Справа № 320/1604/21 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
01 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради (далі - відповідач, апелянт), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щорічної допомоги до 05 травня за 2020 рік;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги до 05 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є учасником бойових дій, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня, проте відповідач, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, виплатив у 2020 році вказану допомогу у розмірі, меншому ніж визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати щорічної допомоги до 05 травня за 2020 рік. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів.
При цьому суд першої інстанції, з урахуванням висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, виходив з того, що оскільки на час проведення виплат до 05 травня у 2020 році діяли одночасно норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) і постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова №112), то до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону як акту вищої юридичної сили у редакції Закону від 25.12.1998 року. Крім того, суд підкреслив, що саме Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради є належним відповідачем у цій справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у частині зробити перерахунок відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Апелянт наголошує, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, невірно застосував норми матеріального права.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, суд не врахував, що УСЗН Бориспільської міськради, як орган місцевого самоврядування, діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі постановами Кабінету Міністрів України, по-друге, суд не взяв до уваги, що відповідач отримує від військової частини НОМЕР_1 списки осіб, яким відповідно до Закону передбачена виплата разової грошової допомоги, не здійснює формування, ведення та зберігання особових справ, а тому повноважень щодо проведення дій (перерахунків та виплат інших сум, ніж зазначених у списках) останній не має, по-третє, суд залишив поза увагою, що перерахунок повинна здійснити інша установа.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році була проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлений чіткий розмір допомоги до 05 травня.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2021 року, відкрито апеляційне провадження у справі №320/1604/21, встановлено строк до 18 жовтня 2021 року для подання відзиву на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою від 24 вересня 2021 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 18 жовтня 2021 року.
ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу не подавалося, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами за правилами письмового провадження.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.04.2017 та має пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Управлінням соціального захисту населення Бориспільської міської ради позивачу було нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 1 390,00 грн.
Позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради із заявою про перерахунок та виплату суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплачених сум.
Листом від 15 грудня 2020 року №5-6440 Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради повідомило, що Управління соціального захисту населення здійснювало виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня виходячи з реальних фінансових ресурсів у межах бюджетних призначень.
Вважаючи такі дії відповідача щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів статті 12 Закону, а також позиції Верховного Суду від 13.01.2021 року у зразковій справі №440/2722/20, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що належна Позивачу до 5 травня за 2020 рік грошова допомога з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 має бути виплачена у розмірі, визначеному саме Законом, а не підзаконним актом Уряду України.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року.
Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
При цьому, на переконання судової колегії, чинність станом на день здійснення виплати позивачці разової грошової допомоги Постанови №112 не може бути підставою для висновку про обґрунтованість розміру виплаченої ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 1 390,00 грн., оскільки до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми саме статті 12 Закону як акту вищої юридичної сили.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у ОСОБА_1 права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Наведене застосування норм матеріального права з огляду на ієрархію правових норм у правовій системі України викладено у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 року у зразковій справі № 440/2722/20, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, щодо якої справа №320/2294/21 є типовою.
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відтак судом апеляційної інстанції критичної оцінюється посилання Управлння соціального захисту населення Бориспільської міської ради як на підставу для відмови в задоволенні позову на те, що виплата допомоги до 5 травня за 2020 рік здійснена у розмірі згідно затвердженого обсягу видатків, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити у залежність від видатків бюджету.
Щодо доводів апелянта про те, що перерахунок здійснює інша установа, а не відповідач, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 423, таким органом є Мінсоцполітики. При цьому підпунктом 41 пункту 4 указаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону.
У свою чергу, підпунктом 1 пункту 1 Постанови №112 установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у визначених положеннями цієї Постанови №112 розмірах.
З урахуванням наведених вище правових норм та висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 щодо їх застосування, колегія суддів приходить до висновку, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.
Таким чином, оскільки у 2020 році разова грошова допомога до 5 травня була виплачена ОСОБА_1 саме УСЗН Бориспільської міськради та соціальні виплати учасникам бойових дій на рівні міста Бориспіль проводяться останнім, то саме він є належним відповідачем у цій справі.
Доводи апелянта про незалучення судом першої інстанції до участі у справі в якості співвідповідача Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач перебуває на обліку як учасник бойових дій, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дане військове формування, відповідно до положень Постанови №112, лише визначає перелік осіб, які мають право на отримання грошової допомоги до 5 травня, водночас, саме УСЗН Бориспільської міськради допущено протиправну бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону.
Колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо відмови здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів, натомість позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а отже правомірно задоволено вимоги позивача.
У відповідності до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №320/1604/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді Л.О. Костюк
О.Є. Пилипенко