Справа № 192/1580/21
Провадження № 3/192/541/21
02 грудня 2021 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася,
за правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу №666 від 05 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 будучи фізичною особою-підприємцем о 09 годині 45 хвилини 05 жовтня 2021 року в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , провела розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу встановленої форми під час продажу товару «Бренді» 0,5 л вартістю 130 грн., чим порушила п.п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила. У зв'язку з викладеним суддя вважає за можливе розглянути протокол за відсутності ОСОБА_1 ,оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП її участь не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст.155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. До складу адміністративного правопорушення входить суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона та об'єктивна сторона.
Згідно п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст.155? КУпАП є суб'єкт господарювання, який здійснює проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні документи, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 має статус фізичної особи - підприємця, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що остання є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155? КУпАП.
Оскільки складом правопорушення є наявність усіх об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суддя вважає, в даному випадку склад правопорушення відсутній.
Не надання доказів не є підставою для повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення, відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення» з огляну на строки розгляду справи, а також з огляду на те, що внесення змін та виправлень до протоколу не передбачено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затв. наказом МВС від 06.11.2015 року № 1376.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З врахуванням вищенаведеного, суддя позбавлений можливості прийти до висновку про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 155-1, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя: Н. О. Щербина