Справа № 344/12541/21
Провадження № 1-кп/344/1008/21
02 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням у інше приміщення.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, при невстановлених слідством місці, часі та обставинах, ОСОБА_6 вступив у злочинну змову із особою, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження, щодо вчинення таємного викрадення чужого майна на території м. Івано-Франківська. 01 квітня 2021 року близько 03 год 00 хв ОСОБА_6 спільно з особою, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження, проходили по вул. Грюнвальдській в м. Івано-Франківську, де побачили приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , Після чого у особи, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження та ОСОБА_6 виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна із приміщення вказаного магазину. Реалізовуючи свій неправомірний умисел, особа, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження підійшов до вікна магазину «Емануель», де побачив за склом портативну колонку марки «Defender» моделі «Enjoy S 500», яка була прикріплена на стіні після чого у них виник умисел на таємне викрадення вказаної портативної колонки із приміщення магазину. Розприділивши між собою ролі, ОСОБА_6 спільно із особою, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, користуючись тим, що за їх діями ніхто не спостерігав, підійшли до вікна приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де ОСОБА_6 шляхом удару ногою розбив скло вікна, а особа, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження, в свою чергу, через розбите вікно, рукою незаконно проник в середину вказаного приміщення, звідки таємно викрав портативну колонку марки «Defender» моделі «Enjoy S 500», вартість якої, згідно висновку експерта № СЕ-19/109- 21/3687-ТВ від 12.04.2021, становить 273 гривень. В подальшому, ОСОБА_6 спільно із з особою, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження, покинули місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 273 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. До вчиненого обвинувачений ставиться критично, щиро кається, просить вибачення в потерпілої та просить суд його суворо не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться. Також просить врахувати, що проживає разом з мамою, яка здійснює догляд за братом, який є інвалідом дитинства.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_6 , активне сприяння розслідуванню кримінального правопорушення, відшкодування збитків, шляхом повернення викраденого майна.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
Згідно досудової доповіді Івано-Франківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області виправлення ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб. На думку органу пробації, виконання покарання в громаді можливо за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Визначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений відповідно до ст.. 89 КК України раніше не судимий, неодружений, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, під час судового засідання засвідчив критичне ставлення до вчиненого, приймаючи його молодий вік, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вартість викраденого майна, відшкодування заподіяних збитків, шляхом повернення викраденого майна, як обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає необхідним і достатнім призначити покарання в межах санкції інкримінованої статті у вигляді позбавлення волі на строк, наближений до мінімального, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим та необхідними для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Також, враховуючи наведене, думку прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку - один рік, думку потерпілої, яка вказала,що претензій не має, захисника та обвинуваченого, які просили суворо не карати, суд, виходячи із принципу індивідуалізації покарання, вважає, що виправленню та перевихованню ОСОБА_6 може сприяти покарання, не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, і оскільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає йому покарання у виді позбавлення волі із встановленням на підставі ст.75 КК України іспитового строку з покладенням обов'язків визначених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, як достатнього для його особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні. Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.
Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік, якщо він в період всього іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом пробації.
Іспитовий строк обчислюється відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1 961 гривню 40 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз: судової трасологічної експертизи СЕ-19/109-21/3735-Д від 15.04.2021 року; судової товарознавчої експертизи № СЕ/109-21/3687-ТВ від 13.04.2021 року.
Речові докази:
- оптичний носій інформації з відеозаписи з камер відео (постанова 03.04.2021 року), - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;
- портативну колонку чорного кольору (постанова від 03.04.2021 року) - повернути потерпілій ОСОБА_7 ;
- куртку спортивну чорно-зеленого кольору, спортивні штани сірого кольору, кофту чорного кольору із емблемою білого кольору на грудях (постанова від 03.04.2021 року), - залишити при матрілах справи.;
- один слід пальця руки, який було виявлено та вилучено під час огляду місця події та дактилокартку ОСОБА_8 (постанова від 15.04.2021 року) - залишити при матеріалах справи.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Суддя ОСОБА_9