Справа № 185/9343/15-ц
Провадження № 2/185/187/21
22 листопада 2021 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Астапчук Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/9343/15-ц за позовом комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,-
26 серпня 2015 року комунальне підприємство “Павлоградтеплоенерго” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 17608 грн. 24 коп.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що комунальне підприємство “Павлоградтеплоенерго” надавало послуги теплопостачання відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. Плата за послуги теплопостачання повинна проводитись відповідачем своєчасно на розрахунковий рахунок підприємства щомісячно за фактично отриману теплову енергію. Однак відповідач плату за послуги теплопостачання фактично комунальному підприємству “Павлоградтеплоенерго” не сплатив. В результаті за період з 01.10.2002 року по 01.05.2015 року утворилась заборгованість перед КП “Павлоградтеплоенерго” в сумі 17608 грн. 24 коп.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року у справі № 185/9343/15-ц позов комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго” заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 17608 (сімнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 24 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго” судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2020 року у справі № 185/9343/15-ц заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задоволено у повному обсязі. Заочне рішення 10 грудня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію скасовано та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 березня 2020 року о 11:00 годині за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно заяви про перегляд заочного рішення відповідач стверджує, що у квартирі АДРЕСА_1 не зареєстрована, договір між відповідними комунальними службами укладається із споживачем, який є власником або зареєстрований за відповідною адресою. З документів наданих позивачем - договору від 16.09.2008 року та від 15.10.2015 року не вбачається на підставі яких документів укладено дані договори. Відповідач не є власником житла, не зареєстрована за вказаною у позові адресою, отже позивачем не доведено, що саме ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг. Позивач надав розрахунок заборгованості з 01.10.2002 року по 01.05.2015 року, при цьому надав договір про надання послуги від 16.09.2008 року, отже позивач не надав доказів, що з 01.01.2002 року відповідач як споживач зобов'язана була сплачувати комунальні послуги за спожиту теплову енергію, тобто до укладення договору від 16.09.2008 року. Також відповідач стверджує, що договір від 15.10.2015 року вона не підписувала особисто та не укладала з позивачем, договір містить підпис не відповідача, а іншої невідомої особи. Стягнення з відповідача заборгованості з жовтня 2002 року по травень 2015 року в сумі 17608,24 грн. утворилась поза межами позовної давності та поза межами договору від 16.09.2008 року. Межі позовної давності за позовом обчислюються з 01.05.2012 року по 01.05.2015 року, станом на 01.05.2012 року нарахована заборгованість 11091,19 грн., з 01.05.2012 року по 01.05.2015 року заборгованість становить - 6517,05 грн. (17608,24грн.-11091,19грн.).
Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року клопотання відповідача про витребування доказів у даній цивільній справі задоволено. Зобов'язано комунальне підприємство “Павлоградтеплоенерго” надати суду не пізніше п'яти днів з моменту отримання ухвали суду: -оригінал договору №2622/0 про реструктуризацію заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги теплопостачання (опалення та гаряче водопостачання) від 15.10.2015 року; -оригінал договору №601020051 про надання населенню послуг з теплопостачання від 16.09.2008.
15 лютого 2021 року на адресу суду надійшли витребувані документи.
Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року призначено у справі почеркознавчу експертизу за клопотанням відповідача, на вирішення експерту поставити питання:
Чи виконаний підпис в договорі від 16.09.2008 року № 601020051 про надання населенню послуг з теплопостачання за адресою АДРЕСА_2 , який укладено з комунальним підприємством «Павлоградтеплоенерго», ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?
Чи виконаний підпис в договорі від 15.10.2015 року № 2622/0 про реструктуризацію заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги теплопостачання за адресою АДРЕСА_2 , який укладено з комунальним підприємством «Павлоградтеплоенерго», ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?
Однак від експертної установи надійшло повідомлення від 06.08.2021 року про неможливість проведення експертизи через відсутність оплати вартості судової почеркознавчої експертизи.
05 жовтня 2021 року на адресу суду були повернуті матеріали даної цивільної справи.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву згідно з якою позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу за його відсутності, та у разі неявки відповідача провести заочний розгляд справи.
Представник відповідача, відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявку до суду не повідомили.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнов проти України”, згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема “Юніон Аліментаріа проти Іспанії” від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого королівства” від 28.10.1998 року та “Круз проти Польщі” від 19.06.2001 року.
Відповідач оплату експертизи не здійснила, незважаючи на те, що згідно свого клопотання гарантувала її оплату, в судове засідання вкотре не з'явилась, була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Суд вважає таку поведінку відповідача направленою на затягування розгляду даної цивільної справи, тому враховуючи тривалість розгляду справи, вважає можливим розглянути справу в судовому засіданні 22.11.2021 року на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 уклала з КП “Павлоградтеплоенерго” 16.09.2008 року договір № 601020051 про надання населенню послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , як споживач послуг.
Згідно з п.4.12 вказаного вище договору споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані послуги.
Згідно п.8.2 вказаного договору дебіторська заборгованість на момент укладання даного договору складає 3723,62 грн на 01.09.2008 року і споживач зобов'язується погасити її з поточними платежами.
Виходячи з наведеного вище, комунальне підприємство “Павлоградтеплоенерго” надавало послуги теплопостачання за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору про надання населенню послуг з теплопостачання № 601020051 від 16.09.2008 року, який укладено з відповідачем, заборгованість, яка утворилась на момент укладання цього договору станом на 01.09.2008 року склала 3723,62 грн і ОСОБА_1 зобов'язалась її оплатити згідно умов укладеного договору.
Оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою надання послуг: АДРЕСА_2 , споживач - ОСОБА_1 .
15.10.2015 року між ОСОБА_1 та КП "Павлоградтеплоенерго" укладено договір №2622/0 про реструктуризацію заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги теплопостачання (опалення та гаряче водопостачання), згідно якого підприємство надає громадянину розстрочку сплати боргу за послуги теплопостачання, що утворилася станом на 01.10.2014 року, на суму 15246,59 грн. з 01.10.2015 року до 01.10.2020 року.
Згідно з п.4 вказаного вище договору громадянин зобов'язується забезпечити своєчасну сплату розстрочених сум боргу згідно з умовами, визначеними цим кодексом, у разі розірвання договору при відчуженні житлового приміщення, сплатити невнесену суму розстроченого боргу та суму нарахованої пені.
Згідно п.7 договір набирає чинності з моменту укладення, але не раніше ніж 01 липня 2003 року, і діє до 01.10.2020 року.
Виходячи з розрахунку заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , плата за послуги теплопостачання не проводилась своєчасно на розрахунковий рахунок підприємства щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, що настає розрахунковим.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.162 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Обов'язок оплатити надані послуги з теплопостачання встановлено ст.19 Закону України "Про теплопостачання".
Частиною 1 ст. 32 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на підставі договору дарування від 16.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу, Дніпропетровської області Русановою О.Г.
Однак, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання, яка утворилась у період з 01.10.2002 року по 01.05.2015 року, тобто до укладення договору дарування від 16.05.2018 року.
Згідно довідки КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 07.12.2015 року станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 , було зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 15.12.1998 року.
Судом встановлено, що споживачем послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 , була ОСОБА_1 .
Згідно позову, комунальне підприємство “Павлоградтеплоенерго” просить стягнути заборгованість з оплати послуг теплопостання саме зі споживача.
Твердження відповідача, що вона не підписувала договір №601020051 від 16.09.2008 року та договір №2622/0 від 15.10.2015 року не підтверджено належними та допустимими доказами.
Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1,5 ст.81 ЦПК України).
В частині 3 статті 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено обов'язок відповідача довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, шляхом подання до суду належних та допустимих доказів.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, що визначено в частині 7 ст.81 ЦПК України.
Відповідач не оплатила вартість судової почеркознавчої експертизи, не з'являлась в судові засідання.
Відповідач згідно умов договорів №601020051 від 16.09.2008 року та №2622/0 від 15.10.2015 року зобов'язалась оплатити заборгованість з оплати послуг з теплопостачання, яка утворилась у період з 01.10.2002 року по 01.10.2014 року в розмірі 15246,59 грн. При цьому в період з 01.10.2014 року по 01.05.2015 року КП “Павлоградтеплоенерго” продовжило надавати послуги та нараховувати споживачу оплату за надані послуги.
Те, що відповідач станом на 01.05.2015 року була споживачем послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується укладенням нею та підписанням 15.10.2015 року договору №2622/0 про реструктуризацію заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги теплопостачання (опалення та гаряче водопостачання).
Твердження ОСОБА_1 , що вона не була споживачем послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , не підтверджено належними та допустимими доказами.
Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 26.08.2015 року, відповідач підтвердила розмір своєї заборгованості з оплати послуг з теплопостачання шляхом укладення договору реструктуризацію заборгованості 15.10.2015 року, строк позовної давності у даній справі не може бути застосований.
Як вбачається з особового рахунку, оформленого на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , утворилась заборгованість за оплату послуг з теплопостачання перед Комунальним підприємством “Павлоградтеплоенерго” в розмірі 17608 грн. 24 грн., яка до цього часу добровільно відповідачем не погашена.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Позов комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго” заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 17608 (сімнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго” судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Позивач - Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго», код ЄДРПОУ 03342250, місцезнаходження якого зареєстровано за адресою: 51413, м. Павлоград, вул.Промислова, буд. 13-А.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. О. Врона