Україна
15 червня 2010 р. справа № 2а-3183/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Телешов В.О.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. прри секретаррі Телешові В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Донецьку по вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
за участю
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Лук»янця В.В.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Донецької області із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.06.2005 р. № 0000012600/3 та № 0000022600/3.
Постановою господарського суду Донецької області від 11.05.2007 р. позов задоволено, ухвалою Донецького апеляційного суду від 31.07.2007 р. зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28.01.2010 р. постанову господарського суду Донецької області від 11.05.2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2007 р. скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 17.02.2010 р. Донецьким окружним адміністративним судом справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що грошові кошти були ним отримані за договором комісії та не підлягають віднесенню до складу валових доходів, тому висновки викладені в акті перевірки є безпідставними. Позивач вважає, що ДПІ у місті Авдіївці було визначено прибутковий податок без урахування валових витрат. Підтвердити валові витрати позивач не може, оскільки всі бухгалтерські документи було у нього викрадено, про що він повідомив правоохоронні органи.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та пояснив, що вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства по факту порушень, встановлених в акті перевірки .
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб*єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на предмет дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2002 року по 01 жовтня 2004. В результаті перевірки були виявлені порушення: невключення ОСОБА_2 до складу валового доходу виручки від реалізації товару у 2002 році у сумі 323 970,37 грн. та у 2003 році у сумі 597 855,61 грн.; відсутність у позивача первинних документів на підтвердження понесених витрат; не включення до податкових зобов*язань з податку на додану вартість операцій з продажу товарів (робіт, послуг); віднесено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не підтвердженні необхідними документами; завищення податкових зобов*язань з податку на додану вартість у червні 2003 року на 6035 грн. та у вересні 2004 року на 7058 грн. За наслідками даної перевірки складено акт №2/26/22256000359 від 14 січня 2005 року на підставі якого було винесені два податкових повідомлення-рішення від 15.06.2005 р. № 0000012600/3 та № 0000022600/3.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг)- актом прийнятті робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишається не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначеним законом встановлено обов*язок платника надати податковому органу під час проведення перевірки документальне підтвердження понесених ним витрат по сплаті податку на додану вартість, при цьому невиконання цього обов*язку тягне за собою застосування до платника передбачених законом заходів відповідальності, незалежно від причин відсутності цих документів.
Відповідно до абзацу 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов*язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Згідно частини 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов»язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.
Згідно з пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу- установами, в 10-денний термін.
У судовому засіданні з приводу викраденних документів позивач пояснив, що у нього було викраден всі документи господарської діяльності, будь яких заходів, передбачених чинним законодавством, щодо повідомлення контролюючих органів, а також встановлення переліку відсутних документів, у встановлений зваконодавством строк ним здійснено не було.
Судом були досліджені наявні у матеріалах справи первинні документи, які свідчать про здійснення позивачем господарських операцій у перевірений період та містять інформацію про зміст, характер та учасників таких операцій, втім на підставі зазначених документів суд без спеціальних пізнань в області судової бухгалтерії не може зробити будь який виновок.
Оскільки у попередньому судовому засіданні ухвалою суду першої інстанції вже призначалось судово-бухгалтерську експертизу по бухгалтерським документам, які знаходяться в матералах справи щодо їх відповідності висновкам, зазначеним в акті перевірки та з інших питань, однак експертний висновок у зв»язку з відсутностю всіх необхідних документів наданий не був. За таких обставин, судом повторно не призначалась судово-бухгалтерська експертиза.
Крім того, суд зазначає, що на момент здійснення відповідачем перевірки у позивача - платника податку були відсутні податкові накладні, які підтвержують правомірність віднесення певних сум до податкового кредиту, тому суд не приймає до уваги їх знаходження у матеріалах справи, оскільки вони надавались на час розгляду справи у суді.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція у м.Авдіївки Донецької області є урядовим органом державного управління і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання законів.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що відповідачем - Державною податковою інспекцією у м.Авдіївці Донецької області доведено правомірність своїх дій.
З огляду на це, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсними податкових повідомлень рішень не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень- відмовити у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15 червня 2010 року. Постанову виготовлено у повному обсязі 19 червня 2010 року
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Стойка В. В.