Справа № 438/251/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/964/21 Доповідач: ОСОБА_2
26 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020145100000047 від 5 вересня 2020 року, у межах якого до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислава Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_9 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 8 вересня 2021 року,
вищевказаною ухвалою задоволено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020145100000047 від 5 вересня 2020 року, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислава Львівської області у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України.
Застосовано до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно з ухвалою суду, ОСОБА_6 5 вересня 2020 року в період з 12 год. 43 хв. по 12 год. 45 хв., перебуваючи в торговому залі магазину Рукавичка ТзОВ ТВК «Львівхолод» на вул. Коваліва, 52-г у м. Борислав Львівської області, маючи корисливий мотив та прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, таємно, шляхом вільного доступу із торгових вітрин вищевказаного магазину намагався викрасти одну пляшку коньяку ТМ «Коблево koknac» ємністю 0,25 л вартістю 74 грн 44 коп., одну пляшку «Порт вин» біле 777 ємністю 1 л вартістю 40 грн 32 коп., одну пляшку води марки «фанта апельсин» ємністю 1 л вартістю 15 грн 04 коп., кетчуп ТМ «Торчин» лагідний ємністю 270 г вартістю 13 грн 32 коп., упаковку ТМ «Кава Народу Львівська» вагою 175 г вартістю 79 грн 56 коп., 2 упаковки жувальної гумки ТМ «Орбіт» евкаліпт вартістю 10 грн 18 коп., 1 упаковку жувальної гумки ТМ «Airwaves» смородина евкаліпт вартістю 11 грн 80 коп., однак із причин, які не залежали від його волі кримінальне правопорушення до кінця не довів, оскільки після виконання всіх необхідних дій для доведення кримінального правопорушення до кінця, був зупинений охороною магазину Рукавичка ТзОВ ТВК «Львівхолод».
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, прокурор Бориславського відділу Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить оскаржувану ухвалу змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, виключивши з її описової частини покликання на прямий умисел, корисливий мотив та мету особистого збагачення, усвідомлене вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння.
Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що умисел, мотив та мета є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушення психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними, тобто є неосудною. Із зазначеним станом несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву, як ознак суб'єктивної сторони злочину.
Звертає увагу на те, що предмет доказування у кримінальному провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей та не включає питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, тоді як умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюється лише щодо осудної особи.
Заслухавши виступ прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пояснення захисника, який не заперечив проти задоволення апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння, яке містить об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, а також вид застосованих примусових заходів медичного характеру в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому не підлягають перевірці судом апеляційної інстанції.
Разом з цим, заслуговують на увагу доводи прокурора у апеляційній скарзі на необхідність виключення із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали покликання на те, що у вчиненому ОСОБА_6 суспільно небезпечному діянні наявні ознаки суб'єктивної сторони зазначеного злочину, з огляду на наступне.
Так, статтею 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються й інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи, на що місцевий суд уваги не звернув.
Виходячи із передбачених ст. 19 КК України критеріїв, осудною є особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, тоді як неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Ураховуючи зазначене, особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.
Виходячи із положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.
Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки, зокрема, при вчиненні хуліганства із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, особа усвідомлює, що своїми діями грубо порушує громадський порядок, виражаючи тим самим явну неповагу до суспільства, і бажає цього.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності), а бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб'єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов'язковою передумовою чого є осудність.
Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином, а мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.
Мотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини, при цьому прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.
Тому із зазначеним станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб'єктивної сторони злочину.
Усупереч вищевказаним положенням кримінального та кримінального процесуального законів в оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що ОСОБА_6 , маючи корисливий мотив та прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, таємно, шляхом вільного доступу намагався викрасти з магазину Рукавичка ТзОВ ТВК «Львівхолод», що знаходиться на вул. Коваліва, 52-г у м. Борислав Львівської області, товар,однак із причин, які не залежали від його волі кримінальне правопорушення до кінця не довів.
Ураховуючи те, що ОСОБА_6 судом першої інстанції визнаний неосудною особою та до нього у зв'язку з цим застосовані примусові заходи медичного характеру, а також з огляду на те, що спрямованість умислу, мотив та мета як обов'язкові елементи суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 505 КПК України, не підлягають доказуванню у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд першої інстанції необґрунтовано встановив наявність у вчиненому ОСОБА_6 суспільно небезпечному діянні вказаних вище елементів суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України.
З огляду на це, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що із мотивувальної частини ухвали Бориславського міського суду Львівської області від 8 вересня 2021 року слід виключити покликання на спрямованість умислу, мотив і мету дій ОСОБА_6 при вчиненні суспільно небезпечного діяння, що відповідно до ст. 408 КПК України, є підставою для зміни ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 8 вересня 2021 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Виключити із мотивувальної частини ухвали посилання суду на спрямованість умислу, мету і мотив дій ОСОБА_6 при вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України.
У решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4