Справа № 331/3246/21
Провадження № 3/331/1377/2021
01 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 270830 від 08.06.2021 року, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до опису протоколу серії ААБ №270830 від 08.06.2021 року - 08.06.2021 року о 20-32 годин в м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Глісерна біля буд. 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA CERATO державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки не проводився, у зв'язку із відмовою, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування відсторонений, шляхом передачі тверезому водію, про повторність попереджений. Велась безперервна відео фіксація на боді камеру АР00497.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судові засідання призначені на 13.07.2021, 27.07.2021, 27.09.2021, 19.10.2021, 01.12.2021 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі.
Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Так, ОСОБА_1 був обізнаний щодо вищевказаної події, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду хоча б поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду..
Судом було здійснено всі можливі заходи для виклику до судового засідання ОСОБА_1 .. Судові повістки повертаються до суду через те, що останній їх не отримує, хоча сам правопорушник в своїх клопотаннях зазначив адресу, за якою проживає. Разом з тим особисто через канцелярію суду ОСОБА_1 неодноразово подавав клопотання про перенесення судових засідань. Те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності слідкує за рухом розгляду справи підтверджується тим, що не отримуючи судових повісток надісланих судом в паперовому вигляді та на мобільний телефон, ОСОБА_1 надсилав клопотання про відкладення розгляду справи на дату розгляду, призначену судом.
Окрім цього, доводи ОСОБА_1 щодо відкладення розгляду справи в четверте для звернення ним за правовою допомогою, суд розцінює як зловживання правом на звернення за правовою допомогою, адже за 6 засідань, які були призначені судом, йому надавалась можливість та час звернутись за правовою допомогою.
Твердження ОСОБА_1 щодо необізнаності суті правопорушення, яке йому інкримінується суд також не бере до уваги, адже в протоколі складеному відносно останнього, проставлений підпис про одержання другої копії протоколу, більш того, ОСОБА_1 двічі знайомився з матеріалами справи, про що в матеріалах справи зазначено в його заявах.
Вказані дії особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, свідчить про намагання зловживати своїми процесуальними правами для затягування розгляду справи.
Суд вважає, що неявка учасників провадження, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вказаний висновок суду, ґрунтується на наступному.
Велика палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд наголошує, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством(стаття 1 КУпАП).
Таким чином, суд вважає, що розгляд справи за відсутністю учасників справи не є порушенням прав і свобод останнього та не перешкоджає розгляду справи.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймаєтьсяв конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Отже Правилами дорожнього руху на особу, які є водієм покладаються додаткові обов'язки та обмеження, яких вона повинна дотримуватися у зв'язку із тим, що експлуатує об'єкт підвищеної небезпеки.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Тобто, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є керування транспортним засобом та відмова особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Виконання вищевказаного пункту 2.5. Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме:
- Протоколом від 08.06.2021 року серії ААБ №270830, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, що є критеріями ознак алкогольного сп'яніння, які передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 08.06.2021 року, згідно огляду якого виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, огляд із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest drager не проводився у зв'язку із відмовою;
- відеозаписом з відеореєстратора, розташованого в службовому автомобілі патрульних поліцейських, де зафіксовано рух автомобіля KIA CERATO державний номерний знак НОМЕР_1 08.06.2021 року о 20-32 годин, після припаркування даного автомобіля, з нього виходить саме ОСОБА_1 .. Таким чином даним відеозаписом зафіксовано факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1
- відеозаписі з нагрудних камер поліцейських АР-0197 вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було неодноразово запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, на що він відмовився. Також йому неодноразово було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду, натомість ОСОБА_1 вчиняв дії, які суд може розцінювати як дії, націлені на відмову від проходження вищевказаного огляду, а саме: повідомляв, що йому погано, однак при прибутті карети швидкої допомоги відмовлявся від допомоги, поводив себе зухвало та інше. Така поведінка ОСОБА_1 продовжувалася протягом тривалого часу. Сукупний аналіз поведінки ОСОБА_1 свідчить про його не бажання проходити огляд у медичному закладі та на місці зупинки,та про фактичну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначене направлення на огляд складене із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень порядку зупинки транспортних засобів та порядку проведення огляду на стан сп'яніння з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебуваютьу стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та на місці зупинки.
Вказане діяння останнього підпадає під диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, тобто є адміністративним правопорушенням, для ознак якого не обов'язково встановлювати факт керування особою транспортним засобом в стані сп'яніння.
Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП настає, зокрема, і в разі відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007 року, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
На підставі викладеного, з урахуванням характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, у відповідності до Закону України „Про судовий збір” з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 30, 34, 35, ст.130, 283-284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати штрафу при накладенні адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.(Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір Стягувач: Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.М. Кольц