Справа № 580/3890/21 Суддя (судді) першої інстанції: Тимошенко В.П.
30 листопада 2021 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2021 №3189/23-00-09-01 та №3190/23-00-09-01.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.04.2021 №3189/23-00-09-01 та податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 26.04.2021 №3190/23-00-09-01.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та відмовити у задоволенні позову.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень контролюючого органу, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, видами діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування" (основний); 56.21. Постачання готових страв для подій; 56.30. Обслуговування напоями; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна; 73.20Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
На підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.4, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами та доповненнями) з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відповідно до наказу від 16.03.2021 № 427-п ГУ ДПС у Черкаській області та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області № 578/23-00-09-0119, № 599/23-00-09-0119, № 574/23-00-09-0119 від 16.03.2021, проведено перевірку позивача.
За результатами перевірки складено акт перевірки №2230/23-00-09-0122/ НОМЕР_1 від 26.03.2021, яким встановлено, що 16.03.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено факт продажу коктейлю "Вогняна вода Лимонівка" в закритій пляшці бувшій у використанні, без марки акцизного податку, (з етикеткою лікер "Єгермайстер" місткість пляшки 1 л., 35% об.), об'ємом 1 л за ціною 340,00 грн та бокалу пива "Старопрамен" на розлив об'ємом 0,5 л. за ціною 38,00 грн., на загальну суму 378,00 грн. Бармен-касир отримав готівкові кошти, видав вищезазначений товар, провів розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій ФН 3000730128, видав фіскальні чеки №7948 на суму 340,00 грн, та №0000007949 на суму 38,00 грн відповідно. В фіскальному чеку (№0000007948, від 16.03.2021) коктейль "Вогняна вода Лимонівка" зазначена з кодом УКТ ЗЕД 2208000000. Згідно з Поясненням до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 (із змінами, внесеними наказом ДФС від 11.01.2019 № 20), товарна категорія 2208906900 включає також спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими напоями (коктейлі). Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для акцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Отже, за висновками контролюючого органу, коктейлі згідно УКТ ЗЕД класифікуються за кодом 2208906900 (інші напої, що містять спирт).
Таким чином, в ході проведення перевірки встановлені порушення: п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Надалі, на підставі акта перевірки №2230/23-00-09-0122/2618201571 від 26.03.2021 контролюючим органом було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням специфіки господарської діяльності позивача, зокрема, реалізації алкогольних напоїв на розлив, у відповідача відсутні підстави стверджувати про порушення позивачем норм статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", відповідальність за яке встановлена статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в частині торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95ВР від 06.07.1995 (далі - Закон України №265/95).
Відповідно до ст.1 вказаного Закону реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.
Згідно з п. 1 та п. 11 ст.3 Закону України №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості та проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;
Тобто, реалізація підакцизних товарів повинна проводитись через реєстратори розрахункових операції з обов'язковим використанням режиму програмування. При цьому, при програмуванні таких товарів повинно бути відображено код товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також зазначено найменування товару, його ціна та облік кількості такого.
Згідно з ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" програмно-технічний комплекс самообслуговування застосовується у значенні, наведеному в Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
В акті перевірки (крім іншого) зазначено про порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме здійснення розрахункових операцій без режиму попереднього програмування найменування товарів, із невірним зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу коктейлів ("Вогняна вода Малинівка", "Вогняна вода Лимонівка", "Вогняна вода "Грейпфрутівка", "Вогняна вода Медовуха", "Вогняна вода Хріновуха", "Вогняна вода Тутовка", "Вогняна вода Виноградівка") через реєстратор розрахункових операцій ФН 3000730128 3 кодом УКТЗЕД 2208000000, але згідно УКТ ЗЕД коктейлі класифікуються з кодом 220890 69 00.
Суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що позивач як суб'єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями відповідно до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Відповідно до додатку до Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивач має зареєстрований електронно-касовий апарати ФН РРО 300730128, який налаштований у порядку передбаченому нормами чинного законодавства (додаток до ліцензії додано).
Як вказано вище, в акті перевірки, за період з 03.01.2021 по 22.03.2021 позивачем здійснено ряд операцій щодо продажу коктейлів "Вогняної води "Виноградівки", "Вогняної води Малинівки", "Вогняної води Лимонівки", "Вогняної води Грейпфрутівки", "Вогняної води Медовухи", "Вогяної води Хріновухи", "Вогняної води Тутовки", "Вогняної води "Смородинівки" зі вказівкою коду УКТ ЗЕД 2208000000.
Відповідно до УКТ ЗЕД категорія товарів 2208000000 є загальною для позначення спирту етилового неденатурованого з концетрацією спирту менше як 80 об %, спиртових дестилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки, лікерів та інші напої, що містять спирт. Таким чином, категорія товарів 2208000000 є загальною для позначення усіх спиртовмісних напоїв. Запропонована відповідачем підкатегорія 220890 69 00 визначається як "інші напої, що містять спирт" є підкласом означуваної вище класифікації 2208000000.
Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що позивач не порушив вимоги п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо необхідності проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, що свідчить про правомірне скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2021 №3190/23-00-09-01 судом першої інстанції.
Оцінюючи правомірність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2021 №3189/23-00-09-01, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
На підставі ч.1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз.15 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
За правилами п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно п.п.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
За змістом п.226.1 ст.226 ПК України У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Таким чином, технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку має передбачати розривання марки під час відкупорювання (розкривання) товару, а тому, під час відкупорювання (розкривання) товару марка акцизного податку псується автоматично, про що вірно вказав суд першої інстанції.
На підставі п.226.9 ст.226 ПК України вважаються такими, що немарковані алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Отже, зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (цілої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.
Закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже очевидно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.
Апелянтом зазначено про встановлення факту продажу позивачем коктейлю "Вогняна вода Лимонівка" в закритій пляшці бувшій у використанні, без марки акцизного податку, (з етикеткою лікер "Єгермайстер" міскість пляшки 1 л., 35% об.) та бокалу пива "Старопрамен" на розлив об'ємом 0,5 л.
Водночас, позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 23010308202001231, дата реєстрації 25.05.2020, термін дії з 25.05.2020 по 25.05.2021 та здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства.
Позивач придбавав у TOB "СТС ГРУПП горілку особливу Немирів Штоф Оригінал 0,5 л. у кількості 60 шт. та у кількості 30 штук та сплачував за придбання такого товару відповідні суми грошових коштів. З придбаної горілки шляхом її змішування з різними інгредієнтами (медом, ягодами, фруктами, соками, водою, спеціями тощо) та в певних пропорціях, позивач фактично виготовляв коктейлі найменовані ним як "Вогняна вода Малинівка", "Вогняна вода Грейпфрутівка", "Вогняна вода "Лимонівка", "Вогняна вода Медовуха", "Вогняна вода Хріновуха", "Вогняна вода "Виноградівка", "Вогняна вода Тутовка", Вогняна вода "Смородинівка" (технологічні картки на кожен з коктейлів додані).
Таким чином, позивач здійснює свою діяльність як заклад ресторанного господарства, та має діючу ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а відтак наділений правом виготовляти, зберігати і реалізовувати алкогольні коктейлі, що свідчить про відсутність підстав стверджувати про порушення позивачем норм статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а отже податкове повідомлення-рішення від 26.04.2021 №3189/23-00-09-01 є протиправним та правомірно скасовано судом попередньої інстанції.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги належно не спростовано правомірність викладених вище мотивів, якими суд першої інстанції обґрунтував свою правову позицію, а апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення, яке, на переконання колегії суддів, є законним та прийнято з дотриманням норм матеріального права.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку за наслідками розгляду даного спору.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко