ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" червня 2010 р. Справа № 2а-2719/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Басай О.В.
при секретарі Короташ О.Б.
за участі:
представника позивача -Левчук І.М., Попик І.Ю, П'ятакова О.М.;
представника відповідача -Ткачівська О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень»
до відповідача: Територіальної державної інспекції праці в Івано-Франківській області
про визнання протиправними дій та скасування припису №09-01-101/262-223 від 17.09.2009 року,-
Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень»звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції праці в Івано-Франківській області про скасування припису №09-01-101/262-223 від 17.09.2009 року та визнання протиправними дій державного інспектора праці Ткачівської Ольги Василівни щодо висновку про порушення вимог законодавства про працю, а саме, статей 57, 97, 94, 115 КЗпП України, статей 30, 34 Закону України «Про оплату праці»та недоврахування та невиплати працівникам дирекції заробітної плати за січень-липень 2009 року за 72865,4 годин.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, суду пояснили, що відповідачем була проведена перевірка за результатами якої складено Акт №09-01-101/262 від 17.09.2009 року, яким встановлено, що заробітна плата працівникам дирекції виплачувалась з порушенням вимог ст.115 КЗпП України, а також встановлено факти порушення обліку виконуваної роботи. На підставі Акту перевірки внесено Припис №09-01-101/262-223 від 17.09.2009 року. Зазначили, що висновки про порушення законодавства про працю не відповідають дійсності та фактичним обставинам. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила, суду пояснила, що проведеною перевіркою встановлені порушення законодавства про працю. Зокрема, встановлені факти несвоєчасної виплати заробітної плати, а також в табелях обліку робочого часу працівників позивача не проставлено відпрацьовані ними 72865,4 годин та не проведено оплату за ці години. Просила в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за дорученням Івано-Франківської транспортної прокуратури від 19.08.2009 року №944 була проведена перевірка додержання вимог законодавства про працю Відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень»ДГТО «Львівська залізниця», за результатами якої складено Акт №09-01-101/262 від 17.09.2009 року. Перевіркою встановлено, що заробітна плата працівникам дирекції виплачується з порушенням вимог ст.115 КЗпП України. Зокрема, заробітну плату за липень 2009 року виплачено 04, 11, 12, 14, 18, 19, 20, 21, 28, 31 серпня 2009 року. Заробітну плату за серпень 2009 року виплачено частково, а саме, 02.09.2009 року в сумі 19,2 тис. грн. (платіжні доручення №№2980, 2981, 2994); 10.09.2009 року в сумі 13,4 тис. грн. (платіжні доручення №№3075, 3076); 14.09.2009 року в сумі 14,2 тис. грн. (платіжні доручення №№3097, 3098).
Крім цього, перевіркою встановлено, що в дирекції не ведеться достовірний облік виконуваної працівниками роботи, чим порушено вимоги ст.30 Закону України «Про оплату праці»та Наказ Міністерства статистики України від 09.10.95 року №253 «Про затвердження типових форм первинного обліку». Зокрема, за січень-липень 2009 року в табелях обліку використання робочого часу працівників не проставлено відпрацьовані ними 72865,4 годин, а саме: чергових по дирекції -59 год.; поїзних диспетчерів -1289 год.; чергових по залізничній станції та їх начальників -40090,4 год.; старших чергових та чергових стрілочних постів -26246 год.; складачів поїздів по станціях Лужани та Неполоківці -2876 год; чергових по парку ст.Коломия -384 год.; чергових по вокзалу ст.Коломия; чергових видання довідок ст.Коломия -636 год.; сторожів ст. Неполоківці -764 год. А тому, вищевказаним працівникам за січень-липень 2009 року не було нараховано та виплачено заробітну плату за відпрацьовані 72865,4 годин.
Також в Акті перевірки зазначено, що в порушення вимог ст. 57 КЗпП України дирекцією були видані накази від 27.10.2008 року №412, від 27.11.2008 року №449, від 29.12.2008 року №482, від 23.01.2009 року №26, від 23.01.2009 року №27, від 10.03.2009 року №83 якими для працівників із змінним графіком роботи лінійних станцій 1, 2, 3, 4, 5 класу, відновних поїздів, запасних працівників відділу перевезень, комерційного відділу, пасажирського сектору відповідно в січні-травні 2009 року та з червня 2009 року до стабілізації фінансового стану встановлено режим неповної робочої зміни.
На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем внесено Припис №09-01-101/262-223 від 17.09.2009 року, яким зобов'язано позивача дотримуватись вимог статтей 57, 94, 97, 115 КЗпП України, статті 30 Закону України «Про оплату праці», Наказу Міністерства статистики України від 09.10.1995 року №253 «Про затвердження типових форм первинного обліку».
Відповідно до п.1.3. Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів (Затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 року №72 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2003 року за №432/7753) посадові особи Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (далі -Держнаглядпраці) та територіальних державних інспекцій праці (далі -ТДІП) (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) контролюють додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Перевірки, що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці та ТДІП, можна підрозділити на: планові та позапланові; за дорученням керівництва Держнаглядпраці та ТДІП, правоохоронних органів; за пропозиціями установ, організацій; за зверненнями громадян (пункт 1.4. вищезазначеного Порядку).
Пунктом 4.1. Порядку передбачено, що за результатами кожної перевірки обов'язково складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування -припис щодо їх усунення.
Судом встановлено, що перевірка позивача була проведена відповідачем за дорученням Івано-Франківської транспортної прокуратури №944 від 19.08.2009 року. За результатами перевірки складено Акт від 17.09.2009 року та Припис від 17.09.2009 року щодо усунення порушень законодавства про працю. За таких обставин, суд вважає, що перевірка позивача проведена з дотриманням Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів (Затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 року №72 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2003 року за №432/7753).
Щодо порушення позивачем статті 115 КЗпП України, а саме порушення строків виплати заробітної плати, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
З акту перевірки вбачається, що заробітну плату працівникам дирекції за липень 2009 року виплачено 04, 11, 12, 14, 18, 19, 20, 21, 28, 31 серпня 2009 року. Заробітну плату за серпень 2009 року виплачено частково, а саме, 02.09.2009 року в сумі 19,2 тис. грн. (платіжні доручення №№2980, 2981, 2994); 10.09.2009 року в сумі 13,4 тис. грн. (платіжні доручення №№3075, 3076); 14.09.2009 року в сумі 14,2 тис. грн. (платіжні доручення №№3097, 3098). В судовому засіданні представник позивача Попик І.Ю. зазначив, що заробітна плата працівникам дирекції виплачувалась по мірі поступлення коштів на розрахунковий рахунок, а тому мали місце порушення строків її виплати.
Згідно ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду і не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
За наведених обставин, суд вважає, що Припис №09-01-101/262-223 від 17.09.2009 року, яким зобов'язано позивача дотримуватись вимог статті 115 КЗпП України, а саме, регулярно і не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів виплачувати заробітну плату працівникам дирекції є правомірним.
Щодо порушення позивачем статтей 94, 97 КЗпП України, статті 30 Закону України «Про оплату праці»та Наказу Міністерства статистики України від 09.10.95 року №253 «Про затвердження типових форм первинного обліку», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
В статті 30 Закону України «Про оплату праці»№108/95-ВР від 24.03.1995 року зазначено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Судом встановлено, що за січень-липень 2009 року в табелях обліку використання робочого часу працівників не проставлено відпрацьовані ними 72865,4 годин, а саме: чергових по дирекції -59 год.; поїзних диспетчерів -1289 год.; чергових по залізничній станції та їх начальників -40090,4 год.; старших чергових та чергових стрілочних постів -26246 год.; складачів поїздів по станціях Лужани та Неполоківці -2876 год; чергових по парку ст.Коломия -384 год.; чергових по вокзалу ст.Коломия; чергових видання довідок ст.Коломия -636 год.; сторожів ст. Неполоківці -764 год. А тому, вищевказаним працівникам за січень-липень 2009 року не було нараховано та виплачено заробітну плату за відпрацьовані 72865,4 годин.
Зазначені обставини доведені в судовому засіданні наступними доказами: Актом перевірки №09-01-101/262 від 17.09.2009 року, Довідкою, яка складена під час перевірки державним інспектором праці Ткачівською Ольгою Василівною, поясненнями працівників дирекції, які надані на ім'я Івано-франківського транспортного прокурора, постановами про порушення кримінальних справ від 15.03.2010 року та від 30.03.2010 року (а.с.14-18, 192-205, 208-218)
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що Припис №09-01-101/262-223 від 17.09.2009 року, яким зобов'язано позивача дотримуватись вимог статтей 94, 97 КЗпП України, статті 30 Закону України «Про оплату праці»та Наказу Міністерства статистики України від 09.10.95 року №253 «Про затвердження типових форм первинного обліку»є правомірним.
Щодо порушення позивачем вимог статті 57 КЗпП України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Судом встановлено, що дирекцією були видані накази від 27.10.2008 року №412, від 27.11.2008 року №449, від 29.12.2008 року №482, від 23.01.2009 року №26, від 23.01.2009 року №27, від 10.03.2009 року №83 якими для працівників із змінним графіком роботи лінійних станцій 1, 2, 3, 4, 5 класу, відновних поїздів, запасних працівників відділу перевезень, комерційного відділу, пасажирського сектору відповідно в січні-травні 2009 року та з червня 2009 року до стабілізації фінансового стану встановлено режим неповної робочої зміни.
В пункті 5.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВП «Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень»зазначено, що для працівників працюючих щоденно по вісім годин: початок роботи о восьмій годині; закінчення роботи о сімнадцятій годині; перерва для відпочинку і харчування з дванадцятої години до тринадцятої години. В разі зменшення обсягів роботи, наявності простою можуть бути застосовані режими неповного робочого часу (дня, тижня) з дотриманням вимог ст.56 та ст.32 КЗпП України (а.с.86,87).
Розділом 4 Колективного договору Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень Львівської державної залізниці на 2009-2012 роки передбачено встановлювати тривалість робочої зміни понад 8 годин (крім працівників, що зайняті на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці) в порядку, визначеному правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також «Особливостями регулювання робочого часу і часу відпочинку окремих категорій працівників безпосередньо пов'язаних забезпеченням безпеки руху поїздів і обслуговуванням пасажирів на залізницях і метрополітенах України», які є невід'ємною частиною Галузевої угоди.
Додатком 11 до Колективного договору визначено перелік робіт, на яких за умовами виробництва працівник не має права відлучатися з робочого місця та використовувати час обідньої перерви на свій розсуд. Зокрема, це роботи поїзних диспетчерів дирекції залізничних перевезень, чергових по станціях: Бурштин, Ямниця, складачів поїздів відділу перевезень дирекції, закріплених за маневровими локомотивами по станціях Лужани та Неполоківці.
Пунктом 5.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку передбачено, що працівникам, котрі працюють в інших режимах, початок і кінець робочого дня, початок і закінчення перерви для відпочинку і прийому їжі встановлюється графіком змінності і затверджується керівником підприємства за погодженням з профспілковим комітетом. Тривалість робочого дня працівників не може перевищувати 12 годин.
Таким чином, ні Правилами внутрішнього трудового розпорядку, ні Колективним договором не передбачено встановлення неповної робочої зміни для вищезазначеної категорії працівників, а тому Припис №09-01-101/262-223 від 17.09.2009 року, яким зобов'язано позивача дотримуватись вимог статті 57 КЗпП України є правомірним.
Суд не приймає до уваги посилання представників позивача на те, що Актом перевірки та спірним Приписом зобов'язано дотримуватись вимог Наказу Міністерства статистики України від 09.10.95 року №253 «Про затвердження типових форм первинного обліку», який втратив чинність. При цьому, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки (виникнення спірних правовідносин) діяв Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», яким з 01.01.2009 року затверджено та введено в дію типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, в тому числі: 1.4 № П-5 «Табель обліку використання робочого часу». Даним наказом визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства статистики України від 09.10.1995 року №253.
Суд вважає, що посилання відповідача в Акті перевірки та спірному Приписі на Наказ Міністерства статистики України від 09.10.1995 року №253 є помилковим та не спростовує виявлені під час перевірки порушення законодавства про працю.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позовної вимоги про скасування Припису №09-01-101/262-223 від 17.09.2009 року слід відмовити.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні вимоги позивача про скасування Припису №09-01-101/262-223 від 17.09.2009 року, то слід відмовити в задоволенні вимоги про визнання протиправними дій державного інспектора праці Ткачівської Ольги Василівни щодо висновку про порушення вимог законодавства про працю, а саме, статей 57, 97, 94, 115 КЗпП України, статей 30, 34 Закону України «Про оплату праці»та недоврахування та невиплати працівникам дирекції заробітної плати за січень-липень 2009 року за 72865,4 годин, оскільки така вимога є похідною від першої, тобто прийняття по ній рішення прямо залежить від того чи буде задоволено першу позовну вимогу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача є не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Басай
Постанова в повному обсязі складена 08.06.2010 року