Справа № 186/1002/21
Номер провадження № 2/0186/399/21
01 грудня 2021 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Демиденко С.М.
секретар - Фадєєва Т.Б.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 26 липня 2021 року на підприємстві де вона працює надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.06.2021 року ВП №65846002, з якої вона довідалася що на підставі виконавчого напису №24442 виданого 28.04.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Остапенко Є.М. з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість в сумі 22122,30 гривень на користь відповідача.
Оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було враховано відсутності безспірності заборгованості, не враховано що кредитний договір не є підставою безспірного стягнення, вважає що немає іншого виходу, як звернутися з даною позовною заявою до суду за захистом своїх порушених прав, шляхом визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №24442 від 28 квітня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Українські фінансові операції» в сумі 22122,30 грн.
Позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.
Відповідач у справі ТОВ «Українські фінансові операції» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Третя особа у справі приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С., в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав копії матеріалів виконавчого провадження №65846002 від 17.06.2021 року.
Третя особа у справі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
З копії кредитного договору №1330436 від 07.02.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ДЖЕНЕСІС ФІНАНС» позику в розмірі 3000,00 грн на строк з 07.02.2019 року до 07.03.2019 року, з фіксованою процентною ставкою - 693,5% на рік. /а.с. 31-32/.
З копії виконавчого напису нотаріуса вбачається, що ТОВ «ДЖЕНЕСІС ФІНАНС» відступлено право вимоги за кредитним договором №1330436 від 07.02.2019 року ТОВ «ФК «ВЕРОНА» на підставі Договору відступлення права вимоги №07-23/05 від 23 травня 2019 року, в подальшому ТОВ «ФК «ВЕРОНА» відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Українські фінансові операції» на підставі Договору факторингу №2-31/08-В від 31 серпня 2020 року /а.с.33/
В подальшому ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., з заявою на вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за кредитним договором № 1330436 від 07.02.2019 року у розмірі 22122,30 грн.
28.04.2021 року приватний нотаріус Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис №24442 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за період з 22.05.2019 року по 28.04.2021 року за кредитним договором №1330436 від 07.02.2019 року у розмірі 22122,30 грн, з яких: 3000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1653 грн - заборгованість за процентами; 16 539,30 - заборгованість за пенею /а.с.33/.
17.06.2021 ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області з заявою про примусове виконання виконавчого напису №24442 /а.с.30/.
17.06.2021 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області відкрив виконавче провадження № 65846002 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №24442 /а.с.37/.
25.06.2021 року приватний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату позивача /а.с.44/.
28.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
- оригінал нотаріально посвідченої угоди;
- документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Як встановлено судом, договір кредиту № 1330436 від 07.02.2019 року було укладено в простій письмовій формі, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса /а.с. 31-32/.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.
Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не чинні.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 та від 29 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічний висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18).
Оспорюваним виконавчим написом з позивача стягнута заборгованість яка склалася за період з 22.05.2019 року по 28.04.2021 року, яка серед іншого складається з процентів за договором за цей період в сумі 1653,00 грн. В той же час строк кредитування за договором №1330436 від 07.02.2019 року становить 1 місяць до 07.03.2020 року /п.4.2. договору/.
Також як свідчить усталена практика Великої Палати Верховного Суду, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
З наведеного випливає, що припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 і підтриманий у постановах Верховного Суду від 09.01.2019 у справі №183/179/16, від 06.03.2019р. у справі №216/750/16-ц, від 12.11.2018р. у справі №404/162/17, від 03.10.2018р. у справі №635/7285/14-ц, від 25.09.2018р. у справі №915/765/17, від 07.08.2018р. у справі №924/16/17.
Таким чином, кредитна заборгованість, у зв'язку з наявністю якої було вчинено оспорюваний виконавчий напис, не є безспірною, а тому позов в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору слід здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, - суд
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 24442 від 28 квітня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, вул. Загородня, буд.15, офіс 313, м. Київ, 03150, витрати на сплату судового збору в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя С.М. Демиденко