Кримінальне провадження № 194/1306/19
Номер провадження № 1-кп/194/20/21
02 грудня 2021 року м. Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2019 року за № 12019040400000261 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні дитину 2006 року народження, безробітного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019040400000261 від 28 травня 2019 року ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 27.05.2019 року приблизно в період часу з 22-30 години до 23-30 години, більш точного часу не надалось встановити можливим, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого тимчасового проживання в кв. АДРЕСА_4 , яке він винаймає у ОСОБА_6 , який так само приблизно в той же час знаходився у стані алкогольного сп'яніння за зазначеною адресою. Продовжуючи перебувати у зальній кімнаті вказаної квартири, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин один до одного, виник словесний конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та скориставшись тим, що ОСОБА_6 перебуває в стані алкогольного сп'яніння і не зможе чинити опір його протиправним діям, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, кулаками своїх рук наніс не менше одного удару в область нижньої щелепи ОСОБА_6 від чого утворились тілесні ушкодження у вигляді забійної рани слизової нижньої губи зліва, що утворились від дії тупих твердих предметів та має ознаки легких тілесних ушкоджень відносно живих осіб. Не зупинившись на скоєному, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні злочинні дії, направлені на спричинення тілесних ушкоджень, своїми ногами наніс не менше двох ударів в область грудної клітини ОСОБА_6 , від чого утворились тілесні ушкодження у вигляді перелому 3, 4 ребер справа, які утворилися від дії тупих твердих предметів та мають ознаки ушкоджень середнього ступеня тяжкості відносно живих осіб. Після чого ОСОБА_3 продовжив наносити тілесні ушкодження своїми ногами ОСОБА_6 , а саме не менше двох ударів в область живота, від чого утворились тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота: розрив судин кореня брижі та пошкодження її судин, яка утворилася по ударному механізму від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. Внаслідок отримання тілесних ушкоджень у вигляді розриву судин кореня брижі та пошкодження її судин настала смерть ОСОБА_6 , що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку. Смерть ОСОБА_6 настала від геморагічного шоку внаслідок масивної внутрішньочеревної крововтрати, яка була зумовлена тупою закритою травмою живота з розривом кореня брижі та пошкодження її судин. Вищеописані тілесні ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупих предметів, що могло бути при нанесенні ударів руками або ногами одягнутими у взуття. Малоймовірне утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 при падінні з висоти власного зросту на тверду пласку поверхню навіть з доданим прискоренням.
Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані досудовим слідством за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, та пояснив, що він не винний в смерті ОСОБА_6 .. Обвинувачений зазначив, що він мешкав в кв. АДРЕСА_4 , власником якої був ОСОБА_6 , а він винаймав у нього квартиру. 23.05.2019 року до нього прийшов ОСОБА_6 та мешкав у нього днів п'ять, конфліктів у них не було. Ввечері вони випивали спиртні напої. Коли випивали горілку, то говорили про квартиру, тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ніхто не наносив. Обвинувачений зазначив, що біля 18-00 години до них приїхав ОСОБА_7 і біля 19.00 - 19.30 год. вони пішли на «Капкан» вчотирьох, а саме він, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а ОСОБА_6 залишився вдома, був п'яним. ОСОБА_8 була в стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_7 не був п'яний. На «Капкані» вони пили горілку та пиво, людей було багато. ОСОБА_6 прийшов до них на «Капкан» близько 20.00-21.00 години, він був в стані алкогольного сп'яніння та в нього була розбита губа. На «Капкані» ОСОБА_6 з ними ще пив горілку, оскільки вони йому наливали. Потім ОСОБА_6 пішов до туалету, після чого вийшов з туалету без штанів, та усі з нього сміялись. Усі вони відійшли від ОСОБА_6 за інший столик на «Капкані», а потім, близько 20.30 - 21.15 години він разом з ОСОБА_8 пішли додому. Прийшовши до квартири за місцем мешкання вони ще випивали пиво, потім прийшов ОСОБА_6 , він був оголений, почав йти до них в залу. Виникла словесна сварка, він вдарив ОСОБА_6 в область обличчя кулаком правої руки один раз, та ОСОБА_6 впав зі стільця, у нього була кров з губи, після чого ОСОБА_6 поповз до ванної кімнати вмиватися та потім знову на кухню попити води. Згодом десь о 23-00 години, можливо раніше, до них прийшли разом ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , а він з ОСОБА_8 були в зальній кімнаті. Сварка між ним та ОСОБА_6 була до приходу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. У останніх була горілка та вони пішли на кухню випивати. Коли він вийшов з зальної кімнати, то ОСОБА_6 вже сидів на кухні з лівої сторони. Також, ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запропонували йому випити, однак він відмовився. ОСОБА_6 щось сказав, та він сказав, щоб ОСОБА_6 йшов звідси. Однак ОСОБА_6 сказав щоб той не командував, на що він без розмаху ударив ОСОБА_6 правою ногою у ліву частину тулубу, руки, ноги, міг зачепити руку та голову. Чи перебував ОСОБА_7 на балконі або в туалетній кімнаті він не пам'ятає. Саме після цього ОСОБА_7 запропонував викликати швидку допомогу ОСОБА_6 , однак він пішов та ліг на диван, а швидку допомогу викликав ОСОБА_9 , проте коли приїхала швидка допомога ОСОБА_6 відмовився від госпіталізації, та на біль більше не скаржився. Блювотні маси ОСОБА_6 у квартирі прибирала ОСОБА_8 . Після чого він ліг спати, ніяких бійок чутно не було. Також, обвинувачений вказав, що його вранці розбудив ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_6 помер. Викликати поліцію та швидку допомогу він попросив ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які пішли до ОСОБА_8 , яка в цей час вже була на роботі і у якої був мобільний телефон, який вони взяли та принесли йому, після чого він викликав поліцію та швидку допомогу. Свою провину визнає щодо рани губи, однак у спричиненні смерті не визнає. Ребра зламати не міг, бо бив ОСОБА_6 правою ногою в ліву частину тулуба, руки, ноги. Щодо розриву судин кореня брижі ОСОБА_6 відповісти не може.
При одночасному допиті обвинувачений зазначив, що швидку допомогу ОСОБА_6 викликали після обох ударів до 23.00 год. Можливо з «Капкану» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повернулися о 22.00-23.00 год. При ударі рукою в кімнаті знаходилась тільки ОСОБА_13 , а при ударі ногою в кухні тільки ОСОБА_14 . Можливо швидку допомогу викликали до удару ногою, однак швидка приїхала можливо після цього.
Обвинувачення на думку прокурора ґрунтується на наступних доказах, зібраних під час досудового слідства та які досліджені судом в ході судового розгляду.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 суду показав, що померлий ОСОБА_6 був його рідним дядьком. Про смерть свого дядьки за адресою його тимчасового проживання в кв. АДРЕСА_4 , він дізнався зранку 29.05.2019 року, на наступний день після його смерті, про що йому повідомила співмешканка його дядьки. Де дядько мешкав, йому не відомо. Потерпілий зазначив, що померлий ОСОБА_6 вживав алкогольні напої, однак був не конфліктною людиною, щодо аморальної поведінки дядька, то йому нічого не відомо. Інших близьких родичів у померлого не має, ОСОБА_6 був неодружений, дітей у нього не має, вони спілкувалися з дядьком один, два рази на місяць. Востаннє бачив ОСОБА_6 дня за три до смерті, прохав його допомоги, він був тверезий, мешкав з співмешканкою ОСОБА_16 по АДРЕСА_5 . Ховав померлого він. Щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , поклався на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що з обвинуваченим він знайомий, вони разом працювали на териконі в м. Тернівка. Десь 26-27 червня 2019 року, більш точної дати він не пам'ятає, можливо в травні, після роботи о 18-30 годині він разом з ОСОБА_9 прийшли до магазину «Капкан» та вживали горілку, ОСОБА_6 прийшов на «Капкан» п'яний біля 19.00 год., у нього була розбита нижня губа, на футболці була кров, а обличчя пухле. На «Капкані» також були ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . ОСОБА_6 роздягався і ходив без одягу на «Капкані». Першим додому з « ОСОБА_17 » в бік гаражів пішов ОСОБА_6 , він був в стані алкогольного сп'яніння, коли переходив залізничні рейки падав двічі. Після нього з «Капкану» пішли ОСОБА_3 з ОСОБА_8 , потім він з ОСОБА_9 .. Близько 21-30 години вони з ОСОБА_9 прийшли додому де мешкав обвинувачений і побачили, що ОСОБА_6 був побитий, він сидів в коридорі в одній футболці, був в крові (футболка в крові, розбита губа), стогнав, і вони одразу викликали йому швидку допомогу, швидка приїхала, однак ОСОБА_6 відмовився їхати у лікарню на госпіталізацію, після чого вони допивали горілку на кухні, потім близько 23-00 години пішли спати. Вночі після 00-00 години він просинався, однак ОСОБА_6 вдома не бачив, останній кудись уходив, потім повернувся, а на ранок він вже не дихав. ОСОБА_3 викликав йому швидку допомогу. ОСОБА_6 тиждень мешкав в кв. АДРЕСА_4 , разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та її сином. Особисто він ОСОБА_6 та в його присутності останнього інші особи у тому числі ОСОБА_3 не били. Також він і не чув щоб хтось наносив удари в квартирі. Однак ОСОБА_9 йому казав, що за тиждень до цього ОСОБА_6 бив ОСОБА_3 по обличчю. Дома ОСОБА_6 був в стані алкогольного сп'яніння, блював, ОСОБА_13 вбирала за ним, та ОСОБА_3 з ним сварився із-за цього на кухні близько 22-00 години поки чекали приїзду швидкої допомоги, ОСОБА_6 з коридору до кухні ходив ногами, сильно шатався, потім падав та повзав до кухні, оскільки був дуже п'яний, просив попити води. До приїзду поліції, зранку разом з ОСОБА_9 випили одну пляшку горілки 0,5 літра на двох.
При одночасному допиті допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що можливо першими пішли ОСОБА_3 разом з ОСОБА_18 , потім ОСОБА_19 , та останніми пішли вони разом з ОСОБА_20 .. При допиті та проведенні слідчого експерименту працівниками поліції він був напідпитку. Про падіння ОСОБА_21 на рейках залізничної колії, які не засипані, він сказав ОСОБА_22 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вони з ОСОБА_3 винаймали квартиру АДРЕСА_4 , у померлого ОСОБА_6 , в квартирі мешкала вона зі своїм сином та з обвинуваченим. Вона не бачила, щоб ОСОБА_3 бив ОСОБА_6 .. ОСОБА_6 прийшов до них у суботу, сказав, що він посварився зі своєю співмешканкою, буде проживати разом з ними, та вони заперечень щодо спільного проживання не мали, оскільки це була його квартира. ОСОБА_6 прийшов до них напідпитку, обличчя у нього було ціле, він приніс горілку і вони пішли до магазину «Капкан» і там вживали алкогольні напої, сварок ніяких не було. Після чого, ОСОБА_6 з «Капкану» пішов першим, потім вони прийшли додому та лягли спати. Також, в неділю вони випивали та ОСОБА_3 з її сином побились. В понеділок ввечері вони (вона, син - ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 ) були на «Капкані», ОСОБА_6 з ними не було, він був вдома. Зранку в цей день ОСОБА_19 пив. Коли вони йшли до «Капкану» ОСОБА_6 був побитий, у нього була розбита губа та ніс. Коли вони прийшли з «Капкану» вона не пам'ятає, як себе вів ОСОБА_6 , оскільки була в стані алкогольного сп'яніння та лягла спати. Вранці вона пішла на роботу та чула голос, схожий на голос ОСОБА_6 .. ОСОБА_8 зазначила, що ОСОБА_6 схильний до алкогольних напоїв, конфліктів під час спільного мешкання у них не було, ОСОБА_3 хороша людина, однак коли вип'є алкогольні напої то конфліктний. Вона не пам'ятає щоб ОСОБА_6 блював в квартирі та чи його хтось бив, оскільки була дуже п'яною. Протокол допиту в поліції не читала, однак підписала.
При одночасному допиті допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона пам'ятає як прийшли додому ОСОБА_11 разом з її сином ОСОБА_20 . Також, згадала, що була розбита губа у ОСОБА_21 до «Капкану». При допиті працівниками поліції вона була твереза.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він є особою з інвалідністю з дитинства по зору, тому він дуже погано бачить. Обвинуваченого знає, мешкає разом з ним та своєю матір'ю ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_6 , який помер. ОСОБА_6 також проживав разом з ними, оскільки посварився зі своєю співмешканкою, поводив себе спокійно. Так, 27.05.2019 року спочатку вони ( ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_3 ) вживали алкогольні напої у магазині «Капкан» в м. Тернівка. ОСОБА_6 роздягався на вулиці і ходив без одягу, його ніхто не чіпав, брудний одяг він викинув в туалеті на «Капкані», після чого він пішов додому сам. Зі слів ОСОБА_10 йому відомо, що ОСОБА_6 падав на рейки залізничної колії, коли йшов додому з « ОСОБА_17 ». Вони з ОСОБА_7 пішли додому через годину після того, як пішов ОСОБА_6 , а першими пішли ОСОБА_13 разом з ОСОБА_3 , та коли вони прийшли додому ОСОБА_6 лежав голий та був сильно п'яний. Після цього повзав на колінах, блював, просив попити води, а також він дав йому штани. Потім вдома на кухні вони вживали алкогольні напої, перебуваючи на кухні він чув з іншої кімнати, де були його мати, ОСОБА_3 та ОСОБА_19 , крики, а потім чув 4-5 ударів, подумав, що можливо ОСОБА_3 б'є ОСОБА_23 . Після цього десь через годину півтори в його присутності ОСОБА_3 ударив ОСОБА_6 правою ногою один раз в область грудей - живота (бачив образ удару) і останній зігнувся після удару. У ОСОБА_6 були розбиті губи. Після удару ногою він викликав швидку допомогу ОСОБА_6 , однак той від госпіталізації відмовився, після чого вони лягли спати. Вночі він спав та нічого не чув, зранку ОСОБА_7 виявив, що ОСОБА_6 помер. Після цього ОСОБА_3 викликав поліцію. До приїзду поліції він пішов разом з ОСОБА_7 на «Капкан» похмелятися, оскільки перед цим пив спиртні напої три дні, тому покази давав в стані алкогольного сп'яніння. Також, зазначив, що знав померлого три роки, інколи з ним спілкувалися, разом вживали алкогольні напої, раніше аморально ОСОБА_6 себе не поводив, він не був конфліктною людиною, а ОСОБА_3 коли п'яний, то конфліктна людина. Як протокол допиту так і протокол слідчого експерименту він не читав, бо не бачить, про що повідомляв працівників поліції.
При одночасному допиті допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що можливо швидку допомогу викликали до нанесення удару або після удару. Швидку допомогу викликали, оскільки ОСОБА_19 стогнав. Мабуть коли ОСОБА_3 наніс удар ногою ОСОБА_24 було ще світло. Удари чув до приїзду швидкої допомоги.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що 27.05.2019 року до швидкої допомоги поступив виклик відносно побитого чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 . Коли вони приїхали за вказаною адресою побачили, що на підлозі в коридорі квартири сидів чоловік, він був в стані алкогольного сп'яніння, побитий, у нього була розбита губа, біля нього стояли два чоловіки, потім із кімнати квартири вийшов третій чоловік, хтось сказав що це він побив. Вона потерпілому пропонувала поїхати до лікарні, однак він відмовився, скаржився на біль в області обличчя, сидів спокійно, було видно, що рана була нанесена не зараз, крові у нього не було, та він не казав, що його хтось бив. Скарг від останнього на біль в області живота, на поломані ребра не було, також і ознак переламаних ребер, розриву кореню брижі не було. З місця події ніхто не збирався тікати.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду показала, що обвинуваченого ОСОБА_3 вона знає, він її колишній чоловік, мають спільну доньку, він працював на шахті, в 2015 року вони розлучились та ОСОБА_3 почав вживати алкогольні напої. Він їй розповідав, що побився, чоловік помер.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_27 суду показав, що розтин трупа ОСОБА_6 проводив він. Смерть ОСОБА_6 могла настати з 02-00 години ночі до 06-00 ранку. Вказує, що після отримання всіх тілесних ушкоджень ОСОБА_6 міг здійснювати активні цілеспрямовані дії, в тому числі і пересуватися самостійно до початку втрати свідомості. Стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_6 було підтверджено. Від одного удару могли бути отримані ушкодження у вигляді розриву судин кореня брижі. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді розриву судин кореня брижі та перелому 3, 4 ребер справа у померлого малоймовірно могли бути від одного удару. Тілесні ушкодження ОСОБА_6 при падінні на залізничні рейки можливі, однак якщо було не менше двох падінь на рейки.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду показала, що вони мешкали зі ОСОБА_6 з 2000 року, вели спільний побут. З 27.05.2019 року ОСОБА_6 дома не мешкав, оскільки перед цим вони посварилися та вона думала, що він вранці пішов на роботу. ОСОБА_6 зловживав алкогольними напоями. Також, свідок ОСОБА_28 вказує, що ОСОБА_6 не був конфліктною людиною, ні з ким не бився. Їй відомо з чужих слів, що ОСОБА_3 і раніше підіймав на нього руку, проте цього вона не бачила. ОСОБА_3 коли випиває, то поводить себе неадекватно, бив її та свою співмешканку. З цього приводу до поліції вона не зверталась.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду показав, що о 09.30 год. 28.05.2019 року він здійснив виїзд за місцем події, о 11.30 год. повернувся. Труп до моргу доставили 28.05.2019 року о 11.25 год. При огляді трупу було встановлено забійна рана губи, патологічна рухливість ребер.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка працівник поліції ОСОБА_30 суду показав, що до поліції надійшло повідомлення про подію, викликали ОСОБА_29 . Після огляду трупу, до закінчення огляду місця події, було вирішено про направлення останнього до моргу для проведення експертизи. Поняті були присутні від початку до кінця. Постанову про призначення експертизи він не виносив, також на трупі було виявлено тілесні ушкодження та на голові речовину бурого кольору.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_31 суду показала, що у їх висновку № 7 від 19.01.2021 року у резолютивній частині є описка щодо часу настання смерті ОСОБА_6 , тому правильним потрібно вважати, що смерть настала протягом трьох-чотирьох годин з моменту спричинення тілесних ушкоджень останньому. З моменту огляду трупу до смерті пройшло шість-сім годин.
Також, в ході судового розгляду даного кримінального провадження були досліджені документи та інші речові докази, на які сторона обвинувачення посилається як на докази у кримінальному провадженні.
З витягу з ЄРДР № 12019040400000261 від 28.05.2019 року видно, що 28.05.2019 року о 08-47 від ОСОБА_3 надійшло повідомлення про те, що в кв. АДРЕСА_4 , було виявлено труп ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями у вигляді забійної рани губи, перелому носу, перелому ребер з права під питанням (т. 1 а.с. 117).
З протоколу огляду місця події від 28.05.2019 року та фототаблиці до нього, вбачається, що безпосереднім оглядом було приміщення кв. АДРЕСА_4 , під час огляду було виявлено труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та плями рідини бурого кольору (РБК), два рушника з плямами РБК, фрагменти тканини з РБК, відро з плямами РБК, ковдра з плямами РБК, футболка з плямами РБК, сліди пальців рук у кількості 7 штук. Під час огляду вилучено фрагменти тканини з РБК з ванної кімнати, рушник з РБК з ванної кімнати, фрагмент рушника з відра з РБК у ванній кімнаті, відро з РБК з ванної кімнати, ковдра з підлоги у зальній кімнаті з РБК, футболка з РБК у зальній кімнаті, фрагмент шпалери з РБК з зальної кімнати, змиви з РБК з підлоги у зальній кімнаті, змив РБК зі стіни у кухонній кімнаті, змив РБК з дверей шафи у кухонній кімнаті, змив з РБК з вхідних дверей у зальну кімнату, сім слідів пальців рук перенесено на аркуш паперу та поміщено в паперовий конверт. При цьому, о 10.05 год. був оглянутий труп ОСОБА_6 , у якого виявлено забійну рану губи, паталогічну рухливість ребер. (т. 1 а.с.119-122).
При цьому, суд звертає увагу на виправлення в протоколі часу огляду, коли був розпочатий огляд місця події, та в подальшому оглянутий труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З протоколу огляду від 28.05.2019 року та фототаблиці до протоколу, видно, що було проведено огляд трупа, в ході розтину тіла трупу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , безпосередня причина смерті: геморагічний шок, внутрібрюшна кровотеча, розрив брижі тонкого кишечника, тупа закрита травма живота. Крім того, виявлено перелом 3,4 ребер справа, забійна рана на нижній губі. Під час огляду вилучено змиви з правої та лівої долоні, мікрочастинки з лівої та правої руки долоні, зрізи нігтів з правої та лівої руки, контрольна марля, джинсові штани та шкарпетки (т. 1 а.с.123-127).
Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 28.05.2019 року, свідок ОСОБА_9 показав, що він в безпосередній близькості в кухонній кімнаті бачив один з ударів та показав удар правою ногою по тулубу в область центру черевної порожнини під грудною клітиною, також показав як зігнувся потерпілий від удару та як тримався за місце нанесення удару рукою.
Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні DVD- диска відеофіксації до вказаного протоколу, свідок ОСОБА_9 показав, що він бачив один удар та показав удар усією площею верхньої частини стопи правої ноги по тулубу (в область як живота так і в область грудної клітини), при цьому зачепивши коліном по голові, а також показав як зігнувся потерпілий від удару та як тримався рукою за лівий бік живота, грудної клітини після нанесення удару. При, цьому суд звертає увагу, що слідчий при проведенні слідчого експерименту, дає постійні підказки свідку (опирався об меблеву стінку, сидів на підлозі, ударив носком правої ноги та інші - дату, місце, кількість присутніх та їх ПІБ тощо) та допомагає останньому зазначити усі обставини, читаючи протокол допиту. Суд також звертає, увагу що свідок показує область нанесення удару ногою як в обличчя (коліном) так і в область живота та грудної клітини (усією площею верхньої частини стопи), а також зазначає, що той кому нанесено удар схопився за лівій бік живота, грудної клітини. (т. 1 а.с.132-134).
Також, суд бере до уваги покази свідка ОСОБА_9 , який суду показав, що зранку 28.05.2019 року він пішов разом з ОСОБА_7 на «Капкан» похмелятися, оскільки перед цим пив спиртні напої три дні, тому покази давав в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, суд звертає увагу, що свідок ОСОБА_9 показав, що він є особою з інвалідністю з дитинства по зору, тому він дуже погано бачить.
Таким чином, суд вважає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту та додаток до нього з тих підстав, що відеозапис слідчого експерименту відрізняється від протоколу складеного на його підставі, та з урахуванням того, що слідчий експеримент проведений за суттєвою допомогою слідчого, який дає підказки.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 28.05.2019 року вбачається, що свідок ОСОБА_7 показав як наносилися удари ОСОБА_6 , а саме показав як ОСОБА_32 наносив удари ОСОБА_33 та показав на статистові як наніс удари руками по голові, потім ногами в область живота, після того, як статист ліг на підлогу, ще декілька раз наносився удар ногами в область живота статиста. Також ОСОБА_7 уточнив, що ОСОБА_32 бив ОСОБА_34 в житловій кімнаті квартири, сама квартира однокімнатна.
З оглянутого в судовому засіданні DVD- диска відеофіксації до вказаного протоколу, вбачається, що свідок ОСОБА_7 показав як наносилися удари ОСОБА_6 , а саме показав на статистові як наносили удари: схопивши статиста за голову, наніс удар коліном ноги в область живота, потім наносив удари руками по спині, далі кинувши статиста на підлогу, ударив носком ноги по сідниці, по нозі. Після цього слідчий перериває свідка та не надає йому повністю усе показати, однак, свідок ще штовхає декілька раз статиста. Після чого за допомогою слідчого ще раз показує інші удари по ногам та тулубу статиста. Також, ОСОБА_7 уточнив, що було нанесено вісім ударів в зальній кімнаті однокімнатної квартири. При цьому, суд звертає увагу на дуже дивну поведінку свідка при проведенні слідчого експерименту. Також, суд звертає увагу, що свідок показує кількість, механізм, область нанесення ударів, які не відповідають пред'явленому обвинуваченню. При, цьому суд звертає увагу, що слідчий при проведенні слідчого експерименту, дає постійні підказки свідку (зазначає дату, хто саме та кому наносив удари тощо) та допомагає останньому. (т. 1 а.с.135-137).
Також, суд бере до уваги покази свідка ОСОБА_7 , який суду показав, що зранку 28.05.2019 року разом з ОСОБА_9 випили одну пляшку горілки 0,5 літра на двох.
Таким чином, суд вважає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту та додаток до нього з тих підстав, що відеозапис слідчого експерименту відрізняється від протоколу складеного на його підставі, та з урахуванням того, що слідчий експеримент проведений за суттєвою допомогою слідчого, який дає підказки, а кількість, механізм, область нанесення ударів не відповідають пред'явленому обвинуваченню.
З протоколу отримання зразків для експертизи від 28.05.2019 року, видно, що ОСОБА_3 добровільно погодився надати зразки нігтьових пластин (т. 1 а.с. 151).
З протоколу отримання зразків для експертизи від 28.05.2019 року, видно, що ОСОБА_3 добровільно погодився надати зразки крові (т. 1 а.с. 152).
Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта № 141 від 14.06.2019 року ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше та виявляє в теперішній час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками. Під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.с.160-162).
З висновку експерта № 581 від 11.07.2019 року вбачається, що при судово-медичному імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_6 (висновок експерта № 340 від 28.05.2019 року), встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. В піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого ОСОБА_6 (об'єкти №№3,4) встановлена наявність крові, а при цитологічному дослідженні виявлені епітеліальні клітини з ядрами. При визначенні видової належності слідів виявлений білок людини. При визначенні статевої належності крові та епітеліальних клітин (об'єкти №№3,4) встановлене їх походження від особи чоловічої генетичної статі, а при серологічному дослідженні виявлений антиген А ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливість походження вказаних слідів від чоловіка (чоловіків) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В вказаної системи, можливо від самого потерпілого ОСОБА_6 або від підозрюваного ОСОБА_3 , враховуючи групову приналежність їх крові. В піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого ОСОБА_3 (об'єкти №№ 1,2) наявність крові не встановлена, при цитологічному дослідженні виявлені лише клітини поверхневого шару епідермісу, не придатні для діагностики (т. 1 а.с.168-172).
З висновку експерта № 918 від 25.06.2019 року видно, що кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т. 1 а.с.173-174).
Як вбачається з висновку експерта № 918/1 від 05.07.2019 року кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВ0 (т. 1 а.с.175-176).
Згідно з висновком експерта № 918/2 від 05.07.2019 року, на доставлених для дослідження джинсових штанях ОСОБА_6 (об'єкти №№1-9) знайдена кров людини. При серологічному дослідженні даних слідів (об'єкти №№1-9) виявлений антиген А, що не виключає можливості походження слідів крові від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В. Одержаний результат дослідження не виключає можливості походження слідів крові на джинсових штанах, вилучених у ОСОБА_6 від самого потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , або підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , крові яких властивий виявлений в слідах антиген А. На доставленій для дослідження шкарпетці ОСОБА_6 (об'єкт №10) знайдена кров людини. При серологічному дослідженні даних слідів (об'єкт №№10) виявлений антиген А, що не виключає можливості походження слідів крові від особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В. Одержаний результат дослідження не виключає можливості походження слідів крові на шкарпетці, яка вилучена у ОСОБА_6 від самого потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , або підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , крові яких властивий виявлений в слідах антиген А (т. 1 а.с. 177-180).
Як вбачається з висновку експерта № 918/3 від 11.07.2019 року, на представленій на дослідження футболці наявність крові не встановлена. На представлених на дослідження джинсових штанях (об'єкти №№1-9) встановлена наявність крові людини. При її серологічному дослідженні був виявлений тільки антиген А, що не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВ0. Таким чином, не виключається можливість походження цих слідів крові як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від підозрюваного ОСОБА_3 , для крові яких антиген А, виявлений в слідах крові (об'єкти №№1-9), є основним групо-спеціфічним фактором (т. 1 а.с.181-183).
Згідно з актом судово-медичного дослідження № 340 від 13.06.2019 року, смерть ОСОБА_6 настала від геморалітичного шоку внаслідок масивної внутрішньо-черевної крововтрати, яка була зумовлена тупою закритою травмою живота з розривом кореня брижі та пошкодження її судин. Із морфологічних ознак захворювань у ОСОБА_6 виявлений цироз печінки. При дослідженні трупу виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма живота; розрив судин кореня брижі, яка утворилася по ударному механізму від дії тупих твердих предметів або при ударному механізмі об такі та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, згідно з п. 2.1.1 а, п. 2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Окрім цього було виявлено переломи 3, 4 ребер справа, які утворилися від дії тупих предметів та мають ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості відносно живих осіб. Забійна рана слизової нижньої губи зліва утворилася від дії тупих твердих предметів та має ознаки легких тілесних ушкоджень. Наявність алкоголю в крові 2,43 та 3,55 промиле. При судово-імунологічному дослідженні крові від трупу ОСОБА_6 , встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Згідно трупних явищ, виявлених при дослідженні трупу, смерть ОСОБА_6 настала в межах 10-14 годин до початку проведення розтину (т. 1 а.с.184-186).
Згідно з висновком експерта № 340 від 13.06.2019 року, смерть ОСОБА_6 настала від геморалітичного шоку внаслідок масивної внутрішньо-черевної крововтрати, яка була зумовлена тупою закритою травмою живота з розривом кореня брижі та пошкодження її судин. Із морфологічних ознак захворювань у ОСОБА_6 виявлений цироз печінки. При дослідженні трупу виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма живота; розрив судин кореня брижі, яка утворилася по ударному механізму від дії тупих твердих предметів або при ударному механізмі об такі та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, згідно з п. 2.1.1 а, п. 2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Окрім цього було виявлено переломи 3, 4 ребер справа, які утворилися від дії тупих предметів та мають ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості відносно живих осіб. Забійна рана слизової нижньої губи зліва утворилася від дії тупих твердих предметів та має ознаки легких тілесних ушкоджень. Усі виявлені тілесні ушкодження утворилися прижиттєво. Виявлені тілесні ушкодження утворилися не менш ніж від чотирьох травматичних дій. Виявлені тілесні ушкодження утворилися не менш ніж від чотирьох травматичних дій по ударному механізму від дії тупих твердих предметів, які діяли з достатньою силою для утворення цих ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупих твердих предметів, що могло бути при нанесенні ударів руками або ногами одягнутими взуття. Після спричинення ушкоджень в області живота, які є безпосередньою причиною смерті, потерпілий міг залишитися в живих протягом досить тривалого проміжку часу, який вираховувався десятками хвилин, про що свідчить наявність масивів крововиливів та напруженої гематоми в області ушкодження кореня брижі та великої кількості вільної крові в черевній порожнині. Між ушкодженням в області органів черевної порожнини та смертю потерпілого ОСОБА_6 є прямий причинно-наслідковий зв'язок. Після спричинення всіх виявлених тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_6 був здатний до скоєння активних цілеспрямованих дій, в тому числі самостійно рухатися, на протязі досить довгого проміжку часу, що рахується десятками хвилин. При судово-токсилогічному дослідженні крові та сечі від трупу ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт в концентрації 2,43 та 3,55 проміле відповідно, що відносно живих осіб відноситься до алкогольного сп'яніння середнього ступеню. Малоймовірне утворення тілесних ушкоджень при падині з висоти власного зросту на тверду плоску поверхню навіть з прискоренням. (т. 1 а.с.187-189).
Як вбачається з постанови старшого слідчого СВ Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області від 19.06.2019 року, у кримінальному провадженні № 12019040400000261 визнано речовими доказами: фрагмент тканини з РБК з ванної кімнати (спец.пакет № 7208161); рушник з РБК з ванної кімнати (спец.пакет № 7130777); фрагмент рушника з відра з РБК з ванної кімнати (спец.пакет № 0005795); відро з РБК з ванної кімнати (спец.пакет № 0013233); ковдра з підлоги з зальної кімнати з РБК (спец.пакет № INZ4058964; футболка з РБК з зальної кімнати, поміщена до паперового конверту; фрагмент шпалери з РБК з зальної кімнати (спец.пакет № 7208125); змиви з РБК з підлоги з зальної кімнати, поміщені до паперового конверту; змиви з РБК зі стіни з кухонної кімнати, поміщені до паперового конверту; змиви з РБК з дверей шафи з кухонної кімнати, поміщені до паперового конверту; змиви з РБК з вхідних дверей з зальної кімнати, поміщені до паперового конверту (т. 1 а.с. 190).
З квитанції № 154516 від 19.06.2019 року про отримання на зберігання речових доказів видно, що речові докази в поліетиленовому пакеті згідно з постановою слідчого здані на зберігання до камери зберігання Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 1а.с. 191).
Згідно з постановою старшого слідчого СВ Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області від 19.06.2019 року, у кримінальному провадженні № 12019040400000261 визнано речовими доказами: паперовий конверт зі зразком крові ОСОБА_3 ; паперовий конверт із осадами з об'єкта № 1-4, витяжки з об'єкта № 3,4 на фрагментах марлі; паперовий конверт з нігтьовими зрізами з лівої руки ОСОБА_6 ; паперовий конверт з нігтьовими зрізами з правої руки ОСОБА_6 ; паперовий конверт з нігтьовими зрізами з лівої руки ОСОБА_3 ; паперовий конверт з нігтьовими зрізами з правої руки ОСОБА_3 ; спец пакет №0005792 з джинсовими штанами; поліетиленовий пакет з джинсовими штанами та шкарпеткою; спец пакет №4408005 з футболкою; паперовий конверт із слідами пальців рук в кількості 7 штук; два паперових конверти з мікрочастинками лівої та правої руки трупу ОСОБА_6 ; два паперових конверти зі змивами з лівої та правої руки трупу ОСОБА_6 ; паперовий конверт з марлею контроль; паперовий конверт з дактилокартою трупу ОСОБА_6 (т. 1а.с. 194).
З квитанції № 154520 від 15.07.2019 року про отримання на зберігання речових доказів видно, що речові докази в поліетиленовому пакеті згідно з постановою слідчого здані на зберігання до камери зберігання Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 1 а.с. 193).
З протоколу проведення слідчого експерименту від 23.07.2020 року та оглянутого в судовому засіданні DVD- диска відеофіксації до вказаного протоколу, слідчий експеримент проведено за участю потерпілого ОСОБА_15 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , експерта ОСОБА_27 , стажиста, видно, що було проведено слідчий експеримент обставин спричинення 27.05.2019 року тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .. Слідчий експеримент розпочався на місцевості біля кафе «Капкан», по вул. Жовтнева в м. Тернівка, Дніпропетровської області. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_7 разом з обвинуваченим ОСОБА_3 зазначили місце, де саме 27.05.2019 року вони відпочивали разом, коли до них прийшов ОСОБА_6 . Після чого свідок ОСОБА_7 зазначив місце, де він бачив, що ОСОБА_6 впав на залізничні рейки два чи три рази, після того, як він пішов з кафе «Капкан». У подальшому свідок ОСОБА_7 зазначив приблизний шлях слідування ОСОБА_6 до місця де він перестав його бачити. У подальшому в приміщенні кв. АДРЕСА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, як саме і в якому місці він наніс один удар правою рукою в обличчя ОСОБА_6 , а після цього один удар правою ногою в ліву частину тулуба. Свідок ОСОБА_9 зазначив механізм удару, який наніс ОСОБА_3 правою ногою по лівій частині тулуба ОСОБА_6 .. Також, свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_3 зазначили де та в якому місці знаходились вони та ОСОБА_6 у вказаній квартирі на момент події. Свідок ОСОБА_8 зазначила, що не пам'ятає обставин, що мали місце 27.05.2019 року (т.2 а.с. 139-147).
Як вбачається з висновку експерта № 340 - додатковий від 13.10.2020 року механізм заподіяння забійної рани на обличчі (на слизовій нижньої губи) у потерпілого ОСОБА_6 не заперечує обставинам, на які вказував обвинувачений ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту від 23.07.2020 року. В ході проведення слідчого експерименту ніхто з учасників (свідки та обвинувачений) не пояснив та не показав механізм заподіяння тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 в області грудної клітини (перелом ребра справа) та живота (розриву кореня брижі кишківника). Конкретний механізм спричинення тілесних ушкоджень, а також індивідуальні особливості ймовірних травмуючих предметів в досліджуючих у потерпілого ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не відобразились. Ступінь розвитку трупних явищ на момент огляду трупа на місці пригоди від 28.05.2019 року (трупне заклякання добре виражене, трупні плями при натисканні зникають та відновлюють свій колір через 24-26 секунд), свідчать про те, що з моменту настання смерті до початку огляду трупа пройшло «приблизно» 4-6 годин до початку огляду. Морфологічні особливості ушкоджень в області переломів ребер та розриву брижі кишківника (яка призвела до смерті) свідчать про те, що з моменту смерті пройшло «приблизно» декілька годин, що більш ймовірно на даний час неможливо встановити. (т. 2 а.с. 165-166).
З висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 7 від 19.01.2021 року вбачається, що на підставі наданих матеріалів кримінального провадження з приводу смерті ОСОБА_6 , судово-медична експертна комісія прийшла до висновків. Якщо приймати до уваги термін спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , вказаних в матеріалах кримінального провадження, а саме 27.05.2019 року в 22.30 - 23.30 годині, то з моменту спричинення тілесних ушкоджень до моменту огляду трупу на місці події 28.05.2019 року о 10-05 годині, пройшло приблизно 10 - 11 годин. Згідно даних первинної медичної документації, у потерпілого ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми тулубу з розривами брижі кишечнику, крововиливом в оточуючу жирову тканину та кровотечею в черевну порожнину, перелом 3-4-го ребер справа по середньо ключичній лінії без ушкодження пристінкової плеври, крововиливом в товщину м'яких тканин та в пристінкову плевру; забійна рана слизової оболонки нижньої губи. Смерть його настала від тупої закритої травми органів черевної порожнини з розривом брижі кішки та крововиливом в черевну порожнину. Характер тілесних ушкоджень, ступінь вираженності прижиттєвої судинної та клітинної реакції в область розривів брижі кишечнику з ознаками слабкої лейкоцитарної реакції та судинним лейкоцитозом, свідчить про те, що з моменту спричинення тілесних ушкоджень до настання смерті пройшло, не більше ніж 3-4 години. Враховуючи ступінь вираженності трупних явищ, встановлених при огляді трупу на місці події 28.05.2019 року о 10-05 годині, коли на відкритих ділянках, на пахових ділянках, під пахом тіло прохолодне, трупне заклякнення було виражено добре в усіх групах м'язів, а саме нижньої щелепи, ліктьових та колінних суглобах, трупні плями синюшно-фіолетового кольору були розташовані на задній та бічній поверхні тулубу, при натисканні на них у поперекову ділянку з силою 2кг/мс2 зникали та відновлювали своє забарвлення через 24-26 сек. (час дослідження 10-05 годин), комісія вважає, що смерть ОСОБА_6 настала приблизно, за три-чотири години до огляду трупу на місці події. Вище зазначене свідчить про те, що з моменту настання смерті ОСОБА_6 до огляду його трупу на місці події 29.05.2019 року о 10-05 годині, пройшло, приблизно, 6-7 годин (т. 2 а.с. 200-217).
З висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 93-Д від 25.06.2021 року вбачається, що згідно даних первинної судово-медичної документації, у потерпілого мали місце наступні тілесні ушкодження: забита рана нижньої губи з крововиливом навколо; закрита травма органів черевної порожнини з розривами кореня брижі кишечнику з великими крововиливами в оточуючу жирову клітковину брижі, кровотечею в черевну порожнину, нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів з їх недокрів'я; закрита травма грудної клітини: переломи 3-го - 4-го ребер справа по середнє-ключичній лінії без ушкодження пристінкової плеври, великими крововиливами в оточуючі м'які тканини та під пристінкову плевру.
Характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого та перелічених вище, свідчить про те, що вони виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), яким (якими) могла бути рука, стиснута в кулак, нога, взута в взуття, а також інший тупий твердий предмет (предмети) визначити, в даному випадку конкретні характерологічні ознаки травмуючої поверхні якого (яких) не представляється можливим, так як вона (контактуюча поверхня) не відобразилася на тілесних ушкодженнях.
Локалізація та характер тілесних ушкоджень у вигляді травми органів черевної порожнини з розривами кореня брижі, не виключає можливість їх виникнення від одного удару твердого тупого предмету, яким могла бути і нога, діючого в область передньої черевної стінки (живота).
Але, механізм спричинення даних тілесних ушкоджень, визначений судово-медичною експертною комісією, не відповідає механізму, розкритому обвинуваченим та свідком ОСОБА_9 при проведенні з ними слідчого експерименту 23.07.2020 року, в якому вони відмічають нанесення удару ногою в ліву половину грудної клітини, де взагалі відсутні будь-які тілесні ушкодження.
В теперішніх підсумках, тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини з переломами 3-го - 4-го ребер справа, виникли від дії тупого твердого предмету, яким могла бути і нога. Локалізація цих ушкоджень не виключає можливість їх спричинення від одного удару в область правої половини грудної клітини спереду на рівні середнє-ключичної лінії.
Механізм спричинення даних тілесних ушкоджень, визначений судово-медичною експертною комісією, як вже відмічено вище в даних підсумках, не відповідає механізму, розкритому обвинуваченим та свідком ОСОБА_9 при проведенні з ними слідчого експерименту 23.07.2020 року, в якому вони відмічають нанесення удару ногою в ліву половину грудної клітини, де взагалі відсутні будь-які тілесні ушкодження.
Локалізація всіх тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, виключає можливість їх спричинення одночасно, так як вони розташовані в різних анатомічних ділянках тіла, а саме: в області обличчя, правої половини грудної клітини та живота. Але, ступень вираженності прижиттєвої реакції в області цих ушкоджень свідчить про те, що вони виникли в короткий термін відносно одне одного.
Не розкритий механізм виникнення ушкоджень, а саме якими ділянками тіла був контакт з вище зазначеними об'єктами, розташованими в області колії.
При проведенні слідчого експерименту від 23.07.2020 року, не відмічений факт падіння ОСОБА_6 на унітаз.
Експертна комісія відмітила, що тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочеревної травми з розривами кореня брижі, які явилися причиною смерті, не характерні для виникнення в результаті падіння, в тому числі і висоти власного зросту, з ударом передньою черевною стінкою о той чи інший предмет, а, як правило, подібні ушкодження виникають від дії тупого твердого предмету (предметів) з силою, достатньою для спричинення даних ушкоджень.
Локалізація переломів ребер по передній поверхні грудної клітини справа не виключає можливість їх спричинення і при падінні потерпілого, з подальшим ударом цією ділянкою тіла о тупий твердий предмет.
В кримінальному провадженні є протокол проведення слідчого експерименту 28.05.2019 року за участю свідка ОСОБА_7 , в якому свідок вказує, що обвинувачений ОСОБА_32 наніс удар рукою в область голови, а ногою в область живота.
Механізм спричинення тілесних ушкоджень, розкритий судово-медичною експертною комісією, не суперечить механізму, який розкритий даним свідком, а саме: в результаті удару рукою в область голови виникло ушкодження у вигляді забитою рани губи з крововиливом в оточуючі тканини. А при ударі ногою в область передньої черевної стінки виникли ушкодження у вигляді розривів кореня брижі з крововиливами в оточуючі тканини та в черевну порожнину.
В кримінальному провадженні є протокол проведення слідчого експерименту 28.05.2019 року за участю свідка ОСОБА_9 , в якому свідок вказує, що обвинувачений ОСОБА_32 наніс правою ногою в область передньої черевної стінки під грудною клітиною.
Механізм спричинення тілесних ушкоджень, розкритий судово-медичною експертною комісією, не суперечить механізму, який розкритий даним свідком, а саме: удар ногою в область передньої черевної стінки нижче грудної клітки, в результаті чого виникли ушкодження у вигляді розривів кореня брижі з крововиливами в оточуючі тканини та в черевну порожнину.
При проведенні слідчого експерименту від 23.07.2020 року, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, як саме та в якому місці він наніс один удар правою рукою в обличчя ОСОБА_6 . Механізм спричинення тілесного ушкодження в області обличчя (забита рана губи), розкритий експертною комісією, не суперечить механізму, який вказав ОСОБА_3 при проведенні з його участю слідчого експерименту. (т. 3 а.с. 39-60).
Дослідивши докази, на які посилається сторона обвинувачення, суд вважає зазначити наступне.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом ; повага до людської гідності.
Виходячи з закріпленого у ст. 17 КПК України принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
За змістом ст.ст. 21, 22, 30 КПК України, у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об'єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ст. 25 КПК України, саме на слідчого та прокурора законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 вчинено обвинуваченим, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.п. 18-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що суд при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини обвинувальним вироком суду.
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення.
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи, свій обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
Згідно з ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, що узгоджується з практикою ЄСПЛ в справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Відповідно до п. 13. ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення є твердженням про вчинення певною особою передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно зі ст.377 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.
Так, органами досудового розслідування у обвинувальному акті, зазначено, що ОСОБА_3 27.05.2019 року приблизно в період часу з 22-30 години до 23-30 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого тимчасового проживання в кв. АДРЕСА_4 , яке він винаймає у ОСОБА_6 , який так само приблизно в той же час знаходився у стані алкогольного сп'яніння за зазначеною адресою, на ґрунті особистих неприязних відносин, кулаками своїх рук наніс не менше одного удару в область нижньої щелепи ОСОБА_6 від чого утворились тілесні ушкодження у вигляді забійної рани слизової нижньої губи зліва, що утворились від дії тупих твердих предметів. Не зупинившись на скоєному, ОСОБА_3 , своїми ногами наніс не менше двох ударів в область грудної клітини ОСОБА_6 , від чого утворились тілесні ушкодження у вигляді перелому 3, 4 ребер справа, які утворилися від дії тупих твердих предметів та мають ознаки ушкоджень середнього ступеня тяжкості відносно живих осіб. Після чого ОСОБА_3 продовжив наносити тілесні ушкодження своїми ногами ОСОБА_6 , а саме не менше двох ударів в область живота, від чого утворились тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота: розрив судин кореня брижі та пошкодження її судин, яка утворилася по ударному механізму від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. Внаслідок отримання тілесних ушкоджень у вигляді розриву судин кореня брижі та пошкодження її судин настала смерть ОСОБА_6 .
Однак, вказане твердження ґрунтується на припущенні, яке не було підкріплене в судовому засіданні безпосередніми доказами вини обвинуваченого, а тому, суд не може брати його до уваги та ґрунтувати на ньому обвинувальний вирок.
Так, встановлено, що смерть ОСОБА_6 настала від геморагічного шоку внаслідок масивної внутрішньочеревної крововтрати, яка була зумовлена тупою закритою травмою живота з розривом кореня брижі та пошкодження її судин. Вищеописані тілесні ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупих предметів, що могло бути при нанесенні ударів руками або ногами одягнутими у взуття.
Разом з тим, досліджуючи обставини винуватості ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано належних та достатніх доказів, які б їх підтверджували.
В ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та визнавав вчинене кримінальне правопорушення за ст. 125 КК України.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 в період з 22-30 години до 23-30 години 27.05.2019 року.
Згідно з протоколом огляду місця події від 28.05.2019 року, огляд трупа ОСОБА_6 було проведено о 10-05 годині 28.05.2019 року.
Однак, як вбачається з висновку експерта (комісійна експертиза за матеріалами справи) № 7 від 19.01.2021 року та допиту експерта ОСОБА_35 , якщо приймати до уваги термін спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , вказаних в матеріалах кримінального провадження, а саме 27.05.2019 року в 22.30 - 23.30 годині, то з моменту спричинення тілесних ушкоджень до моменту огляду трупу на місці події 28.05.2019 року о 10-05 годині, пройшло приблизно 10 - 11 годин. При цьому, з моменту спричинення тілесних ушкоджень до настання смерті ОСОБА_6 пройшло не більше 3-4 години та з моменту настання смерті ОСОБА_6 до огляду його трупу на місці події 28.05.2019 року о 10-05 годині, пройшло, приблизно, 6-7 годин. Висновок комісійної експертизи свідчить про те, що смерть ОСОБА_6 настала в проміжок часу з 03-05 години до 04-05 години 28.05.2019 року, а тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми тулубу з розривами брижі кишечнику, крововиливом в оточуючу жирову тканину та кровотечею в черевну порожнину ОСОБА_6 отримав з 23-05 год. 27.05.2019 року до 00.05 год. 28.05.2019 року.
З показів обвинуваченого, наданих у судовому засіданні, останній пояснив, що він вдарив ОСОБА_6 в область обличчя кулаком правої руки один раз, згодом без розмаху ударив ОСОБА_6 правою ногою у ліву частину тулубу, руки, ноги, міг зачепити руку та голову. Дана подія відбувалася в проміжок часу з 20-30 години до 23-00 години, оскільки до 23.00 год. була викликана швидка допомога.
З показів свідка ОСОБА_7 , який давав чіткі та послідовні покази у судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_3 сварився з ОСОБА_6 на кухні близько 22-00 години поки чекали приїзду швидкої допомоги із-за блювотних мас ОСОБА_6 . Близько 23-00 години вони пішли спати. Вночі після 00-00 години він просинався, однак ОСОБА_6 вдома не бачив, останній кудись уходив, потім повернувся, а на ранок він вже не дихав.
Отже, зазначене не виключає можливість отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень в іншому місці, що узгоджується з показами експерта ОСОБА_36 , який пояснив суду, що після отримання всіх тілесних ушкоджень ОСОБА_6 міг здійснювати активні цілеспрямованих дії, в тому числі і пересуватися самостійно до початку втрати свідомості.
З показань свідка ОСОБА_25 , наданих у судовому засіданні, встановлено, що коли вони приїхали за вказаною адресою побачили, що на підлозі в коридорі квартири сидів чоловік, він був в стані алкогольного сп'яніння, побитий, у нього була розбита губа. Скарг від останнього на біль в області живота, на поломані ребра не було, також і ознак переламаних ребер, розриву кореню брижі не було.
З показань експерта ОСОБА_27 допитаного у судовому засіданні, встановлено, що виявлені тілесні ушкодження у вигляді розриву судин кореня брижі та перелому 3, 4 ребер справа у померлого малоймовірно могли бути від одного удару. Тілесні ушкодження ОСОБА_6 при падінні на залізничні рейки можливі, однак якщо було не менше двох падінь на рейки.
При цьому, згідно з висновком експерта (комісійна експертиза за матеріалами справи) № 7 від 19.01.2021 року, локалізація переломів ребер по передній поверхні грудної клітини ОСОБА_6 справа не виключає можливість їх спричинення і при падінні потерпілого, з подальшим ударом цією ділянкою тіла о тупий твердий предмет.
З показів свідка ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_6 пішов додому з «Капкана» в бік гаражів, він був в стані алкогольного сп'яніння, коли переходив залізничні рейки падав двічі на них. Стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_6 також підтверджується допитаними у судовому засіданні свідками: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , експертом ОСОБА_27 , а також висновком експерта № 340 від 13.06.2019 року.
За таких обставин стороною обвинувачення належними та допустимими доказами не спростовано можливість отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень в іншому місці і при падінні на рейки залізничної колії.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги доводи сторони обвинувачення, що тілесні ушкодження від яких настала смерть ОСОБА_6 , останній отримав саме у квартирі, оскільки це спростовуються показами свідка ОСОБА_7 .
Окрім цього, заслуговує на увагу і та обставина, що свідок ОСОБА_25 , допитана в судовому засіданні вказала, що по приїзду швидкої допомоги ОСОБА_6 скаржився на біль в області обличчя, сидів спокійно, було видно, що рана останньому була нанесена не зараз, крові у нього не було, та він не казав, що його хтось бив. З місця події ніхто не збирався тікати.
Показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_25 , а також судових експертів, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані в ході безпосереднього допиту в суді за участю обвинуваченого та його захисника.
Тобто, цими показаннями, які є процесуальними джерелами доказів у розумінні ст. 84 КПК України, не підтверджуються усі обставини, визначені ст. 91 даного Кодексу.
Окрім цього, під час слідчого експерименту від 23.07.2020 року, який був проведений зі усіма учасниками подій (обвинуваченим ОСОБА_3 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ) та з участю захисника ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_37 , слідчого ОСОБА_38 , експерта ОСОБА_27 , слідчими діями, проведеними за ухвалою суду на підставі клопотання сторони обвинувачення, встановлено, як саме обвинувачений ОСОБА_3 і в якому місці він наніс ОСОБА_6 один удар правою ногою в ліву частину тулуба ОСОБА_6 , в приміщенні кв. АДРЕСА_4 . А свідок ОСОБА_9 зазначив механізм удару, який наніс ОСОБА_3 правою ногою по лівій частині тулуба ОСОБА_6 .
При цьому, з висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 93-Д від 25.06.2021 року, судом встановлено, що механізм спричинення даних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 (у вигляді закритої тупої травми тулубу з розривами брижі кишечнику, крововиливом в оточуючу жирову тканину та кровотечею в черевну порожнину та у вигляді закритої травми грудної клітини з переломами 3-го - 4-го ребер справа), визначений судово-медичною експертною комісією, не відповідає механізму, розкритому обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_9 при проведенні з ними слідчого експерименту 23.07.2020 року, в якому вони відмічають нанесення удару ногою в ліву половину грудної клітини, де взагалі відсутні будь-які тілесні ушкодження.
Судом визнані недопустимими доказами протоколи слідчих експериментів, слідчі дії за якими проведені 28.05.2019 року зі свідком ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_7 ..
Відповідно до сформованої практикою Європейського суду з прав людини доктрини «плодів отруєного дерева», якщо джерело доказів є недопустимим, усі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
Отже, і проведена експертиза № 93-Д від 25.06.2021 року в частині дослідження цих доказів та висновок постановлений щодо цього є плодом отруйного дерева.
Так, сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_3 своїми ногами наніс ОСОБА_6 не менше двох ударів в область грудної клітини, від чого утворились тілесні ушкодження у вигляді перелому 3, 4 ребер справа, після чого продовжив наносити тілесні ушкодження своїми ногами ОСОБА_6 , а саме не менше двох ударів в область живота, від чого утворились тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота: розрив судин кореня брижі та пошкодження її судин.
Проте, з показів свідка ОСОБА_9 та протоколу проведення слідчого експерименту від 23.07.2020 року встановлено, що ОСОБА_3 наніс саме один удар в область грудної клітини ОСОБА_6 .
Окрім цього, заслуговує на увагу та обставина, що відповідно до висновку експерта № 340 від 13.06.2019 року, виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_6 утворилися не менш ніж від чотирьох травматичних дій.
А згідно з висновком експерта (експертиза за матеріалами справи) № 93-Д від 25.06.2021 року, локалізація всіх тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, виключає можливість їх спричинення одночасно, так як вони розташовані в різних анатомічних ділянках тіла, а саме: в області обличчя, правої половини грудної клітини та живота. Вказане виключає можливість нанесення обвинуваченим ОСОБА_6 одночасно тілесних ушкоджень, а саме одного удару в область грудної клітини та в область живота, внаслідок чого утворилися тілесні ушкодження у вигляді перелому ребер та розриву судин кореня брижі.
При цьому, сторона обвинувачення не розмежовує яким чином від одного удару ногою могли бути спричиненні тілесні ушкодження у вигляді перелому ребер та розриву судин кореня брижі.
Крім того, пояснення свідка ОСОБА_9 , який у судовому засіданні показав, що не бачив, як ОСОБА_3 бив померлого ОСОБА_6 , а лише чув 4-5 ударів з іншої кімнати квартири, не можуть братися до уваги, як обставина, яка підтверджує винуватість особи у вчиненні злочину. При цьому, судом враховується, що удари інші учасники події ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не чули.
Також, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 показали, що вони не бачили, що обвинувачений ОСОБА_3 у день події наносив ОСОБА_6 тілесні ушкодження, тобто бив його.
Враховуючи вищевикладене, тягар доведення факту вчинення обвинуваченим злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 рішення «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року.
Деталізація та спосіб правильного правозастосування норм ст.ст. 91, 92 КПК України, викладені в позиції ЄСПЛ у справі «Капо проти Бельгії» (Capeau vs. Belgium) №2914/98 від 13.01.2005 року (п.25), в якій зазначено, що в кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом у світлі п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення. Про такий спосіб правозастосування ЄСПЛ нагадав і у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18.06.2015 року, зокрема вказавши, що під час провадження на підставі Конвенції не у всіх справах неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).
Так, на переконання суду, беззаперечним є те, що саме сторона обвинувачення зобов'язана доводити винуватість особи в межах висунутого обвинувачення поза розумним сумнівом.
Між тим, прямих очевидців, які б надали свідчення суду про те, що вони бачили що саме обвинувачений ОСОБА_3 умисно наніс тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого ОСОБА_6 судом не встановлено. Усі свідки сторони обвинувачення, надали суду покази про те, що вони особисто не бачили, щоб обвинувачений ОСОБА_3 наносив удари ногами ОСОБА_6 , окрім свідка ОСОБА_9 , який показав, що обвинувачений наніс один удар ногою в лівій бік тулубу ОСОБА_6 , що згідно висновку експертизи №7 від 19.01.2021 року виключає спричинення останньому тілесних ушкоджень у вигляді перелому 3, 4 ребер справа та у вигляді закритої тупої травми живота: розрив судин кореня брижі та пошкодження її судин.
Таким чином, аналіз сукупності усіх інших доказів, наданих стороною обвинувачення, а також допитаних у судовому засіданні свідків, експертів, дозволяє суду зробити висновок про те, що зазначені докази, не містять сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б беззаперечно, поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_3 у вчинені ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого не ґрунтується на доказах, які б безпосередньо вказували на його винуватість.
Виправдувальний вирок у зв'язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення ухвалюється в тих випадках, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або поза розумним сумнівом не підтверджують вчинення його обвинуваченим.
Всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, тому в цьому випадку він визнається невинуватим з огляду на принцип презумпції невинуватості в доказовому плані - недоведеність вини означає доведеність невинуватості.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 175/58/13.
Так, стороною обвинувачення не було доведено поза розумним сумнівом, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, адже надані докази не могли бути покладені в основу обвинувального вироку - одні з підстав їх недопустимості, а інші - як такі, що як кожен окремо, так і в сукупності не підтверджували прямо чи опосередковано обставин висунутого обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому суд приходить до остаточного висновку, що обвинуваченого ОСОБА_3 слід визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 КК України у зв'язку з не доведенням вчинення останнім вказаного злочину.
Таким чином, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані сторонами обвинувачення та захисту в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України ОСОБА_3 необхідно визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Щодо клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення відносно обвинуваченого на менш тяжке, зокрема, передбачене ст. 125 КК України, суд приходить до наступного.
Положеннями ч. 3 ст. 337 КПК передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Разом з тим, ці положення не вказують на те, що у разі не підтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов'язком сторони обвинувачення.
Вказана правова позиція узгоджується з постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 243/1573/17 від 13.01.2021 року.
Крім того, за ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження).
Згідно з ч. 4 ст. 26 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 288/1158/16-к, волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до частини першої статті 477 КПК України може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із частиною четвертою статті 26, пунктом сьомим частини першої статті 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних з домашнім насильством).
Межі повноважень суду щодо перекваліфікації злочину окреслені нормою ч. 3 ст. 337 КПК, згідно з якою зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.
Таким чином, нормативно повноваження суду щодо зміни обвинувачення обмежуються лише характером цієї зміни, а не позицією учасників судового провадження.
Проте у випадку, якщо суд дійде висновку про необхідність перекваліфікації дій особи зі злочину публічного обвинувачення на злочин приватного обвинувачення, позиція потерпілого матиме вирішальне значення для подальшої долі кримінального провадження, зумовленої такою перекваліфікацією.
Згідно з матеріалами кримінального провадження потерпілий ОСОБА_6 помер, заяви про вчинення відносно нього кримінального правопорушення у формі приватного обвинувачення матеріали справи не містять, а тому зміна кваліфікації в даному випадку з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 125 КК України є неможливою, оскільки кримінальне провадження відповідно до ч. 1 ст.477 КПК може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжні заходи на час розгляду не застосовано, а тому підстав для їх обрання, з урахуванням вищенаведеного, суд також не вбачає.
Витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.17,368,370,373,374 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_3 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Речові докази по справі:
- фрагмент тканини з РБК з ванної кімнати (спец.пакет № 7208161); рушник з РБК з ванної кімнати (спец.пакет № 7130777); фрагмент рушника з відра з РБК з ванної кімнати (спец.пакет № 0005795); відро з РБК з ванної кімнати (спец.пакет № 0013233); ковдра з підлоги з зальної кімнати з РБК (спец.пакет № INZ4058964; футболка з РБК з зальної кімнати, поміщена до паперового конверту; фрагмент шпалери з РБК з зальної кімнати (спец.пакет № 7208125); змиви з РБК з підлоги з зальної кімнати, поміщені до паперового конверту; змиви з РБК зі стіни з кухонної кімнати, поміщені до паперового конверту; змиви з РБК з дверей шафи з кухонної кімнати, поміщені до паперового конверту; змиви з РБК з вхідних дверей з зальної кімнати, поміщені до паперового конверту; паперовий конверт зі зразком крові ОСОБА_3 ; паперовий конверт із осадами з об'єкта № 1-4, витяжки з об'єкта № 3,4 на фрагментах марлі; паперовий конверт з нігтьовими зрізами з лівої руки ОСОБА_6 ; паперовий конверт з нігтьовими зрізами з правої руки ОСОБА_6 ; паперовий конверт з нігтьовими зрізами з лівої руки ОСОБА_3 ; паперовий конверт з нігтьовими зрізами з правої руки ОСОБА_3 ; спец пакет №0005792 з джинсовими штанами; поліетиленовий пакет з джинсовими штанами та шкарпеткою; спец пакет №4408005 з футболкою; два паперових конверти з мікрочастинками лівої та правої руки трупу ОСОБА_6 ; два паперових конверти зі змивами з лівої та правої руки трупу ОСОБА_6 ; паперовий конверт з марлею контроль (квитанції № 154516 від 19.06.2019 року, № 154520 від 15.07.2019 року) - знищити.
- паперовий конверт із слідами пальців рук в кількості 7 штук; паперовий конверт з дактилокартою трупу ОСОБА_6 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження (квитанція № 154520 від 15.07.2019 року) - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1