ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" червня 2010 р. Справа № 2a-1831/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Короташ О.Б.
за участю:
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Кос Т.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, вул. Грушевського, 18, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,77503
про скасування рішення №№ 3572-3582 від 14.05.2009 року,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за №3572, №3573, №3574, №3575, №3576, 3577, №3578, №3579, №3580, №3581, №3582 від 14.05.2009 року.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що у відповідності до вимог ч.9 п.9.3 п.п.9.3.2 та ч.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у разі несвоєчасної сплати страхувальником страхових внесків накладається штраф та нараховується пеня, при цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14 до Інструкції. В рішенні чітко зазначається період за який застосовано фінансову санкцію та нараховано пеню. Тобто, період починається з дати виникнення боргу, який погашається та закінчується датою його погашення (дата останнього платежу). В залежності від кількості днів затримки виноситься одне рішення про застосування штрафної санкції та нарахування пені на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за відповідні періоди в розмірі 10% - штрафна санкція та 0,1% - пеня. Рішення виноситься на наступний день після закінчення вищезазначених періодів. Зазначив, що відповідачем порушено строки застосування фінансових санкцій, які передбачені ст.250 Господарського кодексу України. Крім того, у відповідності до вимог ч.13 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.9.5 вищенаведеної Інструкції рішення вручається під розписку або надсилається страхувальнику протягом 3 робочих днів з повідомленням про вручення. Таким чином, при винесенні рішення не враховано всі норми законодавства, що свідчить про те, що вищезазначені рішення винесені з порушенням діючого законодавства, тобто є незаконними, а тому підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що оскаржувані рішення прийняті згідно вимог чинного законодавства. Крім того, з посиланням на положення ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказав, що строк позовної давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Зазначив, що у відповідності до вимого ст. 5 вищевказаного Закону, дія інших нормативно-правових актів на спірні правовідносини може поширюватись лише у випадках, передбачених Законом, або в частині, що йому не суперечить. Просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08.09.2008 року був складений акт про результати звірення особового рахунку ОСОБА_1 з якого вбачається, що при звіренні сплати страхових внесків за 2005-2008 роки на особовому рахунку платника знаходяться кошти, які він не сплачував, а відповідо до банківських виписок належить іншим СПД в сумі 8651, 01 грн. (а. с. 34).
08.09.2008 року відповідачем була прийнята вимога про сплату боргу позивачем в сумі 8651, 01 грн.(а. с. 38).
20.09.2008 року та 22.09.2008 року позивачем згідно квитанцій №20500011, №20800011 була сплачена заборгованість в сумі 8651, 01 грн.(а. с. 39).
14.05.2009 року відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за №3572 (винесене за період з 21.08.2007 року по 23.09.2008 року), №3573 (винесене за період з 21.07.2007 року по 22.09.2008 року), №3574 (винесене за період з 21.06.2007 року по 22.09.2008 року), №3575 (винесене за період з 21.05.2007 року по 22.09.2008 року), №3576 (винесене за період з 23.04.2007 року по 22.09.2008 року), №3577 (винесене за період з 21.03.2007 року по 22.09.2008 року), №3578 (винесене за період з 21.02.2007 року по 22.09.2008 року), №3579 (винесене за період з 22.01.2007 року по 22.09.2008 року), №3580 (винесене за період з 21.12.2006 року по 21.07.2008 року), №3581 (винесене за період з 21.11.2006 року по 15.07.2008 року), №3582 (винесене за період з 21.11.2006 року по 20.04.2007 року), (а. с. 8-18).
Відповідно до п. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч. 9 і 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом 3 робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Підпунктом 9.3.2 п. 9.3 ст. 9 Iнструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, передбачено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум;
- при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 % зазначених сум;
- при затримці їх сплати понад 90 календарних днів. - 50 % зазначених сум.
Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі 10 % від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі 20 % від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі 50 % від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та / або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Спірні суми фінансових санкцій та пені є адміністративно-господарськими санкціями.
За змістом ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
14.05.2009 року відповідачем були прийняті оскаржувані рішення за періоди з 21.11.2006 року по 23.09.2008 року, однак як вбачається з матеріалів справи порушення виявлено 08.09.2008 року, що підтверджується актом від 08.09.2008 року про результати звірення особового рахунку ОСОБА_1, а заборгованість погашена в повному обсязі 22.09.2008 року.
Таким чином, суд вважає, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду були прийнят з пропуском шести місячного строку з дня виявлення порушення, тобто з порушенням терміну визначеного ст.250 ГК України
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на положення ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого, строк позовної давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, виходячи з наступного.
Так, у вищенаведеній нормі мова йде про стягнення недоїмки. В той же час ст. 250 ГК України, регламентує загальний строк щодо застосування таких санкцій. А тому, суд приходить до висновку, що представником відповідача невірно зроблено посилання на норму Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як поняття «стягнення»та «застосування» не є тотожними. В даному випадку оскаржуються рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Враховуючи положення ст. 250 ГК України, а також п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ГК України, Управління Пенсійного Фонду могло застосувати до відповідача штрафні санкції протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення норми закону.
Суд, також не приймає до уваги посилання представника відповідача на положення ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого дія Господарського кодексу України на спірні правовідносини може поширюватись лише у випадках, передбачених Законом, або в частині, що йому не суперечить, виходячи з наступного:
Відповідно до ч.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Як зазначалось вище, пенсійним законодавством не врегульовано питання строків застосування фінансових санкцій та пені, а лише стосовно строків давності стягнення таких санкцій та пені. Також, як зазначено вище поняття «стягнення» та «застосування»не є тотожними. Тому судом застосовано положення ст. 250 ГК України, яка регламентує невизначений пенсійним законодавством, порядок застосування фінансових санкцій та пені.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані позивачем рішення управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за №3572, №3573, №3574, №3575, №3576, 3577, №3578, №3579, №3580, №3581, №3582 від 14.05.2009 року, підлягають до скасування.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області №3572, №3573, №3574, №3575, №3576, 3577, №3578, №3579, №3580, №3581, №3582 від 14.05.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/ Басай О.В.
Постанова складена в повному обсязі 18.06.2010 року.