ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2021 року м. Київ № 640/21899/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Державної установи «Український інститут книги» (01015, м. Київ, вул.
Лаврська, 9, коп. 20)
до Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,
33/19)
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних
санкцій, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна установа «Український інститут книги» (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить суд:
- рішення Головного управління ДФС у місті Києві №0296701309 від 25 жовтня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску скасувати повністю;
- скасувати штраф у розмірі 65 980,52 грн., нарахований за період з 06 квітня 2018 року по 20 липня 2018 року, а також пеню у розмірі 6 929,50 грн. (0,1 %) суми недоїмки.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що починаючи з жовтня 2017 року, Інститутом здійснюється своєчасне перерахування сум єдиного внеску з рахунку Інституту, відкритого в казначействі, на відповідні рахунки органів доходів і зборів, що підтверджується наданими платіжними дорученнями. Відтак, застосування штрафу та нарахування пені є безпідставним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу зазначив, що підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені була несвоєчасна сплата єдиного внеску за період з 06 квітня 2018 року по 20 липня 2018 року. При цьому, розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника.
Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, у якій стверджував, що контролюючим органом зроблено безпідставний висновок щодо несвоєчасної сплати сум єдиного внеску в період з 06 квітня 2018 року по 20 липня 2018 року.
З огляду на викладене вище та відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
При цьому, суд враховує подане представником позивача клопотання про прискорення розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
25 жовтня 2018 року Головним управлінням ДФС у місті Києві прийнято рішення №0296701309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Державної установи «Український інститут книги» застосовано штраф у розмірі 65 980,52 грн. за період 06 квітня 2018 року по 20 липня 2018 року та нараховано пеню в розмірі 6 929,50 грн. (всього 72 910,02 грн.).
Незгода позивача із вказаним рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України №2464-VI (надалі по тексту - Закон №2464-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1 статті 2 Закону України №2464-VI).
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (частина 2 статті 2 Закону України №2464-VI).
Частиною 1 статті 3 Закону №2464-VI передбачено, що збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Факт того, що позивач є платником єдиного внеску Державною установою «Український інститут книги» не заперечується.
При цьому, своєчасність та повнота нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску є обов'язком платника єдиного внеску в контексті положень пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI.
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Згідно вимог частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
При цьому, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (частина 10 статті 9 Закону №2464-VI).
З наданих до суду копій платіжних доручень за спірний період з 06 квітня 2018 року по 20 липня 2018 року вбачається, що позивачем сплачувалось ЄСВ при виплаті заробітної плати, лікарняних, компенсації при звільненні.
Платниками ЄСВ є роботодавці - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб (абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI).
Як зазначено п. 1 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20 квітня 2015 року №449 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція №449) нарахування єдиного внеску:
1) єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача;
2) єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати;
3) єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, в тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Сплата єдиного внеску: сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь (п. 2 розд. IV Інструкції №449).
Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органом Казначейства суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 3 розд. IV Інструкції №449).
Вимогами підпунктів 6, 7 пункту 3 розд. IV Інструкції №449 визначено, що нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок; платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 6 цього пункту, або за результатами звірки стану розрахунків платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань;
Таким чином, роботодавець зобов'язаний сплатити ЄСВ з нарахованої за відповідний календарний місяць суми коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплати компенсації не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.
Водночас, якщо роботодавцем сплачено нараховані суми ЄСВ при виплаті вказаних сум в поточному місяці, тобто у строки, визначені підпунктом 6 цього пункту, то такі суми не підлягають сплаті в наступному місяці до 20 числа.
Так, відповідно до платіжного доручення №39 від 12 квітня 2018 року ДУ «Український інститут книги» сплачено 19 238,44 грн., де у призначенні платежу вказано «сплата ЄСВ на заробітну плату 22 % - 19 151,39 грн., інваліди 8,41 % - 87,04 грн. за першу половину квітня 2018 року». Платіж проведено казначейством 13 квітня 2018 року.
Також, відповідно до копії платіжного доручення №45 від 17 квітня 2018 року позивачем сплачено 477,91 грн. - сума ЄСВ 22 % за квітень 2018 року при виплаті лікарняних. Платіж проведено казначейством 18 квітня 2018 року.
Згідно платіжного доручення №55 від 25 квітня 2018 року ДУ «Український інститут книги» сплачено суму ЄВС у розмірі 68 195,16 грн. на заробітну плату 22% - 68 088,77 грн., інваліди 8,41 % - 106,39 грн. за квітень 2018 року, що підтверджується призначенням платежу. Вказаний платіж проведено 26 квітня 2018 року.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №66 від 14 травня 2018 року позивачем сплачено 20 693,68 грн. сум ЄСВ на заробітну плату 22 % - 20 601,57 грн., інваліди 8,41% - 92,11 грн. за першу половину травня 2018 року. Даний платіж проведено казначейством 15 травня 2018 року, що підтверджується відповідним відбитком штемпелю.
З копії платіжного доручення №74 від 23 травня 2018 року вбачається, що ДУ «Український інститут книги» сплачено 67 225,22 грн. суми ЄСВ на заробітну плату 22 % - 67 123,90 грн., інваліди 8,41 % - 101,32 грн. за травень 2018 року. Платіж проведено казначейством 24 травня 2018 року.
Також, згідно платіжного доручення №81 від 04 червня 2018 року позивачем сплачено 643,22 грн. - сума ЄСВ на виплату компенсації при звільненні 22 % за 2018 рік. Даний платіж проведено казначейством 05 червня 2018 року.
У відповідності до платіжного доручення №95 від 12 червня 2018 року ДУ «Український інститут книги» сплатило 29 537,62 грн. суму ЄСВ на заробітну плату 22 5 - 29 431,23 грн., інваліди - 8,41 % - 106,39 грн. за першу половину червня 2018 року. Вказаний платіж проведено казначейством 13 червня 2018 року.
Згідно платіжного доручення №111 від 26 червня 2018 року позивачем сплачено 79 490,59 грн. сум ЄСВ на заробітну плату 22 % - 76 853,55 грн., інваліди 8,41 % - 87,04 грн. за червень 2018 року. Платіж проведено казначейством 26 червня 2018 року.
Відповідно до платіжного доручення №125 від 12 липня 2018 року ДУ «Український інститут книги» сплачено суми ЄСВ у розмірі 32 138,63 грн. на заробітну плату 22 % 31 876,74 грн., інваліди 8,41 % - 261,89 грн. за першу половину липня 2018 року. Даний платіж проведено 13 липня 2018 року.
Також, у відповідності до платіжного доручення №135 від 30 липня 2018 року позивачем сплачено 94 875,90 грн. ЄСВ на заробітну плату 22 % - 93 690,51 грн., лікарняні 22 % - 1185,39 за липень 2018 року. Вказаний платіж проведено казначейством 31 липня 2018 року.
Аналіз призначення платежу у вищевказаних платіжних дорученнях дає підстави для висновку, що позивачем сплачувалась сума нарахованого ЄСВ при виплаті суми коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплати компенсації. При цьому, така сплата відбувалась у розмірі, визначеному чинним законодавством.
З огляду на те, що позивачем суми ЄСВ сплачувались у поточному місяці при виплаті сум коштів, то обов'язок сплати таких сум ЄСВ у наступному місяці не пізніше 20 числа у позивача не виникав.
Протилежного відповідачем не наведено та факт сплати сум ЄСВ у поточних місяцях за спірний період з 06 квітня 2018 року по 20 липня 2018 року не заперечується та не спростований належними та допустимими доказами.
За правилами частин 1-4 статті 25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Положеннями частини 10 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, щонНа суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Абзацом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
З урахуванням того, що матеріалами справи підтверджується своєчасна сплата позивачем сум ЄСВ, суд приходить до висновку про безпідставність прийняття спірного рішення та наявність правових підстав для його скасування в судовому порядку.
Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість винесеного ним оскаржуваного рішення.
При цьому, суд зазначає, що скасування в судовому порядку є належним способом захисту порушеного права позивача та призведе до його відновлення, відповідно, підстави для додаткового скасування штрафу, нарахованого на підставі оскаржуваного рішення - відсутні.
Таким чином, підсумовуючи все вище викладене у сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача та наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Державної установи «Український інститут книги» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у місті Києві №0296701309 від 25 жовтня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В іншій частині адміністративного позову - відмовити.
Стягнути на користь Державної установи «Український інститут книги» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, коп. 20, код ЄДРПОУ 41137547) понесені нею документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук