому колегія суддів залишає подану ОСОБА_1 12 листопада 2021 року заяву про відвід суддів Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. - без розгляду.
Керуючись ч. 3 ст. 44 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 від 12 листопада 2021 року про відвід суддів Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. - залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді О.М. Таварткіладзе
А.П. Заїкін