79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
18 червня 2010 р. № 2а-362/10/1370
11 год. 11 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гулика А.Г.;
секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,
за участю:
представника позивача: Федоровича Т.О.;
відповідач: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_2 про спонукання до вчинення дій, -
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд зобов'язати відповідача виконати вимоги припису від 09.06.2009 року № 7/14 та демонтувати прибудову до балкону квартири, а також привести фасад та при будинкову територію до попереднього стану.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому, суд ухвалив розглядати справу без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки, відповідач жодних заперечень проти позову не подав, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено розгляд і перевірку звернення прокуратури м. Стрия від 03.03.2009 року № 08/701 вих. з підстав проведення самовільних добудов до житлових будинків мешканцями м. Стрия Львівської області, за результатами якої складено акт від 09.06.2009 року та протокол від 09.06.2009 року № 7/16 про порушення ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, ч. 3 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З вказаного акту вбачається, порушення відповідачем ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ, а саме, здійснення добудови до квартири за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу на виконання будівельних робіт та без погодженої проектної документації.
На підставі встановленого порушення, позивачем прийнято постанову від 10.06.2009 року № 7/16 по справі про адміністративне правопорушення, якою відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп. та винесено припис від 09.06.2009 року № 7/14 про добровільний демонтаж добудови квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та приведення фасаду та при будинкової території будинку до попереднього стану протягом двохмісячного терміну.
Спір між сторонами виник з приводу виконання припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 09.06.2009 року № 7/14.
Суд зазначає, що правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій визначається Законом України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ.
Поняття дозволу на виконання будівельних робіт, порядок та підстави його отримання визначається ст. 29 цього Закону.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 29 Законом України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ, дозвіл на виконання будівельних робіт -документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ч. 16 ст. 29 цього Закону, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Крім цього, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх наданні.
Порядок та умови надання дозволу регулюється Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273.
Згідно з п. 1.1. зазначеного Положення, дозвіл на виконання робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) на виконання будівельних робіт, надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання будівельних робіт без такого дозволу забороняється.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності регулюються Законом України «Про архітектурну діяльність»від 20.05.1999 року № 687-ХІV, який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Відповідно до ст. 1 цього Закону, об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) -будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
Згідно з ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»від 20.05.1999 року № 687-ХІV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
Обов'язки власників та користувачів об'єктів архітектури визначені ст. 28 цього Закону. Положення цієї статті передбачають, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані: утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його архітектурно-технічному паспорті, встановлених місцевими правилами забудови населених пунктів, а також вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури; у разі необхідності внесення змін до об'ємно-просторових, планувальних та інших рішень об'єкта архітектури розробляти відповідну проектну документацію згідно з вимогами архітектурно-технічного паспорта об'єкта, погоджувати, затверджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законодавством порядку; зберігати комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, та передавати цю документацію новому власнику.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п. 1 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 225, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцію та її територіальними органами.
При цьому, з метою виконання покладених завдань у сфері державного контролю, Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи наділені, зокрема, функціями щодо видачі замовникам (забудовникам) та реєстрація в установленому порядку дозволів на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств, а також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень тощо.
Відповідно до п. 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року № 225, інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків, складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства.
Відповідачем не представлено суду доказів про виконання припису інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частин 2, 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -
1.Позов задоволити.
2.Зобов'язати ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2) виконати вимоги припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 09.06.2009 року № 7/14, а саме, демонтувати прибудову до балкону квартири АДРЕСА_2.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 червня 2010 року.
Суддя Гулик А.Г.