Справа № 216/5648/20
Провадження № 1-кп/216/514/21
02 грудня 2021 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали криміналього провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200402300001375 від 05.08.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, перебуваючого у зареєстрованому шлюбі, має на утримані трьох неповнолітніх дітей, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 01 лютого 2021 року за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 186 КК України до одного року позбавлення волі;
- 22 квітня 2021 року за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 186 КК України у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням призначеним за цим вироком менш суворого, призначеного за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.02.2021 року, яким він засуджений за ч.1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі, призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді одного року трьох місяців позбавлення волі (вирок набрав законної сили 25.05.2021р.);
- 27 травня 2021 року за вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу,
у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що 05.08.2020 року, приблизно о 11:30 годині, він маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись поблизу будинку № 3 по вул. Зимова в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, де реалізуючи свій злочинний намір і переслідуючи корисливу мету, шляхом ривку з шиї ОСОБА_6 відкрито викрав золотий ланцюжок вагою 13,7 грама, 585 проба, довжиною 55 см. вартістю 25249,25 гривень з золотим кулоном у вигляді «божої матері» (вартість якого не можливо визначити), який належить потерпілій ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на вказану суму.
Крім цього, 10.08.2020 року, приблизно о 14:40 годині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на вул. Петра Калнишевського, що у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, побачив раніше незнайому йому - потерпілу ОСОБА_7 . В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний намір щодо нападу на неї з метою заволодіння її майном та обернення його на власну користь. Реалізуючи вказаний раптово виниклий злочинний намір, ОСОБА_3 прослідував за потерпілою ОСОБА_7 , та приблизно о 14:45 год. того ж дня - 11.08.2020 року, знаходячись між будинками №61 та АДРЕСА_3 , з корисливих мотивів щодо незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи корисливу мету збагатитись, здійснив напад на неї з метою заволодіння її майном, застосувавши до потерпілої ОСОБА_7 насильство, небезпечне для життя та здоров'я останньої, що виразилось в тому що ОСОБА_3 поклав одну руку на голову потерпілої тим самим обмежив кут її огляду, щоб остання не мала змоги побачити останнього та шляхом ривку з шиї потерпілої заволодів золотим ланцюжком вагою 11 грам, 585 проба, довжиною 52 см., плетіння «кардинал» вартістю 20911,01 гривень з золотим кулоном у вигляді «божої матері» вартістю 3686,02 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_7 . Одночасно ОСОБА_3 штовхнув потерпілу ОСОБА_7 від чого остання впала на землю та отримала тілесні ушкодження у вигляді вивиху кісток лівого передпліччя в дільниці ліктьового суглоба, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №1438 від 04.09.2020 року за своїм характером відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби. Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 24597,03 та тілесні ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинах, в яких він обвинувачується, визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час судового розгляду, фактичні обставини скоєння злочину та пояснив, що дійсно вчинив вказані вище злочини за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті. Крім того пояснив, що дійсно 05.08.2020 року зірвав у потерпілої ОСОБА_6 золотий ланцюжок біля ринку в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. Чи бачила його потерпіла він не знає, викрадене здав в ломбард, кошти витратив на себе та сім'ю. 10.08.2020 року по вул. Кривбасівська в м. Кривому Розі побачивши на жінці золотий ланцюжок, зірвав його, підійшов до неї ззаду, а потім також здав його в ломбард. Показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось. Щиро розкаявся у скоєних злочинах, погодився з кваліфікацією вчинених діянь та просив суворо не карати.
Прокурор заявив клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочинів визнає повністю.
Обвинувачений, захисник, кожен окремо дане клопотання підтримали.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчать його згода на клопотання, заявлене в судовому засіданні. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.
Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно та підтверджуються обвинуваченим ОСОБА_3 .
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мали місце діяння, в яких обвинувачується ОСОБА_3 . Ці діяння містять склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками: відкритого викрадення чужого майна (грабіж) та склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за ознаками: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст. 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, безперечне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання є рецедив злочину та вчинення злочину щодо осіб похилого віку.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких та тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, співпрацював з органом досудового розслідування,одружений, має на утримані трьох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий, судимості не погашені, звертався за допомогою до лікаря-психіатра з 2000 року по 2008 року з приводу: порушення психологічного розвитку (м.к.п. а.с 149), на обліку у лікаря - нарколога перебував з травня 2001 року з приводу поведінкових розладів внаслідок вживання декількох психоактивних речовин, синдром залежності (м.к.п. а.с. 148), матеріальну шкоду потерпілим не відшкодовано.
Таким чином суд, враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Окрім того, при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, вважає, необхідним застосувати йому покарання у виді позбавлення волі та визначити остаточне покарання на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2021 року.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, у вказаному кримінальному провадженні до ОСОБА_3 потерпілою ОСОБА_7 , пред'явлено цивільний позов, оскільки злочинними діями обвинуваченого завдано майнову шкоду, яку потерпіла просила стягнути.
Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як роз'яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, обчислюється, виходячи із реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Статтею 22ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Прокурор вважав, що вимоги, викладені у позовній заяві підлягають задоволенню.
Потерпіла ОСОБА_7 підтримала заявлений нею цивільний позов у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник визнали позов у повному обсязі та не заперечували проти його задоволення.
Показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 не заперечується розмір і обставини спричинення останній прямої майнової шкоди, заподіяної потерпілій, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що в ході судового розгляду вина обвинуваченого у скоєнні даних злочинів доведена у повному обсязі, та обвинувачений визнав себе винним у його скоєнні, суд задовольняє заявлений цивільний позов у повному обсязі та суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 , 24957,03 грн., в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 20000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу в розмірі 3500 грн.
Захід забезпечення кримінального провадження на момент винесення вироку відсутній. ОСОБА_3 знаходиться під вартою у зв'язку з відбуванням покарання за іншим вироком суду.
Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта в розмірі 1307,60 грн.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 325, 326, 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.1 ст. 187 КК України, та призначити йому таке покарання:
- за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 187 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_3 , покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2021 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 5 (п'яти) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках цього кримінального провадження не обирався.
Заявлений цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24957,03 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім гривень три копійки), в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, 3500 грн. (три тисячі п'ятсот гривень) в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Речові докази, а саме: 7 дисків для лазерних систем зчитування із DVD-R, на яких міститься відеозапис з камер відеоспостережень (м.к.п. а.с. 33, 35, 81, 85, 91, 105, 123) - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню за № 120200402300001375 на користь держави у розмірі 1307,60 грн. (одна тисяча триста сім гривень шістдесят копійок).
Матеріали кримінального провадження № 120200402300001375 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/5648/20 (1-КП/216/514/21).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вироку, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1