Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
24.06.2010 р. № 2а-640/10/1470
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м. Миколаєва
до відповідача Територіального управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області
треті особи:Територіальна державна інспекція праці у Миколаївській області
Мале приватне підприємство «Кредо-Центр»
ОСОБА_1
09.02.10 Миколаївським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі №2а-640/10/1470 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м. Миколаєва до Територіального управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області про: 1) визнання наказу відповідача від 30.11.09 №30 «Про призначення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 11.03.08 з ОСОБА_1 неправомірним; 2) скасування складені та затвердженні відповідачем акти форми Н-5 та Н-1 про нещасний випадок що стався 11.03.08 з ОСОБА_1; 3) попередити відповідача про обов'язковість виконання ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.09 по цивільній справі за позивом ОСОБА_1
24.06.10 в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, пославшись при цьому на судову практику Вищого адміністративного суду України (арк.спр.71-73) та інформаційний лист Верховного Суду України №6-3/2007 від 22.06.07 (арк.спр.74-75).
Представники позивача та третьої особи (Територіальної державної інспекції праці) проти закриття справи заперечували.
Дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача, а також вислухавши аргументи сторін, суд дійшов до наступного.
Статтею 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачено право виконавчих органів Фонду звертатися до суду за вирішенням спорів щодо сум страхових внесків, розміру шкоди та прав на відшкодування, накладення штрафів та з інших питань.
Право на оскарження самого факт нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який пов'язаний з виробництвом, не віднесено до компетенції Фонду відповідно до ст.55 Закону.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.04, не містить норм, які б надавали права робочим органам Фонду на оскарження актів форми Н-1, Н-5 (або форми НПВ).
Відповідно до пункту 59 цього Порядку право на оскарження змісту актів форми Н-5 та Н-1 мають роботодавці, потерпілий або члени його сім'ї чи особа, яка представляє його інтереси. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному трактуванню не підлягає. Фонд не належить до числа осіб, яким надано право оспорювати зміст актів зазначених форм.
Пункт 58 Порядку передбачає, що у разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначати повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії. Таким чином, законодавством визначено конкретний механізм щодо оскарження обставин та причин нещасного випадку.
Оскільки складання акта та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпають і не порушують прав Фонду, то його робочі органи, в т.ч. й сам Фонд не можуть звертатися до суду з позовом щодо оскарження таких актів.
Відповідно до ст.104 КАС України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження по справі належить закрити з підставі передбачених п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Одночасно з цим, відповідно до ч.2 ст.157 КАС України, суд роз'яснює, що з зазначеними позовними вимогами може звернутися роботодавець постраждалої особи (Територіальна державна інспекція праці) у порядку цивільного судочинства.
Щодо позовної вимоги про попередження відповідача про обов'язковість виконання ухвали місцевого суду, то її взагалі не належить розглядати в судовому порядку, оскільки проведення роз'яснювальної або профілактично-попереджувальної роботи не входить до компетенції адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157 КАС України, -
1. Закрити провадження у адміністративній справі №2а-640/10/1470 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м. Миколаєва до Територіального управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області, у зв'язку з тим, що цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією ухвалою законної сили та її оскарження.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановлено цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Згідно п.4 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Біоносенко В. В.