Справа № 191/335/21
Провадження № 2/191/116/21
23 листопада 2021 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Костеленко Я.Ю.
за участю секретаря - Куцевол Ю.В.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради», треті особи: Синельниківське відділення фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія «Арт Бетон» про зобов'язання вчинити певні дії, та відшкодування моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради», треті особи: Синельниківське відділення фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія «Арт Бетон» про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 07 червня 2017 року відповідно до наказу № 27кп ОСОБА_1 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія «Арт Бетон». Відповідно до наказу ТОВ «Студія «Арт Бетон» № 3-кп від 08 лютого 2018 року позивача, звільнено з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин). 29 липня 2019 року рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Студія «Арт Бетон» про припинення трудового договору № 3-кп від 08.02.18 року та звільнення позивача. Поновлено позивача водієм автотранспортних засобів транспортної служби в ТОВ «Студія «Арт Бетон». Стягнуто з ТОВ «Студія «Арт Бетон» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 61 630 гривень (шістдесят одна тисяча шістсот тридцять) грн. 25 коп. Стягнуто з ТОВ «Студія «Арт Бетон», на користь позивача грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
17 січня 2020 року позивача звільнено з посади водія автотранспортних засобів транспортної служби ТОВ «Студія «Арт Бетон», (ст. 38 КЗпП України. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника)
18 грудня 2020 року Постановою Дніпровського апеляційного суду Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2019 року змінено в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшивши суму з 61630, 25 грн. до 61123,70 грн., та в частині стягнутої моральної шкоди зменшивши суму з 20000 грн. до 10000 грн. В решті рішення суду залишено без змін.
22 серпня 2019 року у зв'язку з захворюванням позивач звернувся до КЗ «Синельниківська ЦРЛ» ДОР, де перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-хірурга ОСОБА_3 в період з 22.08.2019 по 20.09.2019.
20.09.2019 лікарем-хірургом КЗ «Синельниківська ЦРЛ» ОСОБА_3 позивачу виданий листок непрацездатності серія АДС № 387436 з 22.08.2019 по 20.09.2019.
23.09.19 року позивач прибув на роботу до ТОВ «Студія «Арт Бетон» та передав до відділу кадрів зазначеного товариства листок непрацездатності серія АДС № 387436.
13.12.2019 відділ кадрів ТОВ «Студія «Арт Бетон» повернув позивачу листок непрацездатності серія АДС № 387436, повідомивши, що зазначений листок непрацездатності серія АДС № 387436 не відповідає вимогам щодо оформлення листів непрацездатності.
Позивач звернувся до посадових осіб КЗ «Синельниківська ЦРЛ» та повідомив, що за місцем його роботи ТОВ «Студія «Арт Бетон» йому відмовлено в оформленні листка непрацездатності, так як листок непрацездатності не підписаний відповідними особами КЗ «Синельниківська ЦРЛ».
Позивач передав листок непрацездатності серія АДС № 387436 лікарю КЗ «Синельниківська ЦРЛ» Донському Е.В. для усунення та виправлення зазначених недоліків.
Протягом грудня 2019 року та січня 2020 року лікар КНП «Синельниківська центральна міська лікарня» СМР» Донський Е.В. обіцяв усунути та виправити помилки в листку непрацездатності серія АДС № 387436, але помилки в листку непрацездатності не усунув та не виправив, листок непрацездатності серія АДС № 387436 позивачу не повернув.
На початку лютого 2019 року позивач вчергове звернувся до лікаря хірурга КЗ «Синельниківська ЦРЛ» Донського Е.В., у якого перебував на амбулаторному лікуванні та який оформлював листок непрацездатності серія АДС № 387436, для з'ясування питання щодо усунення недоліків в листку непрацездатності, однак останній повідомив позивачу, що йому не відомо, де перебуває листок непрацездатності та амбулаторна карта позивача, та відмовив позивачу повернути листок непрацездатності серія АДС № 387436 та надати амбулаторну карту позивача.
ОСОБА_4 своєї грубою та нетактовною поведінкою спровокував позивача, який є учасником антитерористичної операції, інвалідом війни 3 групи, до емоційних висловлювань в адресу «лікаря». ОСОБА_3 в цей же день звернувся с заявою до правоохоронних органів м. Синельникове про начебто спричинення йому ( ОСОБА_3 ) тілесних ушкоджень позивачем, що в подальшому стало підставою внесення СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області до ЄРДР відомостей про начебто вчинення позивачем, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України.
Станом на день подання позовної заяви позивач не отримав визначене та гарантоване Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» матеріальне забезпечення по тимчасовій втраті працездатності у зв'язку з недотриманням та порушенням посадовими особами КПП «Синельниківська ЦРЛ» СМР та лікарем КПП «Синельниківська ЦРЛ» СМР ОСОБА_3 наказу N 455 від 13.11.2001р МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян». За порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Наведене обґрунтування та фактичні обставини дають підстави позивачу стверджувати, що порушення та недотримання лікарем КЗ «Синельниківська ЦРЛ» Донським Е.В. Етичного кодексу лікаря України, «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» та «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» при оформленні та видачі листка непрацездатності серія АДС № 387436 позбавило ТОВ «Студія «Арт Бетон» та Фонд соціального страхування України здійснити позивачу виплати при тимчасовій втраті працездатності, визначені законодавством України. Своїми діями відповідач порушив конституційні права позивача у сфері соціального страхування.
Неправомірними діями відповідач завдав моральної шкоди позивачу, яка виразилася в емоційних і душевних стражданнях, пов'язаних з тим, що позивач протягом тривалого періоду часу з грудня 2019 року був вимушений змінити звичний життєвий уклад, так як був вимушений неодноразово звертався до лікаря КЗ «Синельниківська ЦРЛ» Донського Є.В. та керівництва «Синельниківська ЦРЛ» з проханням усунути порушення при оформленні та видачі листка непрацездатності серія АДС № 387436, які позбавляють його права на законні конституційні права у сфері соціального страхування.
Нераціональне використання власного часу та зневажливе ставлення посадових осіб КЗ «Синельниківська ЦРЛ» призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків, зміни звичайного укладу та способу життя, завдало позивачу моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, відчутті ображеності та безпорадності. Позивач замість лікування був вимушений відстоювати порушені права витрачаючи на це власний час.
Крім того, позивач був вимушений звертатися до правоохоронних органів щодо неправомірних дії лікаря КНП «Синельниківська ЦРЛ» СМР Донського Е.В., який отримавши лікарняний лист АДС № 387436, з метою уникнути дисциплінарної відповідальності, знищив або приховав зазначений лікарняний лист та амбулаторну картку на ім'я позивача.
У зв'язку з неотриманням страхових виплат позивач потрапив в тяжке матеріальне становище, що негативно відображається на його стані здоров'я, так як позивач є інвалідом війни З групи та потребує відповідного лікування, що пов'язане з придбанням лікарських засобів та ліків.
Завдану моральну шкоду завдану лікарем КНП «Синельниківська ЦРЛ» СМР ОСОБА_3 внаслідок порушення конституційні права у сфері соціального страхування позивач оцінює в сумі 5000 грн.
Для представництва та захисту інтересів позивач уклав адвокатську угоду про представництво та захист інтересів від 21.02.2020 року. Відповідно до п 4. зазначеної угоди, порядок оплати за даним договором узгоджується сторонами додатково оформленими угодами. 10.10.2020 року позивачем укладено додаткову угоду про представництво та захист інтересів. Згідно п 2 додаткової угоду про представництво та захист інтересів клієнт зобов'язаний здійснити оплату послуг адвокату у розмірі 3000 грн.
Просить зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» вчинити певні дії, а саме видати ОСОБА_1 новий листок непрацездатності з позначкою "дублікат"; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну моральну шкоду розмірі 5000 грн.; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 3000 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що в період з 22.08.2019р. по 20.09.2019р. позивач ОСОБА_1 дійсно знаходився на амбулаторному лікуванні в КНП «Синельниківська ЦМЛ'СМР» у лікаря - хірурга Донського С.В. Після закінчення лікування позивачу було видано листок непрацездатності серія АДС № 387436 з 22.08.2019р. по 20.09.2019р. Позивач повернув листок непрацездатності серія АДС № 387436 з 22.08.2019р. по 20.09.2019р. лікарю - хірургу ОСОБА_5 на підставі того, що було порушено заповнення форми первинної облікової документації №025/о (Наказ МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 п.п. 23). При перевірці повернутого лікарняного листа посадовими особами КЗ «Синельниківська ЦРЛ» ДОР» (нині реорганізована в КНП «Синельниківська ЦМЛ'СМР») помилку (механічну) було виправлено та лист непрацездатності повернуто позивачу, про що свідчить запис в журналі про видачу та закриття листа непрацездатності серія АДС № 387436 (ф ОЗб/о) та відповідає датам видачі та закриття лікарняного. ОСОБА_1 в своїй позовній заяві не надав суду доказів, котрі б свідчили про порушення особистих немайнових прав позивача. Твердження позивача про порушення його особистих немайнових прав та завдання моральної шкоди не підтверджено жодним належним і допустимим засобом доказування в розумінні ст.57-59 ЦПК України. А отже, враховуючи вищевикладене, котре у своїй сукупності свідчить про безпідставність позовних вимог позивача, просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
Крім того, відповідач надав пояснення, в яких посилається на те, що відповідно до п. 12 «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (z1454- 04 ) зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 р. за N 1456/10055 де зазначено, що у разі втрати ЛН ( га454-04 ) оформлення дубліката ЛН здійснюється лікуючим лікарем при наявності довідки з місця роботи про те, що виплата за цим ЛН не здійснювалася. У верхньому правому кутку ЛН зазначається "дублікат", у графі "Звільнення від роботи" одним рядком записується весь період непрацездатності, що підтверджується підписом і печаткою лікуючого лікаря та голови лікарсько-консультативної комісії. У медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого робиться відповідний запис із зазначенням номера дубліката ЛН. А отже, враховуючи вищевикладене, дублікат листка непрацездатності серія АДС №387436, буде виданий позивачу ОСОБА_1 після дотримання п. 12 «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності».
Третя особа - Синельниківське відділення фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області надало пояснення на позовну заяву, в яких зазначає, що ТОВ «Студія Арт Бетон» ЄДРПОУ 35534729), який є страхувальником та зареєстрований у Синельниківському відділенні управління з 12.11.2007 р. за номером 120330003275, заява-розрахунок на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам по листку непрацездатності АДС №38 не надавалась.
Представник третьої особи - ТОВ «Студія «Арт Бетон» Перевощикова Т.М. надала пояснення, в яких зазначила, що ОСОБА_1 дійсно раніше працював на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ «Студія «Арт Бетон». Так, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Студія «Арт Бетон» та надав листок непрацездатності серії АДС № 387436 з 22.08.2019 по 20.09.2019 задля отримані допомоги по тимчасовій непрацездатності у вигляді матеріального забезпечення. Отримавши вказаний листок ТОВ «Студія «Арт Бетон» виявлено неповноту даних, що передбачаються Інструкцією «Про порядок заповнення листка непрацездатності», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004. В рамках відносин, що виникають у сфері загальнообов'язкового державної соціального страхування, ТОВ «Студія «Арт Бетон» як роботодавець, виступає страхувальником, ОСОБА_1 - застрахованою особою, права та обов'язки яких регулюються вказаним Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, що передбачено ч. 1 ст. 31 Закону України № 1105. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 9 Закону України № 1105 Фонд соціального страхування України та його робочі органи здійснюють перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності. Саме тому, з метою отримання консультацій та роз'яснень щодо правомірності та безспірності листка непрацездатності серії АДС № 387436 та подальших дій, ТОВ «Студія «Арт Бетон» був направлений запит разом з копією цього документа до Синельниківського відділення Фонду соціального страхування України. Як вбачається з відповіді № 29.1-07/1732 від 06.12.2019 Синельниківського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Дніпропетровській області Фонду Соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості видачі та продовження листка непрацездатності серії АДС № 387436 встановлено, що медична картка амбулаторного хворого (форма М»025/о) в лікувальному закладі відсутня і тим самим унеможливлює перевірку обґрунтованості видачі та продовження листка непрацездатності, що є грубим порушенням п.п. 23 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 025/0 «Медична картка амбулаторного хворого М» (наказ МОЗ України від 14.02.2012 №110); листок непрацездатності серії АДС № 387436 з 22.08.2019 по 20.09.2019 був виданий та продовжений одноособово лікарем ОСОБА_5 , що є грубим порушенням вимог п. 2.2 Інструкції №455 про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян; перевірити обґрунтованість видачі та продовження листка непрацездатності неможливо. Матеріальне забезпечення по вищевказаному документу можливе тільки після надання, вивчення та аналізу необхідної медичної документації згідно наказів МОЗ України. Враховуючи викладене, керуючись нормами законодавства, що регулюють відносини, які виникають у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, та на вимогу позивача ОСОБА_1 , ТОВ «Студія «Арт Бетон» повернула йому оригінал листка непрацездатності серії АДС № 387436 для належного оформлення ним документа. Щодо позовних вимог Позивача в частині видачі дубліката листка непрацездатності, то позивач ОСОБА_1 не звертався до ТОВ «Студія «Арт Бетон» із заявою про отримання довідки з місця роботи про те, що виплата за цим листком непрацездатності не здійснювалася, в зв'язку з чим така довідка йому не надавалась. Тому позивачем не доведено факт порушення його прав та звернення у передбаченому законодавством порядку та неможливість отримання дублікату у позасудовому порядку. З огляду на наведене, ТОВ «Студія «Арт Бетон» вважає, що підстав для задоволення позову немає. Щодо вимог позивача на відшкодування моральної шкоди, то позивачем не доведено наявності підстав для відшкодування моральної шкоди та не надано суду ні розрахунку моральної шкоди, ні доказів чи обґрунтування моральних страждань, спричинених діями відповідача. Крім цього, позивачем замовчується факт, що ним було отримано від ТОВ «Студія «Арт Бетон» на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 груді 2020 року кошти у розмірі 61123,70 грн. - відшкодування в рахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 10000,00 грн. - відшкодування моральної шкоди. Отже, позивач мав матеріальне забезпечення, що фактично спростовує його посилання на тяжке матеріальне становище, що негативно відобразилось на стані його здоров'я, що нібито було викликано діями відповідача. Щодо пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Синельниківського відділення фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області (управління виконавчої дирекції), дійсно, ним, як страхувальником у тлумаченні норм Закону України №1105 заява-розрахунок на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам по листку непрацездатності АДС №387436 не оформлювалась, відповідно до ст. 34 цього Закону. Однак, одночасно з цим, Синельниківське відділення фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області (управління виконавчої дирекції) замовчує факт, що саме ним як робочим органом Фонду соціального страхуванням України проводилась перевірка щодо листка непрацездатності серії АДС № 387436, за результатом якої було встановлено, що вказаний документ виданий із порушеннями Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №025/0 «Медична картка амбулаторного хворого» та Інструкції №455 «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», в зв'язку з чим обґрунтованість видачі та продовження листка непрацездатності перевірити неможливо, а матеріальне забезпечення по вищевказаному документу можливе тільки після надання, вивчення та аналізу необхідної медичної документації згідно наказів МОЗ України. Саме Фонд соціального страхування України та його робочі органи, а не роботодавець як страхувальник, уповноважені законодавством не тільки на здійснення повноцінної, належної перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, а мають право також отримувати необхідні пояснення з питань, що виникають під час перевірки, в тому числі порушувати питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства у сфері соціального страхування.
Щодо витрат позивача на правову допомогу зазначають, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Між позивачем та Адвокатським Об'єднанням «Лібертас» укладена адвокатська угода про представництво та захист інтересів перед третіми особами в цивільній, господарській, адміністративній справах та у кримінальному провадженні, відповідно до умов якого порядок оплати за даним договором узгоджується сторонами додатково оформленими угодами (розділ 4 Порядок розрахунків по угоді). 10.10.2020 між позивачем та Адвокатським Об'єднанням «Лібертас» укладено додаткову адвокатську угоду до адвокатської угоди від 21.02.2020, відповідно до якої адвокат, в особі АО «Лібертас» приймає на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу у ведені справи, про зобов'язання вчинити певні дії, та відшкодування моральної шкоди КЗ «Синельниківська ЦРЛ». Згідно додаткової угоди встановлений розмір оплати послуг АО «Лібертас» у вигляді 3000,00 грн. без ПДВ. Позивачем не надано доказів на підтвердження повного обсягу наданих послуг АО «Лібертас», які чітко передбачені п.1 додаткової угоди від 10.10.2020. Крім того, поданий акт виконаних робіт від 19.01.2021 між АО «Лібертас» та ОСОБА_1 підписаний сторонами без зазначення вартості робіт, не містить посилання ні на адвокатську угоду від 21.02.2020, ні на додаткову угоду від 10.10.2020 до адвокатської угоди, в зв'язку з чим не можливо встановити, що дійсно даний акт відноситься до надання правничої допомоги відповідно до визначених вище угод. Отже, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження повного обсягу наданих послуг правничої допомоги, детального опису звіту (наданих послуг), їх вартості та розходження за змістом в поданих документах підтвердження правових витрат позивача, визначена ним у позові сума витрат на правову допомогу не піддягає відшкодуванню на підставі ст. 137 ЦПК України.
Позивач у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача- Комунального некомерційного підприємства «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» Мітаревська В.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.
Представник третьої особи - в.о.начальника Синельниківського відділення фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області Приходько Н.В. надала заяву про розгляд справи без участі їх представника та просить врахувати письмові пояснення при прийнятті рішення.
Представник третьої особи -ТОВ «Студія «Арт Бетон» в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні судом також були допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, вивчивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного.
Згідно відповіді Комунального некомерційного підприємства «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» № 28 серпня 2020 року № 830 на адвокатський запит від 26 серпня 2020 року № 26-08/20 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в КЗ «Синельниківська ЦРЛ «ДОР» (назву змінено з 07 листопада 2019 року) у лікаря хірурга ОСОБА_5 , виданий листок непрацездатності серія АДС № 387436 з 22.08.2019 р. по 20.09.2019 р.
Згідно з Рішенням уповноваженого із соціального страхування ТОВ «Студія «Арт Бетон» ОСОБА_8 від 09 грудня 2019 року, оскільки листок непрацездатності АДС № 387436 був виданий та продовжений одноособово лікарем ОСОБА_5 , чим порушено вимоги п, 2.2 Інструкції №455 про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, а медична картка амбулаторного хворого (форма №025/о) в лікувальному закладі відсутня, чим грубо порушено вимоги п.п. 23 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №025/0 «Медична картка амбулаторного хворого №__» (наказ МОЗ України від 14.02.2012 №110), уповноважений із соціального страхування вирішив повернути ОСОБА_1 листок непрацездатності серії АДС №387436 за період з 22.08.2019 по 20.09.2019; питання про призначення виплати матеріальної допомога по тимчасовій непрацездатності вирішити після належного оформлення листка непрацездатності АДС №387436 за період з 22.08.2019 по 20.09.2019.
Відповідно до розписки від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 взяв на руки лікарняний лист для до оформлення АДС №387436.
Згідно Журналу реєстрації листків непрацездатності, який розпочато 25 червня 2019 року та закінчено 17 вересня 2019 року №4-а, ОСОБА_1 видано та закрито листок непрацездатності серія АДС № 387436.
Відповідно до п.п.1.1. Наказу МОЗ України № 455 від 13.11.2001 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Підпунктом п.п. 1.3.1. даного Наказу встановлено, що листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах. Підпунктом 1.4.1 Наказу право видачі листків непрацездатності надано лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров'я. Відповідно до п.п. 2.2. при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 15 календарних днів. Якщо непрацездатність триває понад 15 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК. Згідно п.1.13. у разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою "дублікат" на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.
Страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підлягають особи, які працюють на змовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Права, обов'язки та відповідальність роботодавця як страхувальника визначені ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та, відповідно до п.1 ч.2 даного Закону, роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Факт перебування позивача ОСОБА_1 на лікарняному у лікаря-хірурга ОСОБА_5 в період з 22.08.2019 по 20.09.2019 не оспорювався сторонами та був також підтверджений показами свідків ОСОБА_7 , який є головним лікарем КНП «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» , та завідувача поліклініки ОСОБА_6 .
Також свідки пояснили суду, що дійсно ОСОБА_1 звертався до них з приводу видачі дублікату листка непрацездатності, але йому було запропоновано звернутися з цим питанням спочатку до бухгалтерії підприємства, де він працював, для отримання довідки про відсутність нарахувань за лікарняним листком, чого він не зробив. Листок непрацездатності завідувач поліклінікою ОСОБА_6 вперше побачив коли проводилася перевірка. В листку непрацездатності стояв підпис лише лікаря-хірургі Донського Є.В., що є порушенням Наказу МОЗ України № 455 від 13.11.2001 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян». Під час перевірки було встановлено, що рішення про видачу дублікату листка буде переглянуто у разі надання хворим амбулаторної картки. Але амбулаторна картка позивачем не була надана.
Враховуючи, що на даний час амбулаторна картка позивача відсутня , що унеможливлює видачу дублікату лікарняного листка відповідачем, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту у судовому порядку.
Також судом встановлено, що за період тимчасової непрацездатності позивача - з 22.08.2019 по 20.09.2019 роботодавцем позивача - ТОВ «Студія Арт Бетон», як страхувальником, виплата забезпечення застрахованій особі за листком непрацездатності АДС №387436не здійснювалась, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Комунального некомерційного підприємства «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» видати ОСОБА_1 належним чином оформлений дублікат листка непрацездатності серії АДС №387436 підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з частиною першою ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини першої ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Пунктами 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На підтвердження своїх вимог про стягнення моральної шкоди позивач зазначив лише перелік обставин, які, на його думку, свідчать про заподіяння йому моральної шкоди, однак позивачем не надано будь-яких доказів у розумінні ст. 79, 81 ЦПК України на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру саме внаслідок неправомірних дій відповідача та з яких міркувань виходив позивач при визначенні розміру моральної шкоди.
Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи. Відсутність хоча б однієї складової виключає обов'язок по відшкодуванню шкоди.
У справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.
Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 825/1030/17.
Разом з тим, суду слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Верховним судом у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17 зазначено, що загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56).
В постанові Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі №464/3789/17 викладена правова позиція, згідно якої виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
З позовної заяви вбачається, що протиправні дії відповідача, які полягають у неодноразовому зверненні позивача з проханням усунути порушення при оформленні листка непрацездатності, викликали у позивача почуття ображеності та безпорадності, змусили витрачати час і зусилля для поновлення порушених прав, тобто позивач зазнав моральної шкоди.
Однак, такі доводи не можуть слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково підтверджена належними та допустимими доказами.
Проте, позивачем не доведено, в чому безпосередньо полягає завдана йому моральна шкода, не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності моральної шкоди.
Суд зазначає, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.
Беручи до уваги те, що позивачем не доведено і не надано суду відповідних доказів завдання йому моральної шкоди, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині вимог.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога позивачу у справі надавалась адвокатом Піддубцевим В.І. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2417), який здійснює свою адвокатську діяльність у складі Адвокатського об'єднання «Лібертас».
Підставами для надання відповідачу правничої допомоги адвокатом Піддубцевим В.І. були:
- адвокатська угода про представництво та захист інтересів перед третіми особами у цивільній, господарській, адміністративній справах та у кримінальному провадженні від 21 лютого 2020 року, укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ;
-Додаткова адвокатська угода від 10 жовтня 2020 року до адвокатської угоди про представництво та захист інтересів перед третіми особами у цивільній, господарській, адміністративній справах та у кримінальному провадженні від 21 лютого 2020 рокую, укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , згідно якої вартість послуг адвоката становить 3000,00 грн.;
- Ордер на надання правничої (правової) допомоги № 000032 від 21 лютого 2020 року
- акт виконаних робіт від 19 січня 2021 року;
- квитанція до прибуткового касового ордера від 20 січня 2021 року.
Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у даній справі, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Доводи позивача про те, що його інтереси представляли два адвоката, а тому витрати на правничу допомогу можуть бути значно більшими, нічим не підтверджені. Витрати на правову допомогу , надану адвокатом Миргородським В.П., в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» видати ОСОБА_1 належним чином оформлений дублікат листка непрацездатності серії АДС №387436.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Синельниківська центральна міська лікарня» Синельниківської міської ради» (код ЄДРПОУ 01989160, юридична адреса: Дніпропетровська область м.Синельникове вул.Миру, 52) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди - відмовити.
На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 02 грудня 2021 року.
Суддя Я. Ю. Костеленко