Справа № 640/14670/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.
25 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 173 466,70 грн., період якого рахувати з 19 вересня 2018 року по 29 липня 2019 року включно, який складає 214 робочих днів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі.
09 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про заміну відповідача, у якому просив здійснити заміну первісного відповідача ДФС України його правонаступником ДПС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року задоволено клопотання позивача про заміну відповідача. Здійснено заміну відповідача у справі №640/14670/19 - Державну фіскальну службу України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ: 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ: 43005393).
В апеляційній скарзі Державна податкова служба України посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного питання, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні клопотання позивача про заміну відповідача відмовити.
Апелянт зазначає, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та формувань перебуває в стані припинення, але не є ліквідованою або припиненою.
Наголошує, що предметом даного спору є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, а тому спірні правовідносини не стосуються фактичного переходу адміністративної компетенції (функцій) ДФС до ДПС, а публічне (компетенційне) правонаступництво між вказаними органами не має правового значення для справи. На переконання скаржника, в даному випадку заміна сторони може відбуватися лише внаслідок універсального правонаступництва.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (надалі - Порядок № 1074), орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
За приписами пункту 8 Порядку № 1074 внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов'язують процесуальне правонаступництво з обов'язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб'єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.
Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
Відтак якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
18 грудня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1200 «Про утворення Державної податкової служби та Державної митної служби України» якою, відповідно, утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Установлено, що Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Розпорядженням № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, Постанова № 1200 та розпорядження № 682-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17 травня 2019 року внесено записи про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.
Разом з тим, запис про припинення ДФС України у Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну сторони правонаступником відсутній.
В свою чергу, спір у цій справі виник у відносинах публічної служби та стосується застосування наслідків, передбачених статтею 236 КЗпП України, за затримку виконання ДФС України рішення суду, яким позивача поновлено на роботі. Відповідно, обов'язок щодо виплати позивачу середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до Постанови № 1200 та Розпорядження № 682-р.
З огляду на викладене, заміна ДФС України в межах даної справи може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття внаслідок припинення.
За правилами частин першої та п'ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Враховуючи, що спір у даній справі не стосується публічно-владних функцій, переданих ДПС України, і на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну сторони правонаступником до Реєстру не внесений запис про припинення ДФС України, висновок суду попередньої інстанції про вибуття ДФС України і наявність підстав для її заміни на ДПС України є передчасним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18, від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, від 02 листопада 2021 року у справі №816/1231/15.
За такого нормативно-правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку по наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року, як такої, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
У відповідності до вимог пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складена в повному обсязі 30 листопада 2021 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко