ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" травня 2010 р. Справа № 2a-359/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Короташ О.Б.
за участю:
представника позивача - Запічний О.І.;
представника відповідача - Гундяк Т.Д.;
прокурор - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави - Міністерства Оборони України в особі Івано-Франківського обласного військового комісаріату, вул. Шевченка, 11,м. Івано-Франківськ,76000
до відповідача: Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, вул. Грюнвальдська, 8,м. Івано-Франківськ,76000
про визнання незаконною постанови про арешт коштів, зняття арешту з рахунків, стягнення заборгованості в сумі 7546,32 грн. та зобов'язання вчинення дій,-
Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави - Міністерства Оборони України в особі Івано-Франківського обласного військового комісаріату звернувся в суд із адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання незаконною постанови про арешт коштів, зняття арешту з рахунків, проведення стягнення заборогованості в сумі 7546, 32 грн. з реєстраційних рахунків за яким зарезервовані та будуть зарезервовані кошти по мірі їх отримання та зобов'язання відповідача в подальшому стягнення заборгованості за речове майно та виконавчий збір, витрат на проведення виконавчих дій, штраф та пеню проводити з рахунка 35217050000326 в розрізі КПК 2101020 та КЕКВ 1131 і 1135.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що Івано-Франківський обласний військовий комісаріат є бюджетною установою і утримується за рахунок фінансування з Державного бюджету по загальному та спеціальному фонду згідно затверджених кошторисних призначень. Загальний фонду бюджету охоплює всі доходи бюджету, крім тих, що призначені на зарахування до спеціального фонду. До доходів загального фонду належать кошти, що надходять із загального фонду бюджету для виконання основних функцій установи і не можуть бути використані на інші цілі. Зазначив, що ст.27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" визначений перелік захищених статтей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік за економічною структурою видатків: оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110); нарахування на заробітну плату (код 1120); придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132); оплата комунальних послуг иа енергоносіїв (код 1160); трансферти населенню (код 1340). Безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного бюджету України за черговістю надходжень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань. Згідно ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України. Також зазначив, що дії відповідача є неправомірними, оскільки кошти Івано-Франківського обласного військового комісаріату, що містяться на реєстраціних рахунках у ГУДК Івано-Франківської області надходять з Державного бюджету в межах кошторисних призначень за бюджетною програмою в розрізі економічної та програмної класифікації окремо по загальному та спеціальному фондах державного бюджету. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області №91-20/756 від 19.02.2010 року стягнення коштів на користь ОСОБА_3 (грошова компенсація за речове майно) належить до списання за Кодом економічної класифікації видатків 1131 (основний борг) та 1135 (виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій). Зазначив, що арешт було накладено на рахунки, які зазначені у вищенаведеному листі. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.11.2009 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист, яким зобов'язано стягнути з Івано-Франківського обласного військового комісаріату в користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за речове майно в сумі 6842, 33 грн.
09.12.2009 року постановою головного державного виконавця Гундяка Тараса Дмитровича відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-2249 від 27.11.2009 року про стягнення з Івано-Франківського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_3 грошової компенсації за речове майно в сумі 6842, 33 грн. та надано боржнику термін для добровільного виконання постанови суду до 16.12.2009 року.
Також судом встановлено, що постанова суду в зазначений у вищенаведеній постанові термін, добровільно виконана не була.
Постановою про арешт коштів боржника від 27.01.2010 року накладено арешт на кошти у межах суми 7546, 32 грн., що належать боржнику та містяться на рахунку(ах): 35217050000326, 35217049000326, 35218048000326, 35210046000326, 35219047000326, 35215052000326, 35227051000326, 35225053000326, 35223055000326, 35222056000326, 35224043000326, 35222045000326, 352210570000326, 35220058000326, 35229059000326 та інших реєстраційних рахунках, що відкриті боржником в установі ДКУ на момент накладення арешту, код 07742609, МФО 836014, банк одержувача ГУДК в Івано-Франківській області та належать Івано-Франківському обласному військовому комісаріату (а. с.9).
Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року (далі - Закону) державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно ст.50 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
В ст.55 Закону зазначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Пунктом 16 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" №609 від 09.07.2008 року передбачено, що примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до пунктів 19 та 20 вищенаведеної постанови безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості. У разі коли у виконавчому документі та/або платіжній вимозі, та/або ухвалі суду (постанові слідчого, державного виконавця) код економічної класифікації видатків бюджету не зазначено, орган Державного казначейства надсилає запит до боржника щодо визначення коду, за яким здійснюватиметься безспірне списання та/або на який накладатиметься арешт.
Судом встановлено, що Листом №9.1-20/226 від 20.01.2010 року Головне управлінням Державного казначейства України в Івано-Франківській області надало Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Івано-Франківській області перелік реєстраційних рахунків, спеціальних реєстраційних рахунків, які належать військовій частині А-1349 та Івано-Франківському обласному військовому комісаріату.
Також, судом встановлено, що Головним управлінням Державного казначейства України в Івано-Франківській області надано відповідь №91-20/756 від 19.02.2010 року на запит Підроздіу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області в якій зазначено, що стягнення коштів з Івано-Франківського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_3 (грошова компенсація за речове майно) належить проводити за Кодом економічної класифікації видатків 1131 (основний борг) та 1135 (виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій). Також, в даному листі повідомлено про залишки коштів на рахунках Івано-Франківського обласного військового комісаріату, код 07742609 станом на 19.02.2010 року.
Як вбачається з постанови про арешт коштів від 27.01.2010 року арешт накладено на рахунки, які зазначені в повідомленні ГУДК №9.1-20/226 від 20.01.2010 року.
Крім того, в платіжній вимозі №106 від 01.04.2010 року зазначено, що стягнення боргу слід проводити за Кодом економічної класифікації видатків 1131, що і визначено листом Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області №91-20/756 від 19.02.2010 року.
За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про визнання постанови про арешт коштів від 27.01.2010 року незаконною не підлягає до задоволення, оскідьки дана постанова була прийнята з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Постанову Камінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" №609 від 09.07.2008 року.
Оскільки, позивачу відмовлено в задоволенні вимоги про визнання незаконною постанови про арешт коштів від 27.01.2010 року, то вимоги про зняття арешту з рахунків, проведення стягнення заборогованості в сумі 7546, 32 грн. з реєстраційних рахунків за яким зарезервовані та будуть зарезервовані кошти по мірі їх отримання та зобов'язання відповідача в подальшому стягнення заборгованості за речове майно та виконавчий збір, витрат на проведення виконавчих дій, штраф та пеню проводити з рахунка 35217050000326 в розрізі КПК 2101020 та КЕКВ 1131 і 1135 також не підлягають до задоволення, так як є похідними від вимоги позивача про визнання незаконною постанови про арешт коштів від 27.01.2010 року в задоволенні якої судом відмовлено.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Басай О.В.
Постанова складена в повному обсязі 01.06.2010 року.