ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2021 року м. Київ № 640/8049/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому, просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні йому перерахунку та виплати пенсії із врахуванням складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначених в довідці Донецької обласної прокуратури від 21.10.2020 №21-85-60, з 01.11.2020;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.11.2020 перерахунок та виплату його пенсії із врахуванням складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначених в довідці Донецької обласної прокуратури від 21.10.2020 №21-85-60 без обмеження граничного розміру пенсії з врахуванням постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2017 у справі №761/43020/16-а.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 21.10.2020 №21-85-60 порушує його право на належне пенсійне забезпечення, з посиланням на те, що особи, яким призначені пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (далі - Закон №1789-XII), мають право на перерахунок пенсії у зв?язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" (далі - Постанова №657). Також позивач зазначив про те, до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ. Крім того, позивач посилається на те, що його право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення працівників прокуратури встановлено судовим рішенням у справі №761/43020/16-а.
Відповідач надіслав на адресу суду першої інстанції відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому заперечує проти позовних вимог з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 відповідно до якого призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. При цьому згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 "Про день початку роботи обласних прокуратур" 11.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур, з зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) відповідно до статті 81 Закону №1697-VІІ та надаються довідки про заробітну плату, зважаючи на що, відповідач дійшов висновку про те, що перерахунок пенсій прокурорам обласних прокуратур здійснюється з 01.10.2020 на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошове забезпечення) станом на 11.09.2020, при цьому, позивач надав довідку Донецької обласної прокуратури від 21.10.2020 №21-85-60 в якій грошове забезпечення визначено станом на 06.09.2017, що свідчить про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та з 2003 року отримує пенсію, призначену на підставі статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції чинній на час виходу на пенсію), в розмірі 90% грошового забезпечення.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.03.2017 у справі №761/43020/16-а визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-924 від 20.04.2016 та зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії) з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області №18-57-924 від 20.04.2016 без обмеження її граничного розміру.
Як зазначає ОСОБА_1 в позовній заяві на виконання вказаного судового рішення, позивачем у 2017 році проведено перерахунок його пенсії.
21.10.2020 Донецькою обласною прокуратурою видано довідку №21-85-60 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та Постанови №657, за нормами станом на 06.09.2017 розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працюючого працівника, за відповідною (прирівняною) посадою прокурора Київського району м. Донецька складає: посадовий оклад - 9370 грн, надбавка за класний чин/оклад за військовим званням - 2400 грн, надбавка за вислугу років (25%) - 1872,50 грн, надбавка слідчим за вислугу років (40%) - 3748 грн, надбавка за роботу з таємними документами (10%) - 937 грн, надбавка за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи у розмірі 100%) - 16455 грн, премія (60%) - 19746 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) - 4388 грн, 4388 грн, всього 61 432 грн.
04.11.2020 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку його пенсії за вислугою років на підставі вказаної довідки.
За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом від 07.12.2020 №2600-0305-8/173423 надав відповідь, якою повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення йому відповідного перерахунку з посиланням на те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно з Законом України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Також з посиланням на наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 "Про день початку роботи обласних прокуратур", яким визначено дату початку роботи обласних прокуратур (11.09.2020), з якої здійснюється оплата праці, зазначив, що для проведення перерахунку пенсії позивача за вислугу років необхідно надати довідку про розмір заробітної плати станом на 11.09.2020. Зважаючи на вказане, відповідач вказав на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії згідно довідки Донецької обласної прокуратури від 21.10.2020 №21-85-60, в якій зазначені складові заробітної плати працюючого за відповідною посадою працівника за нормами, чинними на 06.09.2017.
Вважаючи протиправною відмову у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір, Суд враховує таке.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ:
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ.
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України",
- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру"; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
Верховним Судом було розглянуто зразкову справу №560/2120/20 про право на перерахунок пенсії у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Рішенням Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.03.2020 №12 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-174 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Верховним Судом обумовлено, що рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є: вимога зобов'язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ або статті 86 Закону №1697-VII; звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019.
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII; б) предметом спору є перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII після ухвалення Рішення КСУ №7-р(ІІ)/2019.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію у 2003 році на підставі статті 50-1 Закону №1789-VII, 04.11.2020 (після ухвалення Рішення КСУ №7-р(ІІ)/2019) позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, у задоволенні якої органом Пенсійного Фонду України йому відмовлено, що слугувало підставою для звернення з цим позовом до суду.
З огляду на встановлені обставини та предмет спору, адміністративна справа №640/8049/21 є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №560/2120/20.
Так, у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у зразковій справі №560/2120/20, Велика Палата Верховного Суду сформувала такі правові висновки:
"….доводи ГУ ПФУ в Хмельницькій області про те, що після набрання чинності Рішенням КСУ №7-р(ІІ)/2019, тобто після 13.12.2019, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому немає підстав для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 норма частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Адже грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а теперішній розмір пенсії позивача останній раз перераховувався ще у 2015 році.
… Велика Палата Верховного Суду вважає, що твердження відповідача про те, що для реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, чинній з 13.12.2019), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці чинних працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. Така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.
… постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про підвищення заробітної плати працівників прокуратури.
…. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та підтримує висновок про те, що з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови №657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019".
Судом встановлено, що пенсію за вислугу років позивачу призначено у 2003 році на підставі Закону №1789-ХІІ, довідку уповноваженим органом, видано позивачу на підставі Постанови №657, що свідчить про те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII. При цьому частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки, виданої на виконання рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, відповідно до Постанови №657, за нормами чинними станом на 06.09.2017 з посиланням на те, що для перерахунку пенсії позивача необхідно надати довідку про розмір заробітної плати станом на 11.09.2020 з посиланням на наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 "Про день початку роботи обласних прокуратур", оскільки в силу положень статті 86 Закону №1697-VІІ підставою для перерахунку пенсії є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, при цьому Постанова №657 на підставі якої Донецькою обласною прокуратурою видано довідку від 21.10.2020 №21-85-60 і є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам", що свідчить про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі вказаної довідки про розмір заробітної плати станом на 06.09.2017 (набрання чинності Постановою №657).
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимального розміру, Суд зазначає таке.
За змістом положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57).
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до Постанови №657.
При цьому спору щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, а також у постановах від 20.05.2021 у справі №420/2884/20 та від 17.06.2021 у справі №340/137/20.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, Суд вважає, що у даному випадку позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав у спірних правовідносинах, а належним способом захисту прав позивача суд вважає саме зобов'язання відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки Донецької обласної прокуратури від 21.10.2020 №21-85-60, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, з 13.12.2019.
При цьому, з урахуванням висновків Верховного Суду в зразковій справі №560/2120/20, вимоги про здійснення перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру пенсії задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2017 у справі №761/43020/16-а, оскільки вказане рішення суду стосувалось права позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 20.04.2016 №18-57-924 з 01.01.2016.
Враховуючи викладене адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі у розмірі 908,00 грн (квитанція від 24.03.2021 №13).
Оскільки позов задоволено частково, то на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 800,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 9, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії із врахуванням складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначених в довідці Донецької обласної прокуратури від 21.10.2020 №21-85-60, з 01.11.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13.12.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 21.10.2020 №21-85-60, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 800,00 грн (вісімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.А. Донець