Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
15.06.2010 р. Справа № 2а-2603/10/1470
м. Миколаїв
15:25
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва
(вул. Гирьова, 1/, м. Миколаїв, 54028)
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Кравець В.О.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №0002592303 від 28.12.09 стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
3. Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень стягнути з Державного бюджету на користь позивача.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя В. В. Біоносенко
Іменем України
15 червня 2010 р. справа № 2а -2603/10/1470
м. Миколаїв
15:25
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва
(вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028)
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Кравець В.О.
Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон №265) на загальну суму 10443 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним:
- перевірка проведена в порушення вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»без попереднього попередження за 10 днів;
- щодо фіскального звітного чеку №1070, якій відсутній у книзі обліку розрахункових операцій то це обумовлено технічної несправністю
- у позивача були в наявності документи обліку на товар, що перебуває у реалізації, але податківці їх не дослідили та безпідставно зазначили в акті перевірки про їх відсутність.
Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував наступним:
- обов'язок ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації передбачений п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», виключень для позивача Закон не передбачає.
- на час перевірки у позивачки був відсутній в КОРО фіскальний звітний чек №1070.
Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа -підприємець державним реєстратором Миколаївської міської ради 07.04.06 (арк.спр.8).
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 окрім іншого, здійснює підприємницьку діяльність з продажу продовольчих товарів та алкогольних напоїв у магазині за адресою м. Миколаїв, вул. 9 Лінія, 102.
14.12.09 працівниками ДПА у Миколаївській області, відповідно до плану на грудень 2009 року, здійснено перевірку магазину позивача на предмет дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За наслідками перевірки було складено акт №1372/14/00/23/НОМЕР_1 (арк.спр.4).
Податковими інспекторами зафіксовані наступні правопорушення: 1) незабезпечення щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків РРО за 12.07.09 №1070; 2) неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку на суму 5051,50 гривень; (арк.спр.4).
На підставі цього 28.12.09 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято рішення №0002592303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємця ОСОБА_1 на суму 10443 гривень (арк.спр.6).
Щодо конкретних правопорушень суд досліджував аргументи, заперечення та докази сторін стосовно кожного правопорушення окремо.
1. Відповідно до акту перевірки від 14.12.09 податківцями зафіксовано факт не щоденного друку на РРО фіскальних звітних чеків за 12.07.09 №1070.
В судовому засіданні судом оглянуто Книгу обліку розрахункових операцій №1402002705р/11 від 23.06.09, та встановлено, що звіт за 12.07.09 був роздрукований позивачем лише 13.07.09 (арк.спр.104).
Разом з тим, оглядом КОРО було також встановлено, що у розділу 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО»зазначено про технічну несправність РРО 12.07.09 та виведення фіскального звітного чеку за цій день лише наступного дня (арк.спр.105).
Центр сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, з яким у позивачки укладено договір, підтвердив зазначений факт (арк.спр. 7, 140-141).
За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність застосування до позивачки штрафних санкцій за це правопорушення.
2. Співробітниками податкової служби в Акті перевірки від 14.12.09 зазначено, що в магазині здійснюється реалізація товару, який не обліковано у встановленому порядку за місцем їх реалізації на загальну суму 5051,5 (арк.спр.4).
Позивач в судовому засіданні пояснив, що облік товарних запасів в неї ведеться і надала суду податкові та товарні накладні на товар, зазначений в акті (арк.спр.12-17).
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
Тобто, п.12 ч.1 ст.3 Закону є відсильною нормою і може застосовуватися лише при наявності інших правових норм, які передбачають такий порядок ведення обліку товарних запасів.
Аналогічним чином сформульована диспозиція ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: фінансова санкція застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.
За таких обставин, на думку суду, обов'язковою умовою притягнення до юридичної відповідальності за ст.21 Закону є наявність встановленого законодавством порядку обліку товарів за місцем їх зберігання та реалізації.
Жодним нормативно-правовим актом в Україні не передбачений порядок ведення обліку товарних запасів фізичною особою-підприємцем. Жодним нормативно-правовим актом не передбачений обов'язок фізичної особи -підприємця мати первинні документи та накладні на товар.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»розповсюджується лише на юридичних осіб.
Єдиним документом, який повинен вести підприємець без створення юридичної особи, це Книга обліку доходів та витрат.
В постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат»№1269 від 26.09.01 визначено, що суб'єктом підприємницької діяльності до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Обов'язок щодо внесення записів на підставі первинних документів визначений в «Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф.№10», але враховуючи, що цей документ ухвалений у вигляді листа ДПА від 05.11.97 №17-0117/10-8886, він може носити лише рекомендаційний характер.
До речі, зазначеної позиції дотримувалася і ДПА України в своїх роз'ясненнях №6990/7/23-3117 від 14.05.99, №3187/7/23-3117 від 21.02.2002, №10974/7/23-2117 від 14.07.03.
Навіть зміна позиції ДПА в 2009 році щодо обліку товару юридичними особами жодним чином не змінила її позиції щодо фізичних осіб - підприємців.
Також судом враховується, що незважаючи на відсутність обов'язку мати на товар первинні документи, у позивача зазначені документи є. В Книзі обліку доходів та витрат весь товар облікований (арк.спр.40-49).
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позов в цій частині, а рішення відповідача про застосування штрафу за відсутність обліку у встановленому порядку та не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання - скасувати.
Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень стягнути з Державного бюджету на користь позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №0002592303 від 28.12.09 стосовно фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
3. Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень стягнути з Державного бюджету на користь позивача.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя В.В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 17.06.10
Суддя В.В. Біоносенко